Ухвала

від 07.03.2024 по справі 907/212/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

про передачу справи за підсудністю

"07" березня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/212/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.

розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Хуст Агро Лан, м. Буськ Львівської області

про стягнення 1 160 215,34 грн, у тому числі 1 035 364,89 грн заборгованості за спожитий природний газ, 98 708,19 грн пені, 16 651,92 грн інфляційних нарахувань та 9490,34 грн трьох процентів річних,

ВСТАНОВИЛА:

Товариством з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут, м. Київ заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Хуст Агро Лан, м. Буськ Львівської області про стягнення суми 1 160 215,34 грн, у тому числі 1 035 364,89 грн заборгованості за спожитий природний газ, 98 708,19 грн пені, 16 651,92 грн інфляційних нарахувань та 9490,34 грн трьох процентів річних.

Предметом заявлених позовних вимог виступає стягнення з відповідача суми 1 035 364,89 грн заборгованості за спожитий природний газ, що виникла внаслідок неналежного виконання ТОВ Хуст Агро Лан взятих на себе зобов`язань за Договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-96894-22 від 24.06.2022 (із змінами до нього), та нарахованих із наведеної підстави пені в розмірі 98 708,19 грн, інфляційних нарахувань у сумі 16 651,92 грн та трьох процентів річних у розмірі 9490,34 грн. При цьому, мотивуючи підсудність даного спору Господарському суду Закарпатської області, позивач вказує на те, що постачання природного газу за умовами укладеного між сторонами Договору здійснюється на конкретно визначений об`єкт відповідача, розташований за адресою: вул. Сливова, будинок 34, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, а відтак, у даному випадку підлягають застосуванню приписи ч. 5 ст. 29 ГПК України щодо пред`явлення позову за місцем виконання договірних зобов`язань.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що дана справа не підсудна Господарському суду Закарпатської області з огляду на наступне.

За правилами ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Хуст Агро Лан (код ЄДРЮОФОПтаГФ 33309786) є: вул. Петрушевича Е., будинок 28, м. Буськ, Золочівський район, Львівська область, 80500.

Приписами ст. 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено підсудність справ за вибором позивача.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно із ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Аналіз ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законом передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі; сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, зручне для них. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами в договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме в погодженому сторонами місці.

Слід зазначити, що виконання договірного зобов`язання - це вчинення боржником на користь кредитора або третьої особи певних дій, що становлять предмет виконання договірного зобов`язання. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За матеріалами позовної заяви судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут (постачальником, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Хуст Агро Лан (споживачем, відповідачем) було укладено Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-96894-22 від 24.06.2022, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2022 році природний газ (далі газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором. Додатковими угодами до Договору було внесено зміни в частині поставки природного газу у 2023, 2024 роках.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки та підставою виникнення в його сторін прав та обов`язків, визначених цим договором.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ч. 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд із цим, суд зауважує, що предметом заявленого позову в даній справі виступає матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природний газ та нарахованих у зв`язку із простроченням виконання останнім грошового зобов`язання пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, а підставою порушення ТОВ Хуст Агро Лан умов Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-96894-22 від 24.06.2022 (із змінами до нього) в частині оплати вартості поставленого йому природного газу.

Тобто даний спір не стосується факту виконання зобов`язань щодо постачання природного газу за договором та безпосередньо не пов`язаний з місцем виконання договору, оскільки предметом спору не є вимога про фактичне виконання зобов`язань за адресою точки продажу (обліку), до якої постачався природний газ за умовами договору.

Крім того, зі змісту договору вбачається, що жодних застережень стосовно можливості визначення вартості (ціни) товару (природного газу) в залежності від місцезнаходження точки комерційного обліку споживача у ньому не міститься, не визначено місце його виконання (поняття місце виконання договору не є тотожним місцю постачання), а лише зазначено місцезнаходження юридичної особи та об`єкта споживача.

Оскільки спір стосується стягнення грошових коштів, а не фактичного виконання зобов`язань за договором, то відсутні підстави вважати, що виконання договору в частині сплати заборгованості за спожитий природний газ можливе лише у Закарпатській області. Зобов`язання, про порушення яких стверджує позивач, не є такими, які через їх особливість належить виконувати тільки в певному місці.

Більше того, пунктом 4.4. укладеного між сторонами Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-96894-22 від 24.06.2022 передбачено, що датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (позивача у справі).

Наведене дозволяє дійти висновку про те, що умовами Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-96894-22 від 24.06.2022 не передбачено особливостей щодо сплати заборгованості в чітко визначеному місці, а також не врегульовано питання щодо місця повернення відповідних грошових коштів. У свою чергу, місце виконання боржником зобов`язання щодо оплати вартості поставленого йому природного газу за своїм характером не пов`язане з місцем фактичного постачання останнього, оскільки зазначена сплата проводиться безготівково шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (позивача).

Викладене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 06.04.2021 у справі №344/16135/19 та від 03.06.2019 у справі №903/432/18.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду, термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках ЄСПЛ дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Таким чином, логічним є висновок про те, що розгляд справи судом, яка йому не підсудна, є безумовною підставою для скасування процесуального рішення, ухваленого за результатами вирішення спірних правовідносин, а також може розцінюватись як перевищення судом повноважень, компетенції, прийняття ним завідомо неправосудного рішення тощо.

Із огляду на відсутність відомостей щодо узгодження сторонами місця виконання грошового зобов`язання, передбаченого Договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-96894-22 від 24.06.2022, суд не вбачає правових підстав для застосування положень ч. 5 ст. 29 ГПК України та доходить висновку про необхідність визначення підсудності спору за загальними правилами, з урахуванням ст. 27 ГПК України.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

З огляду на наведене, беручи до уваги відсутність підстав для застосування при визначенні підсудності даного спору приписів ч. 5 ст. 29 ГПК України, а також враховуючи те, що місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Хуст Агро Лан (код ЄДРЮОФОПтаГФ 33309786) є: вул. Петрушевича Е., будинок 28, м. Буськ, Золочівський район, Львівська область, 80500, суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви (справи №907/212/24) підлягають надісланню до Господарського суду Львівської області за підсудністю.

Керуючись ст. 27, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Матеріали позовної заяви б/н, б/д (вх. №02.3.1-05/224/24 від 29.02.2024) (справи №907/212/24) Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут, м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Хуст Агро Лан, м. Буськ Львівської області про стягнення 1 160 215,34 грн, у тому числі 1 035 364,89 грн заборгованості за спожитий природний газ, 98 708,19 грн пені, 16 651,92 грн інфляційних нарахувань та 9490,34 грн трьох процентів річних із доданими до неї документами надіслати Господарському суду Львівської області (вул. Личаківська, 128, м. Львів, 79014) за підсудністю.

2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

3. Ухвалу надіслати сторонам у справі.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 07.03.2024.

Суддя Пригара Л.І.