Рішення

від 05.09.2023 по справі 917/142/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2023 Справа № 917/142/22

м. Полтава

За позовом Товариства з обмеженою віжповідальністю "Сенча" вул.Героїв України, буд.8, с.Сенча, Лохвицький район, Полтавська область, 37254

до Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, вул. Гоголя, 120, м. Миргород, Полтавської області,37600

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (третя особа 1) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корсунівське", с. Корсунівське, Лохвицького району, Полтавської області, 37262

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

- Сенчанська сільська рада (37254, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с. Сенча, вул. Героїв України, 8), (третя особа 2)

- Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (36039, м. Полтава, вул. Уютна,23), (третя особа 3)

про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації, скасування рішення

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання.

Розглядається позовна заява про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Лохвицької районної Державної адміністрації Полтавської області від 30.05.2018р. № 178 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для користування на умовах оренди ТОВ "Корсунівське" за межами населеного пункту на території Сенчанської сільської ради", земельна ділянка площею 20,00 га, кадастровий номер 5322686600:00:007:0603 із земель категорій нерозподілених земельних ділянок, які знаходяться на території адміністративного підпорядкування Сенчанської сільської ради; визнання недійсним договору оренди землі від 30.05.2018р., укладеного між Лохвицькою районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корсунівське", земельна ділянка площею 20,00 га, в тому числі ріллі 20,00 га, кадастровий номер 5322686600:00:007:0603, яка знаходиться на території Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населеного пункту; скасування державної реєстрації та кадастрового номеру 5322686600:00:007:0603 земельної ділянки площею 20,00 га у Державному земельному кадастрі України, яка розташована на території Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; скасування Рішення державного реєстратора Барановського Сергія Івановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 41451903 від 06.06.2018р. о 08:16:07.

В обгрунтування позову позивач зазначає, що прийняте розпорядження голови Лохвицької районної Державної адміністрації Полтавської області від 30.05.2018р. № 178 "Про надання в оренду земельної ділянки" є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки земельна ділянка площею 20,00 га перебуває у колективній власності ТОВ "Сенча", яке є правонаступником КСП "Росія" на праві Державного акту на право колективної власності серії ПЛ № 006 від 30.10.1995 року є сформованою, при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоєно кадастровий номер 5322686600:00:007:0603.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.02.2022 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 10.03.2022 на 09:45 год.

Судове засідання, призначене на 10.03.2022 на 09:45 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою суду від 29.03.2022 призначено розгляд справи на 09.06.2022 на 10:30 год.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про поновлення строку подання відзиву на позов та відкладення розгляду справи на іншу дату у зв"язку з неотриманням від позивача копії позовної заяви з доданими до неї документами (вх. № 2452 від 07.04.2022р.).

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунівське" до суду надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача (вх. № 3607 від 08.06.2022р.).

Ухвалою суду від 09.06.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корсунівське", відкладено розгляд справи на 02.08.2022 на 11:45 год.

Від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку подання відзиву на позов та відкладення розгляду справи (вх. № 3862 від 16.06.2022р.), у якому відповідач просить суд продовжити строк підготовчого провадження, відкласти підготовче засідання, запропонувати позивачу надати відповідачу копію позовної заяви з додатками, посилаючись на те, що станом на 27.05.2022 р. копія позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу не надходила.

Від третьої особи до суду надійшли заява про застосування позовної давності (вх. № 4185 від 28.06.2022р.) та пояснення з додатками (вх. № 4184 від 28.06.2022р.).

Ухвалою суду від 02.08.2022 відкладено розгляд справи на 11.10.2022 на 11:45 год.

Судове засідання, призначене на 11.10.2022 на 11:45 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою суду від 17.10.2022 призначено розгляд справи на 15.11.2022 на 11:45 год.

В судовому засіданні 15.11.2022 оголошено перерву до 13.12.2022 до 12:30 год.

12.12.2022 від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 9746) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 13.12.2022 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Сенчанську сільську раду (37254, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с. Сенча, вул. Героїв України, 8) та Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (36039, м. Полтава, вул. Уютна,23). Відкладено розгляд справи на 09.02.2023 на 10:45 год.

02.02.2023 та 09.02.2023 від третьої особи - Сенчанської сільської ради надійшли до суду клопотання (вх. №1362, вхід №1756) про розгляд справи без її участі.

Від представника третьої особи 1 до матеріалів справи надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 1700 від 09.02.23р.), в якому третя особа 1 просить суд витребувати у Миргородської районної державної адміністрації копії установчих документів, протоколів загальних зборів, передавальних та ліквідаційних балансів із реєстраційних справ КСП "Росія" (ЄДРПОУ 03773501) та ТОВ "Сенча" (ЄДРПОУ 30879687).

09.02.2023 (вх. №1705) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява, в якій останній просить суд провести судове засідання без участі представника позивача.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надіслало на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості їх представнику ознайомитися з матеріалами справи (від 09.02.2023 вхід. № 1770).

Ухвалою суду від 09.02.2023 відкладено розгляд справи на 20.04.2023 на 11:45 год.

Від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшли письмові та додаткові пояснення на позовну заяву (від 10.03.2023 вхід. № 3057; від 22.03.2023 вхід. № 3624).

Від представника третьої особи 1 до матеріалів справи надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференціїї 20.04.23р. (вх.№ 4369 від 07.04.23) та клопотання про долучення доказів (від 10.04.2023 вх. №4488).

Ухвалою суду від 10.04.2023 відмовлено в задоволенні заяви представника третьої особи 1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

20.04.2023 (вх. №5002) від представника третьої особи - ТОВ "Корсунівське" надійшло до матеріалів справи клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.

20.04.2023 (вх. №4994) від Миргородської районної державної адміністрації до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 20.04.2023 відкладено розгляд справи на 20.06.2023 на 10:30 год та витребувано у Миргородської районної державної адміністрації копії установчих документів, протоколів загальних зборів, передавальних та ліквідаційних балансів із реєстраційних справ КСП "Росія" та ТОВ "Сенча".

20.04.2023 (вх. № 5032) від представника третьої особи - ТОВ "Корсунівське" до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.

11.05.2023 (вх. №5994) від представника третьої особи - ТОВ "Корсунівське" до матеріалів справи надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

12.05.2023 (вх. №6031) від представника третьої особи - ТОВ "Корсунівське" надійшла заява про розгляд справи без його участі.

15.05.2023 (вх. №6253) від Миргородської районної військової адміністрації Полтавської області надійшли до матеріалів справи пояснення, в яких остання проти позову заперечує та просить суд відмовити в позові в повному обсязі, посилаючись на наступне.

Розпорядження голови Лохвицької РДА від 30.05.2018 № 178 було прийнято відповідно до пункту 7 частини 1 статті 13, пункту 3 частини 1 статті 16, статей 21,39,41 Закону України Про місцеві державні адміністрації, законів України Про землеустрій, Про оренду землі, Про Державний земельний кадастр, Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), пункту 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 № 122, статей 17, 22, 23, 79-1, 184, 185 Земельного кодексу України. З метою раціонального використання земель надано дозвіл на розробку технічні документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки для користування на умовах оренди товариству з обмеженою відповідальністю "Корсунівське" земельної ділянки площею 20,0000 та рілля для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель категорії нерозподілених земельних ділянок, яка знаходиться в адміністративно-територіальному підпорядкування Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

Вирішено передати вищезазначені земельні ділянки в оренду ТОВ Корсунівське строком на 14 рік.

На виконання даного розпорядження 30.05.2018 року між Лохвицькою РДА та ТОВ ТОВ Корсунівське укладено договір оренди землі.

ТОВ Сенча обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що є правонаступником КСП Росія, а тому Лохвицька РДА, надавши в оренду ТОВ Корсунівське земельну ділянку з кадастровим номером 5322686600:00:007:0603 загальною площею 20,0000 га із земель колективної власності КСП Росія, порушила його законні права та інтереси. Однак, в матеріалах позовної заяви відсутні достовірні докази правонаступництва ТОВ Сенча.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичні фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Сенча" було зареєстровано 13.03.2000 року, номер запису - 15701200000000390, код 30879687, а у графі - Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа - відомості відсутні. В той же час, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КСП "Росія" станом на 05.05.2023 не припинено і теж значиться у даному реєстрі з кодом 03773501.

Таким чином, наразі обидві юридичні особи наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з різними кодами ЄДРПОУ, що спростовує факт їх правонаступництва та підтверджує, що це два різні підприємства.

В матеріалах позовної заяви відсутні будь-які рішення щодо реорганізації КСП Росія шляхом перетворення чи припинення внаслідок перетворення. В редакції статуту ТОВ Сенча від 13.03.2000 р. міститься положення про його створення відповідно до рішення від 21.02.2000 р. № 1 зборів учасників самого товариства без волевиявлення членів КСП Росія. Крім того, у розділах 5 та 6 цього статуту немає ніякої інформації про набуття підприємством або наявність землі, у тому числі на праві власності чи постійного користування.

У своїх поясненнях ТОВ "Корсунівське", Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області наводять беззаперечні докази, що ТОВ Сенча не є правонаступником КСП Росія, з якими Миргородська РВА погоджується.

Отже, ТОВ Сенча не є правонаступником КСП Росія, а також власником або користувачем земельної ділянки кадастровий номер 5322686600:00:007:0603.

Лохвицька РДА правомірно та на законних підставах винесла розпорядження від 30.05.2018 № 178.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позовна вимога про визнання договору оренди земельної ділянки заявлена позивачем як похідна від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Лохвицької РДА від від 30.05.2018 № 178, а також враховуючи, що інших додаткових підстав, які свідчили б про недійсність спірного договору оренди земельної ділянки не наведено, то відтак, в задоволенні такої позовної вимоги слід відмовити, за безпідставністю та недоведеністю.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації та кадастрового номеру спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, а також скасування рішення державного реєстратора Барановського С.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 41451903.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності Державного земельного кадастру встановлює Закон України Про Державний земельний кадастр. Відповідно до статті 6 вищевказаного Закону ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру (зі змінами) визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

На підставі частини 6 статті 16 Закону України Про Державний земельний кадастр кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Цим же законом визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частинами шостою, сьомою статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльності державного кадастрового реєстратора, пов`язану зі здійсненням державної земельних ділянок, забороняється.

Отже, ТОВ "Сенча" в позовній заяві не було наведено жодних доказів, що дії державного реєстратора порушували права чи законні інтереси позивача, а тому відсутні правові підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Від відповідача до матеріалів справи надійшов супровідний лист з реєстраційною справою (вх. № 6391 від 22.05.23).

Від представника третьої особи 3 до матеріалів справи надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника (вх. № 7648 від 19.06.23).

Ухвалою суду від 20.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.09.2023 на 11:30 год.

30.06.2023 від представника третьої особи - ТОВ Корсунівське до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 8099).

Ухвалою суду від 03.07.2023 судом відмовлено представнику ТОВ Корсунівське в задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

10.08.2023 від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшло клопотання про розгляд справи, призначеної на 05.09.2023, без участі представника (вх. № 9844).

05.09.2023 від представника третьої особи - ТОВ "Корсунівське" надійшло клопотання, в якому останній просить суд проводити розгляд справи без участі представника (вх. № 10878).

05.09.2023 судом ухвалено рішення без його проголошення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Лохвицькою районною Державною адміністрацією Полтавської області відповідно до розпорядження голови від 30.05.2018 № 178 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельних ділянок в натурі на місцевості) для користування на умовах оренди ТОВ "Корсунівське" за межами населеного пункту на території Сенчанської сільської ради" та договору оренди землі від 30.05.2018р. земельна ділянка площею 20,00 га, кадастровий номер 5322686600:00:007:0603, яка знаходиться на території Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населеного пункту, була передана у строкове платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Корсунівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З матеріалів справи вбачається, що 30.10.95 Сенчанською сільською радою народних депутатів Лохвицького району Полтавської області колгоспу "Росія" видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ПЛ №006 від 30.10.95 р., яким засвідчено передання колгоспу "Росія" у колективну власність 4178,7 гектарів землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до рішення 7 сесії Сенчанської сільської ради народних депутатів від 22.10.95. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1.

Позивач зазначає, що ТОВ "Сенча" було створено на підставі рішення загальних зборів членів (уповноважених членів) КСП Росія" у процесі реформування останнього шляхом реорганізації (перетворення) у товариство з обмеженою відповідальністю, яке зареєстровано 13.03.2000 року Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області. На підставі рішення загальних зборів членів (Протокол № 2 від 19.02.2000 р.) ТОВ "Сенча" ідентифікаційний номер - 30879687) є правонаступником КСП "Росія".

На підтвердження зазначеного позивачем надано копію витягу з протоколу № 1 загальних звітно-виборних зборів колгоспників колгоспу "Росія" від 11.02.95, зі змісту якого вбачається прийняття загальними зборами членів колгоспу "Росія" (всього уповноважених членів - 332 чол., присутніх на зборах - 475 чол.) рішення про реорганізацію колгоспу "Росія" в колективне сільськогосподарське підприємство "Росія", яке є правонаступником колгоспу з усіма його правами і обов`язками; копію витягу з протоколу № 2 зборів уповноважених членів КСП "Росія" від 19.02.2000, зі змісту якого вбачається прийняття уповноваженими членів колгоспу "Росія" (всього уповноважених членів - 250 чол., присутніх на зборах - 237 чол.) рішення про припинення дії правління КСП "Росія", його голови і Статуту КСП та створення товариства з обмеженою відповідальністю "Сенча", що буде правонаступником КСП; надано копію статуту ТОВ "Сенча" 2000 р. (із змінами та доповненнями); надано копію статуту ТОВ "Сенча" (нова редакція).

Позивач вважає себе власником земельної ділянки, яка згідно з Державним актом на право колективної власності на землю Серії ПЛ №006 від 30.10.95, передана колгоспу "Росія" у колективну власність в розмірі 4178,7 га землі в межах згідно з планом для виробництва сільськогосподарської продукції, наголошуючи на порушенні відповідачем його прав на земельну ділянку, що є предметом спору.

Позивач зазначає, що на даний час право Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенча" на землю, яке належало попередньому власнику КСП "Росія" відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю Серії ПЛ №006 від 30.10.95, не припинено, цільове призначення землі не змінено.

Третя особа - ТОВ "Корсунівське", заперечуючи проти позову вказує, що вимоги позивача є безпідставним в зв`язку з тим, що позивачем належним чином не доведено правонаступництво Товариством з обмеженою відповідальністю "Сенча" (код ЄДРПОУ 30879687) з КСП "Росія" (код ЄДРПОУ 03773501). Так, третя особа зазначає, що ТОВ "Сенча" є новоствореною юридичною особою із новим кодом ЄДРПОУ, а не реорганізованою із КСП "Росія" з присвоєним їй кодом ЄДРПОУ. Наразі обидві юридичні особи наявні у ЄДРПОУ, тобто КСП Росія досі не припинено, відомості про правонаступників КСП Росія у реєстрі відсутні, передаточного балансу не надано, а отже ТОВ Сенча не може бути його правонаступником. Також третя особа зазначає, що ТОВ Сенча не набуло прав на спірну земельну ділянку і не довело це належними доказами.

Третя особа 3 позов заперечує з аналогічних підстав і просить відмовити в позові в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши додані докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про відмову в позові, виходячи з наступного.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб`єктивних прав є звернення до суду.

Обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем (відповідачами) прав особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було наявним та обґрунтованим.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.

Відповідно до статті 3 Земельного Кодексу України (в редакції станом на час видачі Державного акту на право колективної власності на землю ПЛ № 006 від 30.10.95 року) власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну.

Статтею 5 Земельного кодексу України (в редакції станом на той час) було врегульовано, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю визначалися колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Статтею 60 Земельного кодексу України (в редакції станом на той час) передбачалося, що колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду. Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

Сільськогосподарським кооперативам, що створюються на базі сільськогосподарських підприємств (крім дослідних господарств) і виходять з них, за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, передаються у колективну власність земельні ділянки із раніше оброблюваних ними земель. Площа земельних ділянок, які передаються, визначається виходячи з розміру середньої земельної частки, обчисленої у порядку, передбаченому статтею 6 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статей 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції на час видачі державного акту) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", таке підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором (стаття 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство").

Згідно з Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям" № 720/95 від 8 серпня 1995 року визначено, що сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, підлягають паюванню.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Виходячи з наведеного, не підлягали паюванню лише земельні ділянки колективної власності під господарськими будівлями та спорудами.

Відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" запроваджено -

а) реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом:

забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування);

запровадження обов`язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах;

забезпечення встановлення сторонами договору оренди земельної частки (паю) розміру плати за її оренду на рівні не менше одного відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості орендованої земельної частки (паю);

збереження, по можливості, цілісності господарського використання приватними формуваннями землі та майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств на основі оренди земельних часток (паїв) і майнових паїв у групи власників цих часток, паїв.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", яким визначені організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, тощо.

За положеннями частини 2 статті 22 Земельного кодексу України, до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Законодавство не містить припису про автоматичний перехід права колективної власності на земельні ділянки, що передавалися колективним сільськогосподарським підприємствам (після їх припинення), до інших осіб, в т. ч. правонаступників (у разі їх наявності).

Діючим на теперішній час законодавством України, зокрема, Земельним кодексом України не передбачено такої форми власності на землю як колективна. Згідно з частиною 3 статті 78 Земельного кодексу України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Крім того, 01.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, пунктом 7 розділу II Прикінцеві та перехідні положення якого передбачено, що з дня набрання його чинності землі державної і комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Відповідно до пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення даного Закону у державній власності залишаються усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу (земельні ділянки на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій).

Відповідно до положень статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За статтями 2, 4, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, тощо.

Відповідно до п. 1 Статуту колгоспу "Росія", зареєстрованого виконкомом Лохвицької районної Ради народних депутатів 15.03.89 за № 59, Колгосп Росія є переважною формою виробничого сільськогосподарського кооперативу селян, які добровільно об`єдналися для спільного ведення соціалістичного сільськогосподарського виробництва на основі суспільних засобів виробництва і колективної праці, користується своїми правами, передбаченими Законом СРСР Про кооперацію в СРСР.

Відповідно до Витягу з протоколу №1 загальних звітно-виборних зборів колгоспників колгоспу "Росія" від 11 лютого 1995 року (Всього уповноважених членів к-пу 332 чол. На зборах присутні - 475 чол) вирішено:

1) В зв`язку з прийняттям Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та керуючись постановою Верховної Ради України від 14.02.1992 року "Про введення в дію Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" реорганізувати колгосп "Росія" в колективне сільськогосподарське підприємство "Росія" яке є правонаступником колгоспу з усіма його правами та обов`язками.

2) В зв`язку з реорганізацією господарства, створення пайового фонду КСП, приватизації земельних угідь, встановити перехідний період до 31.12.1995 року.

Відповідно до Витягу з протоколу №2 зборів уповноважених членів КСП "Росія" від 19.02.2000 (всього уповноважених членів КСП - 250 чол. Присутніх на зборах членів КСП - 237 чол.) вирішено припинити дію правління КСП, його голови і Статуту КСП, створити товариство з обмеженою відповідальність "Сенча", що буде правонаступником КСП.

Відповідно до п. 1.1 Статуту, затвердженого Лохвицькою районною державною адміністрацією м. Лохвиця 13.03.2000 р. № 92, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенча" створено на підставі Законів України "Про підприємництво", "Про господарські товариства", "Про режим іноземного інвестування", здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством України, цим Статутом та Установчим Договором.

Відповідно до змін та доповнень до Статуту ТОВ "Сенча", затверджених Лохвицькою районною державною адміністрацією м.Лохвиця 20.04.2000 за № 157, до Статуту ТОВ "Сенча" доповнено розділ 1 Статуту п. 1.5 в такій редакції: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенча" являється правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства "Росія".

Як Статут ТОВ Сенча, так і зміни та доповнення до нього підписано 9 учасниками. Згідно Установчого договору ТОВ Сенча, він був укладений між 9 фізичними особами, які об`єднали своє майно з метою створення Товариства з обмеженою відповідальністю Сенча. Згідно п. 5 Установчого договору ТОВ Сенча для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників утворюється Статутний фонд у розмірі 7400 грн. Відповідно, в якості внесків в Статутний фонд Учасники внесли грошові кошти. Положення про майно чи землі КСП Росія в Установчому договорі відсутні.

