Рішення

від 07.03.2024 по справі 912/168/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 рокуСправа № 912/168/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу № 912/168/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Інтерстрой"

про стягнення 159 898,37 грн.

Без виклику сторін.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат", яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Інтерстрой" про стягнення 159 898,37 грн грошових коштів, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про невиконання відповідачем умов Договору постачання від 05.09.2023 № 93 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару.

Ухвалою від 22.01.2024 суд відкрив провадження у справі № 912/168/24 за правилами спрощеного позовного провадження; постановив розгляд справи № 912/168/24 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами та розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач та відповідач належним чином повідомленні про відкриття провадження у даній справі.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність заперечень щодо заявлених позовних вимог.

Згідно положень ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

За ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

05.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Інтерстрой" (далі - Покупець) був укладений Договір постачання № 93 (далі - Договір, а. с. 7-10), відповідно до умов п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановленим цим Договором, передати у власність Покупцеві товар в певній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Згідно пункту 1.3. Договору кількість і асортимент кожної партії товару вказується в накладній, складеній на підставі замовлення Покупця. Накладні оформляються на кожну партію товару і мають силу специфікації до цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору сторони погодились, що поставка товару, за попередньою домовленістю сторін, може відбуватись одним із таких способів:

- самостійно Покупцем власними силами та за власні кошти зі складу Постачальника. У такому випадку Постачальник не несе відповідальності за пошкодження чи знищення Товару під час його транспортування.

- Постачальником на склад Покупця. У випадку поставки товару Постачальником Покупець у замовленні зобов`язаний вказувати місце поставки кожної окремої партії Товару.

Конкретний спосіб доставки погоджується сторонами у додатках до цього Договору (додатках, додаткових угодах, специфікаціях, тощо).

Пунктами 3.1., 3.2. Договору передбачено, що право власності на товар і ризик випадкової загибелі товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі товару Покупцю, що засвідчується товаросупровідними документами на товар, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Поставка вважається завершеною з моменту передачі партії товару Покупцю у власність, що засвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін і необхідними товаросупровідними документами, зазначеними в цьому договорі.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. Договору ціна на поставлений за цим Договором товар є договірною і вказується в накладних на кожну партію товару. Ціна на товар, що поставляється за цим Договором може бути змінена виключно за погодженням сторін.

Покупець здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника перед відвантаженням наступної партії товару, але не пізніше 21 (двадцяти одного) календарних днів від отримання попередньої партії товару.

Згідно п. 8.1. Договору він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2023.

Договір підписано та скріплено печатками уповноважених представників сторін.

05.09.2023 між Постачальником та Покупцем було укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої Сторони погодили, що доставка товару за Договором здійснюється наступним способом: транспортом постачальника, за рахунок постачальника.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору, Постачальником був поставлений товар на загальну суму в розмірі 159 898,37 грн. Вказане підтверджується видатковими накладними від 14.09.2023 № ТО000002960 на суму 106 421,45 грн та 27.09.2023 № ТО000003135 на суму 53 476,92 грн (а. с. 12-13).

При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Інтерстрой" порушило власні зобов`язання в частині проведення розрахунків, внаслідок чого станом на день звернення до суду з даним позовом утворилася заборгованість у розмірі 159 898,37 грн.

За твердженням позивача, на теперішній час граничні строки оплати поставленого товару минули, однак заборгованість так і не була сплачена.

Позивач здійснював заходи по вирішенню спору в досудовому порядку та надсилав претензію відповідачу від 23.11.2023 №23/11-3, яка була залишена без відповіді. Також залишилась без уваги вимога позивача до відповідача про надання документів від 23.11.2023 №23/11-2, у зв`язку з неповерненням підписаної видаткової накладної зі сторони відповідача.

Позивач також зазначає, що при поставці товару 27.09.2023 року відповідачу разом з товаром була передана видаткова накладна, підписана уповноваженою особою Постачальника, однак на даний час видаткову накладну від 27.09.2023 року № ТО000003135 підписану зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Інтерстрой" повернуто не було. В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" у визначені законом строки, зареєструвало податкову накладну відповідно до вищезазначеної поставки та сформувало Відповідачу податковий кредит (а.с. 20-23).

Станом на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" з даним позовом до суду заборгованість відповідача становить 159 898,37 грн.

Вирішуючи спір, господарський суд враховує наступне.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. До правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Згідно ч. 1ст. 265 Господарського кодексу Україниза договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правиламист. 712 Цивільного кодексу Україниза договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, згідно зст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст.525,526 Цивільного кодексу Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістомст. 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження здійснення факту поставки товару надано:

- копію видаткової накладної від 14.09.2023 № ТО000002960 на суму 106 421,45 грн, підписаної та скріпленої печатками сторін;

- копію видаткової накладної від 27.09.2023 № ТО000003135 на суму 53 476,92 грн, яка не підписана та не скріплена печаткою з боку відповідача.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції).

Так, зокрема, у рішенні у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідач позовні вимоги не заперечив, факти, викладені в позовній заяві, не спростував, господарський суд оцінюючи надані сторонами докази вважає за необхідне застосовуючи стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, аніж не мав місця, та приходить до висновку, що дійсно, між сторонами виникли договірні правовідносини (з врахуванням наявних в матеріалах справи видаткових накладних та зареєстрованих у встановленому порядку податкових накладних від 14.09.2023 № 176 та від 27.09.2023 № 328), на виконання яких одна сторона (позивач) здійснив поставку товару за видатковими накладними від 14.09.2023 № ТО000002960 на суму 106 421,45 грн та від 27.09.2023 № ТО000003135 на суму 53 476,92 грн, всього на суму 159 898,37 грн, а інша сторона (відповідач) прийняла цей товар.

Відсутність підпису уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Інтерстрой" на видатковій накладній від 27.09.2023 № ТО000003135 не спростовує факт поставки товару.

Крім того, відповідач отримавши претензії позивача від 23.11.2023 № 23/11-3 про сплату грошових коштів та від 23.11.2023 № 23/11-2 про надання документів, заперечень на претензії не надав, борг на вимогу позивача не сплатив, підписану видаткову накладну від 27.09.2023 № ТО000003135 позивачу не повернув.

Строк виконання зобов`язання за Договором є таким, що настав, тому позовні вимоги про стягнення 159 898,37 грн основного боргу слід задовольнити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Інтерстрой" (27500, Кіровоградська область, Олександрійський р-н, м. Світловодськ, вул. Вадима Бойка, буд. 25, кв. 88; код ЄДРПОУ: 23543074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" (63202, Харківська область, Харківський район, смт Нова Водолага, вул. Амосова Миколи, 49; код ЄДРПОУ: 32339338) 159 898,37 грн грошових коштів, а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" та його уповноваженому представнику, адвокату Першину В.В. до електронних кабінетів; Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Інтерстрой" (27500, Кіровоградська область, Олександрійський р-н, м. Світловодськ, вул. Вадима Бойка, буд. 25, кв. 88).

Рішення складено 07.03.2024.

Суддя О.Л. Бестаченко