печерський районний суд міста києва
Справа № 757/40400/18-ц
Категорія 1
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2019 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Новака Р.В.,
при секретарі - Владіміровій О.К.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Лізингова компанія «АвтоФінанс», треті особи: Печерський районний відділ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, Деснянський районний відділ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, Білозерський районний відділ ДВС ГТУЮ у Херсонській області про визнання права власності на майно та зняття арешту, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Лізингова компанія «АвтоФінанс», треті особи: Печерський районний відділ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, Деснянський районний відділ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, Білозерський районний відділ ДВС ГТУЮ у Херсонській області про визнання права власності на майно та зняття арешту. Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.11.2013 між ТОВ «Лізингова компанія «АвтоФінанс» та позивачем було укладено договір фінансового лізингу № 008964, предметом якого був трактор МТЗ-892. 31.07.2014 до вищевказаного договору фінансового лізингу була укладена додаткова угода, якою був змінений предмет договору з трактора МТЗ-892 на автомобіль марки «Renauit Logan 46L NEW 1.5», вартістю 181279,00 грн. Згідно договору фінансового лізингу №008964 від 26.11.2013 та додаткової угоди до нього від 31.07.2014 року відповідач зобов`язаний був придбати, зареєструвати та передати у користування позивачу транспортний засіб, а позивач зобов`язаний був сплатити передбачені договором кошти. Виконавши всі умови, передбачені укладеним договором та сплативши передбачені договором кошти, позивачем був отриманий легковий автомобіль марки марки «Renauit Logan 46L NEW 1.5». У період з 26.11.2013 по 06.08.2015, позивач належним чином виконував взяті на себе зобов`язання та здійснив сплату всіх передбачених договором лізингових платежів, та 10.11.2016 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу вказаного автомобілю. При зверненні позивача до Регіонального сервісного центру МВС з відповідною заявою на оформлення права власності на предмет лізингу, позивачу було відмовлено у зв`язку з тим, що на транспортний засіб накладений арешт, відповідно до постанови Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва від 19.06.2016, постанови Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва від 25.04.2016 та постанови Білозерського районного відділу державної виконавчої служби в Херсонській області від 13.09.2016, що робить неможливим реалізацію свого законного права власника даного майна.
Ухвалою суду від 17.08.2018 у вказаній справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження та учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, яким одночасно сторонам роз`яснено їх процесуальні права на подачу відповідних заяв по суті справи у встановлені строки.
Згідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 17.08.2018 та копія позовної заяви з додатками надсилалася судом на адресу відповідача, вказаній у позовній заяві. Згідно відміток поштових відділень, судова повістка повернулася на адресу суду з неврученням за закінченням терміну зберігання.
В розумінні ч. 1 ст. 131 ЦПК України, судова повістка на ім`я відповідача ТОВ «Лізингова компанія «АвтоФінанс» вважається доставленою.
Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав. При цьому, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставини справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 26.11.2013 між ТОВ «Лізингова компанія «АвтоФінанс» та позивачем було укладено договір фінансового лізингу № 008964, предметом якого був трактор МТЗ-892.
31.07.2014 до вищевказаного договору фінансового лізингу була укладена додаткова угода, якою був змінений предмет договору з трактора МТЗ-892 на автомобіль марки «Renauit Logan 46L NEW 1.5», вартістю 181279,00 грн.
Згідно договору фінансового лізингу №008964 від 26.11.2013 та додаткової угоди до нього від 31.07.2014 відповідач зобов`язаний був придбати, зареєструвати та передати у користування позивачу транспортний засіб, а позивач зобов`язаний був сплатити передбачені договором кошти.
Виконавши всі умови, передбачені укладеним договором та сплативши передбачені договором кошти, позивачем був отриманий легковий автомобіль марки марки «Renauit Logan 46L NEW 1.5».
У період з 26.11.2013 по 06.08.2015, позивач належним чином виконував взяті на себе зобов`язання та здійснив сплату всіх передбачених договором лізингових платежів, та 10.11.2016 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу вказаного автомобілю.
При зверненні позивача до Регіонального сервісного центру МВС з відповідною заявою на оформлення права власності на предмет лізингу, позивачу було відмовлено у зв`язку з тим, що на транспортний засіб накладений арешт, відповідно до постанови Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва від 19.06.2016 року, постанови Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва від 25.04.2016 та постанови Білозерського районного відділу державної виконавчої служби в Херсонській області від 13.09.2016, що робить неможливим реалізацію свого законного права власника даного майна.
Позивач свої умови по даному договору виконав своєчасно та в повному обсязі.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувачу забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визначення права.
Згідно з ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Підставою для зняття арешту з транспортного засобу є ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про фінансовий лізинг», у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов`язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу. Предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт у зв`язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача, що передбачає ч. 2 ст. 8 Закону України «Про фінансовий лізинг».
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувачу забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника.
Відповідно до. ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 , в зв`язку з накладенням арешту на автомобіль, не може в повному обсязі реалізувати належне право власності на транспортний засіб.
У зв`язку з задоволенням позовних вимог, суд, на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1812,79 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 15, 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 76, 133, 244-245 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Лізингова компанія «АвтоФінанс», треті особи: Печерський районний відділ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, Деснянський районний відділ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, Білозерський районний відділ ДВС ГТУЮ у Херсонській області про визнання права власності на майно та зняття арешту - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «Renauit Logan 46L NEW 1.5», 2014 р.в., д/н НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1461 см.куб., вартістю 181279,00 грн.
Зняти арешт з транспортного засобу - легкового автомобіля марки «Renauit Logan 46L NEW 1.5», 2014 р.в., д/н НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1461 см.куб., вартістю 181279,00 грн., накладений постановою Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва від 25.04.2016 та постанови Білозерського районного відділу державної виконавчої служби в Херсонській області від 13.09.2016.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Новак Р.В.
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2019 |
Оприлюднено | 08.03.2024 |
Номер документу | 117491891 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Новак Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні