Рішення

від 05.03.2024 по справі 904/5804/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2024м. ДніпроСправа № 904/5804/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП", м. Дніпро

до Російської Федерації, м. Москва

про стягнення збитків

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача: Тимофієв Є.Л.;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, в якому просить суд стягнути збитки, що нанесені матеріальним активам Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" внаслідок збройної агресії Російської Федерації в розмірі 38 806, 37 доларів США, 7 973, 89 євро та 27 144 164, 91 грн (748 484, 51 доларів США (за офіційним курсом Національного банку України станом на 02.11.2023).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 позовну заяву залишено без руху.

16.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 18.12.2023 .

В судове засідання 18.12.2023 з`явився представнк позивача. Представник відповідача до судового засідання не з`явився. В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду.

Ухвалою суду від 18.12.2023 підготовче засідання відкладено до 15.01.2024.

02.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП" надійшла заява про уточнення найменування відповідача, а саме: Російська Федерація (RUSSIAN FEDERATION код ISO RU/RUS 643).

В судове засідання 15.01.2024 з`явився представник позивача.

Ухвалою суду від 15.01.2024 підготовче засідання відкладено до 06.02.2024.

16.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16.01.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" про забезпечення проведення судового засідання у справі № 904/5804/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

24.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП" надійшло повідомлення про виконання ухвали суду.

В судове засідання 06.02.2024 з`явився представник позивача. Представник відповідач до судового засідання не з`явився.

Ухвалою суду від 06.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.03.2024.

08.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 08.02.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" про забезпечення проведення судового засідання у справі № 904/5804/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судове засідання 05.03.2024 відповідач не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно, - можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Таким чином, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема в якості відповідача.

Водночас, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Україна розірвала дипломатичні відносини з РФ, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства РФ в Україні, з огляду на припинення його роботи на території України.

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету РФ у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором Верховний Суд дійшов висновку, що РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв`язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з РФ.

У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.

Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що звертаючись із позовом до Російської Федерації для правильного вирішення спору Позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з РФ, що унеможливлює надсилання ухвал суду на адресу Відповідача в особі посольства РФ в Україні повідомлення Відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі, судом здійснено розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/) відповідних оголошень-повідомлень.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи неявку відповідача, належним чином сповіщеного про судове засідання, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Відповідача.

В ході судового засідання 05.03.2023 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 05.03.2023 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.09.2023 склад паливно-мастильних матеріалів (на якому зберігалося майно позивача) за адресою: 50055, Дніпропетровської області, місто Кривий Ріг, вулиця Вантажна, 10 були піддані ракетному обстрілу окупаційними військами збройних сил держави Російська Федерація.

В результаті ракетного обстрілу майно позивача було знищено. Кримінальне провадження за фактом здійсненого обстрілу об`єднано з кримінальним провадженням № 42022042030000026 від 24.02.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 110 та ч. 1, ч. 2 ст. 438 КК України, під час розслідування якого досліджуються всі факти та обставини обстрілів збройними силами російської федерації території міста Дніпра та Дніпропетровської області.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП" на підставі Договору № 01.03-20 відповідального зберігання від 01.03.2020 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКТАН ГРУП» (код ЄДРПОУ 38334875), зберігало нафтопродукти (дизельне паливо) па складі паливно-мастильних матеріалів (за адресою: 50055, Дніпропетровської області, місто Кривий Ріг, вулиця Вантажна, 10).

06.09.2023 внаслідок обстрілу збройними силами Російської Федерації на склад паливно-мастильних матеріалів (за адресою: 50055, Дніпропетровської області, місто Кривий Ріг, вулиця Вантажна, 10) влучила ракета, що спричинило пожежу. Внаслідок пожежі було знищено 4 та пошкоджено 2 резервуари з дизельним паливом об`ємом 1000 м3 кожний.

Факт пожежі та її причини на складі за адресою: Дніпропетровської області, місто Кривий Ріг, вулиця Вантажна, 10 підтверджується Актом про пожежу від 06.09.2022, Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 42022042030000026.

За результатами обстеження виявлено, що внаслідок ракетного обстрілу знищено майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП", а саме дизельне паливо в кількості 455 746 кг (362 531 кг - згоріло в наслідок пожежі та 93 215 кг - зіпсоване та витекло внаслідок пошкодження резервуару).

В підтвердження позивач надає Акт обстеження № Н-47 щодо первинного фіксування стану майна, пошкодженого або зруйнованого внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 23.09.2022, складеним експертом Криворізького представництва Дніпропетровської торгово-промислової палати, Сертифікатом № 1200-22-1516 «Про форс-мажорні обставини» № 744/08-15 від 23.11.2022 виданим Дніпропетровською торгово-промисловою палаток), Розрахунком кількості залишків пального, яке не можливо видати поклажедавцеві ТОВ «Інтер Інвест Груп» № 98 від 07.11.2022 виданим ТОВ «Октап Груп».

Відповідно до складського та бухгалтерського обліку дизельне паливо, яке було знищено, в кількості 455,746 т складається з:

- 27, 568 т - дизельне паливо, яке було придбане у CORAL S.A. (Греція);

- 428, 178 т - дизельне паливо, яке було придбане у 'ГОВ «ЕКСОН ЮК».

Дизельне паливо, яке було придбане у CORAL S.A. (Греція) у кількості 27, 568 т, поставка якого здійснювалася за Договором купівлі-продажу дизельного палива від 01.06.2022.

Предметом Договору від 01.06.2022 є ULSD 10 РРМ (дизельне паливо) відповідно до технічних умов Греції.

Доставка за Договором від 01.06.2022 - FCA резервуар Калохорі, Салоніки в Греції.

Поставка пального підтверджується наступними документами:

- Інвойс № ТП 280030197 від 23.06.2022 та Митною декларацією UA903130/2022/001805 з ПДВ у розмірі 86385, 33 грн, всього було поставлено 24 743 т вартістю 34 829, 73 доларів США;

- Інвойс № ТП 280030195 від 23.06.2022 та Митною декларацією UA903 130/2022/001807з ПДВ 86 260, 53 грн, всього було поставлено 23, 659 т вартістю 33 303, 83 доларів США.

Доказами сплати за дизельне паливо є Платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 57 від 20.06.2022.

Відповідно до Інвойсу № ТП 280030197 від 23.06.2022 та Інвойсу № ТП 280030195 від 23.06.2022 ціна дизельного палива становить 1, 40766 доларів США за 1 кг, відповідно 1407, 66 доларів США за 1 т.

Отже, вартість знищених 27, 568 т дизельного палива становить: 1 407, 66 доларів США/т * 27,568 т = 38 806, 37 доларів США.

Крім того, позивач стверджує, що ним були понесені додаткові витрати, а саме:

Митне оформлення:

Митне оформлення імпорту дизельного палива здійснював ФОП Звягіним Г.О. на підставі Договору № 09 на митно-брокерське обслуговування від 06.06.2022.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 06.06.2022 ціна оформлення ВМД в режимі IM40RA становить 3 000 грн.

Доказами отримання наданих послуг є підписаний акт наданих послуг № 1 від 30.06.2022. Додатково доказами оформлення ВМД в режимі 1М40НЛ ФОП Звягіним Г.О. є відмітка па митних деклараціях UA903130/2022/001805 та UA903130/2022/001807.

Позивач оплатив надані послуги відповідно до платіжної інструкції № 207 від 01.07.2022.

Витрати на митне оформлення 27, 568 т знищеного дизельного палива становлять: 123, 96 грн/т * 27, 568 т = 3 417, 33 грн.

Транспортування дизельного пального:

Транспортування дизельного палива від Калохорі, Салоніки (Греція) до м. Рені, Одеська область (Україна) здійснювалося па підставі Договору № 20/05/2022 про організацію міжнародних автомобільних перевезень вантажу від 20.05.2022 укладеного між ТОВ «ІІГ» та NAVISTAR М.І.К.К.

Доказами надання транспортних послуг є транспортні накладні CMR на перевезення 24, 743 т та па перевезення 23, 659 т дизельного палива.

Відповідно до сертифікату за надані послуги (Certificate for the Scrviscs Rendered) №005 від 29.06.2022 та сертифікату па надані послуги (Certificate for the Servises Rendered) №010 від 29.06.2022 вартість послуги транспортування дизельного палива від Калохорі, Салоніки (Греція) до м. Реві, Одеська область (Україна) становить 7 000 євро.

Доказами сплати транспортних послуг є платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 56 від 20.06.2022.

Загальна сума витрат на транспортування дизельного пального становить 7 973, 89 Євро.

Далі, транспортування дизельного палива під м. Рені, Одеська область до м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області здійснювалося двома перевізниками:

- на підставі Договору № 01 про надання послуг з перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом від 04.01.2022 укладеного між ТОВ «ІІГ» та ФОП Латиш Оксана Євгенівна (перевезення 24,743 т дизельного палива);

- на підставі Договору № 04/06-22 на перевезення вантажу від 24.06.2022 укладеного між 'ГОВ «ПГ» та 'ГОВ «УКРТЕМП» (перевезення 24,743 т дизельного палива).

Доказами надання транспортних послуг та їх оплати є: товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 110625-005 від 26.06.2022 па перевезення 24, 743 т дизельного палива; Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 270601 від 27.06.2022 на суму 117 480 грн; платіжна інструкція № 201 від 29.06.2022; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 110627-001 від 27.06.2022 на перевезення 23, 659 т дизельного палива; Акт надання послуг № 249 від 27.06.2022 на суму 102 000 грн, платіжна інструкція № 202 від 29.06.2022.

Отже транспортні витрати 27, 568 т. знищеного дизельного палива становлять: 4661, 46 грн/т * 27, 568 т = 128 507, 02 грн.

Витрати на зберігання:

Дизельне паливо зберігалося за адресою: 50055, Дніпропетровської області, місто Кривий Ріг, вулиця Вантажна, 10 на підставі Договору № 01.03-20 відповідального зберігання від 01.03.2020, укладеного між ТОВ «ІІГ» з ТОВ «ОКТАН ГРУП» (код ЄДРІІОУ 38334875).

Доказами, що підтверджують передання дизельного палива па зберігання па склад ТОВ «ОКТАН ГРУП» є:

- акт приймання нафтопродуктів на відповідальне зберігання за Договором № 01.03-20 від 01.03.2020, № 61 від 27.06.2022, відповідно до якого 27.06.2022 передано на зберігання 24, 743 т дизельного палива;

- акт приймання нафтопродуктів па відповідальне зберігання по Договору № 01.03-20 від 01.03.2020 № 62 від 28.06.2022, відповідно до якого 28.06.2022 передано на зберігання 23, 659 т дизельного палива.

Відповідно до Додаткової угоди № 3 від 05.11.2021 до Договору № 01.03-20 відповідального зберігання від 01.03.2020 вартість послуг з приймання, зберігання і відпуску Товарів встановлюється в розмірі: світлі нафтопродукти автотранспортом 108, 33 грн без ПДВ за одну тону Товару, прийнятого на зберігання (за зберігання однієї тони нафтопродуктів протягом одного календарного місяця).

Відповідно до рахунку № 326 від 27.06.2022 вартість за зберігання 24, 743 т дизельного палива становить 3216, 49 грн (з ПДВ).

Відповідно до рахунку № 327 від 28.06.2022 вартість за зберігання 23, 659 т дизельного палива становить 3075, 58 грн (з ПДВ).

Доказами отримання послуг із зберігання дизельного палива є:

- акт наданих послуг № 329 від 27.06.2022 на зберігання 24, 743 т дизельного пального;

- акт наданих послуг №331 від 28.06.2022 на зберігання 23, 659 т дизельного пального.

Позивач оплатив надані послуги відповідно до Платіжної інструкції № 143 від 26.05.2022. Також, здійснено авансовий платіж, що вбачається з Журналу - ордеру по рахунку 631 (ТОВ «Октан Груп).

Отже витрати на зберігання 27, 568 т знищеного дизельного палива становлять: 3 583, 73 грн.

Збитки, які понесені ТОВ «ІІГ», у зв`язку зі знищенням 27,568 т дизельного палива, що було придбано у CORAL S.A. (Греція), становлять:

38 806, 37 доларів США - вартість дизельного палива;

98 332, 85 грн - ПДВ, сплачене при розмитнені дизельного падина;

3 417, 33 грн - митне оформлення імпорту дизельного палива;

7 973,89 євро - транспортні витрати;

128 507,02 грн - транспортні витрати;

3583,73 грп - витрати на зберігання.

Щодо дизельного пального, яке було придбане у ТОВ «ЕКСОН ЮК» у кількості 428, 178 т, поставка якого здійснювалася за Договором поставки нафтопродуктів № 29/04/22-2 від 29.04.2022.

Поставка дизельного палива підтверджується видатковими накладними:

- № 2462 від 29.06.2022 відповідно до якої було поставлено 349, 247 т дизельного палива на суму 21 691 575 грн;

- № 2569 від 30.06.2022 відповідно до якої було поставлено 51, 714 т дизельного палива па суму 3 224 220 грн;

- № 3048 від 22.07.2022 відповідно до якої було поставлено 24, 63 т дизельного палива па суму 1 290 000 грн;

- № 3049 від 22.07.2022 відповідно до якої було поставлено 24, 51 т дизельного палива па суму 1 290 000 грн.

За даними бухгалтерського обліку (Журнал-ордер по рахунку 281 (Дизельне паливо, 'ГОВ «НКСОІІ ЮК» станом на 06.09.2022 залишок знищеного дизельного палива в кількості 428, 178 т в резервуарах становив:

- 379, 038 т по поставці за накладними № 2462 від 29.06.2022 та № 2569 від 30.06.2022;

- 24, 63 т по поставці за накладною №3048 від 22.07.2022;

- 24,51 т по поставці за накладною № 3049 від 22.07.2022;

Відповідно до накладних № 2462 від 29.06.2022 та № 2569 від 30.06.2022, за вирахуванням нестачі, на зберігання передано 399, 813 т дизельного палива на загальну суму 24 844 319,27 грн. Вартість 379, 038 т дизельного палива по поставці за накладними № 2462 від 29.06.2022 та № 2569 від 30.06.2022 становить 23 564 475, 20 грн.

Вартість 24, 63 т дизельного палива по поставці за накладного № 3048 від 22.07.2022 становить 1 290 000 грн.

Вартість 24, 51 т дизельного палива по поставці за накладною № 3049 від 22.07.2022 становить 1 290 000 грн.

Отже вартість знищених 428, 178 т дизельного палива становить 26 144 475, 20 грн.

Також позивачем були понесені додаткові витрати, а саме:

Транспортування дизельного палива:

Транспортування дизельного палива за накладними № 2462 від 29.06.2022 та № 2569 від 30.06.2022 в кількості 400, 961 т відбувалося Укрзалізницею.

ТОВ «ІІГ» компенсувало 'ГОВ «ЕКСОН ЮК» витрати на залізничне транспортування за 400, 961 т в сумі 552 103, 99 грн, що підтверджується Актом надання послуг № 2570 від 30.06.2022 та Актом надання послуг № 2534 від 29.06.2022.

Доказами сплати компенсації є Платіжна інструкція № 235 від 15.07.2022 на суму 1 960 000 грн (відповідно до листа № 415 від 15.07.2022 призначення платежу: 552 103, 99 грн - сплата заборгованості за залізничні послуги згідно актам № 2534 від 29.06.2022, № 2570 від 30.06.2022, у т.ч. ПДВ 20% = 92 017, 33 грн, 1 407 896,01 - передоплата за нафтопродукти за дог № 29/04/22-2 від 29.04.2022у т.ч. ПДВ 7% = 92 105, 35 грн.

Додатковим доказом компенсації транспортних витрат є Журнал-ордер по рахунку № 631.

Затрати на транспортування 379, 038 т дизельною палива по поставці за накладними № 2462 від 29.06.2022 та № 2569 від 30.06.2022 становить 521 917, 07 грн.

Транспортування 24, 63 т дизельного палива по поставці за накладною № 3048 від 22.07.2022 та 24,51 т дизельного палива по поставці за накладною № 3049 від 22.07.2022 здійснювало 'ГОВ «Фортуна-КР» за Договором № 49 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 06.07.2022.

Зазначене підтверджується Товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № ЕКС00003805 від 22.07.2022, ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафта) № ЕКС00003804 від 22.07.2022, актом надання послуг № 653 від 23.07.2022, актом падання послуг № 654 від 23.07.2022.

Відповідно до Акту надання послуг № 653 від 23.07.2022 вартість транспортування 24, 63 т дизельного палива по поставці за накладною № 3048 від 22.07.2022 становить 82 764 грн.

Відповідно до Акту надання послуг № 654 від 23.07.2022 вартість транспортування 24, 51 т дизельного палива по поставні за накладною № 3049 від 22.07.2022 становить 82 764 грн. Доказами сплати послуг транспортування є платіжна інструкція № 247 від 25.07.2022.

Витрати па транспортування знищених 428, 178 т дизельного палива становлять 687 445,07 грн.

Витрати на зберігання:

Дизельне паливо зберігалося за адресою: 50055, Дніпропетровської області, місто Кривий Ріг, вулиця Вантажна, 10 на підставі Договору № 01.03-20 відповідального зберігання від 01.03.2020, укладеного між ТОВ «ІІГ» з ТОВ «ОКТАН ГРУП» (код ЄДРІІОУ 38334875).

Доказами, що підтверджують передання 428, 178 т дизельного палива на зберігання на ТОВ «ОКТАН ГРУП» є:

- акт приймання нафтопродуктів па відповідальне зберігання по Договору № 01.03-20 від 01.03.2020 № 65 від 04.07.2022, відповідно до якого 04.07.2022 передано па зберігання 124, 927 т дизельного палива;

- акт приймання нафтопродуктів па відповідальне зберігання по Договору № 01.03-20 від 01.03.2020 № 64 від 04.07.2022, відповідно до якого 04.07.2022 передано на зберігання 274, 886 т дизельного палива;

- акт приймання нафтопродуктів па відповідальне зберігання по Договору № 01.03-20 від 01.03.2020 № 71 від 23.07.2022, відповідно до якого 23.07.2022 передано на зберігання 24, 510 т дизельного палива;

- акт приймання нафтопродуктів на відповідальне зберігання по Договору № 01.03-20 від 01.03.2020 № 70 від 23.07.2022, відповідно до якого 23.07.2022 передано на зберігання 24, 630 т дизельного палива.

Відповідно до Додаткової угоди № 3 від 05.11.2021 до Договору № 01.03-20 відповідального зберігання від 01.03.2020 вартість послуг з приймання, зберігання і відпуску Товарів встановлюється в розмірі:

-світлі нафтопродукти цистернами 158, 33 грн без ПДВ,

-світлі нафтопродукти автотранспортом 108, 33 грн без ПДВ за одну тону Товару, прийнятого на зберігання (за зберігання однієї топи нафтопродуктів на протязі одного календарного місяця).

Відповідно до рахунку № 336 від 04.07.2022 вартість за зберігання 399, 813 т дизельного палива становить 75 962, 87 грн (з ПДВ).

Відповідно до рахунку № 376 від 23.07.2022 вартість за зберігання 49, 140 т дизельного палива становить 6 388,01 гри (з ПДВ).

Доказами отримання послуг із зберігання дизельного палива є:

- акт наданих послуг № 338 від 04.07.2022 на зберігання 399,813 т дизельного пального;

- акт наданих послуг №383 від 23.07.2022 па зберігання 49,140 т дизельного пального.

Позивач оплатив надані послуги відповідно до Платіжних інструкцій № 143 від 26.05.2022, № 220 від 06.07.2022, № 246 від 25.07.2022.

Отже витрати на зберігання 428, 178 т знищеного дизельного пального становлять 78 403,71 грн..

Збитки, які понесені ТОВ ІІГ», у зв`язку зі знищенням 428, 178 т дизельного палива, що було придбані у ТОВ «ЕКСОНЮК» становлять:

- 26 144 475, 20 грн - вартість дизельного палива;

- 687 445,07 грн - транспортні витрати;

- 78 403,71 грн - витрати па зберігання.

Отже, 06.09.2023 внаслідок ракетного удару збройними силами Російської Федерації по складу паливно-мастильних матеріалів за адресою: 50055, Дніпропетровської області, місто Кривий Ріг, вулиця Вантажна, 10, ТОВ «ІІГ» втратило 455 746 кг (або 455, 746 т) дизельного палива, чим спричинено збитки позивачу, а саме:

- 38 806,37 доларів США (вартість імпортного дизельного палива);

- 7 973,89 євро (транспортні виграти);

- 27 144 164, 91 грн (з яких 26 144 475, 20 грн - вартість дизельного палива; 98 332, 85 грн - імпортний ПДВ, 815 952, 09 грн транспортні витрати; 3 417, 33 грн - витрати па митне оформлення імпорту дизельного палива, 81 987, 44 грн - витрати па зберігання)

Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо суми збитків

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках. встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного - з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ,на всій території України введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ЕS-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію і зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ЕS-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

27 квітня 2022 року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Наслідки продовження агресії російської федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи» № 2433. Визнала, що агресія рф проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за її далекосяжними наслідками, бо провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім і зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни.

У постанові від 18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20-ц Верховний Суд дійшов висновку, що держава-окупант, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії .

Таким чином, Російська Федерація є суб`єктом, внаслідок збройної агресії якого проти України та окупації частини території України порушено низку прав та свобод громадян України, зокрема, особистих прав позивача, та, відповідно, саме Російська Федерація є суб`єктом, на якого покладено обов`язок з відшкодування завданих цими діями збитків.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України встановлено, що Україна згідно з Конституцією України суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Зазначений висновок підтверджується Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі № 648/2035/17, постанові від 14.02.2018 у справі № 686/10520/15-ц.

Тому, суд вважає, що позивачем у справі на підставі належних та допустимих доказів доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

У зв`язку з ракетними обстрілами 06.09.2023 на склад паливно-мастильних матеріалів за адресою: 50055, Дніпропетровської області, місто Кривий Ріг, вулиця Вантажна, 10 відбулось знищення майна позивача, що було прямим наслідком протиправної та неспровокованої збройної агресії відповідача.

Захист права власності гарантується першою статтею Додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини, а відповідальність за порушення вказаного права покладається безпосередньо на державу і настає у тому випадку, коли будь-яке діяння держави має своїм прямим наслідком застосування до особи забороненого поводження.

Крім того, згідно з пунктами 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року відповідальність у формі відшкодування збитків у випадку порушення правил і звичаїв ведення воєнних дій покладається саме на державу в цілому, як воюючу сторону. Відтак, стягнення відповідної шкоди також має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.

За приписами пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року також передбачено, що договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Таким чином, відповідно до положень Цивільного кодексу України та наведеної Конвенції, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення його порушених прав, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у цій справі підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України.

Позивач заявив вимогу про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в прохальній частині позовної заяви, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з держави Російська Федерація (RUSSIAN FEDERATION код ISO RU/RUS 643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" (49 127, м. Дніпро, вул.. Космонавта Волкова, буд. 6Д; ідентифікаційний код ) збитки у розмірі 38 806, 37 доларів США, 7 973, 89 Євро, 27 144 164, 91 грн.

Стягнути з держави Російська Федерація (RUSSIAN FEDERATION код ISO RU/RUS 643) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 432 845, 22 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відкласти вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 07.03.2024

Суддя В.І. Ярошенко