Ухвала

від 06.03.2024 по справі 345/1494/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 345/1494/24

Провадження № 6/345/29/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2024 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельник Надії Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Гресько» Гресько Михайла Романовича,-

В С Т А Н О В И В:

що головний державний виконавець Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельник Н.В. звернулась до суду із поданням № 25903 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Гресько» Гресько М.Р.

Подання обґрунтовує тим, що на виконанні перебуває виконавчий лист № 300/863/23 від 05.07.2023 про зобов`язання ТОВ «Гресько» привести споруду цивільного захисту (протирадіаційне укриття) № 32024, яка знаходиться за адресою м. Калуш, вул. Виговського, 15а, у належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовність до укриття населення). За вказаним виконавчим документом боржником є ТОВ «Гресько», код ЄДРПОУ 40299337, керівником якого є Гресько М.Р. На сьогоднішній день рішення не виконано, про що державним виконавцем складено акти. 28.09.2023 державним виконавцем на боржника накладено штраф. Також державним виконавцем отримано інформацію, що у боржника є відкриті банківські рахунки, винесено постанову про арешт коштів; встановлено, що за боржником зареєстрований транспортний засіб, винесено постанову про арешт майна боржника, майно оголошено в розшук. Оскільки вказаний виконавчий лист до цього часу не виконано, що суперечити ЗУ «Про виконавче провадження», то головний державний виконавець Мельник Н.В. просить подання задовольнити.

Головний державний виконавець у судове засідання не з`явилася, однак в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд подання без участі представника Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, подання підтримують.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні подання слід відмовити з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2023 відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 300/863/23 від 05.07.2023 про зобов`язання ТОВ «Гресько» привести споруду цивільного захисту (протирадіаційне укриття) № 32024, яка знаходиться за адресою м. Калуш, вул. Виговського, 15а, у належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовність до укриття населення).

28.09.2023 складено акт державного виконавця про те, що ТОВ «Гресько» не привело споруду цивільного захисту (протирадіаційне укриття) № 32024, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , у належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням. У зв`язку з цим, головним державним виконавцем Мельник Н.В. винесено постанову про накладення на боржника штрафу.

13.10.2023 здійснено повторну перевірку виконання рішення суду, однак рішення не виконано, про що складено акт державного виконавця. 17.10.2023 головним державним виконавцем Мельник Н.В. повторно винесено постанову про накладення на боржника штрафу.

Також державним виконавцем отримано інформацію, що у боржника є відкриті банківські рахунки; винесено постанову про арешт коштів боржника від 24.11.2023; винесено постанову про арешт майна боржника від 24.11.2023, майно оголошено в розшук, про що винесена постанова від 27.11.2023.

Як зазначено в поданні, керівником боржника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Гресько» є Гресько Михайло Романович.

Частиною 2 ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. А в ч. 3 цієї статті визначено, що згадане вище право не може бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Протоколу № 4 від 16.09.1963 р. до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. Відповідно до ч. 3 вказаної статті на здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

На національному рівні актом найвищої юридичної сили, що гарантує право особи на виїзд за межі України є Конституція України. Так, в ч. 1 ст.33Основного ЗаконуУкраїни визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Абзацом 2 ч. 3 ст.313Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Частиною 4 цієї статі визначено, що фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України та визначає випадки тимчасового обмеження цього права є Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Відповідно до абз. 1 ст.1цього закону громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну. В ст.6цього закону визначено випадки, коли право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено.

Отже, право особи на виїзд за межі України гарантується міжнародними актами, конституцією та законами України, а обмеження у його реалізації може бути здійснено лише у випадках визначених законами України та з дотримання вимог, що визначені в вище наведених міжнародних актах.

Питання тимчасового обмеження права виїзду за кордон особи як заходу забезпечення виконання рішення суду або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню врегульовано, серед іншого, Цивільним процесуальним кодексом України.

Так, відповідно до ч. 3 ст.441ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Пунктом 19 ч. 3 ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України.

Хоча в згаданому вище законі передбачено право виконавця звернутися з поданням про встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України, проте ЦПК України не передбачає можливості здійснювати тимчасове обмеження права виїзду за межі України щодо фізичної особи, яка є керівником боржника юридичної особи.

Оскільки в жодному законі України не встановлено право суду здійснювати обмеження права на виїзд за межі України щодо керівника боржника юридичної особи як заходу забезпечення виконання рішення суду (окрім рішення про стягнення податкового боргу), тому застосування такого обмеження судом є неправомірним втручання держави в право людини на свободу пересування.

Як регламентовано частиною другою статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

На підставі наведеного та керуючись Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 33 Конституції України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст. 441 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельник Надії Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Гресько» Гресько Михайла Романовича - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий