Справа № 191/1289/22
Провадження № 1-кп/191/97/22
У Х В А Л А
іменем України
29 лютого 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12022046390000073 від 28 червня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове, Дніпропетровської області, громадянки України, із неповною загальною середньою освітою, не працюючої, маючу на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимої, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 , -
В С Т А Н О В И В :
Органом досудового розслідування встановлено, що відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» встановлено, що право надопомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами Іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Так, ОСОБА_3 , з метою отримання допомоги на дітей одиноким матерям, тобто щомісячної допомоги, яка надається одиноким матерям у грошовій формі в розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, 09.10.2019 року звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради. На підставі п.1 ст.35 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого Постановою №1751 від 27.12.2001 подала заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, власноручно заповнила декларацію про доходи і майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, де не задекларувала дохід сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від підприємства ТОВ «Синельникове - АГРО» код ЄРДПОУ 31802641 за період з 27.06.2019 по 14.08.2019.
В ході заповнення даної заяви та декларації ОСОБА_3 спеціалістом Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради було роз`яснено порядок отримання допомоги, а також повідомлено про відмову в призначенні або припиненні виплати призначеної соціальної допомоги та повернення надміру нарахованих коштів у разі надання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан її та сім`ї.
На підставі ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» - покриття витрат на виплату державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
В подальшому, на підставі поданої заяви та декларації ОСОБА_3 . Управлінням праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради було винесено рішення від 13.11.2019 року про призначення допомоги сім`ям з дітьми у відповідності до вимог ст.36 Постанови №1751 від 27.12.2001 призначено допомогу ОСОБА_3 на дітей одиноким матерям.
Відповідно до рішення про призначення державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям від 13.11.2019 року ОСОБА_3 призначено загальний розмір допомоги з 01.10.2019 по 31.03.2020 щомісячно 3434,24 гривні. У зв`язку зі зміною мінімального прожиткового розміру доходів громадян було автоматично змінено суму отримання ОСОБА_3 соціальної допомоги на дітей одиноким матерям в грудні 2019, січні 2020 та лютому 2020 на 3629,24 гривень. В подальшому, 03.02.2020 до УПСЗН ОСОБА_3 звернулась з письмовою заявою про перерахунок допомоги на дітей одиноким матерям за період з 01.04.2019 року по 01.10.2019 та в березні 2020 останній було нараховано після перерахунку 2028,90 гривень.
Таким чином, в період часу з 01.10.2019 по 31.03.2020 включно ОСОБА_3 було нараховано та виплачено соціальну допомогу на дітей одиноким матерям в загальному розмірі 19 785,08 гривень, з яких 8001,70 гривень є надмірно нарахованими грошовими коштами.
Отже, ОСОБА_3 заволоділа коштами Державного бюджету України на загальну суму 8001,70 гривень, спричинивши тим самим збитки державі в особі Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради на вказану суму.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 190 КК України у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити. Наслідки такого закриття справи з нереабілітуючих підстав їй зрозумілі.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченої, так як воно відповідає правилам ст. 49 КК України.
Представник потерпілого у підготовчому судовому засіданні залишила розгляд клопотання обвинуваченої на розсуд суду.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченої та представника потерпілого, дослідивши матеріали досудового розслідування в обсязі, необхідному для вирішення питання щодо закриття кримінального провадження, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з частинами 1, 4 ст.286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч.3 ст.288 КПК України).
Інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України, вчинено у період часу з 01.10.2019 року по 31.03.2020 року включно.
Санкція ч.1 ст. 190 КК України, передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, що згідно ч.2 ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків.
Згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки, у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження.
Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2019 року по справі № 350/1218/16-к зазначив, що відповідно до положень ст. 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину); протягом цих строків особа не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Згідно обвинувального акту, інкриміноване діяння вчинено з 01.10.2019 року по 31.03.2020 року, а отже, на час розгляду справи строк, передбачений п.2 ч.1 ст. 49 КК України, сплинув. Обставин, які свідчать про зупинення чи переривання строку давності, судом не встановлено.
У Постанові ВС від 11.11.2020 року по справі № 455/229/17 зазначено, що дотримання умов, передбачених ст. 49 КК України, є безумовною й обов`язковою для суду підставою щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності, навіть у разі невизнання вини останнім.
Після заявленого обвинуваченою клопотання, суд, роз`яснивши обвинуваченій ОСОБА_3 , наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав та право заперечувати проти закриття провадження, поза об`єктивним сумнівом переконався в істинності та добровільності її позиції щодо заявленого клопотання, а також щодо надання нею згоди на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що суд розглядає кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинувачення, а норма ст. 49 КК України носить імперативний характер, тобто є обов`язковою для застосування в разі наявності для цього підстав, суд вважає, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову, суд враховує Постанову Верховного Суду від 10 серпня 2021 року у справі №161/694/20, в якій зазначено, що закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п.1 ч.2 ст.284 КПК України) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. У разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.
Наведене обґрунтовано випливає з положень ч.1 ст.129 КПК України, згідно з якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Таким чином, цивільний позов Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради слід залишити без розгляду, роз`яснивши їм право звернутися до суду з зазначеним позовом в порядку цивільного судочинства.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не обирався.
Керуючисьст.49 КК України, ст.285,286,314, 373,374 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 , задовольнити.
На підставі ст.49 КК України звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 190 КК України у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022046390000073 від 28.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст. 190 КК України - закрити у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов Управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення - залишити без розгляду. Роз`яснити позивачеві право звернутися до суду із зазначеним позовом в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 29.02.2024 |
Оприлюднено | 08.03.2024 |
Номер документу | 117484449 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Шахрайство |
Кримінальне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Прижигалінська Т. В.
Кримінальне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Прижигалінська Т. В.
Кримінальне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Прижигалінська Т. В.
Кримінальне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Прижигалінська Т. В.
Кримінальне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Прижигалінська Т. В.
Кримінальне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Прижигалінська Т. В.
Кримінальне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Прижигалінська Т. В.
Кримінальне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Прижигалінська Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні