Рішення

від 11.01.2024 по справі 911/2807/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2807/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Управління житлово-комунального господарства «Біличі»

прo стягнення 6 515 078,06 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засіданні Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Качкурова С.В.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі позивач) до Управління житлово-комунального господарства «Біличі» (надалі відповідач) прo стягнення 6 515 078,06 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2023 року відкрито провадження у справі № 911/2807/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.10.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2023 року підготовче засідання відкладено на 02.11.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 02.11.2023 року позивачем подано клопотання б/н від 02.11.2023 року про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2023 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 30.11.2023 року.

У підготовчому засіданні 30.11.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач у судове засідання не з`явився.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 30.11.2023 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 11.01.2024 року.

В судовому засіданні 11.01.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 11.01.2024 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Таким чином, з 01.05.2018 року постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».

16.11.2022 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (позивач) та Управлінням житлово-комунального «Біличі» (УЖКГ «Біличі», відповідач) укладено Договір №1420313 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), відповідно до якого позивач зобов`язався виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а відповідач зобов`язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2023 року. Керуючись ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 16.04.2021 року (п.п.4.1, 4.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2.1 Договору позивач зобов`язався безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із відповідачем (Додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеним у Додатку №1.

Перелік будинків (споруд) опалення і гаряче водопостачання яких здійснюється від теплових мереж КП «Київтеплоенерго» відображено у Додатках №6 та №7 до Договору, за наступними адресами:

1. Київська обл. Ірпінь (міськрада) р-н смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 4 (особовий рахунок 1420313);

2. Київська обл. Ірпінь (міськрада) р-н смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 9 (особовий рахунок НОМЕР_1 );

3. Київська обл. Ірпінь (міськрада) р-н смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 9 (особовий рахунок НОМЕР_2 );

4. Київська обл. Ірпінь (міськрада) р-н смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 11 (особовий рахунок НОМЕР_3 );

5. Київська обл. Ірпінь (міськрада) р-н смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 16 (особовий рахунок (1420317);

6. Київська обл. Ірпінь (міськрада) р-н смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 18 (особовий рахунок НОМЕР_4 );

7. Київська обл. Ірпінь (міськрада) р-н смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 18A (особовий рахунок НОМЕР_5 );

8. Київська обл. Ірпінь (міськрада) р-н смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 28 (особовий рахунок НОМЕР_6 );

9. Київська обл. Ірпінь (міськрада) р-н смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 34 (особовий рахунок НОМЕР_7 );

10. Київська обл. Ірпінь (міськрада) р-н смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 24Б (особовий рахунок НОМЕР_8 ).

У разі встановлення у відповідача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів встановлених на межі балансової належності (п. 2 Додатку 2 до Договору). Будинки за вищезазначеними адресами обліковуються загальними приладами обліку.

Проте, у разі ненадання відповідачем показників приладів обліку у встановлені Договором терміни, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до п. 8 Додатку №2 до Договору.

Відповідно до п. 5 Додатку №2 до Договору відповідач, що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає позивачу звіт по фактичному споживанню теплової енергії в ЦОК за адресою: просп. Перемоги, 93А не пізніше 25 числа звітного місяця.

15.11.2021 року позивачем складено Акт №2065 про порушення споживачем Правил користування тепловою енергією та/або умов договору. Відповідно до зазначеного Акту встановлено, що відповідачем виконано самовільне підключення системи теплопостачання без наряду-допуску до включення, що є порушенням п.3.2. Договору та пункту 44 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 року №1198.

21.11.2022 року позивачем складено Акт №2414 про порушення споживачем Правил користування тепловою енергією та/або умов договору. Відповідно до зазначеного Акту встановлено, що відповідачем виконано самовільне підключення системи теплопостачання без наряду-допуску до включення, що є порушенням п.3.2. Договору та пункту 44 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 року №1198.

У квітні 2023 року Постачальником теплової енергії здійснено коригування обсягів теплової енергії за період з листопада 2022 року по березень 2023 року.

Розрахунок коригувань відображено у:

- облікових картка «Добор/Повернення» за відповідний період;

- актах приймання-передавання товарної продукції «Перерахунки» за відповідний період;

- Довідці про нарахування за теплову енергію «Добор/Повернення» за відповідний період;

- Деталізованій інформації про коригування нарахувань за теплову енергію згідно з договором №1420313 УЖКГ «Біличі» за період виникнення заборгованості (з 01.09.2022 року по 01.07.2023 року);

- Розрахунку коригування нарахувань за спожиту теплову енергію УЖКГ «Біличі» за договором №1420313.

Також позивач зазначив, що у наданій ним Довідці про стан розрахунків відображено загальну заборгованість відповідача у розмірі 19 093181,77 грн., з яких: 13 663 812,60 грн. заборгованість у справах №910/8451/19, №911/2205/20, №911/1873/21, №911/2142/22 та 5 429 369,17 грн. основного боргу за період з вересня 2022 року по червень 2023 року включно, що заявлені у позовній заяві.

Відповідно до п. 10 Додатку №2 до Договору відповідач на розрахунковий рахунок позивача, щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію.

Згідно з п. 2.3.1. Договору відповідач зобов`язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку №2.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 року №1198 (далі - Правила) споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Проте, порушуючи умови Договору, відповідач своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію у гарячій воді, в результаті чого за період з вересня 2022 року по червень 2023 року включно утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви складає 5 429 369,17 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків за спожиту відповідачем теплоенергію.

Позивачем належним чином поставлялась відповідачу теплова енергія у гарячій воді за Договором.

На підтвердження факту постачання теплової енергії до вказаних житлових будинків за спірний період позивач надає корінці нарядів на відключення (підстава - кінець опалювального сезону) по будинках, зазначених у Договорі.

У листопаді 2022 року відповідачем здійснено самовільне включення, що підтверджується Актом №2414 про порушення споживачем Правил користування тепловою енергією та/або умов договору від 21.11.2022 року.

Відповідно до п.3.3 Договору Споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати теплової енергії, позивач у позові просить стягнути з відповідача 867 426,94 грн. пені, 161 067,57 грн. інфляційних та 57 214,38 грн. 3% річних.

Відповідач в ході розгляду спору в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростовував.

В ході розгляду спору на підставі наданих позивачем доказів та пояснень, судом встановлено, що відповідач в період з вересня 2022 року по червень 2023 року споживав теплову енергію у гарячій воді на підставі укладеного з позивачем Договору № 1420313 від 20.11.2018 року, однак своєчасно та в повному обсязі не перерахував позивачу кошти в оплату спожитої теплової енергії в сумі 5 429 369,17 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію в гарячій воді за період з вересня 2022 року по червень 2023 року в сумі 5 429 369,17 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 5 429 369,17 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п.3.3 Договору Споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що початком нарахування пені за прострочення зобов`язання є наступний день, коли воно мало бути виконано за умовами Договору, тобто з 11 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим, протягом шести місяців в межах одного року. Таким чином, пеня за прострочення виконання зобов`язання правомірно та обґрунтовано нарахована в сумі 867 426,94 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що позивачем обґрунтовано та правомірно нараховано відповідачу 161 067,57 грн. інфляційних та 57 214,38 грн. 3% річних.

Відтак, оскільки вимоги про стягнення пені, відсотків річних та інфляційних є обґрунтованими, надані розрахунки є арифметично вірними, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення пені, відсотків річних та інфляційних в повному обсязі.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 78 398,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Управління житлово-комунального господарства «Біличі» прo стягнення 6 515 078,06 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства «Біличі» (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 11а, код 23579209) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код 40538421) 5 429 369,17 грн. основного боргу, 867 426,94 грн. пені, 161 067,57 грн. інфляційних, 57 214,38 грн. 3% річних та 97 726,17 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 07.03.2024 року