Постанова

від 28.02.2024 по справі 925/924/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. Справа№ 925/924/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Альбердієва І.В. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прометей" стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

за результатами розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.09.2023 (суддя Скиба Г.М.)

у справі № 925/924/23

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прометей"

про встановлення сервітуту, усунення перешкод в користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень у справі, в межах якої вирішується питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції

06.07.2023 року Комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прометей" з вимогами про: - встановлення постійного безоплатного сервітуту щодо підвального приміщення в будинку №75 по вул. Смілянській у м. Черкаси для встановлення та обслуговування комерційного вузла загального обліку теплової енергії та вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем; - зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прометей" усунути перешкоди Комунальному підприємству "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради у користуванні вводу теплової мережі, розташованого у підвальному приміщенні в будинку №75 по вул.Смілянській у м.Черкаси, шляхом надання Комунальному підприємству теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради доступу до підвального приміщення будинку і вводу теплової мережі для їх обстеження, встановлення та обслуговування комерційного вузла загального обліку теплової енергії та вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем Комунальним підприємством теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради, а також про відшкодування судових витрат.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.09.2023 у справі №925/924/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Також до апеляційної скарги додано клопотання про визнання письмового доказу - висновку експертного дослідження за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 28.05.2023 № 17-23 недостовірним.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення; рішення Господарського суду Черкаської області від 12.09.2023 у справі № 925/924/23 залишено змін.

Короткий зміст вимог заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції

28.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду від позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прометей" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Заяву, з посиланням на положення статті 123 частини 8 статті ГПК України обґрунтовано тим, що адвокатом виконано наступні роботи (надано такі послуги) з надання правової допомоги у справі №925/924/23 у Північному апеляційному господарському суді (враховуючи її складність, необхідність вивчення матеріалів справи, підготовка, друк та подання до суд відзиву на апеляційну скаргу та інших процесуальних документів (заяв, клопотань), участь у судових засіданнях, а також вчинення усіх інших необхідних процесуальних дій).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції

Згідно протоколу передачі заяви раніше визначеному складу суду від 28.11.2023 заяву у справі №925/924/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 повідомлено учасників справи про призначення до розгляду заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прометей" про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/924/23 на 11.12.2023. Запропоновано відповідачу у найкоротший строк подати до суду свої заперечення чи пояснення щодо поданої відповідачем заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/924/23, але не пізніше 07.12.2023. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд заяви неодноразово відкладався, зокрема на 28.02.2024.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи з розгляду заяви

06.12.2023 до суду від позивача - Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради надійшли заперечення на заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких останній просить залишити її без задоволення.

Зокрема, позивач свою заяву обґрунтовує тим, що:

- відзив на апеляційну скаргу було підписано головою ОСББ, а не адвокатом, а інші документи відповідачем чи його представником не подавались, у судовому засіданні 20.11.2023 представник відповідача участі не брав;

- відповідачем не долучено докази оплати наданих послуг та не доведено реальності понесених витрат на професійну правничу допомогу;

- розмір заявлених відповідачем витрат є непропорційними до складності справи, оскільки ця справа відносить до малозначних спорів.

Явка представників учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2024 заперечив проти заяви відповідача ат просив в її задоволенні відмовити повністю.

У судове засідання від 28.02.2024 представник відповідача не з`явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучено довідку про доставку електронного документа в його електронний кабінет. Про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Згідно з частинами 5, 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.

Частинами п`ятою, шостою статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене статтею 129 ГПК України. Верховний Суд звертає увагу, що зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

У частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статі 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 ГПК України.

Колегія вважає, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України (з власної ініціативи), так і в частині четвертій статті 126 ГПК України (за клопотанням сторони).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Як вже зазначалось, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 цього Закону).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або ж погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі №914/434/17).

Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду заяви

У відзиві на апеляційну скаргу від 08.11.2023, тобто разом з першою заявою по суті спору заявлено до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 20 000,00 грн, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

До заяви про приєднання доказів на професійну правничу дпоомгу та прийняття додаткового рішення відповідачем додано наступні документи:

- копію Договору про надання правничої допомоги від 07.11.2023;

- копію Акту надання послуг (опис) №4 від 20.11.2023;

- копію квитанції до прибутного касового ордера №б/н від 20.11.2023 про прийняття від ОСББ "Прометей" послуг за Договором про надання правничої допомоги від 07.11.2023 у сумі 20 000,00 грн.

07.11.2023 між Адвокатом Весеньовим Євгеном Володимировичем (Адвокат) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Прометей" (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, за змістом якого клієнт доручає, а адвокат зобов`язується здійснити представництво клієнта.

У п. 1.4 Договору сторони погодили, що фіксований гонорар адвоката у цій справі, враховуючи її складність, необхідність вивчення матеріалів справи, підготовка, друк та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та інших процесуальних документів (заяв, клопотань), участь у судових засіданнях, а також вчинення усіх інших необхідних процесуальних дій на виконання умов цього договору складає 20 000,00 грн.

Згідно Акту наданих послуг (опис) №4 від 20.11.2023 адвокатом виконано наступні роботи (надано такі послуги) з надання правової допомоги у справі №925/924/23 у Північному апеляційному господарському суді (враховуючи її складність, необхідність вивчення матеріалів справи, підготовка, друг та подання до суд відзиву на апеляційну скаргу та інших процесуальних документів (заяв, клопотань), участь у судових засіданнях, а також вчинення усіх інших необхідних процесуальних дій).

Всього: 20 000,00 грн.

Акт підписано сторонами без претензій і зауважень.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви

Розглянувши надані відповідачем докази та подані позивачем заперечення колегія зазначає наступне.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати. (Наведена правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №916/1830/19).

Оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Колегія враховує, що подані акти наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Як було зазначено вище, у поданих запереченнях позивач просив залишити заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без задоволення.

Зокрема, позивач зазначив про те, що:

- відзив на апеляційну скаргу було підписано головою ОСББ, а не адвокатом, а інші документи відповідачем чи його представником не подавались, у судовому засіданні 20.11.2023 представник відповідача участі не брав;

- відповідачем не долучено докази оплати наданих послуг та не доведено реальності понесених витрат на професійну правничу допомогу;

- розмір заявлених відповідачем витрат є непропорційними до складності справи, оскільки ця справа відносить до малозначних спорів.

Колегія приймає до уваги заперечення позивача в частині того, що на момент підписання Акта наданих послуг від 20.112023 така послуга як участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції не була надана адвокатом, що є підставою для часткового зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо доводів позивача про те, що відзив на апеляційну скаргу було підписано головою ОСББ, а не його адвокатом колегія суддів, оцінивши поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат, зазначає, що підписання головою правління ОСББ відзиву не спростовує обставин надання його адвокатом правової допомоги щодо підготовки відзиву на апеляційну скаргу.

Крім того, у вступній частині відзиву на апеляційну скаргу зазначено, що представником відповідача є адвокат Весеньов Євген Володимирович, що свідчить про те, що поданий відзив сформовано адвокатом відповідача (а.с. 39-53, т. 2). Наведене підтверджується Актом надання послуг (опис) №4 від 20.11.2023.

Отже, зазначені обставини не враховуються судом, як підстави для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас колегія враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.12.2019 у справі №924/122/19, від 26.10.2022 у справі №910/4277/21.

Щодо посилань позивача про відсутність доказів оплати наданих послуг відповідачем, чим не доведено реальності понесених витрат на професійну правничу допомогу, колегія зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Наведеним спростовуються заперечення позивача про наявність підстав відмови у задвооленні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з відсутністю доказів оплати наданих послуг.

Між тим колегія дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 20 000,00 грн не є співмірним зі складністю цієї справи та складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не є пропорційним до предмета спору, оскільки позиція відповідача по суті спору не змінювалася протягом розгляду даної справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Колегія вважає, що для адвоката відповідача, який брав участь в якості його представника та був обізнаний зі спірними правовідносинами та позицією учасників у справі, ця справа під час її розгляду на стадії апеляційного розгляду за характером спору не є складною, не містить великої кількості документів, що підлягали дослідженню, в суді апеляційної інстанції не досліджувались нові обставини, а сторони підтримували свої правові позиції, які вони висловлювали при розгляді справи в суді першої інстанції.

Дослідивши заяву відповідача та заперечення іншої сторони (позивача у справі), а також надані заявником документи в їх сукупності, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, керуючись зокрема такими критеріями, як складність, обґрунтованість, пропорційнійсть, співмірність та розумність їхнього розміру, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 10000,00 грн від попередньо заявленої суми (20 000,00 грн).

Керуючись ст.ст. 123, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прометей" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №925/924/23 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, буд. 62; ідентифікаційний код: 02082522) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прометей" (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 75; ідентифікаційний код: 26260052) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп., понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано, - 05.03.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова