Постанова

від 05.03.2024 по справі 460/8324/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/8324/23 пров. № А/857/13913/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.

суддів:Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформтрейд» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року (головуючий суддя: Гудима Н.С., місце ухвалення - м. Рівне) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформтрейд» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною і скасування постанови,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінформтрейд» (далі- ТОВ «Укрінформтрейд» позивач) 31 березня 2023 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно господарського штрафу № 347756 від 14.03.2023.

Обґрунтовує позов тим, що підстави для застосування штрафу відсутні, оскільки перелік документів, що передбачений ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» не вимагає наявності при здійснені міжнародного перевезення роздрукованих тахокарт, а відповідне положення статті стосується обов`язків водія при перевезеннях.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у задоволені позову відмовлено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, оскільки відповідач мав би вказати, в чому саме полягало порушення норм, а не посилатись на статтю 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка має бланкетний характер, а також судом взято до уваги недопустимий доказ.

Відповідач, 06.11.2023 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Апелянт, 08.11.2023 надіслав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якому просив врахувати викладені аргументи під час розгляду справи.

Згодом від сторін надійшли заперечення, 16.11.2023 від відповідача та 21.11.2023 від позивача, відповідно.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.05.1992 Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРІНФОРМТРЕЙД»; види економічної діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний).

Посадовими особами Відділу держаного нагляду (контролю) у Черкаській області 02.02.2023, відповідно до направлення на перевірку № 012933 від 26.01.2023 та щотижневого графіка, на 137 км а/д М-05 Київ-Одеса, 210км+450км проводилася рейдова перевірка автомобіля DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить на праві власності позивачу.

Зазначеним транспортним засобом керував водій ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт № 349621 від 02.02.2023 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовано порушення вимог ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутня роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія за 02.02.2023.

Пояснення водія про причини порушень: «забув поставити». Водій акт підписав.

Вказані обставини стали підставою для прийняття відповідачем постанови № 347756 від 14.03.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу, у якій відповідач констатував порушення позивачем положень статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто здійснення міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач не погодився із правомірністю постанови про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу, звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно було винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 347756 від 14.03.2023, зважаючи на підтвердження факту перевезення вантажу 02.02.2023 транспортним засобом за відсутності оформленої тахокарти або бланку підтвердження діяльності водія, оскільки тахокарти входять до переліку обов`язкових документів для здійснення перевезень вантажів, на рівні з документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-IIІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі)..

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення № 103).

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 53, 56, 57 і 59 Закону, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом та додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

Відповідно до п.20 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

За приписами пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до п.26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Згідно з п. 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Аналіз вищезазначених положень надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що здійснюючи перевірку та виносячи постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, відповідач діяв у межах наданих повноважень та у спосіб визначений законодавством.

У відповідності до ст. 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

За приписами частин сьомої, восьмої статті 53 Закону № 2344-III у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи. Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Системний аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, тахокарти входять до переліку обов`язкових документів для здійснення перевезень вантажів, на рівні з документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах. Разом з тим, за відсутності документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (далі, - Інструкція № 385).

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 (далі - Інструкція № 385), транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пункти 3.3, 3.6. Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проведення перевірки транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Укрінформтрейд», водієм ОСОБА_1 , який керував вказаним транспортним засобом, не було надано щоденні реєстраційні листки режиму роботи та відпочинку (тахокарти) за 02.02.2023.

Факт порушення водій не заперечував, що підтверджується поясненнями ОСОБА_1 в акті № 349621 від 02.02.2023 (а. с. 4 зворот, 25).

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що автомобільні перевізники та водії зобов`язані мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення, до яких належать, зокрема, реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв тахокарти.

Натомість, водієм ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , не було надано особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху щоденні реєстраційні листки режиму роботи та відпочинку (тахокарти) за 02.02.2023

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки оскаржувана постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 347756 від 14 березня 2023 року є правомірною, а тому підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки доказ законності проведеної перевірки, поданий з пропущенням процесуальних строків, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, оскільки за встановлений у цій справі обставин, наведене не може бути безумовною підставою для скасування законної оскаржуваної постанови.

Таким чином, апеляційна скарга ТОВ «Укрінформтрейд» не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформтрейд» залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 460/8324/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. Я. Качмар В. В. Ніколін