Ухвала

від 07.03.2024 по справі 911/102/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/102/24

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., розглянувши

Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» вих. № 501/462/2024 від 28.02.2024 (вх. № суду 18/24 від 05.03.2024) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони вчинення дій

у справі № 911/102/24

За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ягоди України»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіт-Інвест Груп»

3) гр. ОСОБА_1

4) гр. ОСОБА_2

про солідарне стягнення 7 508 876,54 грн

Без виклику учасників справи;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ягоди України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофермер», гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 про солідарне стягнення 7 508 876,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 умов договору про приєднання до правил надання кредиту мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АК «Укргазбанк» № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ від 06.06.2022, відповідачем-2 договору поруки № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П2 від 06.06.2022, відповідачем-3 договору поруки № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П1 від 06.06.2022, відповідачем-4 договору поруки № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П3 від 06.06.2022, в частині повернення кредитних коштів. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідачів про солідарне стягнення 7 499 876,54 грн простроченої заборгованості по кредиту, 9 000,00 грн простроченої заборгованість по комісії.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/102/24. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; надано відповідачам строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання у справі на 15.02.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Сокуренко Л.В. у відрядженні з 14.02.2024 до 18.02.2024, підготовче засідання по справі № 911/102/24, призначене на 15.02.2024, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.02.2024 у справі № 911/102/24 призначено підготовче засідання у справі № 911/102/24 на 29.02.2024.

28.02.2024 до суду від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить поновити строк для подання відзиву у справі № 911/102/24 та закрити провадження у справі № 911/102/24 в частині позовних вимог до ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

29.02.2024 до суду від позивача надійшло до суду клопотання про зміну найменування відповідача, в якому позивач просить суд замінити найменування відповідача-2 у справі № 911/102/24 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофермер» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фін-Інвест Груп».

29.02.2024 у підготовче засідання прибули представники позивача та відповідача-3. Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У підготовчому засіданні 29.02.2024 суд протокольно задовольнив клопотання про зміну найменування відповідача-2 та постановив здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням нового найменування відповідача-2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.02.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 911/102/24 на 21.03.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідачів про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 29.02.2024 та направлено останню сторонам.

05.03.2024 до суду від Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» надійшла заява вих. № 501/462/2024 від 28.02.2024 (вх. № суду 18/24 від 05.03.2024) про забезпечення позову.

В обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк» посилається на те, що 06.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ягоди України» та позивачем було укладено договір про приєднання до правил надання кредиту мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АК «Укргазбанк» № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ, на виконання якого банком було надано позивальнику кредитні кошти у розмірі 7 554 395,08 грн. Як зазначив заявник 06.06.2022, в забезпечення виконання позичальником зобов`язань, що випливають із вказаного кредитного договору, між банком, позичальником та поручителями були укладені три договори поруки, а саме: - договір поруки № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П2 від 06.06.2022, укладений між ПАТ АБ «Укргазбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофермер» (наразі ТОВ «Фіт-Інвест Груп») та ТОВ «Торговий дім «Ягоди України»; - договір поруки № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П1 від 06.06.2022, укладений між ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_1 та ТОВ «Торговий дім «Ягоди України»; - договір поруки №1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П3 від 06.06.2022, укладений між ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_2 та ТОВ «Торговий дім «Ягоди України».

Проте, як стверджує позивач, загальна сума заборгованості позичальника (тобто відповідача-1) перед банком за кредитним договором № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ від 06.06.2022 станом на 19.11.2023 складає 7 508 876,54 грн та складається з 7 499 876,54 грн простроченої заборгованості по кредиту та 9 000,00 грн простроченої заборгованості по комісії.

Згідно пояснень позивача, 06.07.2023 банк звертався до позичальника та поручителів із вимогами про повернення усієї суми кредиту, сплати процентів і комісії протягом 30-ти календарних днів з дати пред`явлення відповідних вимог. Проте, як зазначив позивач, станом на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову позичальник та поручителі свої зобов`язання за кредитним договором та договорами поруки щодо сплати суми кредиту та процентів належним чином не виконали, а також не вживають жодних дій щодо врегулювання заборгованості.

Як зазначив позивач у своїй заяві, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 365526213 від 13.02.2024, за боржником ОСОБА_1 (відповідач-3) зареєстровано наступне нерухоме майно: земельна ділянка з кадастровим номером 32214869902:02:009:0026, площею 0,2052 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до пояснень позивача, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 365526451 від 13.02.2024, за боржником ОСОБА_2 (відповідач-4) зареєстровано наступне нерухоме майно: - 1/7 частина квартири АДРЕСА_2 ; - гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; - 1/4 частина квартири АДРЕСА_4 .

Згідно пояснень позивача, враховуючи, на його думку, тривале ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором як позичальником, так і поручителями, а також з метою недопущення обставин реалізації належного боржникам (тобто відповідачу-3 та відповідачу-4) нерухомого майна третім особами, що в сукупності може ускладнити (унеможливити) виконання рішення суду в майбутньому, існує необхідність в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача-3 та відповідача-4, за рахунок якого, як зазначив позивач, можуть бути задоволені вимоги банку.

Таким чином у заяві про забезпечення позову позивач зазначив, що зважаючи на наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, та наявності в спірних правовідносинах ризику утруднення та унеможливлення виконання рішення по даній справі, позивач звернувся до суду із даною заявою про забезпечення позову, в якій просить суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2052 га, кадастровий номер: 32214869902:02:009:0026, адреса: АДРЕСА_1 (Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка)), що належить ОСОБА_1 та заборонити їх вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно вказаного нерухомого майна;

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , зокрема: - 1/7 частину квартири АДРЕСА_2 ; - гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; - 1/4 частину квартири АДРЕСА_4 , та заборонити йому вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно вказаного нерухомого майна.

Дослідивши зазначену заяву про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 № 4-рп/2011). Зокрема інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011).

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1, 2 частини 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі та підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши подані заявником до заяви докази та матеріали справи № 911/102/24, суд з урахуванням вищевказаних приписів законодавства зазначає, що посилання заявника на можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду мотивовані наведеними вище обставинами безумовно та переконливо не свідчать про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову.

При цьому, як було зазначено судом вище, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем або іншими особами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Як вбачається із матеріалів справи, заявник просить суд накласти арешт на земельну ділянку поручителя (відповідача-3) та нерухоме майно поручителя (відповідача-4). При цьому заявником жодним чином необґрунтовано та не надано доказів як відсутності грошових коштів або нерухомого майна у безпосереднього боржника та поручителя за договором про приєднання до правил надання кредиту мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АК «УКРГАЗБАНК» № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ від 06.06.2022, так і доказів самоусунення ТОВ «Торговий дім «Ягоди України» від виконання майнового зобов`язання за кредитним договором.

Доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ягоди України» (поручитель) укладає з третіми особами значні правочини, витрачає кошти не для здійснення розрахунків з позивачем або укладає інші договори за наявності невиконаного спірного зобов`язання перед ПАТ АБ «Укргазбанк» матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що посилання ПАТ АБ «Укргазбанк» у своїй заяві як на підставу для накладення арешту на нерухоме майно відповідача-3 та відповідача-4 на ту обставину, що позичальник не виконує своїх договірних зобов`язань перед банком за кредитним договором № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ від 06.06.2022 не може беззаперечно свідчити про неможливість реального виконання рішення суду та наявність будь-яких труднощів при виконанні такого рішення у випадку задоволення позову про стягнення заборгованості, з огляду на те, що з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2, відповідачем-3, відповідачем-4 було укладено три договори поруки № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П2 від 06.06.2022, № 1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П1 від 06.06.2022 та №1152/2022/КиївОД-МСБ-ВКЛ-П3 від 06.06.2022.

При цьому жодних належних та допустимих доказів того, що поручителі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вчиняють або мають намір вчинити будь-які щодо подальшого відчуження належного ним нерухомого майна, зазначеного у заяві, на користь третіх осіб також до суду не надано.

Посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення заборгованості, оскільки існує ймовірність відчуження належного відповідачу-3 та відповідачу-4 нерухомого майна на користь третіх осіб або здійснення інших дій, суд вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях заявника, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, з огляду на що не можуть бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому, як вже було зазначено судом вище, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, ПАТ АБ «Укргазбанк» не було наведено достатніх, належних та допустимих у розумінні ст. 76, 77, 79 ГПК України доказів вчинення ОСОБА_1 (відповдічем-3) та ОСОБА_2 (відповідачем-4) дій, які б могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі в майбутньому. Також, заявником не доведено суду, що у разі задоволення судом рішення, відповідачі будуть зловживати своїми правами та не виконувати свої обов`язки.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Укргазбанк» про вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, керуючись ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» вих. № 501/462/2024 від 28.02.2024 (вх. № суду 18/24 від 05.03.2024) про забезпечення позову відмовити.

2. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її складання.

Суддя Л.В. Сокуренко