Рішення

від 04.03.2024 по справі 918/1355/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/1355/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробка 08"

про стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки в сумі 86 952 грн. 41 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Надорожняк Оксана Михайлівна (в залі суду);

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

29 грудня 2023 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробка 08" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки в сумі 86 952 грн. 41 коп.

В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначає, що 21 лютого 2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропереробка 08" укладено договір оренди № 1676-2019. Однак, відповідач свої зобов`язання по виконанню умов вказаного договору виконував неналежним чином, у зв`язку із чим у останнього утворилася заборгованість у розмірі 60 250 грн. 05 коп. Окрім того, позивачем на вказану заборгованість нараховано 26 675 грн. 36 коп. пені.

Отже, зважаючи на вказане вище позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 60 250 грн. 05 коп. заборгованості з орендної плати та 26 675 грн. 36 коп. неустойки.

Відповідач у свою чергу не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.

Суд зазначає, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачам копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси

Відповідно до наявних у матеріалах справи поштових повідомлень, вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропереробка 08" ухвалу суду про порушення провадження у справі та інші процесуальні рішення суду не отримав, про що свідчить відмітка "адресат відсутній за вказаною адресою".

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропереробка 08" вважається повідомленим про розгляд справи № 918/1355/23 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даного спору, останній не скористалися свої процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті.

В судове засідання 04 березня 2024 року відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника.

Представник позивача у судовому засіданні 04 березня 2024 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Заяви та клопотання у справі.

15 лютого 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів та проведення судового засідання без участі представника.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/1355/23 за позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробка 08" про стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки в сумі 86 952 грн. 41 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05 лютого 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2024 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 19 лютого 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2024 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 04 березня 2024 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Між 21 лютого 2019 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропереробка 08" (далі - орендар) уклали договір № 1676-2019 (далі - договір).

Предметом вищезазначеного договору є строкове платне користування державним нерухомим майном: частина приміщення будівлі контори, реєстровий номер 02968193.2.ЯАЯОИЕ2340, площею 40,8 кв.м, приміщення будівлі Ангару, реєстровий номер 02968193.2.ЯАЯОИЕ2344, площею 541,5 кв.м, Артскважина, реєстровий номер 02968193.2.ЯАЯОИЕ2337, Башта Рожновського, реєстровий номер 02968193.2. ЦНЮТБП281, та трансформаторна підстанція КТП 250 кВа. реєстровий номер 02968193.2.ФЕЕЮФЕ138 (далі - Майно), розміщене за адресою: Рівненська область, Дубенський район, с. Верба та перебуває на балансі Державного підприємства "Рівнеторф" (далі - балансоутримувач). Вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31 жовтня 2018 року і становить за належною оцінкою 195 990 грн. без ПДВ. Згідно п. 1.2 договору, майно передається в оренду з метою розміщення 40,8 кв.м. - офісу; 541,5 кв.м. Артскважина, Башта Рожновського та трансформаторна підстанція КТП 250кВа - виробництва паливних брикетів.

Відповідно до пункту 2.1 договору, орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2019 року - 2 553,16 грн.

Згідно до п. 3.6. договору орендна плата перераховується таким чином: 70% - до Державного бюджету на рахунок Дубенського УК р/р 31119094017103, код одержувача 38043480, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код платежу 22080200; 30% - Балансоутримувачу; щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (п. 3.7. договору).

Пунктом 10.10 Договору оренди визначено, якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у визначеному розмірі за користування Майном за час прострочення.

Пунктом 10.1 договору, цей договір укладено строком на 2 (два) роки 11 місяців, що діє з "21" лютого 2019 року до "20" січня 2022 року включно.

21 лютого 2019 року на виконання умов договору сторонами підписано акт прийому-передачі нерухомого майна, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно згідно договору.

08 серпня 2019 року листом № 11-003-0330 позивач повідомив відповідача про наявну заборгованість зі сплати орендної плати та пені.

24 жовтня 2019 року позивач претензією № 11-07-1129 зобов`язав відповідача сплатити заборгованість з орендної плати та пені за договором оренди.

31 грудня 2021 року наказом позивача № 1322 прийнято рішення про відмову у продовженні договору оренди № 1676-2019 у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди державного майна, а також неподанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропереробка 08" у визначений законом строк заяви орендаря про намір продовжити на наступний термін дію договору оренди та звіту про оцінку об`єктів оренди, а також із допущенням орендарем прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців, відсутністю чинного договору страхування об`єкту оренди.

02 лютого 2022 року листом № 11-02-0383 позивач повідомив відповідача про припинення договору та зазначив про необхідність виконання всіх зобов`язань за договором оренди.

06 травня 2022 року за актом приймання-передавання майна орендар повернув, а балансоутримувач прийняв державне нерухоме майно: частина приміщення будівлі контори, реєстровий номер 02968193.2.ЯАЯОИЕ2340, площею 40,8 кв.м, приміщення будівлі Ангару, реєстровий номер 02968193.2.ЯАЯОИЕ2344, площею 541,5 кв.м, Артскважина, реєстровий номер 02968193.2.ЯАЯОИЕ2337, Башта Рожновського, реєстровий номер 02968193.2.ЦНЮТБП281, та трансформаторна підстанція КТП 250 кВа. реєстровий номер 02968193.2.ФЕЕЮФЕ138, розміщене за адресою: Рівненська область, Дубенський район, с. Верба.

06 травня 2022 року позивач претензією № 11-04-1113 повторно зобов`язав відповідача сплатити заборгованість з орендної плати, пені та неустойки за договором оренди № 1676-2019 від 21 лютого 2019 року.

Однак, відповідач вказані вище претензії залишив без уваги та задоволення, а 60 250 грн. 05 коп. заборгованості з орендної плати та 26 675 грн. 36 коп. неустойки неоплаченими.

Джерела права й акти їх застосування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу. (частину третю статті 16 визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 р. N 2-р(II)/2021) (ст. 16 ЦК України).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статті 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності; представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності. Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна. Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об`єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням Кабінету Міністрів України (представницького органу місцевого самоврядування - для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами. Орендар, що уклав договір оренди майна за результатами аукціону, має право використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням, крім випадків і з урахуванням обмежень, передбачених Порядком передачі майна в оренду. Договір оренди підлягає нотаріальному посвідченню, якщо строк, на який укладається цей договір, перевищує п`ять років.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч. 1 та ч. 6 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов' язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом взято до уваги, що згідно частини 2 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1676-2019 від 21 лютого 2019 року в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору оренди.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропереробка 08" під час дії договору належним чином не виконувало свої зобов`язання, у зв`язку із чим виникла заборгованість з орендної плати за користування державним майном у сумі 60 250 грн. 05 коп., яка підтверджена матеріалами справи.

Докази оплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що відповідач не виконав обов`язку щодо належного виконання зобов`язання, що зумовлюють наявність правових підстав для нарахування відповідачу неустойки у розмірі подвійної плати за час прострочення повернення орендованого майна після закінчення договору оренди.

Враховуючи вказане, позивач нарахував для відповідача неустойку, за невчасне повернення орендованого майна за період з 15 лютого 2022 року (нараховано за січень 2022) по 15 червня 2022 року (нараховано за травень 2022) у розмірі 26 675 грн. 36 коп.

Судом встановлено, що здійснений позивачем розрахунок є вірним та відповідає нормам чинного законодавства та умовам договору.

Докази сплати відповідачем до Державного бюджету України заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та неустойки суду не подано.

З правовою позицією позивача, суд погоджується.

Оцінка аргументам відповідача не надавалась, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових заперечень.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, враховуючи, що відповідач відповідно до умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 21 лютого 2019 року № 1676-2019 не виконав обов`язку щодо сплати орендної плати та неустойки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробка 08" заборгованості з орендної плати та неустойки в сумі 86 952 грн. 41 коп.

Порушені права та інтереси позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за оренду, повернення об`єкту оренди та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення з відповідача суми заборгованості та неустойки.

Судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 2 684 грн. 00 коп.

У зв`язку із задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2 684 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробка 08" (35361, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Дядьковичі, вул. Помірки, 14, код. 35861213) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33001, м. Рівне, вул. Петра Могили, 24, код. 42956062) 60 250 (шістдесят тисяч двісті п`ятдесят) грн. 05 коп. заборгованості з орендної плати, 26 675 (двадцять шість тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн. 36 коп. неустойки та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07 березня 2024 року.

Суддя Войтюк В.Р.