Рішення

від 07.03.2024 по справі 552/608/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/608/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

07.03.2024 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 552/608/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 31.01.2024 звернулася в Київський районний суд м. Полтави з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява обґрунтована тим, що на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №65737144 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович № 10935 від 04.03.2021.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з істотним порушенням законодавства, зокрема, вважає спірною заборгованість, нараховану у виконавчому написі нотаріуса.

В позовній заяві позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом за № 10935 від 04.03.2021 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» в розмірі 4925 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 31.01.2024 в даній справі відкрито провадження з розглядом справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подавався.

Треті особи письмові пояснення щодо позову не подавали.

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року N 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2021 року, справа № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21 та є обов`язковою.

Судом встановлено, що 04.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №10935, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» загальну суму боргу в розмірі 4925 грн.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що вчиняючи 04.03.2021 виконавчий напис №10935 приватний нотаріус необґрунтовано керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису №10935 від 04.03.2021 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, хоча твердження позивача про те, що сума заборгованості не була безспірною не знайшло свого підтвердження дослідженими в справі доказами.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом в розмірі 1211,20 грн.

При вирішенні питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на правову допомогу в загальній сумі 10000 грн суд виходить з такого.

За змістом статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію додаткової угоди №4 до договору про надання правової допомоги №11-07-23 від 11.07.2023, копія акту прийому-передачі виконаних робіт від 15.01.24 р., копію квитанції за надання правничої допомоги №148578 від 15.01.2024 р.

Тому суд, на підставі поданих позивачем доказів та враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, приходить до висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню частково у розмірі 3000 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 04.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем за №10935, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованості за кредитним договором в сумі 4925 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», місцезнаходження 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, код 43311346.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5

Повне судове рішення складено 07.03.2024.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко