Рішення

від 05.03.2024 по справі 917/1427/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2024 Справа № 917/1427/23

за позовною заявою Керівника Глобинської окружної прокуратури, вул.Центральна,191, м.Глобине, 39000

до 1. Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, вул.Остроградського,75/15, смт.Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100

2. Фермерського господарства "Агрофахман", вул. Перемоги, 65, с.Бреусівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 39150

ІІІ особа Державна Галещинська біологічна фабрика (вул.Центральна,98, смт.Нова Галещина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39140,код ЄДРПОУ 00482996)

про визнання недійсним договору тимчасового платного користування землею, повернення земельних ділянок.

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Обставини справи: Керівник Глобинської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області та Фермерського господарства "Агрофахман", в якому просить суд

1. Визнати недійсним договір тимчасового (платного) користування землею від 29.03.2023, укладений між Козельщинською селищною радою та Фермерським господарством "Агрофахман".

2. Зобов"язати Фермерське господарство "Агрофахман" (Полтавська область, Кременчуцький район, с.Бреусівка, вулиця Перемоги,65, код ЄДРПОУ 42640387) повернути власнику в особі Козельщинської селищної ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 293,0000га, а саме: з кадастровим номером 5322084900:00:001:0989 площею 289,0000га, з кадастровим номером 5322084900:00:001:0988 площею 2,0000га, з кадастровим номером 5322084900:00:001:0987 площею 2,0000га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, які розташовані на території Козельщинської селищної ради.

Прокурор у позові вказує наступне: 29.03.2023 року на 28 сесії 8 скликання Козельщинської селищної ради прийнято рішення «Про надання земельної ділянки площею 293 га. у користування ФГ «Агрофахман» відповідно до якого сесія вирішила:

1. Надати ФГ „АГРОФАХМАН у тимчасове (платне) користування земельні ділянки загальною площею 293,0000 га (рілля), а саме: - площею 289,0000 га (рілля) з кадастровим номером 5322084900:00:001:0989; - площею 2,0000 га (рілля) з кадастровим номером 5322084900:00:001:0988; - площею 2,0000 га (рілля) з кадастровим номером 5322084900:00:001:0987, для вирощування сільськогосподарських культур, з метою раціонального використання земель та надходження коштів до місцевого бюджету, терміном до 31.12.2023 р., з відшкодуванням за користування у розмірі 12 (дванадцять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з розрахунку середньої обласної нормативної грошової оцінки 1 га ріллі у Полтавській області) у рік.

2. Козельщинському селищному голові Троцькому O.A. укласти із ФГ „АГРОФАХМАН договір тимчасового (платного) користування на умовах, зазначених у пункті 1 цього рішення.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань земельних відносин, інфраструктури, комунального господарства, комунальної власності, благоустрою, екології, будівництва.

29.03.2023 року між Козельщинською селищною радою в особі селищного голови Троцького O.A. (Власник) та ФГ «Агрофахман» (Користувач) в особі голови Мосійченка О.В. укладено договір тимчасового (платного) користування землею.

Так, прокурор зазначає, що рішення сесії Козельщинської селищної ради прийнято, а договір оренди землі укладено із порушенням Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», а тому є незаконним, не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямовані.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.08.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 19.09.2023.

19.09.2023 за вхід. №11675 від Фермерського господарства "Агрофахман" надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає:

- прокурор не може вважатися альтернативним суб"єктом звернення до суду і замінювати належного суб"єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

- Прокурором не зазначена та не надано доказів того, які саме порушені права та охоронювані законом інтереси Козельщинської селищної ради під час укладання договору тимчасового (платного) користування землею від 29.03.2023

- прокурор не оскаржує саме рішення Козельщинської селищної ради, яке стало підставою для укладення договору тимчасового (платного) користування землею від 29.03.2023, а отже ним обрано неналежний спосіб захисту.

20.10.2023 за вхід. №13369 від відповідача - Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову.

21.11.2023 за вхід. №14915 від Глобинської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив Фермерського господарства "Агрофахман". Прокурор підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.12.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

01.02.2024 за вхід. №1369 від Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області надійшла заява про визнання позову.

У заяві про визнання позову, відповідач - Козельщинська селищна рада Кременчуцького району Полтавської області зазначає, що 19.10.2023 року селищною радою було направлено до Міністерства юстиції України скаргу на дії державного реєстратора виконавчого комітету Новоселівської сільської ради Полтавського району Стешіної Тетяни Остапівни, яка змінила реєстрацію права постійного користування спірних земельних ділянок на Державну Галещинську біологічну фабрику та перереєструвала речове право з комунальної власності Козельщинської селищної ради на державну власність ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

26.01.2024 року Козельщинською селищною радою Кременчуцького району Полтавської області отримано по електронній пошті наказ Міністерства юстиції України від 25.01.2024 року № 213/5, висновок Центральної Колегії Міністерства про задоволення скарги селищної ради та лист щодо виконання цього наказу.

У зв`язку із отриманим наказом Міністерства та висновком Колегії, Козельщинська селищна рада Кременчуцького району Полтавської області вважає, що спірні земельні ділянки є комунальною власністю Козельщинської селищної ради, оскільки дії зазначеного державного реєстратора визнані Колегією прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому підлягають скасуванню, і виконання цього рішення покладено на Офіс протидії рейдерству, а земельні ділянки підлягають поверненню у комунальну власність селищної ради.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши доводи та заперечення представника позивача та прокурора, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Глобинською окружною прокуратурою проводилося вивчення додержання вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» на території Козельщинської ОТГ.

Прокуратурою встановлено, що в комунальній власності Козельщинської селищної ради Кременчуцького району перебувають земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 293,0000 га (рілля), а саме: - площею 289,0000 га (рілля) з кадастровим номером 5322084900:00:001:0989; - площею 2,0000 га (рілля) з кадастровим номером 5322084900:00:001:0988; - площею 2,0000 га (рілля) з кадастровим номером 5322084900:00:001:0987 із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, які розташовані на території Козельщинської селищної ради.

Так, 29.03.2023 року на 28 сесії 8 скликання Козельщинської селищної ради прийнято рішення «Про надання земельної ділянки площею 293 га. у користування ФГ «Агрофахман» (надалі - Рішення) відповідно до якого сесія вирішила:

1. Надати ФГ „АГРОФАХМАН у тимчасове (платне) користування земельні ділянки загальною площею 293,0000 га (рілля), а саме: - площею 289,0000 га (рілля) з кадастровим номером 5322084900:00:001:0989; - площею 2,0000 га (рілля) з кадастровим номером 5322084900:00:001:0988; - площею 2,0000 га (рілля) з кадастровим номером 5322084900:00:001:0987, для вирощування сільськогосподарських культур, з метою раціонального використання земель та надходження коштів до місцевого бюджету, терміном до 31.12.2023 р., з відшкодуванням за користування у розмірі 12 (дванадцять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з розрахунку середньої обласної нормативної грошової оцінки 1 га ріллі у Полтавській області) у рік.

2. Козельщинському селищному голові Троцькому O.A. укласти із ФГ „АГРОФАХМАН договір тимчасового (платного) користування на умовах, зазначених у пункті 1 цього рішення.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань земельних відносин, інфраструктури, комунального господарства, комунальної власності, благоустрою, екології, будівництва.

29 березня 2023 року на виконання рішення між Козельщинською селищною радою в особі селищного голови Троцького O.A. (Власник) та ФГ «Агрофахман» (Користувач) в особі голови Мосійченка О.В. укладено договір тимчасового (платного) користування землею.

Відповідно до умов укладеного договору Власник передає, а користувач приймає у тимчасове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 293,0000 га (рілля), а саме: - площею 289,0000 га (рілля) з кадастровим номером 5322084900:00:001:0989; - площею 2,0000 га (рілля) з кадастровим номером 5322084900:00:001:0988; - площею 2,0000 га (рілля) з кадастровим номером 5322084900:00:001:0987 із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, які розташовані на території Козельщинської селищної ради (пункт 1).

Договір укладено строком з 29.03.2023 по 31.12.2023 року (пункт 8 Договору.

Відшкодування вноситься Користувачем у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням індексації на розрахунковий рахунок власника щомісячно рівними частинами (пункти 9-11 Договору).

Прокурор зазначає, що рішення Козельщинської селищної ради від 29.03.2023 28 сесії 8 скликання «Про надання земельної ділянки площею 293 га. у користування ФГ «Агрофахман» є незаконним та підлягає скасуванню, а укладений на його підставі договір тимчасового платного користування землею недійсним.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. У зв`язку з цим своєчасне оформлення правового статусу земельних ділянок має загальнодержавне значення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. З Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років, для земельних ділянок сільськогосподарського призначення для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду) не може бути меншим як 25 років.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо державної реєстрації права користування спірними земельними ділянками в реєстрі відсутні.

Одночасно, відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Законом України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, (стаття 2).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства, (стаття 13)

Істотними умовами договору оренди землі є (абзац 1 статті 15): об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Перелічені вище істотні умови спірного Договору тимчасового (платного) користування земельними ділянками відповідають істотним умовам, які Закон України «Про оренду землі» вимагає для укладення договору оренди землі.

Відповідні правовідносини сторін чинне законодавство України визначає як орендні.

Отже, аналіз Договору свідчить про його недійсність як удаваного правочину, направленого на приховування фактично вчиненого сторонами договору оренди землі, який містить всі основні умови договору оренди, а саме, об`єкт оренди, його загальну площу, строк договору, плату за користування.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів відповідно до абзацу 2 статті 16 Закону України «Про оренду землі».

У правовідносинах, що склалися між відповідачами, фактично відбулося розпорядження земельними ділянками комунальної власності, які перебувають у власності територіальної громади з порушенням установленого порядку на неконкурентних засадах, та без державної реєстрації.

Відповідно до вимог абзацу першого підпункту 2 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено на всій території України, передача в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності (крім тих, що перебувають у постійному користуванні осіб, які не належать до державних, комунальних підприємств, установ, організацій), а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв) здійснюється на умовах, визначених пунктом 27 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Разом із цим, відповідно до наказу Держгеокадастру України від 09.06.2022 №141 відновлено функціонування Державного земельного кадастру, а тому за фактичних обставин справи вказаний пункт Перехідних положень Земельного кодексу України, не може бути застосований до правовідносин, які виникли між відповідачами.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст.ст. 210-211 Земельного кодексу України визначено, що наслідком укладання угод з порушенням законодавства є визнання такої угоди судом недійсною.

Статтями 203, 228 ЦК України передбачено, що правочини не можуть суперечити цивільно-правовому законодавству, не повинні бути спрямовані на порушення інтересів і пошкодження майна держави, територіальної громади, незаконним заволодінням ним, а тому, при таких обставинах.

Відповідно до п.п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України та п.п. «г», «д» ч. З ст. 152 ЗК України в якості способів захисту цивільних прав передбачено: визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та застосування інших, передбачених законом, способів.

Усунення порушень закону у даному випадку можливе лише шляхом визнання недійсними договору тимчасового (платного) користування землею відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України та витребування земельної ділянки.

Підстави недійсності правочинів встановлені ст. 207 Господарського кодексу України та ст.ст.203, 215 ЦК України, зокрема, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Враховуючи те, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави, прокурор просить визнати спірний договір тимчасового (платного) користування землею недійсними з підстав не дотримання встановленого законом порядку надання земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на конкурентних засадах.

Статтею 216 ЦК України закріплено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Статтею 236 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, але якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

Відповідно до вимог частини 3 статті 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або частково, припиняється з дня набрання рішенням законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Як зазначено у пункті 2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13 «Про деякі питання практики визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», частиною третьою статті 207 Господарського кодексу України передбачена можливість припинення господарського зобов`язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов`язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов`язання за договором припиняється лише на майбутнє.

Так, рішення від 29.03.2023 28 сесії 8 скликання Козельщинської селищної ради «Про надання земельної ділянки площею 293 га. у користування ФГ «Агрофахман» прийняте з порушенням вимог Земельного кодексу України, Закону «Про оренду землі»

Зважаючи на те, що рішення Козельщинської селищної ради Про надання земельної ділянки площею 293 га. у користування ФГ «Агрофахман» від 29.03.2023 не відповідає вимогам законодавства, а оспорюваний договір оренди укладено на його підставі, то даний договір між Козельщинською селищною радою та ФГ «Агрофахман» договір від 29.03.2023 підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи викладене, земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 293,0000га, а саме: з кадастровим номером 5322084900:00:001:0989 площею 289,0000га, з кадастровим номером 5322084900:00:001:0988 площею 2,0000га, з кадастровим номером 5322084900:00:001:0987 площею 2,0000га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, які розташовані на території Козельщинської селищної ради підлягають поверненню від Фермерське господарство "Агрофахман" Козельщинській селищній раді Кременчуцького району Полтавської області.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, господарський суд зазначає.

Згідно ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено обов`язок представляти інтереси держави у суді, у випадках, передбачених законом.

На реалізацію даної конституційної норми законодавцем закріплено представництво інтересів держави в судах в якості однієї з функцій прокуратури, що передбачено ст. 2 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обгрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно ч. 4 вказаної статті наявність підстав для представництва має бути обгрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі за № 912/2385/18 сформувала правову позицію відносно представництва прокурором інтересів держави в особі відповідних органів.

Так, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Предметом спору у даній справі є земельні ділянки ділянки загальною площею 293,0000 га (рілля), а саме: - площею 289,0000 га (рілля) з кадастровим номером 5322084900:00:001:0989; - площею 2,0000 га (рілля) з кадастровим номером 5322084900:00:001:0988; - площею 2,0000 га (рілля) з кадастровим номером 5322084900:00:001:0987, яка відноситься до земель комунальної форми власності та розпорядником якої являється Козельщинська селищна рада, яка, водночас, є відповідачем у даній справі.

Верховний Суд у своїй постанові від 07.09.2020 у справі № 917/468/19 дійшов висновку, що ГПК України взагалі не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, не передбачає Кодекс і поняття «неналежний позивач», не визначає механізму зміни останнього, позаяк положення Кодексу спрямовані на вирішення спору, якого не може бути «із самим собою».

Таким чином, згідно висновків Верховного Суду у випадку встановлення судом процесуального випадку за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та ж сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині г неможливим за відсутністю спору, як такого.

Верховним Судом у постанові від 01.09.2022 справа № 440/7210/21 викладено висновки щодо представництва прокурором інтересів територіальних громад. Суд дійшов висновків, що представництво інтересів територіальної громади є сумісним із розумінням «інтересів держави», з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 15 статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Згідно з частиною третьою статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Відповідно до частини першої статті 60 цього ж Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю, природні ресурси та інші об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Земля, яка належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, а також кошти, отримані від її відчуження, передачі в оренду або інше користування, складають матеріальну та фінансову основу місцевого самоврядування. З огляду на це, самовільне використання земельної ділянки комунальної власності, у тому числі суб`єктами господарювання порушує інтереси держави, а саме - фінансові та економічні інтереси територіальної громади, а також призводить до порушення права відповідної територіальної громади на. вільне використання та розпорядження землями комунальної власності.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 08.10,2019 у справі № 920/447/18 та від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, та Верховний Суд у постановах від 26.06.2019у справі № 688/1376/17 та від 01.06.2022у справі № 260/1815/21 неодноразово висловлювали правову позицію стосовно того, що захист прав територіальної громади у сфері земельних правовідносин є сумісним із захистом держаних інтересів.

Стосовно права на звернення прокурора до суду з позовом до органу місцевого самоврядування, суд дійшов висновку, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен із таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним і не перебуває у підпорядкуванні жодного органу.

Отже, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

При цьому інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як благоустрій населених пунктів, розпорядження землями державної та комунальної власності.

Аналогічні висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 810/3894/17, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 20.07.2021у справі № 480/3093/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 18.12.2021у справі №804/3740/18, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20, від 23.12.2021у справі №440/6596/18, від 05.05.2022 у справі № 320/6514/18.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 922/3272/18 дійшов висновку про те, що захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування прийняв рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем; іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

У свою чергу у постанові від 22.10.2020 у справі № 140/756/19 Верховний Суд наголосив, що виразником інтересів територіальної громади є відповідна рада, а виконком є її виконавчим органом, підзвітним раді. При цьому, між представницьким та виконавчим органами місцевого самоврядування не повинно бути суперечності у розумінні інтересів територіальної громади. Це виявляється, зокрема, і в тому, що відповідно до частини дев`ятої статті 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 у справі № 920/447/18 наголосила, що бездіяльність міської ради щодо захисту законних інтересів територіальної громади, а саме - невжиття, всупереч своїм повноваженням щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель, заходів щодо усунення порушень земельного законодавства, свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Також висновок про відсутність органу, уповноваженого здійснювати контроль, зокрема, звертатися до суду з позовом до органу місцевого самоврядування для оскарження його рішень, дій або бездіяльності у разі порушення останнім інтересів територіальної громади, зокрема, у земельних правовідносинах, міститься у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 260/1815/21.

Зважаючи, що діями Козельщинської селищної ради порушено визначену законодавцем процедуру передачі в оренду земельних ділянок для городництва, а саме надання такої ділянки у розмірі значно більшому ніж встановлено законом, має місце порушення принципу ефективності використання таких земельних ділянок в найвищих інтересах територіальної громади.

Спірну земельну ділянку необхідно повернути у розпорядження Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, оскільки саме вказаний орган місцевого самоврядування відповідальний за реалізацію прав інших громадян на землю, оскільки саме на підставі його рішень вирішується питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації, її затвердження та надання у користування земельних ділянок іншим громадянам.

Неналежне використання земельних ділянок, тобто тих, які отримано у порушення визначеного законом порядку, може привести до унеможливлення реалізації права на отримання земельних ділянок інших громадян, оскільки при наявності таких звернень орган місцевого самоврядування може відмовити у їх наданні у зв`язку із їх відсутністю, у той час як землі, які б можливо було надати, будуть використовуватись особами, що отримали їх в порушення встановленого порядку.

У свою чергу держава, яка делегувала органу місцевого самоврядування повноваження щодо реалізації права громадян на землю, не зможе реалізувати надані Конституцією України гарантії на реалізацію такого права. А тому порушення у вказаній сфері беззаперечно є і порушенням інтересів держави.

Водночас, інтерес держави (національний, суспільний інтерес) у вказаній сфері суспільних відносин полягає у дотриманні розпорядником та користувачем відповідно конституційних обов`язків здійснювати повноваження щодо реалізації прав на землю Українського нараду та користуватися природними об`єктами права власності народу виключно відповідно до вимог закону.

Поняття «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У даному випадку порушення інтересу держави (національного, суспільного інтересу) відбулося внаслідок порушення відповідачами у справі встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження земельною ділянкою.

Отже, вказані обставини свідчать про наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва інтересів держави в суді.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, визнання позову відповідачем 1, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір тимчасового (платного) користування землею від 29.03.2023, укладений між Козельщинською селищною радою та Фермерським господарством "Агрофахман".

3. Зобов"язати Фермерське господарство "Агрофахман" (Полтавська область, Кременчуцький район, с.Бреусівка, вулиця Перемоги,65, код ЄДРПОУ 42640387) повернути власнику в особі Козельщинської селищної ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 293,0000га, а саме: з кадастровим номером 5322084900:00:001:0989 площею 289,0000га, з кадастровим номером 5322084900:00:001:0988 площею 2,0000га, з кадастровим номером 5322084900:00:001:0987 площею 2,0000га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, які розташовані на території Козельщинської селищної ради.

4. Стягнути з Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, вул.Остроградського,75/15, смт.Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100 на користь Полтавської обласної прокуратури (вул.. 1100-річчя Полтави, 7, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) 2684,00 судового збору

5. Стягнути з Фермерського господарства "Агрофахман» ( вул. Перемоги, 65, с.Бреусівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 39150) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул.. 1100-річчя Полтави, 7, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) 2684,00 судового збору

Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 07.03.2024

Суддя Кльопов І.Г.