Рішення

від 27.02.2024 по справі 908/327/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/29/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2024 Справа № 908/327/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/327/24

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Житлово - будівельного кооперативу «Кристал» (69059, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 19-Б, ідентифікаційний код 20516266)

про стягнення 252978,44 грн.

за участю представників:

від позивача: Науменко М.В., довіреність № 733/20-24 від 29.12.2023

від відповідача: Шолохова Ю.В., паспорт серія НОМЕР_1 від 28.05.2015

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну Міські теплові мережі до Житлово - будівельного кооперативу «Кристал» про стягнення 252978,44 грн заборгованості за договором № 1118-к від 01.10.2002 про постачання теплової енергії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2024, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1118-к від 01.10.2002 про постачання теплової енергії, за яким позивач у період грудня 2020 року березень 2021 року відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 368162,92 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період та рахунками на їх оплату. Відповідач оплату за надані послуги здійснив частково на суму 115184,48, внаслідок чого сума основного боргу становить 252978,44 грн. Просить суд, на підставі ст. ст. 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193 Господарського кодексу України, Закону України «Про теплопостачання», Правил користування тепловою енергією, позов задовольнити.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/327/24, присвоєно справі номер провадження 24/29/24, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 27.02.2024.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 27.02.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі у розмірі 252978,44 грн.

В засіданні 27.02.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту Концерну «Міські теплові мережі», основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Згідно з пунктом 2.2 Статуту Концерну «МТМ» предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2002 між Концерном Міські теплові мережі (Теплопостачальна організація) та Житлово - будівельного кооперативу «Кристал» укладений договір № 1118-к про постачання теплової енергії з додатковими угодами донього, за умовами якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію в потрібних обсягах Споживачу, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені Договором.

Договір про постачання та використання теплової енергії укладено для об`єкту, що зазначений в додатку № 2 до Договору.

На виконання умов Договору Концерн «Міські теплові мережі» відпустив теплову енергію відповідачу в період з грудня 2020 року по березень 2021 року до житлового будинку за адресою: Україна, 69059 місто Запоріжжя, вулиця Північнокільцева, будинок 19-Б, на загальну суму 368 162,92 грн.

Об`єкт надання послуг є житловий будинок, який обладнаний системою централізованого опалення, тож факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону за період 2021-2022 р.р., відповідно до яких Концерном «Міські теплові мережі» було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжя (зазначені рішення є у публічному доступі на сайті ЗМР).

Відповідач за вказаний період здійснив у грудні 2020 року, березні 2021 року часткову оплату на суму 115184,48 грн.

Відповідно до умов Договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Згідно п.22 Договору, всі розрахунки здійснюються на підставі рахунків, що виписуються Постачальником Споживачу. Строк оплати - протягом 3-х банківських днів з дня виставлення рахунку.

Відповідно до п. 18 Договору, Споживач не пізніше 25 числа поточного місяця надає Постачальнику звіт про кількість спожитої теплової енергії. За умови відсутності звіту до зазначеного у Договорі строку, Постачальник має право самостійно без попереднього повідомлення Споживача, провести розрахунок наданої теплової енергії згідно «Правил користування тепло енергією».

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Концерну «Міські теплові мережі» не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні періоди. Концерном «Міські теплові мережі» були зроблені помітки на актах. Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

У зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих йому послуг з теплопостачання на його адресу 27.07.2023 була надіслана претензія від 25.07.2023 з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 252978,44 грн, яка залишені відповідачем без реагування, сума заборгованості погашена не була.

Невиконання з боку відповідача своїх зобов`язань стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містить ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно з положеннями ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 275 та ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України споживач (абонент) зобов`язаний оплачувати прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (абз. 9 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»).

Таким чином позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді, а відповідач зобов`язаний оплатити надані послуги.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач доказів здійснення оплати за спожиту у спірний період теплову енергію в заявленому позивачем розмірі суду не надав, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 191 ГПК).

Згідно ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб, внаслідок цього суд дійшов до висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги з теплопостачання у розмірі 252978,44 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, позивачеві (за відповідним його клопотанням, яке належить подати до суду) підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Пунктом 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 2. ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи ціну цього позову сума судового збору складає 3028,00 грн.

Пунктом 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, сума судового збору за подання позовної заяви складає 2 422,40 грн.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. ст. 123, 129, 130 ГПК України, стягується 1211,20 грн судового збору. Судовий збір у сумі 1211,20 грн повертається позивачу з державного бюджету ухвалою суду (за відповідним його клопотанням, яке належить подати до суду).

Судом встановлено, що при зверненні з позовом до суду позивачем було сплачено судового збору в загальному розмірі 2481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7624 від 09.08.2022, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

З наведеного слідує, що судовий збір внесено позивачем в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 вказаного Закону, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За таких обставин суд відзначає, що судовий збір в сумі 58,60 грн., підлягає поверненню Концерну «Міські теплові мережі» з державного бюджету України у зв`язку з внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу «Кристал» (69059, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 19-Б, ідентифікаційний код 20516266) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, ідентифікаційний код 32121458; на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПО 32121458) 252978 (двісті п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят вісім) грн 44 коп. основного боргу.

Видати наказ.

Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу «Кристал» (69059, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 19-Б, ідентифікаційний код 20516266) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, ідентифікаційний код 32121458; на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору.

Видати наказ.

Повернути Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, ідентифікаційний код 32121458; на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458) з Державного бюджету України 58 (п`ятдесят вісім) грн 60 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 7624 від 09.08.2022, у зв`язку з внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, про що постановити відповідну ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07.03.2024.

СуддяТ.А. Азізбекян