Постанова

від 05.03.2024 по справі 930/2972/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 930/2972/23

Провадження № 22-ц/801/557/2024

Категорія: 86

Головуючий у суді 1-ї інстанції Войницька Т. Є.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,

суддів Міхасішина І. В., Стадника І. М.,

з участюсекретаря судовогозасідання:Кахно О.А.,

розглянув увідкритому судовомузасіданні взалі суду№ 2апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 05 січня 2024 року, постановлену під головуванням судді Войницької Т. Є. в залі суду в м. Немирів Вінницької області,

в цивільнійсправі № 930/2972/23 за поданням Брацлавської селищної ради, як органу опіки та піклування, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Брацлавський психоневрологічний будинок-інтернат, про призначення опікуна недієздатній особі,

встановив:

Короткий зміст подання

У жовтні 2023 року Брацлавська селищна рада, як орган опіки та піклування, звернулася до суду з поданням із залученням як заінтересованих осіб ОСОБА_1 , Брацлавського психоневрологічного будинку-інтернату, в якому просить призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого визнано недієздатним, відповідно до рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06.02.2006 у справі №2-33, у зв`язку із смертю його попереднього опікуна ОСОБА_3 .

В обґрунтування подання посилалася на те, що 6 лютого 2006 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області (справа № 2-33) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатним у зв`язку із важкою розумовою відсталістю.

Рішенням Виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області від 23.03.2006 року № 137 ОСОБА_3 призначено опікуном її недієздатного сина ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 опікун ОСОБА_3 померла.

Недієздатний ОСОБА_2 проживає у Брацлавському психоневрологічному будинку-інтернаті, знаходиться на повному державному забезпеченні, перебуває у списках підопічних, рідних та близьких осіб немає, окрім рідної сестри ОСОБА_4 , яка визнана недієздатною рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 лютого 2006 року (справа № 2-33).

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №703201, ОСОБА_2 є інвалідом першої А групи, потребує постійного догляду та допомоги. Причина інвалідності - інвалідність з дитинства. Інвалідність встановлена безстроково.

28 вересня 2023 року до опікунської ради при виконкомі Брацлавської селищної ради звернувся громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про звернення Брацлавською селищною радою до Немирівського районного суду Вінницької області із поданням щодо призначення його опікуном недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із смертю його попереднього опікуна ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Є дієздатною особою, клінічно здоровим, судимості немає, працює у Брацлавському психоневрологічному будинку- інтернаті на посаді інженера з ОП.

19 жовтня 2023 року комісією Брацлавської селищної ради було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 , про що складено відповідний акт. Умови проживання відповідно акта - відмінні.

За вказаних обставин 26 жовтня 2023 року опікунською радою при виконкомі Брацлавської селищної ради було прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 та звернення до суду з поданням про призначення його опікуном недієздатного ОСОБА_2 .

Ухвала суду першої інстанції

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 05 січня 2024 року в задоволенні подання Брацлавської селищної ради, як органу опіки та піклування, про призначення опікуна недієздатній особі - відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

24 січня 2024 року заінтересована особа ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою, необ`єктивною, а також такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, ухваленою з порушенням норм матеріального права, в зв`язку з чим просить зазначену ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким подання Брацлавської селищної ради, як органу опіки та піклування, про призначення опікуна недієздатній особі задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В доводах апеляційної скарги зазначає, що його заява була мотивована тим, що він працює офіційно у Брацлавському психоневрологічному будинку-інтернаті на посаді інженера з ОП, де і перебуває на утриманні ОСОБА_2 . Із ним у нього склалися виключно приятельські, можна сказати, дружні відносини. ОСОБА_2 знає хто він такий, проявляє до нього симпатію. Постійно радіє коли вони спілкуються. Звичайно, за станом психічного здоров`я він не в повній мірі розуміє основні моменти спілкування між людьми, однак, він може розрізнити хто до нього належно відноситься, а хто не зовсім. Його він сприймає як свого друга, близьку людину. Зауважує, що має постійне місце проживання та роботи, яка суміжна із виконанням ним імовірних опікунських обов`язків щодо ОСОБА_2 , є фізично здоровим, судимості не має. Крім того, комісією Брацлавської селищної ради було проведено обстеження умов його місця проживання, які є відмінними, про що складено відповідний.

Вважає, що з урахуванням вимог статей 41, 60, 64 ЦК України законодавець наділив саме орган опіки та піклування, а не суд, повноваженнями щодо перевірки можливості особи здійснювати обов`язки опікуна.

Звертає увагу, що в тексті оскаржуваної ухвали неправильно процитовано його свідчення, які він давав у судовому засіданні, зокрема - чітко пояснив суду як він має виконувати свої обов`язки опікуна (кожен день буде спілкуватись із ОСОБА_2 так як має таку можливість по роду своєї основної роботи, буде приносити йому додаткові продукти, у вихідні дні, при можливості, забирати із ночівлею до себе додому, дарувати при святах подарунки, допомагати персоналу інтернату доглядати ОСОБА_2 ).

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи впродовж встановленого апеляційним судом строку до суду не надійшов.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 20 лютого 2024 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кіцула В. І. вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах, викладених у ній, просили її задовольнити.

Представникиоргану опікита піклуванняБрацлавської селищної радита заінтересованої особиБрацлавського психоневрологічного будинку-інтернату в засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час і місце слухання справи.

З урахуванням положень частини другої статті 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заінтересованої особи ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кіцули В. І., перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06.02.2006 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнано недієздатними.

Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області від 23.03.2006 №137 призначено ОСОБА_3 опікуном над її дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 703201 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є інвалідом з дитинства, перша А група інвалідності встановлена безстроково. Потребує постійної сторонньої допомоги та догляду.

ОСОБА_2 , 1986 року народження, управлінням ПФУ в м. Козятин видано посвідчення №144002. Згідно якого йому призначена пенсія по інвалідності з дитинства першої групи А.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою Брацлавського психоневрологічного будинку-інтернату №262 від 26.07.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є підопічним Брацлавського психоневрологічного будинку-інтернату з 02.09.2022. Група інвалідності перша А безстроково. Діагноз - F 730. Отримує симптоматичну та підтримуючу терапію. Потребує постійної сторонньої допомоги та догляду.

Відповідно до довідки Брацлавського психоневрологічного будинку-інтернату №235 від 17.10.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає в Брацлавському психоневрологічному будинку-інтернаті, знаходиться на повному державному забезпеченні, перебуває у списках підопічних з 02.09.2022 (наказ №245 від 02.09.2022) по даний час. Близьких та рідних, окрім сестри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка рішенням Козятинського міськрайонного суду визнана недієздатною, немає. Поселення в Брацлавський психоневрологічний будинок-інтернат ОСОБА_2 пов`язане з відсутністю дієздатної рідні та потребою в здійсненні постійного догляду за ним.

Підставою для звернення із даною заявою до суду стала заява ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про звернення до Немирівського районного суду Вінницької області з поданням щодо призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який знаходиться в Брацлавському психоневрологічному будинку-інтернаті.

Як вбачається з Витягу з реєстру територіальної громади № 2023/006263579 від 11.08.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 здоровий та може працювати в соціальній сфері, не судимий, працевлаштований та отримує заробітну плату, що підтверджується рішенням лікарняної консультаційної комісії КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Брацлавської селищної ради Вінницької області №582 від 19.10.2023, витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», довідкою про зарплату за 2023 рік, виданою Брацлавським психоневрологічним будинком-інтернатом.

З акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 , від 19.10.2023, складеного комісією Брацлавської селищної ради, встановлено, що ОСОБА_1 проживає будинку за адресою: АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_1 , яка є власником будинку. Умови проживання відмінні, санітарно-гігієнічні умови дотримано. Члени родини зацікавлені в одержанні опіки над ОСОБА_2 та всіляко сприяють у прийнятті його в сім`ю.

Згідно з висновком опікунської ради Брацлавської селищної ради від 26.10.2023 опікунська рада при виконкомі Брацлавської селищної ради вирішила припинити опіку ОСОБА_3 над недієздатним ОСОБА_2 у зв`язку із смертю опікуна. Заяву ОСОБА_5 задовольнити. Звернутись до Немирівського районного суду Вінницької області з поданням про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , опікуном недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку із смертю його попереднього опікуна ОСОБА_3 .

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Відмовляючи у задоволенні подання суд першої інстанції виходив з того, що бажання ОСОБА_1 бути опікуном недієздатного ОСОБА_2 носить формальний характер, подання органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_1 його опікуном є необґрунтованим, а тому в задоволенні подання слід відмовити.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 39, частини першої статті 40 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (частини перша третя статті 41 ЦК України).

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 56 ЦК України).

Вимогами статті 58 ЦК Українипередбачено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Відповідно до приписів частини другої, третьої та п`ятої статті 63 ЦК Україниопікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Частиною першою статті 300ЦПК Українипередбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Виходячи з аналізу частини першої статті 60 та частини першої статті 300 ЦПК Україниобов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21).

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерством освіти України, Міністерством охорони здоров`я України та Міністерством праці та соціальної політики України від 26.05.1999 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 р. за № 387/3680 (далі за змістом Правила).

У пункті 3.1 Правил зазначено, що при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки. Опікун або піклувальник призначаються лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікуном може бути призначено не лише родича, а й осіб, які є близькими підопічному. Правилами опіки та піклування не встановлено обмежень щодо кількості опікунів повнолітньої особи.

Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад - пункт 1.3. Правил.

Системний аналіз норм ЦК України, Правил свідчить, що саме відповідний Орган опіки вирішує питання про встановлення і припинення опіки та піклування, а також приймає рішення про призначення чи звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов`язків. Рішення про встановлення опіки (піклування) повинно бути прийняте не пізніше як у місячний термін з моменту, коли відповідному Органові опіки стане відомо про потребу встановлення опіки чи піклування. За наявності документів визначених пунктом 3.3. Правил, зокрема й рішення суду про визнання особи недієздатною для безпосереднього здійснення опіки Орган опіки призначає конкретного опікуна.

Опікуном може бути лише фізична особа за умови подання письмової заяви. Водночас, якщо особі, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, опікун або піклувальник у встановленому законом порядку не призначений, то виконання обов`язків опікунів та піклувальників від імені держави здійснює зазначена установа в особі керівника зазначеної установи.

Крім того, зміст наведених вище норм Закону свідчить про те, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Таке подання має бути обґрунтованим і оформлюватися за наявності документів визначених пунктом 3.3. Правил, й у разі неможливості за певних причин відповідним органом опіки та піклування прийняти рішення про опіку самостійно.

Відтак призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не є родичем ОСОБА_2 .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подання Брацлавської селищної ради про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 не містить належної мотивації, конкретних обставин, які зумовлюють необхідність призначення цього опікуна.

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров`я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад відповідно до положень ст. 66 ЦК України.

Психоневрологічний інтернат є стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті.

Основні завдання інтернату: надання соціальних послуг підопічним (стаціонарний догляд, соціальна реабілітація, представництво інтересів); забезпечення прав та інтересів підопічних, створення належних умов для проживання/перебування, соціально-побутового обслуговування, денної зайнятості (заняття творчістю, дозвілля, навчання, добровільна праця тощо) та надання медичної допомоги підопічним.

Законом не заборонено встановлення опіки над недієздатною особою кільком опікунам.

На думку колегії суддів мотиви звернення ОСОБА_1 з заявою про призначення його опікуном з підстав особистих приязних стосунків з недієздатним ОСОБА_2 , можливістю по роду своєї роботи спілкуватися з ним, приносити додаткові продукти, про що було зазначено в судовому засіданні, не свідчать про об`єктивну необхідність призначення ще одного опікуна з огляду на психічний стан останнього, наявний у нього діагноз та відсутність у поданні належного обґрунтування такої додаткової опіки.

Ті обставини, що ОСОБА_1 може бути соціальним працівником та працює у даному інтернаті та його позитивна характеристика самі по собі не свідчать про можливість належного виконання ним опікунських обов`язків, враховуючи, що ОСОБА_2 за своїм станом здоров`я потребує постійної сторонньої допомоги та догляду.

З огляду на наведені обставини, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 не відповідає інтересам останнього, оскільки він на даний час знаходиться у спеціалізованому закладі, отримує відповідне забезпечення та лікування.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження ОСОБА_1 про те, що чинне законодавство не покладає на заявника додаткових обов`язків в поданні окремих доказів, окрім висновку про призначення опікуна, оскільки призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості, бути належним чином мотивоване та містити мотиви необхідності в призначенні опікуна.

Суд відхиляє доводи апелянта, що саме органу опіки та піклування законодавець визначив дискреційні повноваження щодо визначення фізичної особи опікуна над недієздатною особою, а у суду фактично немає альтернативи «призначає опікуна», не «може призначити опікуна», а саме «призначає опікуна», оскільки такі доводи ОСОБА_1 свідчать про неправильне тлумачення норм матеріального права, оскільки згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Колегія суддів вважає, що заінтересованою особою ОСОБА_1 в суді першої інстанції не доведено належними та допустимими доказами потреби недієздатного ОСОБА_2 у призначенні його опікуном.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Враховуючи положення статті 367 ЦПК України, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відмову в її задоволенні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо судових витрат

По справі відсутні підстави для перерозподілу чи відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 05 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 07 березня 2024 року.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: І. В. Міхасішин

І. М. Стадник