Постанова

від 27.02.2024 по справі 450/4935/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/4935/23 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І. І.

Провадження № 22-ц/811/3081/23 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Назар Х.Б.,

за участі в судовому засіданні представниці позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні умісті Львовіцивільну справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області в складі судді Мельничук І.І. від 13 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Західне Міжрегіональне управління Міністерства Юстиції України про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та земельної ділянки, скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 жовтня 2023 року у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Західне Міжрегіональне управління Міністерства Юстиції України про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та земельної ділянки, скасування державної реєстрації відмовлено.

Вказану ухвалу оскаржили ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просять ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 жовтня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

Зазначають, що предметом спору в даній справі є визнання недійсним договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки та застосування реституції повернення позивачам у власність житлового будинку та земельної ділянки. На даний час, не застосувавши заходи забезпечення позову, зокрема накладення арешту на спірне майно, відповідачка в будь-який момент може відчужити дану нерухомість. Звертають увагу, що про свої наміри відчужити житловий будинок та земельну ділянку відповідачка неодноразово, кожен день наголошує, а позивачів погрожує здати в будинок пристарілих. Про це можуть в суді підтвердити свідки. Суд першої інстанції все-таки прийшов до висновку, що між сторонами наявні спірні правовідносини щодо визнання договору дарування житлового будинку та земельної ділянки. Вважають, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про відмову у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на спірний житловий будинок та на спірну земельну ділянку, оскільки такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, а також не позбавляє права володіння та користування відповідачкою та членами її сім`ї належним їй майном, має тимчасовий характер, має на меті збереження існуючого становища до ухвалення судового рішення у справі та набрання ним законної сили, забезпечить виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог. Зазначають, що суд першої інстанції не звернув увагу, що вжитий вид забезпечення позову суттєво не вплине на здійснення відповідачкою права власності стосовно спірного майна, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивачів. Вжиття такого заходу не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

В судове засідання окрім представниці позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 , решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

27.02.2024 року відповідачка ОСОБА_4 подала до суду апеляційної інстанції заяву про долучення до матеріалів справи копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що позивач та апелянт по справі ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представниця позивачки, заявниці та апелянтки ОСОБА_1 ОСОБА_2 стосовно смерті позивача зазначила, що вважає за можливе продовжити розгляд скарги в межах вимог позивачки ОСОБА_1 .

Дійсно,відповідно доп.1ч.1ст.251ЦПК України,суд зобов`язанийзупинити провадженняу справіу разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Однак, відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Тому, зважаючи на те, що одна із позивачів, заявниця та апелянтка вимоги заяви про забезпечення та апеляційну скаргу в особі своєї представниці підтримує; зважаючи нате,що законпередбачає стислістроки розгляду заявипро забезпеченняпозову;а,також,зважаючи нате,що невирішенняпитання провжиття заходівзабезпечення можеістотно ускладнитичи навітьунеможливити виконанняпотенційного рішеннясуду прозадоволення позову або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, колегія суддів вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу в частині вимог ОСОБА_1 .

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представниціпозивачки напідтримання скаргив межахвимог позивачки ОСОБА_1 ,дослідивши матеріалисправи,оцінивши мотивиучасників справив межахдоводів позовноїзаяви,заяви прозабезпечення позовута апеляційноїскарги,в частинівимог позивачки ОСОБА_1 ,колегія суддіввважає,що апеляційнаскарга підлягає до задоволення в частині вимог ОСОБА_1 з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 151, 152, 153, 259, 260 ЦПК України та відмовляючи у задоволенні заяви виходив з того, що заявниками не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по справі, предметом якої є визнання договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,0724 га, кадастровий номер якої: 4623686600:01:002:1316 недійсним та скасування державної реєстрації, що є безпосередньою метою забезпечення позову як інституту цивільного процесуального законодавства. Матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість відчуження відповідачем майна, що може унеможливити виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та доказів, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Позивачами не доведено, що спосіб забезпечення позову є співрозмірним із предметом спору. Оскільки наявні спірні правовідносини щодо визнання договору дарування житлового будинку та земельної ділянки недійсним, позивачами обґрунтовано не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі та, як вбачається з матеріалів справи, призвести до порушення їх прав та законних інтересів, враховуючи те, що вид забезпечення позову запропонований позивачами у заяві про забезпечення позову, суд вважає таким, що не співвідноситься із заявленими позивачами позовними вимогами, правову природу інституту забезпечення позову, що полягає у передбаченому законом механізмі забезпечення виконання рішення суду з метою захисту прав сторони позивача, позовні вимоги заявлені у справі, що розглядається, а також те, що право власності особи є непорушним, суд прийшов до висновку, що в задоволенні вказаної заяви слід відмовити.

Колегія суддів, перевіряючи вказане судове рішення, в частині вимог ОСОБА_1 , вважає, що такі висновки обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають, обставини, які суд вважав встановленими не доведені.

Згідно ч.1 ст. 149 ЦПК України,суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України,забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії.Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій судом касаційної інстанції розтлумачено схожі правовідносини, «забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду».

Відповідно до змісту п. 3 Постанови, згідно з п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно змісту п.4 згаданої Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що:

- між сторонами дійсно виник спір та

- існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;

- з`ясувати обсяг позовних вимог,

- дані про особу відповідача, а також

- відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів, відповідно до вказаних вище вимог закону та роз`яснень схожих за змістом правовідносин, перевіряючи: чи дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача; відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; а також беручи до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, вважає, що заява про забезпечення позову підлягала до часткового задоволення та безпідставно була відхилена судом першої інстанції.

Як вбачається із виділених матеріалів цивільної справи, що надійшли на розгляд до апеляційного суду,10.10.2023 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Західне Міжрегіональне управління Міністерства Юстиції України, в якому просили:

- визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 (на даний час Львівського району) Львівської області укладений 27 січня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який посвідчено Баллод Г.А., приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу Львівської області та зареєстровано у реєстрі № 96;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 10335503 від 27.01.2014 16:18:23, приватний нотаріус Баллод Галина Антонівна, Пустомитівський районний нотаріальний округ, Львівська обл. на підставі якого зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 ;

- скасувати запис про право власності реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 277828146236, номер відомостей про речове право:4430516 на житловий будинок АДРЕСА_1 (на даний час Львівського району) Львівської області за ОСОБА_6 , вчинений приватним нотаріусом Баллод Галиною Антонівною, Пустомитівського районного нотаріального округу, Львівська обл.;

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,0724 га, яка розташована: село Солонка Пустомитівського району (на даний час Львівського району) Львівської області, кадастровий номер земельної ділянки - 4623686600:01:002:1316, укладений 27 січня 2014 року між ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_6 , який посвідчено Баллод Г.А., приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу Львівської області та зареєстровано у реєстрі № 99;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 10339566 від 27.01.2014 17:08:00, на підставі якого зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0724 га, яка розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 4623686600:01:002:1316 за ОСОБА_7 на підставі договору дарування земельної ділянки, серія та номер: 98, виданий 27.01.2014, видавник: ОСОБА_8 , приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області;

- скасувати запис про право власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 213359146236, номер відомостей про речове право: 4432233, тип речового права: право власності, дата державної реєстрації: 27.01.2014 16:34:49, на земельну ділянку площею 0,0724 га, яка розташована: село Солонка Пустомитівського району (на даний час Львівського району) Львівської області, кадастровий номер земельної ділянки - 4623686600:01:002:1316 цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд(присадибна ділянка), вчинений державним реєстратором: приватний нотаріус Баллод Галина Антонівна, Пустомитівський районний нотаріальний округ, Львівської області;

- застосувати як спосіб захисту процедуру реституції, а саме повернення майна попередньому власнику: повернути ОСОБА_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ;

- повернути ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,0724 га, яка розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 4623686600:01:002:1316;

- внести до в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме запис про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ;

- внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності права власності на земельну ділянку площею 0,0724 га, яка розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 4623686600:01:002:1316 цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд(присадибна ділянка) за ОСОБА_3 ;

- враховуючи те що приватний нотаріус Баллод Галина Антонівна, Пустомитівський районний нотаріальний округ, Львівської області, померла, Львівському державному нотаріальному архіву Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України (79013, м. Львів, вул. Здоров`я,9) повернути оригінали правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1 , на земельну ділянку площею 0,0724 га, яка розташована: село Солонка Пустомитівського району (на даний час Львівського району) Львівської області, кадастровий номер земельної ділянки - 4623686600:01:002:1316 на ім`я ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову зазначали, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 на праві власності та такий був спільним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Вказують, що уклали спірні договори дарування житлового будинку та земельної ділянки у зв`язку з тим, що їх син заборгував багато грошей та йому погрожували забрати будинок батьків. Дочка позивачів ОСОБА_7 , відповідачка по справі обіцяла переоформити будинок та ділянку на батьків, як тільки ситуація з погрозами покращиться, однак цього не сталося.

Крім цього, 10.10.2023 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернулись в суд із заявою про забезпечення позову, у якій просили:

- накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 ;

- накласти арешт на земельну ділянку площею 0, 0724 га, яка розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4623686600:01:002:1316.

В обґрунтування заяви покликалися на те, що предметом спору є договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,0724 га, кадастровий номер якої: 4623686600:01:002:1316, на якій розташований житловий будинок. Оскільки є підстави вважати, що даний будинок та земельна ділянка можуть бути відчужені на користь третіх осіб, та у разі невжиття забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, є співмірним розміру позовних вимог, і є ефективним заходом. Ціна позову є вартість житлового будинку та земельної ділянки. Підставою для забезпечення позову є можливість зі сторони відповідачки відчужити житловий будинок та земельну ділянку, а якій він розташований. Між сторонами на даний час існує конфлікт, відповідачка виганяє позивачів з будинку. Про свої наміри відчужити житловий будинок та земельну ділянку відповідачка неодноразово, кожен день наголошує, а їх погрожує здати в будинок престарілих.

Із матеріалів, що надійшли на розгляд до апеляційного суду, зокрема, позовної заяви, апеляційної скарги, заяви про забезпечення позову вбачається, що між сторонами дійсно виник спір, що стосується визнання недійсним договору дарування житлового будинку, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; скасування запису про право власності реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна; визнання недійсним договору дарування земельної ділянки; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; скасування запису про право власності; застосування, як спосіб захисту процедуру реституції, а саме повернення майна попередньому власнику; повернення права власності на земельну ділянку; внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме запис про державну реєстрацію права власності на житловий будинок; внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності права власності на земельну ділянку; повернення оригіналу правовстановлюючих документів на житловий будинок, тобто про визнання правочинів недійсними та позбавлення власності відповідачки на спірні об`єкти нерухомості та повернення права власності на такий за позивачами, зокрема, ОСОБА_1 .

Як вбачається з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідачка ОСОБА_4 є власницею спірного житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 277828146236, номер відомостей про речове право: 4430516 (а.с.15) та земельної ділянки площею 0, 0724 га, яка розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4623686600:01:002:1316, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 213359146236, номер відомостей про речове право: 4432233(а.с.23).

Із вказаного, також, вбачається, що вказаним житловим будинком та земельною ділянкою, відповідачка вправі вільно розпоряджатися, що може свідчити про потенційну можливість (зважаючи на наявність даного спору щодо земельної ділянки та будинку в залежності від ходу його розгляду) вчинення і будь-яких інших дій щодо відчуження, зміни власника (володільця) вказаного будинку та земельної ділянки, тощо протягом продовження розгляду справи та відповідно може свідчити про потенційні загрози для виконання можливого рішення про задоволення позову, зокрема, і в частині вимог позивачки ОСОБА_1 .

Додатково про загрози щодо можливості виконання потенційного рішення суду про задоволення позову свідчать і доводи представниці заявниці про наявність конфліктних відносин між сторонами надзвичайно негативного характеру, заподіяння тілесних ушкоджень позивачці ОСОБА_1 , наявність зареєстрованого кримінального провадження.

Відповідно слід вважати, що існує реальна загроза невиконання чи істотного утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Накладення арешту на майно за загальним правилом полягає у забороні розпоряджатись цим майном, що слід вважати у даному випадку співмірним заходом забезпечення позову, зокрема, із заявленими вимогами позову про визнання недійсними договір дарування житлового будинку та земельної ділянки, та повернення таких у власність позивачів.

Зважаючи на вказане колегія суддів вважає, що такий захід забезпечення, як накладення арешту на спірний будинок та земельну ділянку є необхідним заходом для забезпечення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та достатнім.

Крім цього, обраний захід, жодним чином не перешкоджає реалізації відповідачкою прав володіння та користування будинком та земельною ділянкою, які вона може вільно здійснювати.

Зважаючи на вказане, доводи та вимоги заяви про забезпечення в частині вимог ОСОБА_1 слід вважати обґрунтованими та таку слід було б задовольнити в частині її вимог.

Вказаним доводи апеляційної скарги в частині вимог ОСОБА_1 слід визнати обґрунтованими та задовольнити. Ухвалу ж Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 жовтня 2023 року слід скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити в частині вимог ОСОБА_1 . Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 . Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0724 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 4623686600:01:002:1316.

Щодо апеляційної скарги в частині вимог ОСОБА_3 , слід зазначити таке.

З виділенихматеріалів справивбачається,що позивач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що підтверджуєтьсясвідоцтвом просмерть серії НОМЕР_1 від 21.02.2024року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1303.

Згідно ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до змісту п.1 ч.1 ст. 251 ЦПК Українисуд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичною особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Відповідно доп.1ч.1ст.253ЦПК України,провадження усправі зупиняєтьсяу випадках,встановлених пунктами 1,3частини першої статті 251 цього Кодексу, - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Правовідносини у даній справі допускають правонаступництво, оскільки спір стосується визнання недійсними правочинів та повернення об`єктів права власності.

Зважаючи на те, що один з позивачів у справі помер та спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд першої інстанції зобов`язаний при розгляді справи вирішити питання про зупинення провадження у справі, а відповідно до вирішення цього питання судом першої інстанції, апеляційний суд не вправі проводити розгляд апеляційної скарги ОСОБА_3 .

Тому, апеляційне провадження у справі в частині вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 слід зупинити до залучення судом першої інстанції правонаступників позивача ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.2-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задовольнити в частині вимог ОСОБА_1 ..

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 жовтня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити в частині вимог ОСОБА_1 .

Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0724 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4623686600:01:002:1316.

Стягувачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Боржниця: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Апеляційне провадження у справі в частині вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 зупинити до залучення судом першої інстанції правонаступників позивача ОСОБА_3 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 07 березня 2024 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра