Рішення

від 06.03.2024 по справі 171/2730/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/2730/23

Номер провадження 2/184/234/24

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Томаша В.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,

розглянувши в м. Покров в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального Підприємства «АПОСТОЛОВЕВОДОКАНАЛ» Апостолівської міської ради» «про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, посилаючись на наступні обставини. Вона працювала в КП «Апостоловеводоканал» на посаді апаратника хімводоочищення. Відповідно до наказу в.о. директора КП «Апостоловеводоканал» АМР» від 31.08.2023 №219-к була звільнена з посади за власним бажанням. У день звільнення 31.08.2023 в порушення вимог ст.ст. 47, 116 КЗпП України, наказу в.о. директора КП «Апостоловеводоканал» АМР», повний розрахунок з нею не був проведений, заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 80294,99 грн. не виплачено. Приймаючи до уваги вищевказані положення законодавства, звільнення її 31.08.2023 року та непроведення в цей день остаточного розрахунку при звільнення дає їй право на стягнення з КП «Апостоловеводоканал» середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 01 вересня 2023 року (наступного дня після звільнення) по 10 листопада 2023 року (день звернення до суду). Сума середнього заробітку складає - 22207,44 грн. У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.

В судове засідання позивач не з`явилася, надала клопотання, в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, справу розглянути у її відсутності, у разі неявки відповідача не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.

Відповідно до ст.280ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в КП «Апостоловеводоканал» на посаді апаратника хімводоочищення. Відповідно до наказу в.о. директора КП «Апостоловеводоканал» АМР» від 31.08.2023 року №219-к була звільнена з посади за власним бажанням (а.с.11).

Пунктом 2 вищевказаного наказу бухгалтерії КП «Апостоловеводоканал» АМР» доручено провести повний розрахунок з позивачем в день звільнення. У день звільнення, 31.08.2023, в порушення вимог ст. 47, 116 КЗпП України, наказу в.о. директора КП «Апостоловеводоканал» АМР», повний розрахунок з нею не був проведений, заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 80294, 99 грн. не виплачено, що підтверджується довідкою КП «Апостоловеводоканал» АМР» від 31.08.2023 року №544 (а.с.12).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 43 Конституції України - кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З аналізу вказаної правової норми вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення, з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум.

Однак, в день звільнення позивача відповідач не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду України міститься у постановах від 24.10.2011 у справі №6-39 цс 11, від 21.11.2011 у справі №6-60 цс 11, від 03.07.2013 у справі 6-60 цс 13, від 20.11.2013 у справі №6-114 цс ІЗ, від 05.10.2016 у справі №6-2405 цс 15, від 13.03.2017 у справі №6-259 цс 17.

Також, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.02.2020 року у справі №821/1083/17 було висловлено правову позицію, що під «неналежними звільненому працівникові суми» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі №810/451/17 зауважила, що за змістом ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Таким чином, виходячи із системного тлумачення положень ст.ст. 233, 116, 117 КЗпП України, враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року в справі №4-рп/2012, а також правові позиції Великої Палати Верховного Суду, наведені вище, можна дійти висновку, що з моменту звільнення у роботодавця виникає обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити працівникові всі суми, що йому належать. Якщо роботодавець не виконує цей обов`язок, він вчиняє триваюче правопорушення, відповідальність за яке визначена ст. 117 КЗпП України. Припиненням такого правопорушення є проведення фактичного розрахунку, тобто, реальне виконання цього обов`язку (виплата всіх сум, що належать звільненому працівникові).

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ним на праві чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ним реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005р. №5-рп/2005, від 29.06.2010р. №17-рп/2010, від 22.12.2010р. №23-рп/2010, від 11.10.2011р. №10-рп/2011).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Формула для визначення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні передбачена у п.п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995р. №100 (надалі - Порядок №100), і є наступною: розмір середньоденної заробітної плати помножений на кількість робочих днів затримки розрахунку. Середньоденна заробітна плата визначається так: зарплата за 2 місяці, що передують події, з якою пов`язана виплата, поділена на кількість відпрацьованих робочих днів за 2 місяці, що передують події, з якою пов`язана виплата.

Абз. 1 п. 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Приймаючи до уваги вищевказані положення законодавства, звільнення мене 31.08.2023 року та не проведення в цей день остаточного розрахунку при звільнення (що підтверджується довідкою КП «Апостоловеводоканал» від 31.08.2023р. №544) дає позивачу право на стягнення з КП «Апостоловеводоканал» середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 01 вересня 2023 року (наступного дня після звільнення) по 10 листопада 2023 року (день звернення до суду).

Згідно табелеграми КП «Апостоловеводоканал» заробітна плата позивача у червні 2023 року складала 5722 грн. 40 коп., у липні 2023 року - 8647 грн. 14 коп. У червні - липні позивачем було фактично відпрацьовано 33 робочі дні (12 робочих днів у червні та 21 робочий день у липні).

Таким чином, середній заробіток складатиме: нарахована заробітна плата за червень 2023 року + нарахована заробітна плата за липень 2023 року поділена на кількість робочих днів у вказаний період, тобто: 5722,40 грн. + 8647,14 грн. = 14369,54 грн.; 14369,54 грн. / 33 робочі дні = 435,44 грн./в день.

Кількість днів затримки розрахунку при звільненні в період з 01 вересня 2023 року по 10 листопада 2023 року складає 51 робочий день (вересень - 21 робочий день, жовтень - 22 робочих дні, листопад - 8 робочих днів). 435,44 грн./в день * 51 робочий день = 22207,44 грн. Сума середнього заробітку складає - 22207,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За змістом ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини та наведені норми чинного законодавства, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому підлягають до задоволення у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 12, 95, 141, 188, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального Підприємства «АПОСТОЛОВЕВОДОКАНАЛ» Апостолівської міської ради» «про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні» задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «АПОСТОЛОВЕВОДОКАНАЛ» Апостолівської міської ради» (код ЄДРПОУ 24246778, адреса: 53800, Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Апостолове, вул. Криворізька, 11-а) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1 , заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 80294,99 грн. (вісімдесят тисяч двісті дев`яносто чотири гривні 99 копійок).

Стягнути з Комунального підприємства «АПОСТОЛОВЕВОДОКАНАЛ» Апостолівської міської ради» (код ЄДРПОУ 24246778, адреса: 53800, Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Апостолове, вул. Криворізька, 11-а) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 22207,44 грн. (двадцять дві тисячі двісті сім гривень 44 копійки).

Стягнути з Комунального підприємства «АПОСТОЛОВЕВОДОКАНАЛ» Апостолівської міської ради» (код ЄДРПОУ 24246778, адреса: 53800, Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Апостолове, вул. Криворізька, 11-а) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1 , витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.03.2024р.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш