Постанова

від 07.03.2024 по справі 916/2174/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2174/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представника позивача: Кравченко Р.Ю. довіреність №67 від 1.01.2024

/інші учасники справи в судове засідання не прибули, про час та місце його проведення повідомлені належним чином/

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНВЕЛ"

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2023, проголошене суддею Литвиновою В.В. о 12:01 у м. Одесі, повний текст якого складено та підписано 09.11.2023

у справі №916/2174/23

за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНВЕЛ"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1.Приватного акціонерного товариства "Полтавська Птахофабрика";

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ Україна"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 1 456 801,24 грн., та

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року Акціонерне товариство (далі - АТ) "Страхова компанія "ІНГО" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ЛАНВЕЛ"з визначенням третіх осіб на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства (далі ПрАТ) "Полтавська Птахофабрика" та ТОВ "КТЛ Україна" про стягнення з відповідача 1 456 801,24 грн. та 21 852,02 грн. судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на ч. 1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 та зазначив про те, що відповідач під час здійснення перевезення вантажу (яйця курячі) не забезпечив його збереження. При цьому, позивач виплатив страхове відшкодування ПрАТ "Полтавська Птахофабрика" на виконання умов договору генерального страхування вантажів №300228012.22 від 07.04.2022, укладеного між позивачем та ТОВ"КТЛ Україна", за повне пошкодження відповідного вантажу, а тому у нього виникло право вимоги виплаченої страхової суми до відповідача, як до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 8.06.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача водія вантажівки ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 позовні вимоги задоволено в повному обсязі та стягнуто з ТОВ "ЛАНВЕЛ" на користь АТ "Страхова компанія "ІНГО"1 456 801,24 грн. збитків та 21 852,02 грн. витрат зі сплати судового збору.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання за договором в частині забезпечення збереження вантажу, в результаті чого товар, що перевозився, було пошкоджено, а тому відповідно до договору та норм чинного законодавства позовні вимоги про стягнення 1 456 801,24 грн. підлягають задоволенню.

Із зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погоджується відповідач, який звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою той факт, що відповідач в порушення договору про транспортно-експедиційні послуги № 11/02-20-1 від 01.02.2020, укладеного між відповідачем та ТОВ КТЛ Україна, з моменту настання страхового випадку і до моменту здійснення страхової виплати не було залучено до оцінки завданих збитків, а також в ході розгляду справи не встановлено з якою метою для проведення експертизи товару контейнер із товаром було переміщено від митниці майже через всю територію України до міста Запоріжжя для відкриття його та огляду.

Крім того, скаржник зазначає про те, що при поверненні автомобіля він декілька днів затримувався посадовими особами Держмитслужби, внаслідок чого мало місце псування вантажу, при цьому про причини затримки транспортного засобу відповідача не було повідомлено.

Також, на переконання скаржника надані позивачем докази, в тому числі фотознімки, Акт Запорізької ТПП №0-1233, Акт про знищення товару №042996 від 22.11.2022 мали бути визнані судом неналежними, недопустимими та недостовірними доказами відповідно до положень ст.ст. 76-78 ГПК України, оскільки з них неможливо встановити той факт, що дійсно весь товар був пошкоджений і в подальшому повністю знищений.

Позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що:

-правовідносини які існували між ТОВ «КТЛ Україна» та відповідачем згідно договору про транспортно-експедеційні послуги №11/02-20-1 від 01.02.2020 жодним чином не впливають на права та обов`язки позивача та ПрАТ "Полтавська Птахофабрика";

-факт ДТП під час перевезення вантажу не заперечується відповідачем;

-компетентним органом на підставі фактичної перевірки вантажу було встановлено факт «незадовільного» стану вантажу (яйце куряче 55-59,5 гр та 60-63 гр, 931 коробка) під час його перевезення;

-твердження скаржника про те, що можливою причиною пошкодження товару було переміщення його до м. Запоріжжя є безпідставним, оскільки вантаж було пошкоджено внаслідок ДПТ, що призвело до порушення температурного режиму транспортувального вантажу;

- ст. 17 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів встановлює презумпцію вини перевізника, в свою чергу відповідач не довів фактів , які б звільняли його від відповідальності за пошкодження вантажу.

З огляду на зазначене, позивач вважає доводи апелянта необґрунтованими та безпідставними та відповідно просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги повністю, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 8.02.2024 було задоволено клопотання ТОВ "ЛАНВЕЛ" про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд даної справи на 7 березня 2024року о 12:00 год. в режимі відеоконференції.

07.03.2024 представник ТОВ "ЛАНВЕЛ" також надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням поза межами м. Одеса та прийманням участі у обшуку в рамках кримінального провадження, яке колегія суддів розглянула та зазначає наступне.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду явка сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріалів справи достатньо для прийняття постанови, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо суті спору та вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання та відхиляє його відповідне клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, слід зазначити, що доводи викладені представником відповдідача у його клопотанні не були підтвержені жодними доказами.

Судова колегія дослідила матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вислухала пояснення присутнього у судовому засіданні в режимі відеоконференції представника позивача, перевірила правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права та дійшла до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2022 між ПрАТ Полтавська птахофабрика та Sengkang Import Export PTE.LTD був укладений контракт №1/2022, згідно до п. 1.1 якого постачальник (ПрАТ Полтавська птахофабрика) зобов`язується поставити на умовах даного контракту свіжі курячі яйця, далі іменовані як Товар, в асортименті, згідно інвойсам, які є невід`ємною частиною даного контракту, а покупець (Sengkang Import Export PTE.LTD) зобов`язується оплатити та прийняти даний товар.

Згідно специфікації №20 від 24.08.2022 до контракту №1/2022 від 24.08.2022 товаром є яйце куряче 55-59,5 гр та 60-63 гр, 931 коробка, загальна вартість 36 215,90 доларів США.

18.04.2022 між ТОВ КТЛ Україна та ПрАТ Полтавська Птахофабрика було укладено договір транспортного експедирування №18/04/22-ПТХФ (далі- договір).

Згідно до п. 2.1 договору експедитор (ТОВ КТЛ Україна) за оплату та за рахунок клієнта (ПрАТ Полтавська Птахофабрика) надає останньому комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів клієнта від місця, зазначеного клієнтом, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом.

Відповідно до п. 4.2.1 договору експедитор для виконання узгодженої заявки клієнта має право залучати третіх осіб та здійснювати їх самостійний добір, а саме: перевізників, агентів, інших третіх осіб виходячи із доцільності та необхідності та укладати правочини з такими третіми особами від свого імені.

01.02.2020 між ТОВ КТЛ Україна та ТОВ ЛАНВЕЛ було укладено договір про транспортно - експедиційні послуги.

Відповідно до п. 1.3 згідно договору про транспортно - експедиційні послуги від 01.02.2020 виконавець (ТОВ ЛАНВЕЛ) виконує перевезення вантажів за цим договором шляхом надання транспортно - експедиційних послуг щодо організації перевезень самостійно та/або із залученням третіх осіб (інших перевізників).

Між AT СК ІНГО та ТОВ КТЛ Україна було укладено договір генерального страхування вантажів №300228012.22 від 07.04.2022.

З урахуванням договору генерального страхування вантажів №300228012.22 від 07.04.2022 між позивачем та ТОВ КТЛ Україна було укладено страховий сертифікат №87 від 15.09.2022.

Згідно до п. 3 страхового сертифікату №87 від 15.09.2022 вигодонабувачем є Sengkang Import Export PTE.LTD або будь-яка особа, яка має майновий інтерес щодо застрахованого вантажу на момент настання страхового випадку або виплати страхового відшкодування.

Згідно із п. 4 страхового сертифікату №87 від 15.09.2022 було застраховано вантаж - свіжі курячі яйця в шкарлупі, кількістю 931 коробка та вагою 22 000 кг у картонних ящиках з покриттям всіх ризиків (розділ 5.1 сертифікату страхування).

Відповідно до розділу 5 страхового сертифікату №87 від 15.09.2022 страхові ризики (відповідно до розділу 4 умов).

Відповідно до п.п. 4.2, 4.2.1 Умов до генерального договору добровільного страхування вантажів №300228012.22 від 07.04.2022 страховиком відшкодовуються збитки на таких умовах: з покриттям всіх ризиків - підлягають відшкодуванню збитки від загибелі, пошкодження чи втрати вантажу або його частини, які сталися по будь - якій причині, за винятком виключень визначених в розділі 5 цих Умов.

Згідно до п. 6.1 страхового сертифікату №87 від 15.09.2022 страхова сума становить 1 456 801,24 гривні.

Відповідно до п. 7 страхового сертифікату №87 від 15.09.2022 франшиза не застосовується.

Відповідно до заявки №14/09/22 від 14.09.2022 до договору про транспортно експедиційні послуги від 01.02.2020 та міжнародної товарно - транспортної накладної (CMR), 15.09.2022 вантаж (курячі яйця 55- 59.5 гр та 60-63 гр, 931 коробка) було прийнято для перевезення відповідачем (водій ОСОБА_1 , автомобіль DAF д.н. НОМЕР_1 , напівпричеп д.н. НОМЕР_2 , маршрут Україна Румунія).

Під час здійснення перевезення, 22.09.2022 у м. Бортештій де Жос (Румунія) сталась дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП), а саме відбулось перекидання автомобіля DAF д.н. НОМЕР_1 , напівпричеп д.н. НОМЕР_2 на правий бік за межі проїзної частини, що підтверджується протоколом серії PBRW №097040.

Внаслідок даної ДТП вантаж (курячі яйця 55-59,5 гр та 60-63 гр, 931 коробка) було повністю пошкоджено та повернуто відправнику, а пізніше утилізовано.

В акті експертизи №О-1233 від 04.10.2022 Запорізької торгово-промислової палати (ТПП), яку виконано на замовлення ПрАТ Полтавська птахофабрика, міститься наступний висновок: в контейнері №SEGU 9156971, який 22.09.2022 потрапив на території Румунії у ДТП, згідно з даними товаросупровідних документів відправника та маркуванню значиться 931 картонна коробка, в які завантажено яйце куряче (по 360 яєць у одну коробку), а саме 680 картонних коробок з яйцем курячим 55-59,5гр та 251 картонних коробок з яйцем курячим 60-63 гр. Також зазначено, що представниками ПрАТ Полтавська птахофабрика прийнято рішення не перевіряти кількість ватажних місць (картонних коробок) у контейнері методом їх вивантаження та поштучного перерахунку. На момент проведення експертизи, холодильна установка №SEGU 9156971 не працює, картонні ящики, згідно маркування з яйцем курячим не відкривалися, вміст ящиків в присутності експерта Запорізької ТПП не перевірявся.

В листі Східного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні від 8.11.2022 за № вих -04.2/1347-22 значиться, що дане управління не заперечує проти утилізації (знищення) зіпсованого вантажу (куряче яйце).

В акті №042996 від 22.11.2022 про знищення (руйнування) товару, що переміщувався за МД ІМ -76АА №22UA50050042996U7 від 21.11.2022, встановлено, що підприємством ТОВ «УТІЛЬВТОРПРОМ» було проведено знищення шляхом поховання в землі повернутого товару, зіпсованих в ДПТ яєць 55- 59.5 гр 680 карт. коробок та 60-63 гр 251 карт. коробка.

24.11.2022 ПрАТ Полтавська птахофабрика звернулось до ТОВ «КТЛ Україна» з вимогою про відшкодування завданих внаслідок пошкодження вантажу в ДТП ПрАТ Полтавська птахофабрика збитків у загальному розмірі 1 534 306,53грн., які складаються 1 324 364,76 грн. вартості втраченого вантажу, 176 000,00 грн. вартості послуг по утилізації вантажу; 27 864,00 грн. вартості перебування пошкодженого вантажу в зоні митного контролю; 4 170.00 грн. вартості послуг з проведення експертизи Запорізької ТПП; 1 115,77 грн. вартості ветеринарного огляду товару під час заїзду на зону митного контролю в Україні; 792,00 грн. вартості заїзду на зону митного контролю в Україні, а всього на суму 1 534 306,53 грн.

1.12.2022 ТОВ «КТЛ Україна» направило претензію ТОВ «ЛАНВЕЛ», в якій вимагало від останнього, як виконавця, який здійснював транспортування вантажу: яйце куряче 931 коробка автомобілем DAF д.н. НОМЕР_1 , напівпричеп д.н. НОМЕР_2 , маршрутом Україна Румунія та спричинив ДТП, що сталася 22.09.2022, перерахування на рахунок ТОВ «КТЛ Україна» загальної суми збитків у розмірі 1 534 306,53 грн.

Також ТОВ «КТЛ Україна» звернулось з заявою вих.0901-10 від 09.01.2023 на виплату страхового відшкодування у сумі 1 456 801,24 грн. ПрАТ Полтавська птахофабрика до АТ "Страхова компанія "ІНГО" відповідно до договору генерального страхування вантажів №300228012.22 від 07.04.2022.

АТ "Страхова компанія "ІНГО" повне пошкодження вантажу визнало страховим випадком та виплатило на умовах договору страхування ПрАТ Полтавська птахофабрика страхове відшкодування у розмірі 1 456 801,24 грн. згідно платіжного доручення №2401 від 03.02.2023. Страхове відшкодування було сплачено з розмірі страхової суми, оскільки вантаж (яйця курячі) був повністю пошкоджений.

10.03.2023 АТ "Страхова компанія "ІНГО" направило претензію на суму 1 456 801,24 грн. ТОВ «ЛАНВЕЛ», оскільки останнє відповідно до ч. 1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 несе відповідальність за повне пошкодження вантажу під час перевезення та не забезпечило його збереження.

Зазначені вимоги не були виконані ТОВ «ЛАНВЕЛ», що і стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, підставою для такої відповідальності, як відшкодування збитків є порушення зобов`язання.

За змістом статті 908 Цивільного кодексу України та статті 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими Кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

За змістом наведених норм обсяг відповідальності перевізника за договором перевезення може бути погоджений сторонами у відповідному договорі і не повинен суперечити положенням чинного законодавства.

Разом з цим, статтями 924 Цивільного кодексу України та 314 Господарського кодексу України визначено, що, зокрема, за втрату вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі вартості вантажу, у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість, якщо не доведе, що це сталося не з його вини, або внаслідок обставин, яким останній не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Крім того, враховуючи, що перевезення здійснювалось за міжнародним сполученням до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів та Протоколу до неї від 19.05.1956, якою врегульовані правовідносини, що випливають з договору міжнародного перевезення вантажу.

За змістом ст. 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки (пункт 1). Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути (пункт 2).

Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої (пункт 3).

Тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику (пункт 1 стаття 18 Конвенції).

Статтею 22 ЦК України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Виходячи з наведеного та в силу ст. 74 ГПК України, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується відповідачем, під час здійснення ТОВ «ЛАВНЕЛ» перевезення 22.09.2022 у м.Бортештій де Жос (Румунія) сталась ДТП, а саме відбулось перекидання автомобіля DAF д.н. НОМЕР_1 , напівпричеп д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який , як зазначено у відповідному протоколі, складеному інспектором відділу 5 дорожньої поліції Управління поліції Брейда Головного управління Румунської поліції, не дотримався зобов`язання знизити швидкість на досить небезпечному повороті і як наслідок його занесло та перекинуло на правий бік за межі проїжджої частини. Внаслідок зазначеної ДТП вантаж (курячі яйця 55-59,5 гр та 60-63 гр, 931 коробка) було повністю пошкоджено та повернуто відправнику, а пізніше утилізовано, що підтверджується актом експертизи №0-1233 від 04.10.2022 Запорізької ТПП, додатковою угодою №2 від 27.09.2022 до контракту №2/2022 від 10.01.2022 та актом про знищення (руйнування) товару №042996 від 22.11.2022.

При цьому, з аналізу вищенаведених положень Конвенції та норм цивільного законодавства вбачається, що відсутність вини у заподіянні шкоди ввіреному до перевезення вантажу доводиться відповідачем/перевізником. Названих доказів відповідачем не представлено.

Позивачем відшкодовано ПрАТ Полтавська птахофабрика вартість пошкодженого в результаті ДТП вантажу у розмірі страхового відшкодування, встановленого у договорі, у сумі 1 456 801,24 грн.

Таким чином, наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у порушенні своїх зобов`язань щодо збереження товару; безпосереднього причинного зв`язку між збитками і протиправною поведінкою відповідача, адже збитки виступають об`єктивним наслідком поведінки відповідача через пошкодження вантажу в результаті ДТП; самих збитків та вини.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків, внаслідок пошкодженням вантажу під час його перевезення в сумі 1 456 801,24грн. є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Що стосується доводів апелянта про те, що з наданих позивачем доказів, неможливо встановити той факт, що весь товар був пошкоджений і в подальшому повністю знищений, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" передбачено, що харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. У випадку надходження доказів щодо шкідливості харчового продукту, незважаючи на його відповідність законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, виробництво та обіг такого харчового продукту має бути зупинено та заборонено.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" оператори ринку дотримуються таких вимог: дотримується температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів) формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися. Виключення щодо дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, можливе протягом обмеженого періоду часу в процесі підготовки харчового продукту до перевезення, зберігання, продажу, сервірування харчових продуктів за умови, якщо це не спричиняє ризик здоров`ю споживачів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" оператори ринку несуть відповідальність, зокрема, за порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров`я людини або тварини.

Правові та організаційні засади вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції з метою недопущення негативного впливу такої продукції на життя, здоров`я людини, майно і довкілля встановлені Законом України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції".

Відповідно до статті 1 Законом України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" до неякісної та небезпечної продукції відноситься: продукція, яка не відповідає вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів стосовно відповідних видів продукції щодо її споживчих властивостей; продукція, яка не відповідає обов`язковим вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів щодо її безпеки для життя і здоров`я людини, майна і довкілля; продукція, якій з метою збуту споживачам виробником (продавцем) навмисне надано зовнішнього вигляду та (або) окремих властивостей певного виду продукції, але яка не може бути ідентифікована як продукція, за яку вона видається; продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо мови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, яка має при цьому повідомлятися; продукція, строк придатності якої до споживання або використання закінчився; продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції.

Законодавство про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції складається з законів України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", "Про відходи", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про захист прав споживачів", цього Закону та інших нормативно-правових актів (стаття 4 Закону Законом України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції").

Згідно із статтею 5 Законом України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" неякісна та небезпечна продукція підлягає обов`язковому вилученню з обігу. Вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Умови перевезення в даному випадку, визначені сторонами у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) (графа 13), де вказано, що відповідач зобов`язаний був контролювати температурний режим під час перевезення вантажу на рівні +4, вологість 75%.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що температурний режим даного виду вантажу (курячі яйця) через ДТП, яка сталась саме з вини відповідача, переривався, більш того сам апелянт визнає, що після ДТП транспортний засіб відповідача був фактично позбавлений можливості здійснювати його дозаправку та дозаправку морозильної установки з метою підтримання нормальної температури та збереження товару.

Отже відповідач, не спростовує причин порушення температурного режиму при перевезенні товару, який він був зобов`язаний контролювати та який був порушений саме через ДТП, не доводить суду наявності обставин, які звільняють його від відповідальності за незбереження товару, а також не надає доказів того, що не весь товар був пошкоджений в результаті ДПТ і ним здійснювались заходи на збереження частини такого товару, при цьому як вже зазначалось, з аналізу Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів вбачається, що перевізник (відповідач) несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу в період здійснення перевезення і на нього покладається тягар ужиття всіх можливих заходів з належного виконання перевезення і відповідальності за їх невиконання.

За таких обставин, оскільки відповідач не забезпечив збереження вантажу (курячі яйця 55-59,5 гр та 60-63 гр, 931 коробка) під час його перевезення, вантаж був у непридатному стані для використання, що підтверджується наявними в матеріалах справи висновками компетентних органів, то його власник ПрАТ Полтавська птахофабрика і прийняв рішення про утилізацію відповідного вантажу в повному обсязі, що і було здійснено.

Отже заперечення відповідача щодо кількості пошкодженого та знищеного товару є безпідставними та необґрунтованими.

Що стосується доводів скаржника про те, що його в порушення договору про транспортно-експедиційні послуги № 11/02-20-1 від 01.02.2020 не було залучено до оцінки завданих збитків, то вони колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки як вірно встановив місцевий господарський суд правовідносини, які існували між ТОВ КТЛ Україна та відповідачем згідно договору про транспортно - експедиційні послуги №11/02-20-1 від 01.02.2020 жодним чином не впливають на права та обов`язки ПрАТ Полтавська птахофабрика та позивача. В даному випадку, до позивача, який сплатив страхове відшкодування ПрАТ Полтавська птахофабрика перейшло право вимоги від ПрАТ Полтавська птахофабрика, а не від контрагента відповідача TOB КТЛ Україна .

Інші доводи апелянта також не спростовують правомірність висновків, викладених в мотивувальній частині цієї постанови.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського Одеської області від 8.11.2023 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування, та відповідно - для задоволення апеляційної скарги ТОВ "ЛАНВЕЛ".

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

На підставі ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 8.11.2023 року у справі №916/2174/23 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНВЕЛ" без задоволення.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 7.03.2024 о 13:40.

Головуючий суддяРазюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Савицький Я.Ф