Рішення

від 07.03.2024 по справі 909/1122/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.03.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1122/23

Господарський суд Івано-Франківської області, у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/1122/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславівбуд" про стягнення 92344,78 грн.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дімекс" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславівбуд" про стягнення 92344,78 грн, з яких: 59606,32 грн. - основний борг, 5364,30 грн. - три проценти річних, 27374,16 грн. - інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не здійснено оплату за отриманий товар згідно видаткових накладних в зв`язку з чим виникла заборгованість.

З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем, згідно ст. 625 ЦК України, нараховано до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 5364,30 грн. та інфляційні втрати в сумі 27374,16 грн.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2023 для розгляду справи № 909/1122/23 визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімекс" залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.

05.01.2024 від ТОВ "Дімекс" надійшла заява (вх. №326/24), якою позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 909/1122/23; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив учасникам справи строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, письмових пояснень та відповіді на такі пояснення, а також обґрунтованого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін.

У зв`язку з тим, що відповідач не зареєстрував свого електронного кабінету у відповідному модулі (підсистемі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу, згідно вимог ст. 120 ГПК України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення із трек-номером 0600076847050, на адресу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса місцезнаходження відповідача: вул. О.Довженка, буд. 11А, кв. 59, м. Івано-Франківськ, 76005.

Однак, копію зазначеної вище ухвали повернуто підприємством поштового зв`язку АТ "Укрпошта" із зазначенням у відповідній довідці про причини повернення/досилання "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив стороні за належною адресою, тобто адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою реєстрації, вказаною в Єдиному державному демографічному реєстрі чи повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає. Відповідач сам, у власних інтересах, повинен забезпечити належне приймання кореспонденції, яка направляється на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі № 909/1122/23 від 09.01.2024 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

В контексті викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином, у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, повідомлений про розгляд даної справи.

У той же час, судом було встановлено, що позивачем не виконано вимог ст. 172 ГПК України, оскільки, як убачається з матеріалів справи, позовна заява направлена на наступну адресу: вул. Василіянок, 62А, м. Івано-Франківськ, 76018, тоді як згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач знаходиться за адресою: вул. О.Довженка, буд. 11А, кв. 59, м. Івано-Франківськ, 76005.

За наведеного, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімекс" залишено без руху, ухвалено позивачу у п`ятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме, надати Господарському суду Івано-Франківської області: докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами за місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславівбуд" (відповідач): 76005, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. О. Довженка, буд. 11А, кв. 59.

26.01.2024, до суду від ТОВ "Дімекс" надійшли докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами за місцезнаходженням ТОВ "Станіславівбуд" (супровідний лист вх. № 1467/24).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2024 продовжено розгляд справи № 909/1122/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

Між ТОВ "Дімекс" (постачальник) та ТОВ "Станіславівбуд" (одержувач) склалися господарські правовідносини з поставки товару.

За період з лютого по жовтень 2019 року відповідач отримав у позивача будівельні матеріали (товар) на загальну суму 59606,32 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками обох сторін, а саме (а.с. 20-27):

- № ДМ-0000148 від 07 жовтня 2019 р. на суму 22350,00 грн (а.с. 20);

- № ДМ-0000238 від 13 серпня 2019 р. на суму 3155,46 грн (а.с. 21);

- № ДМ-0000254 від 18 липня 2019 р. на суму 11421,00 грн (а.с. 22);

- № ДМ-0000101 від 10 липня 2019 р. на суму 8264,00 грн (а.с. 23);

- № ДМ-0000075 від 05 липня 2019 р. на суму 11158,00 грн (а.с. 24);

- № ДМ-0000493 від 26 квітня 2019 р. на суму 1116,60 грн (а.с. 25);

- № ДМ-0000133 від 06 квітня 2019 р. на суму 1570,00 грн (а.с. 26);

- № ДМ-0000329 від 23 лютого 2019 р. на суму 571,26 грн (а.с. 27).

При дослідженні зазначених вище видаткових накладних судом встановлено факт отримання відповідачем товару на загальну суму 59606,32 грн.

Також судом з`ясовано, що у видаткових-накладних, визначена умова поставки: попередня оплата.

Натомість, у позовній заяві позивач стверджує, що враховуючи тривалі партнерські стосунки між сторонами, товар відпущений відповідачу без попередньої оплати,

Відтак, після отримання товару, відповідач зобов`язання щодо проведення розрахунку не виконав.

З метою досудового врегулювання спору, 29.06.2023, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про виконання зобов`язання на суму 59606,32 грн, в якій ТОВ "Дімекс" просить ТОВ "Станіславівбуд" у 7-денний термін від дня пред`явлення даної вимоги перерахувати на його розрахунковий рахунок заборговність у розмірі 59606,32 грн. У вимозі також зазначено, що в разі ігнорування останньої, окрім основної суми заборгованості ТОВ "Станіславівбуд" будуть нараховані штрафні санкції, передбачені законодавством України, а також судові витрати.

Відповідач отримав зазначену вище вимогу - 03.07.2023; докази отримання вимоги наявні в матеріалах справи (а.с. 18).

Разом з тим, заборгованість в сумі 59606,32 грн. відповідач не погасив, що стало підставою для нарахування трьох процентів річних, інфляційних втрат та звернення до суду з даним позовом.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Положеннями частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

За своєю правовою природою відносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з приводу поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту статті 692 Цивільного кодексу України вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак, обов`язок покупця оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 Цивільного кодексу України) виникає з моменту його прийняття.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Здійснюючи аналіз зазначених вище норм права, суд констатує таке: якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, слід виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своїй постанові від 28 лютого 2018 у справі №910/9075/17.

В контексті викладеного, враховуючи те, що правовідносини між сторонами з приводу поставки товару існували на підставі видаткових накладних, то зобов`язання з оплати товару у відповідача виникло після прийняття товару.

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як передбачено ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач у визначений ст. 692 Цивільного кодексу України строк свого обов`язку з оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав. Борг відповідача перед позивачем становить 59606,32 грн. Доказів на спростування цього відповідач до суду не подавав.

Відповідно до вимог статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзиву проти позову не подав, проти задоволення позовних вимог іншим чином не заперечував.

В контексті наведеного позов в частині стягнення основного боргу в сумі 59606,32 обґрунтований та підлягає задоволенню.

З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем, згідно ст. 625 ЦК України, нараховано до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 5364,30 грн. та інфляційні втрати в сумі 27374,16 грн, за період з 12.12.2020 по 11.12.2023.

Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вищевказаною нормою сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Норми ст. 625 ЦК України спрямовані в першу чергу на те, щоб внаслідок неправомірних дій боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов`язань, буде значно меншим, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора.

Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).

Відтак, з огляду на те, що відповідачем не виконано його грошове зобов`язання перед позивачем з оплати отриманого товару нарахування позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат є обгрунтованим і правомірним.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.

Перевіряючи розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат суд констатує, що розрахунки здійснено арифметично та методологічно правильно.

Тому вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат суд визнає обґрунтованими в сумах вказаних позивачем.

В контексті викладеного, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1948 від 11 грудня 2023 р.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 2684,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 75, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславівбуд" про стягнення 92344,78 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславівбуд" (76005, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. О. Довженка, буд. 11А, кв. 59, ідентифікаційний код юридичної особи: 40838579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімекс" (76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. О. Довженка, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи: 30475486) 59606 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот шість) грн 32 коп. основного боргу, 27374 (двадцять сім тисяч триста сімдесят чотири) грн 16 коп. інфляційних втрат, три проценти річних в сумі 5364 (п`ять тисяч триста шістдесят чотири) грн 30 коп. та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк