Рішення

від 07.03.2024 по справі 185/14490/23

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/14490/23

Провадження № 2/185/953/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 березня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Позиція позивача

Позивач посилається на те, що він працював у шкідливих умовах на виробничих структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», внаслідок чого захворів на професійні захворювання. Довідкою МСЕК від 11 червня 2023 року позивачу встановлено первинно 60 відсотків втрати професійної працездатності.

Позивач вважає, що за таких обставин відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, оскільки він втратив здоров`я саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці.

Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 241000 грн без урахування утримань з цієї суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

Ухвалою від 17 листопада 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Заяви та клопотання відповідача

Від представника відповідача ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» надійшла заява із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На думку представника відповідача справа потребує розгляду у порядку загального позовного провадження, оскільки для повного та всебічного розгляду справи необхідно витребувати додаткові докази (медичну документацію), а також необхідно з`ясувати, яким чином позивачем розраховано розмір позовних вимог.

Крім того представником відповідача подані клопотання:

- про визнання обов`язковою явки позивача у судове засідання,

- про витребування додаткових доказів.

Як передбачено частинами 4, 5 статті 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є зокрема з`ясування заперечень проти позовних вимог, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті.

Розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не суперечить положенням статті 274 ЦПК України, оскільки позовні вимоги виникають з трудових відносин, ціна позову не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідач має можливість викласти свою позицію по справі у відзиві і заявити клопотання у письмовому вигляді.

За змістом статей 81, 83 ЦПК України, позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивачемдодані допозовної заявиписьмові докази,що підтверджуютьобставини,на яківін посилаєтьсяу позовнійзаяві,а саме його роботуна підприємствівідповідача ушкідливих умовах, встановлення йомувисновком МСЕКпервинно втрати професійної працездатності внаслідок професійних захворювань.

За змістом статті 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Позиція позивача по справі детально викладена у позовній заяві, зокрема позивачем зроблений докладний опис негативних змін у його житті, спричинених ушкодженням здоров`я, тому немає необхідності обов`язкової явки позивача у судове засідання.

Представник відповідача просить витребувати додаткові докази, а саме:

-розрахунок розміру моральної шкоди, яка заявлена до відшкодування,

-документи, що свідчать про виконання позивачем вимог індивідуальної програми реабілітації.

Як визначено постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17, правопрацівника навідшкодування моральної шкоди, завданої внаслідокпрофесійного захворювання, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності.

Таким чином факт встановлення позивачу стійкої втрати працездатності висновком МСЕК вже є підставою для відшкодування йому моральної шкоди.

Законодавством не покладено на позивача обов`язок надавати розрахунок розміру моральної шкоди.

Тому витребування додаткових доказів є недоцільним.

Зважаючи на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, про витребування додаткових доказів, а також про визнання обов`язковою явки позивача у судове засідання.

Заперечення відповідача

ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди, а також наявності вини підприємства у спричиненні цієї шкоди.

Фактичні обставини, встановлені судом

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу працював на виробничих структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих підземних умовах, 11 лютого 2015 року звільнений у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я. (а.с.16-19)

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 13 травня 2015 року (протокол № 674) у ОСОБА_1 встановлено наявність професійних захворювань:

-радикулопатія попереко-крижова з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромом, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів,

-вегетативно-сенсорна полінейропатія верхніх кінцівок помірно виражена з периферичною ангіодистонією, частими акроангіоспазмами, двобічним плечолопатковим періартрозом, остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів, дефартрозу дрібних суглобів кистей з трофічними порушеннями,

-хронічний (пиловий) бронхіт,

-нейросенсорна приглухуватість 1 ступеня (з легким зниженням слуху). (а.с.14-15)

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 29 травня 2015 року встановлено причини виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 : запиленість повітря робочої зони, підвищений рівень шуму та локальної вібрації, фізичне перенавантаження. (а.с.25)

Довідкою МСЕК від 11 червня 2015 року ОСОБА_1 первинно встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями, у тому числі: 30 відсотків радикулопатія з дефартрозами, 15 відсотків - вегетативно-сенсорна полінейропатія, 10 відсотків хронічний бронхіт, 5 відсотків приглухуватість. (а.с.22)

В подальшому довідкою МСЕК серії 12ААА № 058530 від 25 червня 2020 року позивачу повторно безстроково встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності. (а.с.23)

Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності.

Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.

Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Нормою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок професійних захворювань позивач частково втратив професійну працездатність, став інвалідом, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, обмежувати свою життєву активність, прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Таким чином судом встановлено наявність порушення права позивача на безпечні та здорові умови праці, що призвело до виникнення професійних захворювань та обмеження працездатності. Тому наявні підстави для відшкодування роботодавцем заподіяної працівнику моральної шкоди.

З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, наявність вимушених змін у житті позивача у зв`язку з інвалідністю, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 120000 грн, що відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивач пережив і які переживатиме надалі через ушкодження здоров`я.

Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України в редакції, що є чинною на день розгляду справи в суді, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід увигляді відшкодування матеріальноїабо немайнової(моральної)шкоди,крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Попередньою редакцію підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що була чинною до 25 травня 2020 року, передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, окрім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21, оскільки моральну шкоду завдано подією, яка відбулася до набрання чинності новою редакцією підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13-ц, згідно якого не підлягають оподаткуванню суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, заподіяних платникові податків внаслідок спричинення шкоди здоров`ю.

Право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача 11 червня 2015 року (а.с.22), до набрання чинності новою редакцією підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, розмір визначеної судом моральної шкоди перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2024 року, тому визначена судом сума моральної шкоди підлягає стягненню без відрахування податків та інших обов`язкових платежів.

Розподіл судових витрат

Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою.

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 120 000 (сто двадцять тисяч) грн без відрахування податків та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 1200 (тисяча двісті) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.

Суддя У.М. Болдирєва