Ухвала

від 06.03.2024 по справі 916/95/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/95/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552, 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) в інтересах держави в особі

позивача-1: Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2)

позивача-2: Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 25932851, 68003, Одеська обл., Одеський р-н, місто Чорноморськ, просп. Миру, буд. 33)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ" (код ЄДРПОУ 24544710, 68094, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд.1)

про усунення перешкод у користуванні майном

за участю представників учасників справи:

прокурор: Євглевський А.В.

від позивача-1: Коротков С.О.

від позивача-2: не з`явився

від відповідача: Некрасов І.В.

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі позивача-1 Кабінету Міністрів України, позивача-2 Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ" про усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою від 25.01.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, запропоновано сторонам надати заяви по суті справи.

14.02.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд об`єднати справи № 916/91/24 та № 916/95/24 в одне провадження та передати на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.

В обґрунтування підстав подання до суду вище вказаного клопотання відповідач зазначив, що заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся із сьома позовними заявами про усунення перешкод власнику акваторії морського порту Чорноморськ - Державі в особі Кабінету Міністрів України, а також власнику земельної ділянки - Чорноморської територіальної громади в особі Чорноморської міської ради у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішень державних реєстраторів КП "Агенція державної реєстрації" про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Чорноморський рибний порт" на наступні об`єкти:

Гідротехнічна споруда: операційна акваторія причалу № 1;

Гідротехнічна споруда: операційна акваторія причалу № 2;

Гідротехнічна споруда: операційна акваторія причалу № 3;

Гідротехнічна споруда: операційна акваторія причалу № 4;

Гідротехнічна споруда: операційна акваторія причалу № 5;

Гідротехнічна споруда: операційна акваторія причалу № 6;

Гідротехнічна споруда: операційна акваторія причалу № 4 (до реконструкції причали №№7-10, а також про усунення перешкод власнику акваторії морського порту Чорноморськ державі в особі Кабінету Міністрів України шляхом зобов`язання ТОВ "Чорноморський рибний порт" повернути державі в особі Кабінету Міністрів України частину акваторії морського порту Чорноморськ в межах зазначених операційних акваторій.

Окремо за кожною з цих позовних заяв Господарським судом Одеської області відкрито провадження у справах: 916/91/24 (провадження у цій справі відкрито 08.01.2024); 916/93/24 (провадження у цій справі відкрито 09.01.2024); 916/97/24 (провадження у цій справі відкрито 09.01.2024); 916/98/24 (провадження у цій справі відкрито 09.01.2024); 916/99/24 (провадження у цій справі відкрито 24.01.2024) 916/95/24 (провадження у цій справі відкрито 25.01.2024).

Також, відповідачем зазначено, що в кожній з цих справ позов подано в інтересах одних й тих самих позивачів до одного й того самого відповідача, позовні вимоги пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, спір виник з однакових правовідносин, позовні вимоги обґрунтовуються однаковими обставинами.

У судове засідання 06.03.2024 з`явився прокурор, представники позивача-1 та відповідача.

Судом з`ясовано позицію присутніх у судовому засіданні сторін щодо клопотання відповідача про об`єднання позовів.

Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання про об`єднання в одне провадження справ №916/95/24 та №916/91/24, представник позивача-1 підтримав позицію прокурора, а представник відповідача підтримав подане ним клопотання, просив суд його задовольнити.

Розглянувши клопотання відповідача, заслухавши позицію представників учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04, № 29465/04).

Доступом до правосуддя, згідно зі стандартами ЄСПЛ, розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Крім того, у розумінні частини 1 статті 6 Конвенції, право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом.

Водночас особі, яка звернулася до суду за захистом свого права, повинна бути забезпечена можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Можливість для особи безперешкодно отримати судовий захист визначає зміст права на доступ до суду.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 зазначеного Закону).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Виходячи з аналізу наведених норм, суд зазначає, що принцип диспозитивності визначає межі здійснення господарським судом та учасниками справи їхніх процесуальних прав та обов`язків, надає учасникам справи можливість вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та визначає обов`язок суду здійснювати провадження у справі виключно за зверненням особи, поданим до суду у відповідній процесуальній формі. Реалізація принципу диспозитивності у процесі здійснення правосуддя спрямована на досягнення справедливого балансу між суб`єктами судового процесу і визначає межі процесуальних дій суду у розгляді справи.

Приписами частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено коло прав учасників справи, відповідно до якої учасники мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до частини першої статті 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є, зокрема: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з частиною першою статті 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Частиною другою статті 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

За умовами ст. 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд, з урахуванням положень частини першої цієї статті, може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Справи, що перебувають у провадженні господарського суду, в разі об`єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі. Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об`єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об`єднання. Справи, об`єднані в одне провадження, роз`єднанню не підлягають.

Так, частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Наведені правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 24.04.2023 у справі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у справі №911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22.

Приймаючи до уваги, що у справах №916/91/24 та №916/95/24 позовні вимоги пред`явлені прокурором в інтересах держави в особі одних і тих самих позивачів до одного й того самого відповідача, заявлені вимоги є однорідними та виникли з аналогічних підстав, пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів, та відповідають суб`єктному складу, а також те, що сумісний розгляд відповідних справ не перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин учасників справи, оптимізує ведення судового процесу, сприятиме ефективнішому розгляду справ, єдності судової практики, та зважаючи те, що відповідне клопотання відповідача було подано до початку підготовчого засідання, суд дійшов висновку про можливість об`єднання справ №916/91/24 та № 916/95/24.

Додатково суд наголошує, що об`єднання дозволить зняти надмірне навантаження з учасників цих справ стосовно зменшення кількості судових засідань, кількості заяв по суті справи та з процесуальних питань. Такий результат об`єднання справ є особливо доцільним в умовах триваючої війни з постійними повітряними тривогами, що часто унеможливлює проведення судових засідань та ускладнює вчасне здійснення процесуальних дій учасниками.

Оскільки провадження у справі №916/91/24 відкрито судом 08.01.2024, тобто раніше, ніж у справі №916/95/24, з урахуванням вимог ч.8 ст.173 ГПК України, справу №916/95/24 слід об`єднати зі справою, якій присвоєно номер №916/91/24.

Керуючись ст.ст. 2, 14, 173,181 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ" про об`єднання позовів задовольнити.

2. Об`єднати в одне провадження справу №916/95/24 зі справою № 916/91/24, що розглядається Господарським судом Одеської області, з присвоєнням №916/91/24.

3. Передати об`єднану справу на розгляд Господарському суду Одеської області у складі, в провадженні якого перебуває справа №916/91/24.

4.Ухвалу направити учасникам провадження.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 06.03.2024, оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено і підписано 07.03.2024.