Рішення

від 27.02.2024 по справі 454/3687/23

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/3687/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Семенюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи Служби у справах дітей Белзької міської ради Львівської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідачки ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Свої вимоги мотивує тим, що 24.07.2007р. зареєстрував шлюб із відповідачкою, у якому у них народилися двоє дітей, дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що з 17.01.2017р. з відповідачкою проживають окремо так як в даний день вона зібрала речі та залишила його одного з дітьми, пояснивши, що знайшла іншого чоловіка. З молодшою дочкою ОСОБА_4 відповідачка не спілкується взагалі, не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості, не цікавиться станом здоров`я, підготовкою до самостійного життя, не забезпечує матеріально. Стверджує, що відповідачка покладених на батьків законом обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, або будь-якої іншої участі у вихованні дитини. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно, без участі та підтримки відповідачки. Вирішення питання про позбавлення відповідачки батьківських прав щодо її неповнолітньої дочки є спричинене необхідністю забезпечення прав і як найкращих інтересів дитини. Просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати із відповідачки в його користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Повідомив, що відповідачка цілковити усунулася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітньої дочки, взагалі не спілкується з дитиною, а тому її слід позбавити батьківських прав щодо дитини.

Представник позивача адвокат Семенюк А.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не прибула, не повідомила суд про причину своєї неявки, тому судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Позивач та його представник не заперечили проти такого порядку вирішення справи.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Белзької міської ради Львівської області Гофрик Г.В. в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав відносно неповнолітньої дочки, позов просила задовольнити.

Допитана в судовому засіданні з участю педагога ОСОБА_6 неповнолітня ОСОБА_7 показала суду, що її батьки розлучені та вона проживає з батьком. В 2017р. після розлучення її матір переїхала проживати до свого чоловіка. Вона не хоче спілкуватися із нею та не вважає її матір`ю. Востаннє матір надавала допомогу їм з сестрою пів року тому коли надіслала кошти сестрі на картку повідомивши, що це для них обох. Пояснити для чого необхідно позбавити її матір батьківських прав відносно неї вона не може.

Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.07.2007р.

З оглянутих в судовому засіданні копій свідоцтв про народження, встановлено, що у шлюбі у сторін народилися дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Сокальського районного районного суду Львівської області від 02.03.2017р. шлюб між сторонами, розірвано.

Згідно довідки про склад сім`ї виданої виконкомом Белзької міської ради Львівської області 20.07.2023р., встановлено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 та до складу його сім`ї входять: мати - ОСОБА_1 , 1958р.н., дочка ОСОБА_8 , 2005р.н., дочка - ОСОБА_9 , 2006р.н.

Дослідженою характеристикою з місця навчання ОСОБА_9 від 10.08.2023р., встановлено, що вона навчається на третьому курсі Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу за спеціальністю «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність». Характеризується позитивно. Батько ОСОБА_1 постійно цікавиться навчанням доньки, відвідує батьківські збори. Мати ОСОБА_3 , навчанням доньки не цікавиться.

Із характеристики за місцем праці позивача ОСОБА_1 від 09.08.2023р., встановлено, що він працює у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» гірником очисного забою. Характеризується позитивно.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 20.07.2023р., складеного комісією Белзької міської ради Львівської області, встановлено, що сім`я ОСОБА_1 - мати - ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_8 та дочка - ОСОБА_9 , проживають в АДРЕСА_1 . В підсобному господарстві нічого не утримують. Проживають у приватному будинку, умови проживання задовільні, проживають скромно. ОСОБА_1 має на утриманні дві дочки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ..

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 від 09.08.2023р., встановлено, що він працює у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», в період з 02.-07.2023р. нараховано 196871,74грн. заробітної плати.

Також позивачем надано суду копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_10 , у якому зокрема містяться відбитки штампів митниці про виїзд та в`їзд в Україну.

Із долученої позивачем заяви ОСОБА_11 від 29.09.2023р. на ім`я голови органу опіки та піклування Белзької міської ради, зокрема встановлено, що у такій вона зазначила, що погоджується з позицією її чоловіка, участі у розгляді питання на засіданні комісії та на судових засіданнях вона брати не буде.

Згідно висновку органу опіки і піклування Белзької міської ради Львівської області від 27.09.2023р., визнано за доцільним позбавлення відповідачки батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Спірні правовідносини регулюються нормами матеріального права визначені, зокрема, Сімейним Кодексом України.

Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Аналогічні обов`язки батьків передбачені у статті 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Згідно ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

З аналізу вказаної статті, суд вважає, що зазначені підстави є вичерпними та позбавлення батьківських прав є правом, а не обов`язком суду.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько (мати) ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п. 54).

Разом з тим Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими («Мамчур проти України», № 10383/09 від 16 липня 2015 року, п. 100).

У п.п. 47-49 справи «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18 грудня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Крім того, у даному рішенні Судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц зроблено висновок щодо застосування п.2 ч.1 ст.164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У справі відсутні докази застосування до відповідачки заходів впливу у вигляді попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Позивачем та його представником не доведено, що поведінка відповідачки відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо неї: необізнаність, відсутність матеріальних коштів для утримання дитини, створення іншої сім`ї, відсутність підтримки рідних та належного супроводу соціальних служб.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Також, ВССУ у справі № 211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

При цьому позивачем та його представником не доведено, що поведінка відповідачки відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками та наявність в її діях вини.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не забезпечуватиме інтересів самої дитини.

Позивач та його представник не довели та не надали суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків відносно дитини, а також, що неналежне виконання відповідачкою її батьківських обов`язків створює загрозу життю та здоров`ю дитини.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у даній позовній вимозі відмовити повністю.

Що стосується вимоги про стягнення аліментів, судом встановлено наступне.

Дослідженими доказами у справі встановлено, що неповнолітня дочка сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з батьком, позивачем по справі.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В свою чергу, згідно ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Вирішуючи питання щодо частки від заробітку яку слід стягувати із відповідачки на утримання неповнолітньої доньки, суд також виходить із того, що обов`язок утримувати дитину покладено на обох батьків, а також матеріальне становище платника та одержувача аліментів, відповідно позовні вимоги щодо стягнення із відповідачки аліментів на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) до повноліття дитини є підставними та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 17.08.2023р. і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1073,60грн. судового збору за вимогою щодо стягнення аліментів.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживанння - АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Белзької міської ради Львівської області, місце знаходження - м.Белз, вул. Домініканська,1, Червоноградського району Львівської області.

Повний текст рішення складено 06.03.2024р.

Головуючий: Т. В. Струс