Ухвала

від 20.02.2024 по справі 373/196/24

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/196/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники кримінального провадження: прокурор ОСОБА_3 , представник потерпілого ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 ;

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 42023112100000033 від 28.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України,

встановив:

До Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023112100000033 від 28.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

Захисником ОСОБА_5 подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, що зводиться до неконкретності обвинувачення, неповноти обвинувального акту в частині відсутності формулювання обвинувачення - способу вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК України у зв`язку з надходженням грошових коштів у безготівковій формі на рахунок ТОВ «Агрошляхбуд» (ТОВ), нерозкриття кваліфікуючої ознаки вчинення злочину в умовах воєнного стану; узагальненість фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, не є зрозумілим з яким умислом та у який спосіб ОСОБА_6 міг обернути грошові кошти на свою користь, чи діяв він у власних інтересах чи в інтересах ТОВ, що вказує на відсутність об`єктивної сторони злочину; незрозумілість формулювання обвинувачення в частині належності потерпілому або іншій особі грошових коштів, заволодіння яких інкримінується обвинуваченому, оскільки не є можливим зрозуміти чи «частина грошових коштів місцевого бюджету» належить потерпілому, юридичній особі - Відділу капітального будівництва та житлово-комунального господарства Переяславської міської ради чи Переяславській міській територіальній громаді, що у свою чергу вказує на відсутність в обвинувальному акті потерпілого - органу місцевого самоврядування; виклад фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень повторює зміст формулювання обвинувачення, службові обов`язків виконроба ТОВ не передбачають уповноваження на розпорядження печаткою підприємства, що вказує невстановлення обставин та способу вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України. Наведені в обвинувальному акті фактичні дані та формулювання обвинувачення у своїй сукупності не дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим конкретність викладення фактичних обставин у кримінальному провадженні викликає обґрунтовані сумніви.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечив проти клопотання захисника про повернення обвинувального акту, вважаючи його відповідним вимогам ст. 291 КПК України, відсутніми підстави для його повернення за наведених стороною захисту доводів.

Представник потерпілого підтримав думку прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний з додатками, дійшов до такого висновку.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.

Положеннями статті 291 КПК України визначено вичерпний перелік вимог до змісту та форми обвинувального акту в кримінальному провадженні, недотримання яких згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України є підставою для його повернення прокурору.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023112100000033 від 28.02.2023 за формою та змістом відповідає вимогам статті 291 КПК України та містить, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

З дотриманням вимог, передбачених ч. 3 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт 23.01.2024 складено слідчим та в подальшому затверджено прокурором. Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування вручено підозрюваному в присутності захисника, що підтверджується розпискою.

Відповідно до ч. 6 ст. 22, ч. 3 ст. 26 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків і вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами.

Неконкретність обвинувачення в тому чи іншому аспекті, на які звернуто увагу стороною захисту, може бути усунено прокурором шляхом зміни обвинувачення у передбачений КПК України спосіб у ході судового розгляду. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, неконкретність обвинувачення повинні тлумачитись судом на користь обвинуваченого.

У відповідності до вимог КПК України прокурор, дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, після виконання вимог ст. 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, у якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення.

Відсутність, на думку сторони захисту, способу та фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, відсутність у потерпілих органу місцевого самоврядування, невказання форми умислу в діях ОСОБА_6 , неповнота формулювання обвинувачення, повторення змісту фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень та формулювання обвинувачення, невказання обов`язкових елементів об`єктивної сторони складу злочину в обвинувальному акті, на думку суду, не є достатніми самостійніми підставами для повернення обвинувального акту прокурору.

Таким чином, доводи сторони захисту щодо неповноти обвинувального акту в частині відсутності формулювання обвинувачення - способу вчинення кримінальних правопорушень, невстановлення органом досудового розслідування певних фактичних обставин та/або узагальненість фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, нерозкриття кваліфікуючої ознаки вчинення злочину в умовах воєнного стану або іншої квалфікуючої ознаки кримінального правопорушення, незрозумілість формулювання обвинувачення у частині належності потерпілому або іншій особі грошових коштів, заволодіння яких інкримінується ОСОБА_6 , невідповідність службових обов`язків виконроба підприємства з отриманням у розрорядження печаткою підприємства, неконкретність формулювання обвинувачення в цілому, не заслуговують на увагу. Обвинувальний акт формально складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а тому клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 314, 372 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору в кримінальному провадженні № 42023112100000033 від 28.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

СУДДЯ: ОСОБА_7