Рішення

від 01.03.2024 по справі 736/2457/23

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 736/2457/23

Номер провадження 2/749/73/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2024 р. Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Чигвінцева М.С.

за участю секретаря Михалевич М.В.

позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Сподинюк Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу №736/2457/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог: Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Леськівської сільської ради, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом до ОСОБА_2 про позбавленнябатьківських прав,у якомупросить позбавитиостаннього батьківськихправ відноснонеповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,стягнути судовівитрати посплаті судовогозабору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що з 17.04.2010 вона разом з відповідачем перебували у шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2019 року фактичні шлюбні відносини між сторонами були припинені та рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 02.12.2019 у справі №732/1538/19 шлюб було розірвано. З грудня 2021 року позивачка почала будувати сімейні відносини з ОСОБА_5 , з яким проживає разом з дітьми, ведуть спільне господарство, спільний бюджет та несуть витрати на утримання дітей. 02.12.2022 позивачка уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». Відповідач не приймає будь-якої участі у вихованні та утриманні дітей, не спілкується з ними, не цікавиться їхнім життям, здоров`ям, потребами та інтересами, не допомагає дітям. Натомість ОСОБА_5 діти сприймають як батька, який бере участь у їх житті та вихованні. Згідно висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконкому Леськівської сільської ради від 22.08.2023 №60, позбавлення батьківських прав відповідача відносно дітей є доцільним та таким, що відповідатиме інтересам дітей. Зазначене свідчить про те, що відповідач ухилився від виконання своїх батьківських обов`язків.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позові та просили задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Неявка відповідача не перешкоджає проведенню судового засідання, відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Представник Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Леськівської сільської ради у судове засідання не з`явився, надавши заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та вказав, що підтримує позовні вимоги.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 відповідно.

Заочним рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 02.12.2019 у справі №732/1538/19 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , 02.12.2022 ОСОБА_5 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, актовий запис №2785.

Після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_7 ».

З Акту обстеження місця проживання від 20.06.2023, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживають однією сім`єю ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 й чоловік ОСОБА_5 .

Відповідно до характеристики ОСОБА_3 , учня 5-А класу Леськівського ліцею з початковою школою та гімназією Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 15.06.2023, вбачається, що ОСОБА_3 навчається у ліцеї з вересня 2022 року та зарекомендував себе дисциплінованим учнем, завжди охайно одягнений, має належну зачіску та має кишенькові гроші. Мати, ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню сина, бере активну участь у житті класу, забезпечує відвідування сином навчальних дистанційних уроків та заходів, допомагає з навчанням, ставиться сумлінно і відповідально до виконання батьківських обов`язків. Натомість батько дитини з ним не проживає та не спілкується, за період навчання ні разу не з`явився на батьківські класні чи загальношкільні збори, не цікавився поведінкою та навчанням своєї дитини, участі у вихованні не бере.

З характеристики ОСОБА_3 , складеною КЗ ЗЗСО І-ІІІ ступенів №34 Чернігівської міської ради Чернігівської області, встановлено, що за час навчання ОСОБА_9 у закладі з 2018-2019 навчальні роки останній зарекомендував себе як добра та відкрита до спілкування дитина. З боку класного керівника була помічена певна емоційність та знервованість, що можна пояснити відсутністю виховання дитини зі сторони батька. Мати дитини брала активну участь у житті класу, регулярно відвідувала батьківські збори, цікавилась життям дитини, організовувала правильне проведення вільного часу дитини, слідувала за охайним виглядом. Батько дитини з сім`єю не проживає, у вихованні дитини участі не брав, з класним керівником на зв`язок не виходив, на батьківські збори жодного разу не з`являвся.

Згідно характеристики ОСОБА_4 підготовленою Чернігівським дошкільним навчальним закладом №2 Чернігівської міської ради Чернігівської області, дитина була здобувачем освіти в ДНЗ №2 з 01.09.2021 по 23.02.2022. За час навчання ОСОБА_4 зарекомендував себе позитивно, гарно освоював програму вікової групи, в навколишньому середовищі орієнтується добре, мислительські операції виконував на рівні свого віку, має відповідний на свій вік фізичний розвиток. Мати приділяла належну увагу вихованню сина, цікавилася поведінкою та здобутками дитини, постійно підтримувала зв`язок з вихователями, сумлінно та відповідально ставиться до виконання батьківських обов`язків. Батько дитини не приводив її до ДНЗ, не забирав додому, не відвідував батьківські збори та свята.

Відповідно до характеристики ОСОБА_4 з Леськівського ліцею з початковою школою та гімназією Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 15.06.2023, ОСОБА_10 зарекомендував себе здібним учнем, має навчальні досягнення достатнього рівня. Мати, ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню сина, бере активну участь у житті класу, забезпечує відвідування сином навчальних дистанційних уроків та заходів, допомагає з навчанням, ставиться сумлінно і відповідально до виконання батьківських обов`язків. Натомість батько дитини за час навчання ні разу не з`явився на батьківські класні чи загальношкільні збори, не цікавився поведінкою та навчанням своєї дитини, участі у вихованні не бере.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та ОСОБА_1 мають статус внутрішньо переміщеної особи та фактично проживають в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками від 08.06.2022 №7122-7000432686, №7122-5002893035, №7122-7000427987.

Згідно письмових показів ОСОБА_11 , з квітня 2022 року ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , вона не бачила. До дітей не приїжджав та під час спілкування з дітьми вони жодного разу не згадували про біологічного батька.

Аналогічні покази містяться в письмових показах ОСОБА_12 .

З довідки про неотримання аліментів від 03.08.2023 судом встановлено, що позивачка не отримувала від відповідача аліменти за період з 31.10.2019 по 02.08.2023, згідно судового наказу №732/1885/19 від 06.05.2021 виданого Городнянським районним судом. Заборгованість відповідача зі сплати аліментів складає 148941,48 грн.

З висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що орган опіки та піклування виконавчого комітету Леськівської сільської ради вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам дітей відповідача позбавити батьківських прав відносно неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст.51 Конституції України).

За ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно частин 1-5 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За положеннями ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 643/7876/18 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватись вимог ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Європейський суд з прав людини СПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

З підстав вищевикладеного, вбачається, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, які полягають в тому, що він не піклується про фізичний і духовний розвиток синів, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі. Зазначені фактори в їх сукупності судом розцінюються як ухилення відповідачем від виховання синів.

Відповідно до чинного сімейного законодавства мати, батько можуть бути позбавленні батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування та в інших випадках. Мати, батько можуть бути позбавленні батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

З наведених мотивів, враховуючи інтереси дітей та з метою соціального захисту законних прав неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку, що в інтересах дітей є доцільність застосування такого крайнього заходу до відповідача, як позбавлення його батьківських прав.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про задоволення позову.

Окрім того, згідно з частиною третьою статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

З матеріалів справи судом встановлено, що з відповідача стягуються аліменти на утримання його двох синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому суд вважає за недоцільне розглядати питання про повторне стягнення з відповідача аліментів.

Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 858,88 грн.

Керуючись ст.ст.150,164-167СК України,ст.ст.133,141,142,197,198,263-265,268,273,354,ЦПК України,суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог: Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Леськівської сільської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 88 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційнаскарга подана протягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Щорський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено 05 березня 2024 року.

Суддя М.С. Чигвінцев