Рішення

від 28.02.2024 по справі 914/2961/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2024 Справа № 914/2961/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного підприємства "Лутум", смт. Гоща, Рівненського району Рівненської області

до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Гарант", с. Чудниця Гощанського району Рівненської області

про: визнання Рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/34-р/к від 20.07.2023 р. незаконним та його скасування в частині, що стосується висновків про порушення конкурентного законодавства та накладення штрафу на Приватне підприємство "Лутум"

Представники сторін:

від позивача: Грицик А.В. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АМ № 1060431 від 05.09.2023 р.

від відповідача: Сигляк І.Я. - представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного підприємства "Лутум" до відповідача - Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання Рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/34-р/к від 20.07.2023 р. незаконним та його скасування в частині, що стосується висновків про порушення конкурентного законодавства та накладення штрафу на Приватне підприємство "Лутум".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2023 р., справу № 914/2961/23 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.10.2023 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Гарант" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Підготовче засідання призначено на 08.11.2023 р.

27.10.2023 р. представником відповідача подано на адресу суду відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 26096/23, відповідно до якого відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2023 р., підготовче судове засідання призначено на 06.12.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 р., продовжено строк підготовчого провадження у справі № № 914/2961/23 на тридцять днів, за клопотанням представника відповідача. Підготовче засідання відкладено на 10.01.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.01.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/2961/23 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.02.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.02.2024 р., розгляд справи по суті призначено на 28.02.2024 р.

Рух справи та причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

13.02.2024 р. представником позивача подано на адресу суду в систему "Електронний суд" заяви (за вх. № 4267/24 та вх. №4276/24) про участь в судовому засіданні 28.02.2024 р. на 13:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.02.2024 р., заяву представника позивача про участь в судовому засіданні 28.02.2024 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за вх. № 4267/24 від 13.02.2024 р. та заяву представника позивача про участь в судовому засіданні 28.02.2024 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за вх. № 4276/24 від 13.02.2024 р. задоволено. Судом постановлено забезпечити участь представника позивача в судовому засіданні, призначеного на 28.02.2024 р. на 13:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

28.02.2024 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті, яке проводилось в режимі відеоконференції, з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

28.02.2024 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за вх. № 26096/23 від 27.10.2023 р. та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

28.02.2024 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/2961/23.

В судовому засіданні 28.02.2024 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що адміністративною колегією ЗМТВ Антимонопольного комітету України прийнято рішення №63/34-р/к у справі № 63/2-01-15-2023 від 20.07.2023, яким визнано узгодженими дії ТОВ "Полісся-гарант" та ПП "Лутум" під час їх участі в аукціоні з "продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності", яке передбачене п.4 ч.2 ст.6 та п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Позивач зазначає, що з прийнятим Відповідачем рішенням в частині, що стосується Позивача, останній категорично не погоджується, так як Відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права; не довів обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи; у матеріалах справи №63/2-01-15-2023 відсутні прямі і належні докази узгоджених антиконкурентних дій між ПП «Лутум» та ТОВ «Полісся-Гарант». На думку позивача, відповідачем порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного та необрунтованого рішення, яке грунтується на припущеннях та суб`єктивному сприйняттю обставин справи. Позивач вважає, що висновки Відповідача у рішенні №63/34-р/к від 20.07.2023 р. не відповідають обставинам справи №63/2-01-15-2023. Зокрема, позивач стверджує, що відповідач дійшов висновку про порушення ПП «Лутум» вимог законодавства про захист економічної конкуренції за відсутності хоча б однієї доведеної допустимими та належними доказами обставини, яка б свідчила саме про вчинення ПП «Лутум» та ТОВ «Полісся-Гарант» узгоджених дій при участі в аукціоні LRE001-UA-2022089-77089. Позивач вважає, що висновки відповідача, викладені в оскаржуваному рішенні, мають переважно ймовірнісний характер, оскільки грунтуються на зроблених відповідачем припущеннях, а не на беззаперечно встановлених фактах. На думку позивача, жодних доказів вчинення узгоджених дій позивачем, матеріали справи №63/2-01-15-2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, не містять. Позивач вважає, що відповідачем не доведено узгодження ПП «Лутум» та ТОВ «Полісся-Гарант» своєї поведінки та змісту поданих ними пропозицій в процесі торгів з метою обмеження чи усунення конкуренції між ними, зокрема і узгодження цінових пропозицій учасників, з огляду на те, що саме ціна була єдиним критерієм визначення переможця торгів.

На підставі наведеного, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати п. 1 Рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/34-р/к від 20.07.2023 року у справі №63/2-01-15-2013 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині, що стосується висновків про порушення Приватним Підприємством «Лутум» законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону, а також п. 2 Рішення про накладення штрафу на ПП «Лутум» в розмірі 68000,00 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за вх. № 26096/23 від 27.10.2023 р. зазначає, що сукупність встановлених обставин у діях суб`єктів господарювання є наслідком узгодженої поведінки учасниками аукціону, оскільки в їх діях вбачається чіткий та закономірний алгоритм поведінки (обмін інформацією та координація між учасниками), спрямований на викривлення прозорого конкурентного відбору учасників, а наведені у позові мотиви є декларативними, не спростовують відповідних висновків рішення відповідача. На переконання відповідача, для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим з`ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливість настання таких наслідків. У даному випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результату аукціону (через узгодження поведінки учасників), а докази такого спотворення наведено відділенням у рішенні № 63/34-р/к від 20.07.2023 р. у справі № 63/2-01-15-2023. Відповідач стверджує, що доводи позову спростовуються тим, що змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, що міститься у пропозиціях, а змагальність учасників, з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів самостійно, незалежно від інших учасників, без обміну інформацією між конкурентами; така змагальність виключає встановлену в рішенні сукупність обставин. Відповідач вважає, що змагальність учасників з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачає самостійні га незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. Відповідач також зазначає, що характер встановлених у рішенні № 34 договірних відносин, свідчить в сокупності про поєднання інтересів ПП «Лутум» та ТОВ «Полісся-Гарант», що, на думку відповідача, усуває непевність, а відтак усувається конкуренція між ними. На підставі наведеного, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, подані суду, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

Розпорядженням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.02.2023 № 63/15-рп/к розпочато розгляд справи №63/2-01-15-2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за кваліфікацією п. 4 ч. 2 ст. 6 і п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

20.07.2023 Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 63/34-р/к у справі №63/2-01-15-2023 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що ТОВ "Полісся-Гарант" та ПП "Лутум", узгодивши свою поведінку під час участі в аукціоні з "продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності", вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п.1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону. За вчинення порушення, що вказане в п. 1 даного рішення, на позивача накладено штраф, що у розмірі 68'000,00 грн. на підставі ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

У процесі розгляду справи №63/2-01-15-2023 АМК встановлено, що учасники під час підготовки та участі в аукціоні діяли не самостійно, а узгоджували свою поведінку з метою усунення змагання, з огляд на наступне:

12.09.2022 проводився аукціон за замовленням Острозької міської ради (LRE001-UA-20220809-77089). У зазначеному аукціоні брали участь: ТОВ "Агротехніка", ПП "Лутум", ТОВ "Полісся-Гарант" та ТОВ "Захід-Рухо".

Висновки про антиконкурентні узгоджені дії відповідачем зроблено на підставі сукупності таких обставин:

1. Взаємозв`язок відповідачів. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що кінцевий бенефіціар ТОВ "Полісся-Гарант" О. Левінський є також засновником ПП "АПП "Мир", а один із кінцевих бенефіціарів ПП "Лутум" С. Осипенко є керівником ПП "АПП "Мир". Вказане свідчить про високий рівень довіри та ознайомленість з діяльністю суб`єктів господарювання, наявність прямої комунікації між бенефіціаром та керівником, що унеможливлює участь в аукціоні на конкурсних засадах і свідчить про обмін інформацією та координацією їх дій.

2. Наявність господарських відносин у період до проведення аукціону, під час та після його проведення. Між учасниками аукціону за період 2021-2022 р.р. існували сталі господарські відносини, що свідчить про спільне здійснення ними господарської діяльності, тісну співпрацю, комунікацію, узгодженість дій та отримання спільного прибутку (договір відповідального зберігання №01/07/21 від 01.07.2021, договір купівлі-продажу №01-04-2022-1 від 01.04.2022, договір про надання послуг с/г технікою №010322-СГ/Л від 01.03.2022, договір оренди нежитлового приміщення №01/07-21 від 01.07.2021, договір сушки, зберігання та відвантаження с/г продукції №01-11-22-1-Л від 01.11.2022, а також надання ТОВ "Полісся-Гарант" поворотної фінансової допомоги ПП "Лутум").

3. Спільне системне використання учасниками IP-адрес та електронного майданчика. Так, згідно інформації ДП "Прозорро.Продажі" учасник ТОВ "Полісся-Гарант" та ПП "Лутум" використовували один електронний торговельний майданчик та спільну IP-адресу (НОМЕР_1), яку використовували для реєстрації, вхід до кабінету учасника та інші дії, що пов`язані з подачею заявки на участь в аукціоні, а також під час участі в аукціоні, що свідчить про наявність спільного доступу до мережі Інтернет та можливість обміну інформації між ними під час проведення аукціону. Крім того, провайдер ДП НТЦ "Уарнет" інформував, що IP-адреса НОМЕР_1 зареєстрована за фізичною особою ОСОБА_1 , який є працівником ТзОВ "Полісся-Гарант", місце реєстрації вказаної особи співпадає з адресою, яку орендує ПП "Лутум" у ТзОВ "Полісся-Гарант" за договором оренди нежитлового приміщення №01/07-21 від 01.07.2021. Зазначене не може бути випадковим збігом та свідчить про взаємодію та узгодженість дій учасників.

4. Використання спільного доменного ім`я та телефонних засобів зв`язку, які є порядковими. Відповідно до інформації з ПП "Фірма Сомгіз" встановлено, що ТОВ «Полісся - Гарант» та ПП «Лутум» використовують контактні номери телефонів, видані за порядковими номерами (380674534636/380674534635), а електронні скриньки обох учасників мають спільне доменне ім`я (@рgarant.соm). Згідно копії замовлення від 23.06.2021 до договору про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку № 10508879 від 23.06.2021, доставка рахунку (ЕЦП) та електронна адреса для інформування замовника (ТОВ «Полісся - Гарант») - р.rokunets@pgarant.соm. Вищезазначену електронну скриньку при реєстрації на електронному майданчику для участі у аукціоні використовувало та зазначало ПП «Лутум».

5. Синхронність дій учасників у часі. Учасники аукціону здійснювали оплату платежів задля участі у аукціоні синхронно в один день (30.08.2022), з одного банку (АТ «ОТП Банк»), з різницею у часі 15 хв. Також відділенням встановлено, що учасники здійснили перерахування коштів задля участі в аукціоні через АТ "ОТП Банк" та в один день (30.08.2022 о 17:03 та 17:19 відповідно). Така погоджена поведінка під час підготовки та участі в торгах підтверджує синхронність дій у часі, що свідчить про координацію їх дій під час участі підготовки та участі в аукціоні і не може вважатись випадковим збігом.

6. Наявність спільних працівників. Відділенням згідно інформації з ГУ ПФУ у Рівненській області, ГУ ДПС у Рівненській області та поданих даних позивача встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в один період (01.2022-09.2022) перебували у трудових відносинах у ТОВ "Полісся-Гарант так і у ПП "Лутум". Крім того, ОСОБА_2 було делеговано право КЕП від ПП "Лутум" та ТОВ "Полісся-Гарант". ОСОБА_3 є керівником ПП "Лутум" і працює у ТОВ "Полісся-Гарант" на посаді економіста з фінансової роботи. Наведені обставини свідчать про координацію дій між учасниками.

Прийняте Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення № 63/34-р/к від 20.07.2023 р. у справі №63/2-01-15-2023 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", позивачем отримано 02.08.2023.

Позовна заява із долученими до неї документами направлена позивачем на адресу суду засобами поштового зв`язку 28.09.2023 р. та зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 3178 від 04.10.2023 р., тобто позивач звернувся до суду з даним позовом, в межах визначеного ч.1 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строку.

З доводами, викладеними в Рішенні від 20.07.2023 № 63/34-р/к у справі №63/2-01-15-2023, Приватне підприємство «Лутум» не погодилося і оскаржило його до Господарського суду Львівської області.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про публічні закупівлі".

Держава підтримує конкуренцію як змагання між суб`єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб`єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб`єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку (ч.1 ст.25 ГК України).

Суб`єкти господарювання, які беруть участь у публічних закупівлях, є конкурентами. Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією.

Статтею 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією регулюються цим Законом.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель (ст.ст.1, 7 ЗУ "Про антимонопольний комітет України).

Згідно п.1 ч.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентні узгоджені дії визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. До таких дій належать узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Частина 4 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає, що вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Для визнання Антимонопольним комітетом України (надалі АМК) порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим, достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема, шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі. Визначені законом дії повинні аналізуватися в сукупності, тому органи Антимонопольного комітету України, ухвалюючи рішення про порушення вимог антимонопольного законодавства, повинні аналізувати усі вчинені відповідними суб`єктами дії (постанова Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №910/6507/19).

За змістом статті 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.

При цьому, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачено якогось окремого (відмінного) складу правопорушення (це ті ж самі антиконкурентні узгоджені дії - пункт 1 частини першої статті 50 Закону), натомість статтею лише передбачено можливість доведення вчинення суб`єктами таких антиконкурентних узгоджених дій в непрямий спосіб (непрямими доказами). Проте, в будь-якому разі єдиним можливим поясненням схожості дій при кваліфікації їх як антиконкурентних узгоджених за положеннями частини третьої статті 6 Закону, повинне бути попереднє погодження (досягнення суб`єктами домовленості про вчинення таких дій), і обов`язок доведення факту такого погодження покладено саме на органи АМК. Саме тому закон і надає право цим органам отримувати інформацію з різного роду джерел та аналізувати їх на предмет наявності ознак антиконкурентних узгоджених дій, виявлення наміру учасників закупівлі діяти скоординовано.

З огляду на наведені норми, питання щодо збору, оцінки та аналізу доказів у справі є винятковою компетенцією органів Антимонопольного комітету України, а тому виходить за межі повноважень судів. Саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов`язок навести відповідні докази у своєму рішенні, на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази.

Вирішуючи спори щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету, господарські суди мають враховувати, що відповідно до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та Закону України "Про захист економічної конкуренції", кваліфікація дій суб`єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції є виключною компетенцією органів АМК (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18). Крім того, з урахуванням правових позицій, наведених в пункті 51 цього рішення, суд не може переймати на себе притаманні лише Антимонопольному комітету функції стосовно кваліфікації дій учасників закупівлі та переоцінювати висновки, зроблені цим органом.

Суд також відзначає, що судом не можуть досліджуватись та оцінюватись пояснення/заперечення, які стосуються кваліфікації встановленого АМК порушення конкурентного законодавства, які не надавались в межах розгляду справи про порушення конкурентного законодавства (вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 19.08.2019 у справі №910/12487/18 та від 15.12.2020 у справі №918/390/20).

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст.51 Закону України "Про захист економічної конкуренції"). Частиною 2 статті 52 того ж Закону встановлено, що за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 Закону, накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Як встановлено судом, Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у Рішенні від 20.07.2023 № 63/34-р/к у справі №63/2-01-15-2023, встановлені наступні ознаки атиконкурентних узгоджених дій: Взаємозв`язок відповідачів; наявність господарських відносин у період до проведення аукціону, під час та після його проведення; надання фінансової поворотної допомоги; спільне системне використання учасниками IP-адрес та електронного майданчика; використання спільного доменного ім`я та телефонних засобів зв`язку; синхронність дій учасників у часі; наявність спільних працівників.

Здійснивши аналіз усіх вищевказаних обставин та фактів, суд погоджується із Антимонопольним комітетом вказуючи, що зазначені у рішенні факти у своїй сукупності не можуть бути випадковим збігом обставин чи наслідком дій об`єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) своєї поведінки під час підготовки до участі та участі у торгах. Матеріали адміністративної справи підтверджують, що ПП «Лутум» діяло не самостійно, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівлі. Такі дії за своїми ознаками уже є спотворенням результатів торгів та усуненням конкуренції.

Позивач не спростував встановлені колегією обставини щодо взаємозв`язку позивача та третьої особи у справі, використання ними однакових телефонних засобів зв`язку, доменного ім`я та синхронності дій у часі, тощо. Твердження позивача про те, що висновки відповідача не доведені обставинами, які мають значення для справи, спростовуються поданими і даній справі доказами та, відповідно, не приймаються судом до уваги. Суд погоджується з відповідачем, що сукупність обставин, встановлених у рішенні №34, виключає можливість того, що пропозиції в торгах готувалися ПП "Лутум" та ТОВ "Полісся-Гарант" окремо, без обміну інформації між ними.

Розглянувши дану справу, суд дійшов висновку про те, що доводи позивача про те, що рішення від 20.07.2023 № 63/34-р/к у справі №63/2-01-15-2023 ґрунтується на помилкових висновках, прийняте з неповним та необ`єктивним з`ясуванням обставин справи, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, являються непідтвердженими, необґрунтованими і такими, що не відповідають обставинам справи. При цьому, суд зазначає, що позивач, заперечуючи проти таких висновків АМКУ, не надав до матеріалів справи доказів, які могли б спростувати зазначені висновки. Заперечення позивача проти висновків АМК зводяться до переоцінки встановлених відповідачем обставин, подій та фактів, у зв`язку з чим такі заперечення судом відхиляються як недоведені та безпідставні.

На переконання суду, відповідач правильно та достовірно встановив і з`ясував обставини справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, надав їм вірну юридичну оцінку та правильно застосував норми матеріального права. Доказів порушення відповідачем норм процесуального права при прийнятті спірного рішення, позивачем не надано, судом не встановлено.

При ухваленні рішення у даній справі, суд бере до уваги позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах, а саме: постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 914/938/20; постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 921/120/20; постанова Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 910/13473/19; постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 914/938/20.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтовані, оскільки докази на їх підтвердження не спростовують висновків відповідача про вчинення узгоджених дій, так як зводяться лише до спростування кожної із встановлених відповідачем ознак антиконкурентних дій окремо, без надання оцінки таким ознакам у сукупності. Відтак, в ході розгляду справи позивач не довів належними доказами незаконність оскаржуваного рішення. А отже суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.

Таким чином, суд вважає, що рішення Адміністративної колегії Західного міжобласне територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/34-р/к від 20.07.2023 р. у справі №63/2-01-15-2023 в частині його оскарження є правильним і скасуванню не підлягає.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Судові витрати.

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією № 1314 від 25.09.2023 на суму 2'684,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, тому судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили в порядку та в строки, визначені ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, згідно ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 07.03.2024 р.

Суддя Долінська О.З.