Рішення

від 06.03.2024 по справі 737/1171/23

КУЛИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 737/1171/23

Проваждення № 2/737/70/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2024 року смт Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого суддіКоренькова А.А. секретаря судового засіданняЧередниченка С. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 737/1171/23за позовомОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС»треті особиприватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександровичпровизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню учасники справи та представники:не з`явились

в с т а н о в и в :

29 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головікіною Яною Вікторівною 05.04.2021, зареєстрованого в реєстрі під №86926 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС» заборгованості за кредитним договором в сумі 13794,52

В обґрунтування позову вказує, що вищевказаний виконавчий напис був виданий незаконно, оскільки на момент його видання п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, який передбачав можливість вчинення виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, був в судовому порядку визнаний незаконним та не чинним. Крім того, заборгованість за кредитним договором не можна вважати безспірною, оскільки відповідачем були нараховані суми процентів та комісії, які не були погодженні у письмовій формі і взагалі не були доведені до відома позивача. Вказує, що в оскаржуваному виконавчому написі строк за який проводиться стягнення заборгованості визначений поза межами строку кредитування.

Ухвалою суду від 3 січня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду на 2 лютого 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Я.В. матеріали нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису №86926 від 05.04.2021про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» коштів за кредитним договором №49526 від 22 квітня 2020 року. Витребувано у приватноговиконавця виконавчогоокругу Чернігівськоїобласті КоваляВ.О. копію виконавчого провадження № 66792025 з усіма наявними документами виконавчого провадження, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КРЕДІПЛЮС» засвідчену копію кредитного договору №49526 від 22 квітня 2020 року, а також докази, що підтверджують право вимоги.

В судовезасідання учасникисправи нез`явились. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. за місцем знаходження нотаріальної контори судових викликів та повідомлень не отримала, витребувані судом докази не надала.

Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль В.О. на вимогу суду надав матеріали виконавчого провадження, справу просив розглядати за його відсутності.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою, наявною в матеріалах провадження, в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом докази не надав, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.

На підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні фактичні обставини та правовідносини, що існують між сторонами.

Судом встановлено, що 5 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, за реєстровим № 86926, було вчинено виконавчий напис, згідно якого з ОСОБА_1 , який є боржником за договором № 49526 від 22.04.2020, укладеним з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» стягнуто заборгованість в сумі 13794,52 грн., що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 7322,93 грн.; простроченої заборгованості за комісією 900,00 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 5571,59 грн.. Строк за який провадиться стягнення з 16.07.2020 по 23.03.2021. (а.с.42).

На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 86926від 05.04.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» боргу в сумі 13794,52 грн. (а.с. 46).

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Проте, на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом не було враховано, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили, пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року був визнаний незаконним та не чинним.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року: «…оскаржувані зміни порушують рівність кредитора та позичальника перед законом, визнаючи суб`єктивну і необґрунтовану належним (передбаченим законом) чином позицію заінтересованої особи (сторони кредитора) як істину на шкоду законним інтересам і сторони правочину (сторони позичальника). Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, з моменту її прийняття.»

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені Офіційний вісник України від 21 березня 2017 року № 23.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду Постановою від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених між позивачем та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 05.04.2021, тобто в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору.

Отже, враховуючи, що на момент вчинення виконавчого напису реєстровий № 86926 від 05 квітня 2021 року приватний нотаріус керувався нечинними нормативними актами, та не мав права в силу закону вчиняти виконавчий напис на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп., згідно квитанції № 0222097 0182351 від 23.12.2023.

У зв`язку із задоволенням позову з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати за сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» код ЄДРПОУ 40474269 (м. Київ, вул. Боговутівська, буд. 17-21) - задовольнити повністю.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною від 5 квітня 2021 року, зареєстрований в реєстрі під № 86926, яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» заборгованість в розмірі 13794,52 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» код ЄДРПОУ 40474269 (м. Київ, вул. Боговутівська, буд. 17-21) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.)

4.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

5.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

7.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

8.Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

9.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

10.Повний текст рішення складений 6 березня 2024 року.

Суддя А.А. Кореньков