Рішення

від 16.02.2024 по справі 758/14198/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/14198/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання - Карпишиної К. С.,

представника відповідача - Лагута В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва, третя особа ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» про відшкодування майнової шкоди заподіяної майну,

в с т а н о в и в :

позивач звернулась в суд із позовом до відповідача у якому просить стягнути матеріальну шкоду заподіяну пошкодженням автомобіля у розмірі 45674,18 грн, витрати за проведення оцінки вартості заподіяного матеріального збитку у сумі 1755,80 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позову покликається на те, що 11 квітня 2023 року чоловік позивача припарковав автомобіль марки «DAEWOO KLAN», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивача на праві власності, біля будинку № 20, вздовж проїжджої частини вулиці Костянтинівська у місті Києві. Згодом повернувшись виявив, що вищевказаний автомобіль пошкоджено внаслідок падіння на нього гілок сухого дерева при температурі повітря +18?С та швидкості вітру від 1 до 3 м/с. В результаті події транспортний засіб зазнав технічних пошкоджень. Розмір матеріального збитку становить 45674,18 грн. У відповідності до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України відповідальними за збереження зелених насаджень та нагляд за ними на об`єктах благоустрою державної і комунальної власності здійснюють балансоутримувачі. Позивач було установлено, що балансоутримувачем вздовж вулиці Костянтинівська у місті Києві є відповідач, який відповідальний за заподіяну шкоду майну позивача. У відповідності до ст. 141 ЦПК України просить вирішити питання розподілу судових витрат.

Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить доводи про те, що водія пошкодженого транспортного засобу здійснив паркування транспортного засобу не на спеціально відведеному для цього місця, а вздовж вулиці, що є одним із факторів спричинення шкоди автомобілю позивача. Огляд дерев на вказаній ділянці дороги було проведено відповідачем 16.08.2021, такі не перебували у аварійному стані, що підтверджено відповідним актом. На момент подія між відповідачем та страхованою компанією «Саламандра» укладено договір добровільного страхування. У зв`язку із наведеним просить у позові відмовити.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив. Наводить пояснення про те, що зупинка та стоянка транспортних засобів дозволена на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (п. 15.3 ПДР України) та саме таким чином був припаркований пошкоджений транспортний засіб. Акт від 16.08.2021 не стосується місця події, а тому є неналежним доказом. Просить позов задовольнити.

23 листопада 2023 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляду справи у відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні просила суд у позові відмовити повністю.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, хоча повідомлялася про дату, час та місце цього засідання, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності осіб, що не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Суд установив, 11 квітня 2023 року біля будинку № 20, вздовж проїжджої частини вулиці Костянтинівська у місті Києві пошкоджено припаркований автомобіль марки «DAEWOO KLAN», д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_2 , внаслідок падіння на нього гілок сухого дерева, у зв`язку із чим автомобіль зазнав технічних пошкоджень.

11 квітня 2023 року слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві проведено огляд місця події (початок огляду об 19.05 год. закінчення 19.24 год.) Слідчим зафіксовано, що об`єктом огляду є відкрита ділянка за адресою - місто Київ, вулиця Констянтинівська,20 , на якій розміщено автомобіль марки «DAEWOO KLAN», д.н.з. НОМЕР_1 , на якому на кришці знаходиться частина дерева та наявні видимі пошкодження автомобіля. Під час проведення огляду вітру не було, огляд проводився за сухої погоди, при температурі повітря +18?С. при огляді застосовано технічний засіб фотоапарат. До протоколу огляду від 11.04.2023 додано ілюстровані таблиці місця події, із наявним пошкодженим транспортним засобом із фрагментами впалих гілок дерева на ньому та біля нього, видимі пошкодження трипарного засобу. Відповідні докази містіться у матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, згідно з якої майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що за загальним правилом шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, елементами якого є: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»). Боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 1166 ЦК України).

Відповідно до частини 1 пункту 7 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року № 2807-IV передбачено право громадян звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до пункту 2 статті 2 цього закону благоустрій населених пунктів передбачає організацію належного утримання та раціонального використання об`єктів природоохоронного та іншого призначення.

Згідно з пункту 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно з частиною 7 статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Відповідно до п. 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (надалі по тексту - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Згідно з підпунктом 7 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та частинами 1, 2 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до відання виконавчого комітету міської ради належать власні повноваження організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях є елементами (частинами) об`єктів благоустрою (пункт 2 частини 1 статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать прибудинкові території.

Згідно з ст. 20 вказаного Закону передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України за № 105 від 10 квітня 2006 року (далі Правил) балансоутримувач - спеціально уповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень, а саме: комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва.

Дерева, які ростуть вздовж проїжджої частини вулиці Костянтинівська, 20 у місті Києві перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та обліковуються на балансі комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва, що не заперечено відповідачем, а відтак примажиться судом до уваги.

Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами) зазначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Таким чином, установлена презумпція вини заподіювача шкоди, саме він повинен довести, що шкоду завдано не з його вини.

Відповідно до пункту 9.1.12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10 квітня 2006 року дерево визнається аварійним, якщо воно несе загрозу життю пішоходів, транспортних засобів, знаходиться у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, ураганів, інших стихійних явищ, має гнилу серцевину стовбура.

Розділ 9 вказаних Правил передбачає, що виробничий процес утримання об`єктів зеленого господарства включає, зокрема, догляд за ними, а також видалення окремих дерев; видалення аварійних дерев.

Догляд за об`єктами благоустрою зеленого господарства, зокрема, включає проведення щорічних обстежень під час яких потрібно виявляти аварійні дерева, тобто дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередачі, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі (розділ 9 Правил).

З метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють загальні, часткові та позачергові огляди. Періодичність часткових оглядів визначає балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельних ділянок, на яких ростуть зелені насадження (розділ 12 Правил).

Отже. на комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва покладено обов`язок по зрізанню сухостійних та аварійних дерев, а також догляд, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їх обламування.

Суд установив, що відповідно до актів від 09.06.2021 № 488-А та від 16.08.2021 № 835-А проведено обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню та установлено, що по вулиці Костянтинівська,19, 26, 75 у місті Києві видаленню підлягають дерева.

Суд приймає до уваги доводи відповідача про те, що такі акти не стосуються місяці події, а саме АДРЕСА_1 , а тому суд не бере до розгляду такі докази, адже не стосується предмету доказування.

Будь-яким інших доказів на підтвердження виконання своїх обов`язків по збереженню зелених насаджень і належного догляду за ними, зокрема, щодо проведення щорічних обстежень дерев, які ростуть вздовж проїжджої частини АДРЕСА_1 .

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо того, що гілки дерева, що впали на автомобіль позивача, було в здоровому стані, зокрема, не містило тріщин, дупел, всихання чи інших ознак відмирання дерева.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами належне виконання своїх обов`язків по збереженню дерев, які ростуть вздовж проїжджої АДРЕСА_1 та належному догляду за ними; не встановлено, що гілка з дерева могла впасти на автомобіль позивача через погодні умови, які є непереборною силою, адже відповідачем цього не доведено належними та допустимими доказами, а відтак відсутні підстави для звільнення останнього від цивільно-правової відповідальності у відповідності.

Щодо наявності умислу у діях позивача щодо паркування автомобіля не у зоні стоянки, а уздовж вулиці Костянтинівська,20 у місті Києві, то такі доводи відповідача суд оцінює критично, адже стоянка транспортного засобу здійснена з дотриманням вимог п. 15.3 Правил дорожнього руху України, а будь-яких інших протилежних доказів цьому відповідачем не подано.

Щодо розміру матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу, суд відмічає наступне.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з висновку експертного дослідження від 17 травня 2023 року № ЕД-19-23/26531-АВ проведеного Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром вартість матеріального збитку завданого власнику пошкодженого транспортного засобу марки «DAEWOO KLAN», д.н.з. НОМЕР_1 у результаті ДТП, яка мала місця 11.04.2023, становить у розмірі 45674,18 грн.

Будь-яких заперечень щодо розміру збитку відповідачем не подано, а відтак такий приймається судом до уваги.

Відповідач наводить аргументи про те, що майнові інтереси відповідача були застраховані ТОВ «СК «Саламандра», згідно з договору від 13.01.2023.

Відповідно до п. 1.1 предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з його обов`язком відповідно до законодавства України відшкодувати третім особам пряму шкоду за ненавмисне заподіяння якої відповідальність несе страхувальник.

Зокрема страховим випадком є факт настання цивільної відповідальності страхувальника перед третіми особами, яка виникла внаслідок ненавмисних дій в процесу ведення господарської діяльності ( п. 3.1 договору).

Суд прийшов до переконання про те, що цивільно-правова відповідальність, пов`язана із заподіянням шкоди майну третьої осіб внаслідок не належного виконання відповідачем своїх обов`язків по збереженню дерев та належному догляду за ними не охоплюється, не є застрахованою за цим договором, а тому відшкодування завданої позивачу шкоди підлягає безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а не страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що оскільки відповідачем не спростовано презумпцію вини, а відтак суд прийшов до переконання про те, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути вартість матеріального збитку у сумі 45674,18 грн, а позовну вимогу задовольнити.

Будь-які інших фактичних даних, які б мали значення для правильного вирішення справи суд не встановив.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем понесено судовий збір при поданні позову до суду у сумі 1073,60 грн та витрати за проведення експертизи у сумі 1755,80 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2829,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва, третя особа ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» про відшкодування майнової шкоди заподіяної майну - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 45674 (сорок п`ять тисяч шістсот сімдесят чотири) гривні 18 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2829,40 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва, місцезнаходження - місто Київ, вулиця Дмитрівська,16а, код ЄДРПОУ 03359701;

третя особа ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра», місцезнаходження - місто Полтава, вулиця Колективна, 10, код ЄДРПОУ 21870998.

Повне судове рішення, з урахуванням перебування судді у відпустці, складено 26.02.2024.

Суддя О. І. Якимець