Пунктом 5.5 Статуту ТОВ "Сенча" 2000 р. передбачено створення Статутного фонду в розмірі 7400 гривень. Статут підписаний учасниками - фізичними особами в кількості 9 осіб. Однак відповідно до Витягу з протоколу зборів уповноважених членів КСП "Росія" від 19.02.2000 № 2 уповноважених членів КСП "Росія" зазначено у кількості 250 чоловік

Так, з наданих доказів, не вбачається на яких підставах саме тільки 9 осіб - засновників ТОВ "Сенча" стали правонаступниками КСП "Росія", так як все майно, в тому числі і право на земельні частки (паї) КСП "Росія" належали всім членам КСП "Росія".

Відповідно до даних ЄДР ТОВ "Сенча" є юридичною особою з ідентифікаційним кодом 30879687, яка була створена на підставі рішення зборів учасників підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно протоколу №1 установчих зборів Учасників товариства з обмеженою відповідальністю Сенча від 21 лютого 2000 р. було прийнято рішення про заснування сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (пп.1 п. 1).

Згідно розпорядження голови Лохвицької районної державної адміністрації № 92 від 13 березня 2000 року було вирішено зареєструвати товариство з обмеженою відповідальністю Сенча, присвоївши йому ідентифікаційний код 30879687.

Відповідно до п. 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 № 118 (в редакції, чинній на момент реєстрації підприємства позивача) ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

Так, ідентифікаційний код Колективного сільськогосподарського підприємства "Росія" - 03773501, а ідентифікаційний код присвоєний ТОВ "Сенча" - 30879687.

Згідно інформації Головного управління статистики у Полтавській області за № 032-19/76-22 від 18.02.2022 р. обидві юридичні особи наявні у ЄДРПОУ, тобто КСП Росія досі не припинено. ТОВ Сенча було зареєстровано 13.03.2000 р. як новостворену юридичну особу, а не внаслідок реформування чи реорганізації (перетворення); відомості про правонаступників КСП Росія у реєстрі відсутні; ці юридичні особи мають різні коди ЄДРПОУ: КСП Росія 03773501, а ТОВ Сенча 30879687. Крім того, як повідомив орган статистики, відомості про правонаступників КСП Росія (ідентифікаційний код 03773501) до органу державної статистики не надходили.

Відповідно до п. 12 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118, підставою для внесення до ЄДРПОУ або виключення з нього даних щодо суб`єктів, а також внесення змін до ЄДРПОУ є надходження від державного реєстратора до органу державної статистики інформації про вчинення реєстраційних дій, тобто дії органів державної статистики завжди є похідними від дій державного реєстратора.

Як видно із відомостей ЄДРПОУ, до органів статистики надійшли документи щодо реєстрації новоствореного ТОВ Сенча, дата первинної реєстрації 13.03.2000 р. Жодних документів щодо припинення КСП Росія внаслідок його перетворення у ТОВ Сенча від державного реєстратора до органів статистики не надходило.

Відповідно до ст. 31 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство", зокрема, у разі поділу до новостворених підприємств переходять права і обов`язки реорганізованого підприємства за розподільчим актом у відповідних частках.

Відповідно до пункту 4 статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" та статті 22 Закону України "Про господарські товариства" у редакції, що діяли станом на 2000 рік, підприємство вважається реорганізованим з моменту виключення його з державного реєстру України (господарське товариство - з моменту внесення запису про припинення його діяльності до державного реєстру).

Позивачем не надано доказів прийняття вищим органом управління КСП "Росія" рішення про реорганізацію КСП "Росія" шляхом перетворення в ТОВ "Сенча" або припинення КСП "Росія" шляхом приєднання до ТОВ "Сенча", здійснення процедури передачі майна КСП "Росія" ТОВ "Сенча" за передаточним актом (балансом) та припинення КСП "Росія".

У разі злиття, поділу, приєднання підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов`язків до нових підприємств визначається, якщо інше не передбачено законом чи постановою про реорганізацію, днем підписання передаточного або розподільного акта чи балансу (частина друга статті 37 Цивільного кодексу України)

Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов`язує перехід майнових прав та обов`язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу. Отже у разі виникнення питань, пов`язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов`язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину. (Пункт 10 Роз`яснення Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/334 від 12.09.96 р. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств, доповнено абзацом шостим згідно з Роз`ясненням Вищого господарського суду № 04-5/609 від 31.05.2002).

У матеріалах позовної заяви взагалі відсутні будь-які рішення про реорганізацію КСП Росія шляхом перетворення чи припинення внаслідок перетворення. Згідно витягу із протоколу № 2 від 19.02.2000 року було прийнято рішення про припинення дії Правління КСП, його голови і статуту, а не припинення внаслідок перетворення самого КСП. Також було прийнято рішення про створення ТОВ, що буде правонаступником КСП. Але не було прийнято рішення якого роду правонаступництво має бути внаслідок злиття, поділу, приєднання чи перетворення.

Згідно наданого протоколу № 2 від 19.02.2000 слухалось питання про реформування КСП, що не передбачено чинним на той час законодавством.

Позивач додав до матеріалів справи Зміни та Доповнення до Статуту ТОВ Сенча, що були затверджені Протоколом № 2 зборів учасників самого товариства (перераховано 9 осіб) від 14.04.2000 р., які самостійно, взагалі невідомо на підставі яких норм установчих документів чи законодавства вирішили, що їхнє товариство являється правонаступником КСП Росія.

Статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону. (Постанова ВП ВС від 01.09.2020 у справі № 907/29/19).

Правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі порядок реорганізації та ліквідації цього підприємства, визначено Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (тут і далі - у редакції, чинній на 2000 рік).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" колективне сільськогосподарське підприємство (далі - підприємство) є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

За змістом статті 23 зазначеного Закону вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства керує правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються статутом підприємства. Загальні збори (збори уповноважених): приймають статут підприємства, вносять до нього зміни та доповнення; вирішують питання про обрання правління, його голови та ревізійної комісії підприємства; приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об`єднаннях; вирішують інші важливі питання діяльності підприємства.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду.

Слід зазначити, що редакція статуту ТОВ Сенча, яка була зареєстрована 13.03.2000 (співпадає з датою державної реєстрації позивача як юридичної особи), містить положення про його створення відповідно до рішення від 21.02.2000 № 1 зборів Учасників самого товариства без будь-якої згадки щодо волевиявлення/участі КСП "Росія" чи його членів у прийнятті такого рішення. Статут, як видно, підписали 9 учасників Товариства.

Відповідно до протоколу КСП Росія від 19.02.2000 року всього уповноважених членів КСП - 250 чоловік. Як видно із підписів Статуту ТОВ Сенча 2000 р., його учасниками стали 9 осіб.

Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП 8 Березня шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП 8 Березня автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників. Натомість згідно зі статутом ФГ Колос єдиним засновником останнього є ОСОБА_1. Тобто перетворення з КСП 8 Березня у ФГ Колос не відбулося, оскільки склад засновників (учасників) КСП 8 Березня і склад засновників (учасників) ФГ Колос не збігаються. Отже, реорганізація КСП 8 Березня шляхом перетворення у ФГ Колос не відбувалася, оскільки 26 червня 2000 року було проведено реєстрацію нового підприємства ФГ Колос - постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19.

Крім того, як свідчить зміст витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.05.2021 року, наданого позивачем до позову, дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа відсутні.

За змістом розділу 6 статуту ТОВ Сенча 2000 р., у якому містяться положення щодо земель товариства, не наведено жодної інформації про набуття (наявності) підприємством на момент його створення будь-якої землі (у тому числі на праві власності чи постійного користування). Так само й у розділі 5 Статуту Майно і статутний фонд Товариства відсутні будь-які відомості про майно у вигляді землі, міститься тільки інформація про статутний фонд у розмірі 7400 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 37 ЦК (у редакції 1963 року; чинного на 2000 рік) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

У частині 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, позивачем не підтверджено належними та достатніми доказами, що він є правонаступником КСП "Росія". Посилання позивача на те, що земельна ділянка кадастровий номер 5322686600:00:007:0603 загальною площею 20,00 га перебуває в колективній власності ТОВ "Сенча" на підставі державного акту на право колективної власності на землю серія ПЛ № 006 від 30.10.95 року спростовується матеріалами справи.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача безпідставні і задоволенню судом не підлягають.

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 232-233,236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.