Ухвала

від 28.02.2024 по справі 629/5093/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 629/5093/23 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/158/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2024 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 ,

- прокурора ОСОБА_6 ,

- підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.01.2024,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 .

Продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.03.2024.

Визначено суму застави в розмірі 80прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 04.01.2024 до Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області проводилося досудове слідство у кримінальному провадженні №12023221110000180 від 01.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

09.10.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

10.10.2023 відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.12.2023.

05.12.2023 строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню продовжено до 09.01.2024 постановою керівника Лозівської окружної прокуратури, у звязку із проведенням ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які потребують значного проміжку часу.

07.12.2023 слідчим суддею Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_7 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 09.01.2024.

08.01.2024 року ухвалою слідчого судді було продовжено строк досудового розслідування до 6 місяців, а саме до 09.04.2024.

З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання слідчого про продовження до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з цим, слідчий суддя при визначенні розміру застави ОСОБА_7 прийшов до висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 80прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.01.2024 та постановити нову, якою обрати йому більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_7 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних причин.

Слідчий суддя дійшов вірного висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.307 ККУкраїнинаявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_7 більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.307 КК України; наявність реальнихризиків,які даютьдостатні підставивважати,що підозрюванийможе вчинитидії,передбачені п.п.1,3,4,5ч.1ст.177КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_7 більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання її під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст. 196 КПК України (а.с. 177-179).

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності продовження застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та про необґрунтоване застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є неспроможними, оскільки саме такий запобіжний захід був застосований до підозрюваного попередньою ухвалою.

Належного обґрунтування на інші нові обставини, які б свідчили про те, що заявлені ризики зменшились та не виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, апеляційна скарга не містить.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінніположень,що наведеніу чисельнихрішеннях ЄвропейськогоСуду зправ людини(«Нечипорук,Йонкало протиУкраїни» №42310/04від 21.04.2011,«Фокс,Кемпбелл іХартлі протиСполученого Королівства»№№12244/86,12245/86,12383/86від 30.08.1990,«Мюррей протиСполученого Королівства»№14310/88від 28.10.1994та ін.),термін «обґрунтованапідозра» означає,що існуютьфакти абоінформація,які можутьпереконати об`єктивногоспостерігача втому,що особа,про якуйдеться,могла вчинитиправопорушення.Мета затриманняполягає всприянні розслідуваннюзлочину черезпідтвердження абоспростування підозр,які сталипідставою длязатримання.«Для того,щоб арештпо обґрунтованійпідозрі буввиправданий увідповідності зстаттею 5 1(c),поліція незобов`язана матидокази,достатні дляпред`явлення обвинувачення,ні вмомент арешту,ні підчас перебуваннязаявника підвартою.Також необов`язково,щоб затриманійособі були,по кінцевомурахунку,пред`явлені обвинувачення,або щобця особабула підданасуду.Метою продовженнятримання підвартою ОСОБА_7 є подальшерозслідування кримінальноїсправи,яке повиннопідтвердити аборозвіяти підозру,яка єпідставою длязатримання» (справа«Чеботарь протиМолдови» №35615/06від 13.11.2007).Матеріали кримінальногопровадження,на якіпослався слідчийу клопотанні,дають підставивважати підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

За викладених обставин у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що саме запобіжний захід у виді продовження тримання підозрюваної під вартою на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на неї процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_7 є недостатнім.

Ст. 198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Кваліфікація скоєного може бути змінена лише в порядку передбаченому КПК України, під час досудового розслідування, а всі іншіпитання -фактичні обставиникримінального провадження,вірність кваліфікаціїскоєного,питання винностічи невинності ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваної слідчий суддя врахував сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення; наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про особу підозрюваного; вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожуватиме йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 з чим погоджується і апеляційний суд.

Слідчим та прокурором доведена наявність обставин, які об`єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Слідчим суддею вимоги ч. 1 ст. 197 КПК України дотримано.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Дана норма є імперативною.

Не дотримання вимог, ч. 3 ст. 295 КПК України, з боку слідчого чи прокурора не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді і не є підставою для не розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали.

З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваної під вартою.

Посилання ОСОБА_7 про те, що стороною обвинуваченняне булонадано жодногодоказу,який бисвідчив проіснування обставин,які підтверджуютьнаявність ризиків,визначених ч.1ст.177КПК України неспроможні.

Доводи ОСОБА_7 щодо невідповідності ухвали слідчого судді вимогам КПК України не підтверджуються дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Керуючись положеннями ст. 182 КПК України, при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.

Враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240(двістісорок двітисячі двістісорок)гривень, яку встановив слідчий суддя, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на неї обов`язків та розмір визначеної слідчим суддею застави не є завідомо непомірним для підозрюваного і межах вимог ч. 4 ст. 182 КПК України.

За таких обставин, ухвала слідчого судді постановлена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляціях колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.01.2024 щодо продовженнястроку триманняпідозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою в межах строку досудового розслідування залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді