Ухвала

від 05.03.2024 по справі 759/4276/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/1570/24

ун. № 759/4276/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі представника власника майна ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_6 , подане в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024110000000034 від 19.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» 29.02.2024 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024110000000034 від 19.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 13.02.2024 у справі № 759/2942/24.

Адвокат в обґрунтування своєї скарги зазначив, що 08.02.2024 без дозволу слідчого судді у рамках кримінального провадження старшим слідчим ГУ НП у Київській області ОСОБА_7 проведено обшук автомобіля Mercedes-Benz GLE 350D VIN НОМЕР_1 д.н.з НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 . За результатами проведення обшуку автомобіль вилучено. На даний час транспортний засіб зберігається на спеціальному майданчику МВС України. Ухвалою слідчого судді Святошинського року від 13 лютого 2024 по справі №759/2942/24 накладено арешт на автомобіль Mercedes-Benz GLE 350D VIN НОМЕР_1 д.н.з НОМЕР_2 , ключі від нього та інші речі. Арешт є необгрунтованим, непропорційним та позбавляє можливості користуватися транспортним засобом у повсякденному житті. Вказаний транспорний засіб є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 та придбаний під час шлюбу за спільні кошти. Автомобіль використовується подружжям в особистих та робочих цілях. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. ОСОБА_4 , є фізичною особою-підприємцем, а крім того, засновником ТОВ «АК Бетон Фекторі» (код ЄДРПОУ 44097921), основним видом діяльності якого є виробництво бетонних розчинів. Підприємцем є чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_9 , який є засновником ТОВ «АК Групп-Бетон» (код ЄДРПОУ 44084378), засновником та керівником ПП «ПРОМТЕХТРАНС» (код ЄДРПОУ 38508141). Діяльність згаданих компаній, а також ФОПів, пов`язана з виробництвом бетонних розчинів, виробів з бетону, оптовою торгівлею будівельними матеріалами, перевезенням цих будівельних матеріалів транспортними засобами. В підприємницькій діяльності подружжя ОСОБА_8 постійно користуються транспортним засобом (зустрічі із замовниками, постачальниками, виїзди на місця завантаження/ розвантаження товару тощо). Накладення арешту на автомобіль призводить до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Бізнес важливий та цінний як для громад, так і для держави, у будь-який час, а коли в країні триває війна - тим паче. І це пов`язано не лише з утриманням працівників та сплатою податків. Будівельні матеріали необхідні для оборони держави, будівництва фортифікаційних споруд, а також відновлення цивільної інфраструктури, лікарень, шкіл, доріг, житлових будинків, тощо. Конфіскація майна як вид покарання не може бути застосовано до частки іншого з подружжя, що є в спільній сумісній власності з підозрюваним. Таким чином, застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання не повинно зачіпати майнових прав іншого з подружжя підозрюваної особи (частку в спільній сумісній власності іншого з подружжя) через неможливість в подальшому застосування конфіскації майна як виду покарання до такої частки. Таке обмеження майнових прав не буде переслідувати легітимну мету - забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання. Крім того, виходячи із нормативного визначення арешту майна, останній можливий шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження ним. З урахуванням презумпції невинуватості, наявність у ОСОБА_4 процесуального статусу підозрюваного не означає обов`язкового і однозначного постановлення щодо неї обвинувального вироку. Відтак можливе застосування в майбутньому конфіскації автомобіля як виду покарання не пропорційне обмеженню права користування підозрюваним цим майном на стадії досудового розслідування. Зважаючи на встановлену відсутність у автомобіля ознак речового доказу, завдання кримінального провадження і мета арешту не вимагають його недоторканості і схоронності безпосередньо в тому стані, в якому він був під час вчинення кримінального правопорушення. Звичайний знос майна в природніх умовах не зашкодить його використанню з визначеною метою. У застосуванні арешту майна в частині користування немає потреби.

У судовому засідання прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання, долучив копію постанови про визнання у кримінальному провадженні речовим доказом, зокрема, транспортний засіб «Mercedes-Benz GLE 350-d», д.н.з. НОМЕР_2 та ключі від нього.

У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_3 , думку якого підтримав власник майна ОСОБА_4 , підтримав вищезазначене клопотання з підстав, наведених у ньому. Посилався на те, що автомобіль не підлягає спецконфіскації з огляду на пред`явлену ОСОБА_4 підозру. Разом з тим, відповідно до ухвали, арешт накладений саме з метою спеціальної конфіскації.

Дослідивши клопотання та матеріали, якими адвокат обґрунтовує доводи клопотання про скасування арешту на майно, заслухавши думку власника майна, його представника та прокурора, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Київській області знаходиться кримінальне провадження за №42024110000000034 від 19.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 13.02.2024 було накладено арешт, зокрема, на автомобіль марки «Mercedes-Benz GLE 350-d», д.н.з. НОМЕР_2 , 2020 року випуску, чорно кольору, VIN: НОМЕР_3 , ключі від нього.

08.02.2024 постановою слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10 , зокрема, автомобіль марки «Mercedes-Benz GLE 350-d», д.н.з. НОМЕР_2 , 2020 року випуску, чорно кольору, VIN: НОМЕР_3 , ключі від нього визнано речовим доказом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Положеннями ч.1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 ПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з матеріалів клопотання вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

При розгляді клопотання про скасування арешту майна в частині заборони користування, слідчому судді не надано доказів які підтверджують необхідність в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження та наявність підстав вважати, що вказане майно може підлягати спеціальній конфіскації.

Враховуючи вищевикладене, та те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, продовження дії арешту в частині заборони користування не є співрозмірним завданням даного кримінального провадження і створює значні перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_4 , а при розгляді клопотання про скасування арешту прокурором не надано фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту, клопотання про скасування арешту в частині заборони користування майном підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-174, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_6 , подане в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024110000000034 від 19.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 13.02.2024 року у справі ун. №759/2942/24, в частині заборони користування транспортним засобом - автомобілем Mersedes-Benz GLE 350 D VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , та ключами від нього.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 07.03.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1