Рішення

від 04.03.2024 по справі 904/5431/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024м. ДніпроСправа № 904/5431/23

за позовом Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЄФТЕК ТРЕЙД", м. Дніпро

про стягнення надмірно сплачених коштів

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача: Арнаутова А.О.,

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нєфтек Трейд" про стягнення безпідставно отриманих коштів у вигляді податку на додану вартість у розмірі 126 600 грн.

Ухвалою суду від 19.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/5431/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "НЄФТЕК ТРЕЙД" надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів.

06.11.2023 від Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшла відповідь на відзив.

07.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "НЄФТЕК ТРЕЙД" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

14.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "НЄФТЕК ТРЕЙД" надійшли письмові заперечення.

24.11.2023 від Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшла заява про залучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 07.12.2023 суд дійшов висновку, що цю справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 15.01.2024.

10.01.2024 від представника позивача надійшло клопотання про відкладенн розгляду справи, у зв`язку з перебуванням у щорічній плановій відпустці представника позивача.

В судове засідання 15.01.2024 з`явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Ухвалою суду від 15.01.2024 підготовче засідання відкладено до 05.02.2024.

23.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "НЄФТЕК ТРЕЙД" надійшли пояснення щодо поданих доказів.

Ухвалою суду від 05.02.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 04.03.2024 .

В судове засідання 04.03.2023 з`явився представник позивача. Відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

В ході судового засідання 04.03.2023 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 04.03.2023 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що фактичне постачання товару за Договором відповідачем здійснене після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 178 про «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» від 02.03.2022 відбулось 07.03.2022 (відповідно до видаткової накладної).

Тому, включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нєфтек Трейд" сум ПДВ до вартості договору від 03.03.2022 № 0562 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає поверненню як безпідставно набуте майно, оскільки бензин було передано на безоплатній основі військовій частині НОМЕР_1 , військовій частині НОМЕР_2 .

Узагальнена позиція відповідача

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

ТОВ «Нєфтек Трейд» стверджує, що Департамент не надав жодних належних та достатніх доказів, які б підтверджували придбання дизельного палива на підставі договору саме для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, визначених пунктом 1 Постанови КМУ № 178.

Відповідач зауважує, що до позовної заяви не було додано жодних розпоряджень чи актів приймання-передачі, а видаткова накладна № 0000000579 від 07.03.2022, на яку посилається Департамент, засвідчує передачу товарів саме від ТОВ «Нєфтек Трейд» до Департаменту, а не від Департаменту військовим частинам або ГУ ДСНС в Дніпропетровській області.

Крім того, ціна договору поставки № 49/03-22 від 07.03.2022 була самостійно визначена Департаментом з урахуванням ПДВ та при укладенні договору не коригувалася. Таким чином, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору та визначили ціну за договором у розмірі 759 600 грн в тому числі ПДВ 126 600 грн. Між ТОВ «Нєфтек Трейд» та ТОВ «АНДІ ЛТД» укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням талонів на АЗС № Т-01/01/22-01/АНД від 01.01.2022, згідно з яким ТОВ «Нєфтек Трейд» придбає через систему АЗС з використанням талонів паливно-мастильні матеріали.

ТОВ «Нєфтек Трейд» в рамках договору поставки № 49/03-22 від 07.03.2022 отримало оплату в розмірі 759 600 грн з ПДВ, що відповідає положенням Податкового кодексу України та Постанові КМУ № 178.

Також відвідач зазначає, що згідно з договором Бензин А-92 було придбано саме у власність Департаменту. Зауважив, що до інтересів ТОВ «Нєфтек Трейд» не входять питання отримання інформації про мету придбання та цільове використання товарів його контрагентами. Проте, під час укладення договору, вірогідно, вбачалося, що бензин А-92 придбавалося для заправки (дозаправки) транспорту Департаменту. Дані висновки підтверджуються відповіддю Департаменту вих. № 623/0/134-22 від 13.07.2022, в якій Департамент підтвердив, що не придбавав паливно-мастильні матеріали, які відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 178 використовуються для заправки (дозаправки) транспорту Департаменту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відповідач вважає, що на відносини між ТОВ "Нєфтек Трейд" та Департаментом не поширюється дія Постанови КМУ № 178, оскільки не дотримано вимоги щодо предмету та мети придбання товару, а також договір між позивачем та відповідачем не стосується кінцевих отримувачів товару.

ТОВ "Нєфтек Трейд" не укладало безпосередніх угод з військовою частиною НОМЕР_1 , військовою частиною НОМЕР_2 , ГУ ДСНС в Дніпропетровській області про постачання дизельного палива. В даному випадку Департамент виступив в ролі посередника, який придбав дизельне паливо у постачальника та передав для заправки (дозаправки) транспорту військовим частинам і ГУ ДСНС для потреб забезпечення оборони України. Відповідно до чого, до господарських операцій з ТОВ "Нєфтек Трейд" не має підстав для застосовування ПДВ за нульовою ставкою.

ТОВ "Нєфтек Трейд" вважає, що після придбання у власність Департаментом товару він має право розпоряджатися ним на власний розсуд, в тому числі передавати третім особам. Проте всі подальші дії з розпорядження Департаментом своєю власністю не можуть створювати для ТОВ "Нєфтек Трейд" правові наслідки. Зауважив, що ТОВ "Нєфтек Трейд" до, під час та після укладення договору поставки № 49/03-22 від 14.03.2022 не отримувало від Департаменту інформації про те, що постачання товару здійснюється для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави або для заправки (дозаправки) транспорту третіх осіб, таким чином ТОВ "Нєфтек Трейд" не знав та не міг знати про необхідність застосування положень підпункту г підпункту 195.1.2. пункту 195.1. статті 195 Податкового кодексу України та Постанови КМУ № 178 та добросовісно виконав свої зобов`язання у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, передбачивши можливість застосування до господарських операції нульової ставки податку на додану вартість, ТОВ "Нєфтек Трейд" здійснив для з`ясування необхідної інформації відповідні дії та, отримавши відповідь Департаменту. № 623/0/134-22 від 13.07.2022, переконався у своїй доброчесності.

Відповідач наголошує, що у позовній заяві не вказано конкретної дати передання бензину А-92 військовій частині НОМЕР_1 , військовій частині НОМЕР_2 , ГУ ДСНС в Дніпропетровській області, ні надано відповідних підтверджуючих документів. З хронології подій випливає, що станом на дату передачі товару (видаткова накладна № 0000000613 від 14.03.2022), на момент надання відповіді на запит (№ 623/0/134-22 від 13.07.2022) такої передачі не відбулося.

Згідно з претензією-вимогою Департаменту № 1210/0/345-23 від 10.08.2023 позивач звертається з вимогою про повернення коштів вже більше ніж через рік після виконання обома сторонами обов`язків по договору. Відповідач вважає необґрунтованими твердження позивача про те, що сплачені кошти у вигляді податку на додану вартість за договором у розмірі 126 600 грн є безпідставно набутим майном. Не можна стверджувати, що відповідач збагатився за рахунок Департаменту, оскільки кошти у вигляді податку на додану вартість за договором у розмірі 126 600 грн не були отримані та збережені ТОВ "Нєфтек Трейд", а відповідно до Податкового кодексу України були сплачені до Державного бюджету України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

07.03.2022 між Управлінням цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нєфтек Трейд" (постачальник) було укладено договір поставки № 49/03-22 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар: Бензин А-92 (далі - товар).

Код товару за національним класифікатором України Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015:09130000-9 - Нафта і дистиляти (дизельне паливо) (пункт 1.2. договору).

Згідно з пунктами 1.3 1.4 договору кількість товару: дизельне паливо - 20 000 л. Загальна вартість товару зазначається у специфікації (додаток 1), яка є невід`ємною частиною договору. Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника.

Відпуск товару здійснюється за талонами постачальника, безпосередньо на автомобільних, заправних станціях (далі - АЗС), що обслуговують талони постачальника, окремими партіями згідно потреб замовника шляхом обміну талону на товар в кількості та асортименті, зазначених в талоні. Відпуск товару з АЗС здійснюється за талонами без обмеження обсягу відпуску товару у одиницю часу (пункт 1.5 договору).

Пунктом 3.1 сторони встановили, що ціна цього договору становить 759 600, 00 грн (Сімсот п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ 126 000, 00 грн. Вартість одиниці товару: 37, 98 грн/л (Тридцять сім гривень 98 коп) з ПДВ.

Згідно з пунктами 3.2 3.3 договору ціна даного договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Зміна ціни за одиницю товару може мати місце: у бік збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.

Розрахунки проводяться шляхом перерахування замовником коштів на рахунок постачальника протягом тридцяти банківських днів після отримання товару у повному обсязі на підставі видаткових накладних (пункт 4.1 договору).

Замовник має право на відстрочку платежу у разі відсутності бюджетного фінансування. У разі відсутності бюджетного фінансування (затримки в бюджетному фінансуванні), оплата здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів після надходження коштів на рахунок замовника (пункт 4.2 договору).

Віжповідно до пункту 5.1 договору строк поставки товару з моменту підписання договору до 31 грудня 2022.

Товар постачається партіями за заявками замовника у формі талонів (номіналом 10, 20 літрів) у кількості відповідно до специфікації до договору шляхом доставки замовнику талонів на замовлену партію товару (пункт 5.2. договору).

Пунктом 5.3 договору сторони встановили, що поставка талонів замовнику відбувається за адресою: пр. Слобожанський, буд. 3, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49081, Україна.

Передача талонів замовнику підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної на товар, яка обов`язково повинна містити номенклатуру (асортимент), кількість та ціну товару відповідно до переданих талонів, а також загальну суму до сплати (пункт 5.4 договору).

Відвантаження товару здійснюється на АЗС, що обслуговують талони постачальника, перелік яких наведено в додатку № 2, який є невід`ємною частиною цього договору (пункт 5.5. договору).

Відвантаження товару на АЗС здійснюється цілодобово в робочі та у вихідні (святкові) дні по талонам постачальника, що є документом обов`язкової звітності і підставою для відвантаження товару (пункт 5.6. договору).

Відповідно до пунктів 5.7 5.8 договору постачання товару по талонам здійснюється на АЗС партіями, у асортименті та кількості зазначеній в талонах постачальника. Відвантаження товару замовнику здійснюється за умови пред`явлення талона оператору на АЗС. При цьому талон повинен бути в належному стані та не містити будь-яких печаток, штампів, інших позначень, крім тих, що нанесені постачальником. Термін дії талонів необмежений.

Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі талонів на товар представнику замовника (пункт 5.10 договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 7.1 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного його виконання (пункт 10.1 договору).

Сторони цього договору домовились, що у відповідності до частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (пункт 10.2 договору).

Сторони підписали специфікацію до договору, в якій визначили товар, що підлягає поставці, а саме дизельне паливо у кількості 60 000 л на загальну суму 759 600 грн, в т.ч. ПДВ 126 600 грн.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору відповідач поставив дизельне паливо у кількості 20 000 л на загальну суму 759 600 грн, в т.ч. ПДВ 126 600 грн на підтвердження чого надав підписану сторонами та скріплену їх печатками видаткову накладну № 0000000579 від 07.03.2022.

Позивач зазначає, що за договором від 07.03.2022 № 49/03-22 на підставі розпоряджень начальника обласної державної (військової) адміністрації, рішень Регіональної комісії, актів приймання-передачі та видаткових накладних товар був придбаний та переданий на безоплатній основі військовій частині НОМЕР_1 , військовій частині НОМЕР_2 , ГУ ДСНС в Дніпропетровській області, що підтверджується видатковою накладною № 0000000579 від 07.03.2022.

Укладання договору і фактична поставка товару за договором з ТОВ "Нєфтек Трейд" відбулася після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022. До того ж, норми законодавства стосовно відповідних відносин застосовуються з 24.02.2022, у зв`язку з чим товар Бензин А-92, що є предметом договору, відповідно до вимог законодавства, чинного на момент укладання договору та оплати за ним, віднесено до товару, який на час укладання договору обкладається податком на додану вартість за нульовою ставкою. Тобто, включення податку на додану вартість до ціни товару суперечить вимогам наведеного чинного законодавства.

З огляду на викладене, як зазначає позивач, відповідачем безпідставно набуто кошти у вигляді податку на додану вартість, що становлять ПДВ, за договором № 49/03-22 від 07.03.2022 про поставку дизельного палива у розмірі 126 600 грн, які підлягають поверненню позивачу,

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 1210/0/345-23 від 10.08.2023 з вимогою про повернення надмірно сплачених коштів у вигляді ПДВ у розмірі 126 600 грн.

Відповідач надав відповідь на претензію-вимогу № 25/08/23-1 від 25.08.2023, якою повідомив, що не вбачає законних підстав для повернення коштів.

Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих коштів у вигляді податку на додану вартість у розмірі 126 600 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

За приписами частин першої і третьої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становить умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" і "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Згідно із підпунктом "г" підпункту 195.1.2 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 "Про деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Господарський суд зазначає, що предметом договору поставки № 49/03-22 від 07.03.2022 є поставка відповідачем позивачу за плату бензину А-92.

Так, відповідно до пункту 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар: Бензин А-92 (далі - товар).

Договором не визначено цільове призначення товару. Будь-які посилання стосовно того, що постачання бензину А-92 здійснювалось з метою заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, тощо, договір поставки № 49/03-22 від 07.03.2022 не містить.

Відповідач зазначає, що до, під час та після укладення договору поставки № 49/03-22 від 07.03.2022 не отримував від Департаменту інформації про те, що постачання товару здійснюється для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави або для заправки (дозаправки) транспорту третіх осіб.

Враховуючи викладене, мета бензину А-92 за договором поставки № 49/03-22 від 07.03.2022 не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 для можливості оподатковування операцій з постачання товарів за нульовою ставкою.

Господарський суд зазначає, що позивач не є суб`єктом-отримувачем товару, який в силу постанови Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 наділений правом оподатковування операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України за нульовою ставкою.

До того ж, листом № 623/0/134-22 від 13.07.2022 Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації повідомив, що не придбаває паливно-мастильні матеріали, які відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 178 використовуються для заправки (дозаправки) транспорту управління для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

З огляду на викладене, на відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нєфтек Трейд" та Департаментом цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації за договором поставки № 49/03-22 від 07.03.2022 не поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 та положення підпункту "г" підпункту 195.1.2 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України.

Також, Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації в позовній заяві стверджує, що за результатами перевірки Східного офісу Держаудитслужби ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2020 по 31.03.2023 було встановлено, що придбання бензину А-92 було здійснено з метою забезпечення сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, в підтвердження надає копію акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2020 по 31.03.2023.

Проте суд враховує, що що акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки, виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Водночас, акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді. Встановлені під час проведення контрольних заходів підрозділами аудиту факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним ГПК України (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19).

Таким чином, результати перевірки Державної аудиторської служби України можуть бути підставою для вжиття органом державного фінансового контролю в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях у встановленому чинним законодавством порядку, саме позивача у справі, а не для встановлення певного зобов`язання в межах господарсько-договірних відносин.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Такий акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Тобто, зазначений акт ревізії не може змінювати чи припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, а також зобов`язання, які було визначено договором та підтверджено відповідними актами виконаних робіт.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п. 5.10. договору перехід права власності на товар відбувається в момент передачі талонів на товар представнику замовника.

Господарський суд наголошує, що договором не визначено цільове призначення товару. Отже, після отримання товару за спірним договором, в якому не визначено спеціального предмету та мети придбання товару, позивач має право розпоряджатися ним на власний розсуд як своєю власністю, зокрема, використати у власних потребах або передати його на будь-яких умовах третім особам, тощо.

У випадку передання позивачем такого товару на свій розсуд третім особам, між позивачем та третіми особами виникають свої, окремі правові відносини, які жодним чином не впливають на правовідносини між сторонами за договором поставки № 49/03-22 від 07.03.2022. Таким чином, подальші дії з розпорядження позивачем своєю власністю не можуть створювати для відповідача будь-які правові наслідки.

Позивач наголошує, що укладання договору і фактична поставка товару за договором з ТОВ "Нєфтек Трейд" відбулася після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022.

З огляду на викладене, позивач, будучи обізнаним про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022, мав можливість, укладаючи 07.03.2022 спірний договір, повідомити відповідача про те, що постачання товару буде здійснюватись для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, або для заправки (дозаправки) транспорту третіх осіб, тощо та укласти такий договір із відповідними відомостями, а також без включення ПДВ до ціни договору.

Отже, наведене вище в сукупності свідчить про відсутність протиправної поведінки відповідача, розмір заявлених до стягнення безпідставно отриманих коштів не підтверджений документально наявними у справі доказами та спростовується в сукупності встановленими обставинами справи і наявними у справі доказами (договором, погодженою двосторонньою документацією до нього).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд не вбачає підстав та можливості для оподаткування за нульовою ставкою господарських операцій з постачання Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації дизельного пального за договором поставки № 49/03-22 від 07.03.2022.

З позовної заяви вбачається, що позивач кваліфікує грошові кошти у розмірі 126 600 грн як безпідставно набуті та просить стягнути їх з відповідача в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.

Якщо поведінка набувача, потерпілого не свідчить про існування та виконання договірного зобов`язання, то у разі виникнення між ними спору щодо повернення майна, яке знаходиться у набувача, на спірні правовідносини поширюються положення статті 1212 Цивільного кодексу України.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як вказано вище, 07.03.2022 між Управлінням цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нєфтек Трейд" (постачальник) було укладено договір поставки № 49/03-22 (далі - договір). В порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар: Бензин А-92 (далі - товар) (п. 1.1. договору). Ціна цього договору становить 759 600, 00 грн, у тому числі ПДВ 126 000 грн. Вартість одиниці товару 37,98 грн/л з ПДВ (п. 3.1. договору).

Сторони підписали специфікацію до договору, в якій визначили товар, що підлягає поставці, а саме: Бензин А-92 у кількості 20 000 л на загальну суму 759 600 грн, в т.ч. ПДВ 126 600 грн.

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу дизельне паливо у кількості 20 000 л на загальну суму 759 600 грн, в т.ч. ПДВ 126 600 грн, що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою їх печатками видатковою накладною № 0000000579 від 07.03.2022.

Позивач стверджує, що оплатив поставлений відповідачем товар в повному обсязі, в тому числі ПДВ 126 600 грн.

В той же час, господарський суд дійшов висновку, що підстави для оподаткування за нульовою ставкою господарських операцій з постачання Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації Бензину А-92 за договором поставки № 49/03-22 від 07.03.2022 відсутні. Таким чином, позивач в рамках договору поставки № 49/03-22 від 07.03.2022 отримав оплату в розмірі 759 600 грн, в тому числі ПДВ 126 600 грн, що відповідає положенням договору та приписам Податкового кодексу України та Постанови КМУ № 178.

Враховуючи вищевикладене, укладений сторонами договір поставки № 49/03-22 від 07.03.2022 є достатньою та належною правовою підставою сплати позивачем відповідачу грошових коштів у розмірі 126 600 грн.

З огляду на викладене, сплачені позивачем відповідачу грошові кошти не можуть вважатися безпідставно набутими в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки сплачені на виконання договору поставки, укладеного сторонами.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 440 000,00 грн безпідставно набутих грошових коштів є необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача у розмірі 2 684 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нєфтек Трейд" про стягнення безпідставно отриманих коштів у вигляді податку на додану вартість у розмірі 126 600 грн відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору позову покласти на позивача Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації у розмірі 2 684 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 07.03.2024

Суддя В.І. Ярошенко