Постанова

від 06.03.2024 по справі 420/15830/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/15830/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Танасогло Т.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 року у справі №420/15830/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АСО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення

У С Т А Н О В И В:

30 червня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АСО» (далі позивач, Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 14456/15-32-09-06 від 20.06.2023 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АСО» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 59 160 грн.

Обґрунтовуючи позов, позивач вказував, що зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки перевірка проведена за відсутності на те правових підстав. Так, у змісті наказу на проведення перевірки відсутні будь-які покликання на конкретні підстави її призначення та вказано на норму підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України без відображення інформації, наявної та/або отриманої контролюючим органом, яка слугувала підставою для його винесення.

Крім того, на думку Товариства, висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п. 63.3 ст. 63 та п. 85.2 ст. 85 ПК України є безпідставними, оскільки базуються виключно на припущеннях контролюючого органу. Як стверджував позивач, в акті перевірки не мітиться будь-яких посилань про те, що Товариством порушено строки подання заяв та документів, пов`язаних з взяттям на облік щодо об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Разом з цим, позивач зауважив, що Товариство, як платник податків, перебуває на обліку у відповідних контролюючих органах та повідомило про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 16 жовтня 2023 року прийнято рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АСО» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 14456/15-32-09-06 від 20.06.2023 року.

Ухвалюючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в основу наказу про проведення фактичної перевірки покладено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, відповідно до якого самостійною підставою для призначення фактичної перевірки є здійснення контролю за обігом пального та недопущення порушень у сфері обігу підакцизних товарів.

Таким чином, у даному випадку контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Разом з цим, суд попередньої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, внаслідок прийняття його контролюючим органом всупереч положенням чинного податкового законодавства України. Як зауважено окружним адміністративним судом, позивачем не порушено вимог п. 63.3 ст. 63 та п. 85.2 ст. 85 ПК України, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 117.1 ст. 117, п.121.1 ст.121 ПК України.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС в Одеській області (далі скаржник, контролюючий/податковий орган) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Як слідує зі змісту апеляційної скарги контролюючий орган наводить обставини справи шляхом відтворення частини Акту перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог апеляційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АСО» не скористалося своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, яке у відповідності до вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В силу приписів пункту 1,3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Зокрема, судовою колегією з`ясовано, що на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області №5760/15-32-09-06 від 26.04.2023 року, №5761/15-32-09-06 від 26.04.2023 року, а також наказу №2907-п від 26.04.2023 року, посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АСО» з метою здійснення контролю за обігом пального та недопущення порушень у сфері обігу підакцизних товарів.

За наслідками вище означеної перевірки складено Акт № 12996/15-32-09-06/37803829 від 12.05.2023 року (далі - Акт перевірки), висновками якого установлено порушення Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АСО»:

- вимог п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, а саме не надання Товариством до перевірки первинних документів, які є предметом перевірки, зокрема супровідних документів, які свідчать про отримання пального з зазначенням місця розвантаження пального (ТТН, видаткові накладні, тощо), акти прийому-передачі пального, зворотно-сальдові відомості по рахункам 203, 36, 63, акти списання пального;

- вимог п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України у зв`язку з не повідомленням контролюючого органу за основним місцем обліку Товариства про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням у кількості 57 шт. відповідно до п. 3 акту перевірки та додатку до акту.(а.с.46-50)

На підставі вказаного Акту перевірки, ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 14456/15-32-09-06 від 20.06.2023 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АСО» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 59 160 грн.(а.с.58)

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року.

Положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У відповідності із вимогами пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 Податкового кодексу України).

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови (пункт 85.6 статті 85 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

З аналізу наведених вище норм податкового законодавства України слідує, що з моменту початку проведення перевірки у платника податків виникає обов`язок надання контролюючому органу на виконання відповідного запиту інформації та її документального підтвердження з питань в межах предмету перевірки із зазначенням конкретного переліку документів та інформації, які запитуються. Невиконання платником таких вимог має наслідком застосування до нього відповідальності у вигляді штрафу.

Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 22.02.2024 року по справі №420/6623/23.

З матеріалів справи слідує, що податковим органом призначена та проведена фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АСО» з метою здійснення контролю за обігом пального та недопущення порушень у сфері обігу підакцизних товарів.

Судовою колегією з`ясовано, що фактичною підставою для призначення та проведення перевірки слугувала інформація, викладена у доповідній записці начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області від 26.04.2023 року № 140/15-32-09-06.

Як слідує зі змісту доповідної записки, з метою недопущення порушень у сфері обігу підакцизних товарів, дотримання умов ліцензування, запобігання незаконному обігу пального, фахівцями управління контролю за підакцизними товарами проведено аналіз господарської діяльності вказаного Товариства, яке протягом 2022 року отримало 51 630 л. пального в асортименті. При цьому, згідно із відомостей про об`єкти оподаткування за підприємством не значиться жоден транспортний засіб.

Як установлено судом апеляційної інстанції та убачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки податковий орган здійснив запит від 04.05.2023 року про надання документів та відомостей, які стосуються предмету перевірки, а саме:

- супровідні документи, які свідчать про отримання пального (у тому числі дозволів, талонів на відпуск пального, фіскальні чеки) з зазначенням місця розвантаження/отримання пального/талонів/дозволів (ТТН, накладні, шляхові листи тощо);

- журнал обліку нафти і нафтопродуктів (форма №6-нп, яка затверджена Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України);

- наказ на призначення матеріально відповідальної особи, акти списання пального (помісячно);

- оборотно-сальдові відомості по рахунку 203 за 2021 2023 роки (окремо обсяги пального, отриманого через паливо роздавальні колонки);

- акти інвентаризації пального;

- акти списання пального (за напрямками використання), талонів, дозволів та інші підтверджуючі документи.

Вказаний запит з переліком документів, які необхідно надати, отримано під підпис в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АСО» - Завтур В.В. - 04.05.2023 року.

11.05.2023 року контролюючим органом складено акт №1717/15-32-09-06 про ненадання посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АСО» засвідчених належним чином витребуваних документів згідно до запиту від 04.05.2023 року. (а.с.55-56)

У свою чергу, Товариством не доведено факту надання контролюючому органу запитуваних документів, перелічених в акті, а в матеріалах справи такі докази відсутні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення рішення про застосування до Товариства штрафу у розмірі 1020 грн. відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.

У зв`язку з чим, висновки суду попередньої інстанції щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в цій частині є помилковими.

Що ж стосується встановлених податковим органом під час проведення перевірки порушень Товариством вимог пункту 63.3 статті 63 ПК та як наслідок притягнення позивача до відповідальності, встановленої нормою пункту 117.1 статті 117 ПК, судова колегія вказує про таке.

Згідно до абзацу першого пункту 63.3 статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків (абзац четвертий пункту 63.3 цієї статті).

Абзацом другим пункту 1.4 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року №1588, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за № 1562/20300, (далі - Порядок № 1588) передбачено, що платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Згідно із пунктом 8.1 розділу VIII Порядку № 1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об`єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об`єкта у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку (пункт 8.3 розділу VIII Порядку №1 588).

Приписами абзацу першого пункту 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 визначено, що повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

З аналізу наведених вище норм законодавства України слідує, що платник податків зобов`язаний подавати повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 21.07.2020 року у справі №826/14197/17.

При цьому, відповідно до пункту 117.1 статті 117 ПК України, у разі неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, у розмірі 1020 гривень.

Як слідує зі змісту Акту перевірки, контролюючим органом установлено порушення позивачем вимог п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, зокрема не повідомлення Товариством за основним місцем обліку про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, а саме:

- власні транспортні засоби:

вантажний автомобіль MAN TGA 33.480 1 од., автомобіль TOYOTA RAV4 1 од., вантажний автомобіль MAN TGA 26.480 1 од., міні-трактор KUBOTA GL600 1 од., вантажний автомобіль RENAULT MASTER 3 од., екскаватор навантажувач JCB 3CX 1 од., автомобіль HYUNDAI TUCSON 1 од.;

- інші транспортні засоби, будівельна техніка та обладнання:

автогрейдер SEM 922 - 1 од., автогрейдер CATERPILLAR 120G - 1 од., асфальтоукладач гусеничний CATERPILLAR АР 655 F - 2 од., автокран МАЗ 5334 - 1 од., автомобіль вантажний самоскид КАМАЗ 6520 - 10 од., автомобіль вантажний бетонозмішувач КАМАЗ 6520 - 3 од., автомобіль вантажний самоскид MAN TGS 41.400 - 2 од., автомобіль вантажний бортовий ГАЗ 330232-414 - 1 од., автомобіль вантажний бортовий тентований ГАЗ 330223-415 - 1 од., автомобіль загальний вантажний ГАЗ C41R13 - 1 од., бульдозер KOMATSU D-85A - 1 од., вантажний сідловий тягач MAN TGX 18.480 - 3 од., коток дорожній - 1 од., коток дорожній JCB VM 115D 1 од., коток дорожній CATERPILLAR PF-300c - 1 од., коток дорожній CATERPILLAR СС34В - 1 од., коток дорожній JCB VMT 850 - 1 од., коток дорожній JCB VM 132D - 1 од., коток дорожній JCB VMT 260 - 1 од., коток дорожній JCB VMT 260-120 - І од., коток вібраційний CATERPILLAR СВ7 - 1 од., трактор колісний ДТ-75ДК - 2 од., фреза дорожня CATERPILLAR РМ-102 - 1 од., навантажувач ковшовий CHANGLIN 956Х - 1 од., навантажувач фронтальний XCMG ZL 50 G - 1 од., навантажувач фронтальний JCB 426 ZX - 1 од., навантажувач фронтальний KOMATSU WA-200-1 - 1 од., екскаватор-навантажувач JCB ЗСХ SITEMASTER 1 од., екскаватор- навантажувач CATERPILLAR 428 F2 - 1 од., екскаватор гусеничний JCB JS 220LS - 2 од., автомобіль вантажний спеціалізований цистерна ГАЗ 5312 АЦ 4.2-53А 1 од.(а.с.48)

Відтак, за позицією ГУ ДПС в Одеській області, позивач не повідомляв податковий орган про наявні у нього об`єкти оподаткування або через які провадиться господарська діяльність у загальній кількості 57 шт.

Зазначені вище обставини слугували підставою для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої нормою пункту 117.1 статті 117 ПК України, оскільки цією нормою встановлена відповідальність саме за неподання заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Позивач, не заперечуючи ці обставини, наполягав на тому, що у власності та користуванні ТОВ «Будівельна компанія АСО» перебувають 7 (сім) транспортних засобів з 57-ох перелічених. При цьому, на думку Товариства, перелічені транспортні засоби не є об`єктами оподаткування, а тому щодо них відсутній обов`язок із подання повідомлення за формою 20-ОПП.

За наслідками дослідження приписів статті 63 ПК України, суд попередньої інстанції погодився із зазначеною позицією позивача та дійшов висновків про те, що автотранспортні засоби не відносяться до об`єктів оподаткування.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктом оподаткування, згідно із пунктом 22.1 статті 22 ПК України, можуть бути майно, товари, доход (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, із наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

При цьому до 01 січня 2011 року суб`єкти господарювання не були зобов`язані подавати інформацію про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, до податкових органів, у зв`язку з чим останні не мали повної інформації про наявні до указаної дати об`єкти оподаткування у платників податків.

Водночас із набранням чинності пунктом 63.3 статті 63 ПК України у всіх без виключення платників податків виник обов`язок із надання контролюючому органу повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Отже, аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є, зокрема майно, у зв`язку з яким у платника податків виникає обов`язок щодо сплати податків та зборів.

Відтак, доводи Товариства та висновки окружного адміністративного суду про відсутність обов`язку подання повідомлення за формою 20-ОПП щодо транспортних засобів (вантажних автомобілів), які перебувають у власності позивача та використовуються у його господарській діяльності з огляду на те, що останні не є об`єктами оподаткування, є помилковими.

Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 11.04.2023 року у справі №260/2584/21, від 01.03.2023 року у справі №200/3904/21.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції установлено, що 07.06.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АСО» подано до контролюючого органу повідомлення форми № 20-ОПП про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, серед яких вказано 7 об`єктів оподаткування (власні транспортні засоби).(а.с.67-68)

Водночас, зазначене вище повідомлення форми № 20-ОПП фактично подано Товариством вже після проведення податковим органом перевірки та виявлення відповідного порушення.

Слід зазначити, що правопорушення, відповідальність за яке установлена пунктом 117.1 ст.117 ПК України, є триваючим. Об`єктивна сторона цього правопорушення - тривале, безперервне невиконання платником податків обов`язку, передбаченого правовою нормою (бездіяльність). Це правопорушення припиняється виконанням платником податків обов`язку щодо подання заяв (документів) для взяття на облік, відомостей, пов`язаних із обліком або притягненням платника податків до відповідальності за результатами виявлення контролюючим органом цього правопорушення.

За це правопорушення встановлена відповідальність - штраф, розмір якого залежить від суб`єкта правопорушення, зокрема для юридичної особи - 1020 грн.

За таких обставин, невиконання платником податків такого обов`язку станом на травень 2023 року є підставою для притягнення до відповідальності згідно із пунктом 117.1 статті 117 ПК України.

Разом з цим, судова колегія звертає увагу, що в спірному випадку у позивача виник обов`язок щодо подачі повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП лише стосовно тих, які перебувають у власності та користування ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АСО».

Так, як слідує з матеріалів справи, 29.08.2023 року представником ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АСО» подано заяву, до якої долучено, зокрема копії свідоцтва про реєстрацію машин серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 .

Згідно до наданих копій Свідоцтва про реєстрацію машин, які перелічені вище, у власності та користуванні позивача знаходиться 7 транспортних засобів:

вантажний автомобіль MAN TGA 33.480 1 од., автомобіль TOYOTA RAV4 1 од., вантажний автомобіль MAN TGA 26.480 1 од., міні-трактор KUBOTA GL600 1 од., вантажний автомобіль RENAULT MASTER 3 од., екскаватор навантажувач JCB 3CX 1 од., автомобіль HYUNDAI TUCSON 1 од.

Водночас, решта транспортних засобів, перелічених в акті перевірки, перебуває у користуванні та власності ТОВ «ДОРОЖНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДОРСЕРВІС», що підтверджується, серед іншого, Специфікацією транспортних засобів, будівельної техніки та іншого обладнання до Договору №210201 від 01 лютого 2021 року, укладеного між ТОВ «ДБК ДОРСЕРВІС» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АСО».

Тобто, обов`язок щодо подачі повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП стосовно інших 50-ти транспортних засобів, лежить на ТОВ «ДБК ДОРСЕРВІС».

Відтак, під час судового розгляду судовою колегією установлено, що позивач не повідомив про використання у господарській діяльності рухомого майна, а саме щодо 7 транспортних засобів, які перебувають у його власності. Відповідно здійснення діяльності без такого повідомлення є порушенням вимог п. 63.3 ст.63 Податкового кодексу України.

Підсумовуючи викладене вище, податкове повідомлення-рішенням Головного управління ДПС в Одеській області № 14456/15-32-09-06 від 20.06.2023 року є правомірним лише в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АСО» штрафу в розмірі 7140 грн. (1 020 грн. х 7), а в частині застосування штрафу в розмірі 51 000 грн. (1 020 грн. х 50) підлягає скасуванню, як неправомірне.

Слід зазначити, що обставини справи мають бути встановлені належним чином з урахуванням документів та наданих сторонами доказів, оцінених у їх сукупності.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін є сутністю офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 КАС України.

У свою чергу, суд першої інстанції залишив поза увагою установлені вище обставини, що призвело до передчасного висновку про безпідставність тверджень податкового органу щодо порушення ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АСО» вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України та як наслідок задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписами статті 317 КАС України передбачено підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене вище, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, а відтак, згідно до ст. 315, 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 року у справі №420/15830/23 скасувати.

Прийняти у справі №420/15830/23 нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АСО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області №14456/15-32-09-06 від 20.06.2023 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АСО» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 51 000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Т.М. Танасогло А.В. Крусян