Рішення

від 07.03.2024 по справі 922/222/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/222/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІДА 2014" про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "АМІДА 2014" , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за електричну енергію за серпень 2022 за договором у сумі 2.982,11 грн, пеню в сумі 750,66 грн, 3% річних у сумі 112,74грн та інфляційні втрати в сумі 289,25 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40 грн.

Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати вартості спожитої в серпні 2022 електричної енергії на підставі Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №050113.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.01.2024 з урахуванням малозначності справи №922/222/24 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача, проте повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "Відсутність адресата за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "Відсутність адресата за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач ТОВ "АМІДА 2014" (споживач) приєдналося до Договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №050113 (далі - Договір) на умовах Комерційної пропозиції для малих непобутових споживачів №1 постачальника електричної енергії ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (постачальник) шляхом споживання електричної енергії. Згідно з умовами Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 5.8. Договору).

Відповідачем у серпні 2022 була спожита електрична енергія в кількості 747 кВт*год, про що свідчить наданий АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" витяг з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам.

На підставі наданих АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" фактичних обсягів електричної енергії позивачем був сформований Акт приймання-передачі електричної енергії за серпень 2022 на суму 3.306,02 грн, а також виставлений рахунок за електричну енергію нараховану в серпні 2022 на суму 3.306,22 грн.

Вказаний Акт приймання-передачі електричної енергії та рахунок на оплату надсилалися позивачем відповідачу засобами поштового зв`язку, про що свідчить наданий реєстр Укрпошти.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за серпень 2022 на підставі Договором, враховуючи часткову оплату, становить 2.982,11 грн, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 13 розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Пунктом 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 передбачено, що на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Також пунктом 7 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Отже, публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг не потребує підпису сторін, а укладається у порядку, визначеному вище.

Відповідно до статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Особливості постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору в серпні 2022 позивачем була продана відповідачу електрична енергія в кількості 747 кВт*год на суму 3.306,02 грн з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Умовами пункту 4 Комерційної пропозиції №1 (Додаток 3 до Договору) встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку споживачем.

Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача зі спожитої електричної енергії за серпень 2022 становить 2.982,11 грн.

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 2.982,11 грн до суду не подано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію за серпень 2022 за договором у сумі 2.982,11 грн.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 750,66 грн, 3% річних у сумі 112,74грн та інфляційні втрати в сумі 289,25 грн.

Суд вважає, що зазначені суми нараховані позивачем відповідачеві частково обґрунтовано. Підставами такого висновку є наступне.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).

Частиною третьої статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Договором передбачено нарахування пені за порушення строків оплати електричної енергії. Так, згідно з пунктом 7 Комерційної пропозиції №1 для малих непобутових споживачів у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, постачальник проводить за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу за кожен день прострочки.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені за зобов`язаннями лютого 2022 за період з 16.02.2022 до 23.02.2022 у сумі 10,37 грн, судом встановлено, що такий розрахунок виконаний згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Разом із тим нарахування пені за період з 15.09.2022 до 14.03.2023 за зобов`язаннями серпня 2022 здійснено позивачем з порушенням актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в України з 24.02.2022, потім продовжено строк його дії по теперішній час.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

НКРЕКП прийнято Постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 №332.

Підпунктом 16 пункту 1 вказаної постанови (в редакції від 26.04.2022) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

В даній справі спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до цих спірних правовідносин.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22.

Отже, враховуючи приписи пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, яка є чинною та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 740,29 грн за прострочення сплати електричної енергії за серпень 2022 є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, свідчать про правомірність нарахування позивачем відповідачеві 3% річних та індексу інфляції.

Перевіркою доданих до позовної заяви розрахунків 3% річних на загальну суму 112,74 грн та індексу інфляції в розмірі 289,25 грн судом встановлено, що такі нарахування відповідають вимогам чинного законодавства, а вказані в цих розрахунках суми нараховані арифметично правильно.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача, а саме: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію за серпень 2022 за договором у сумі 2.982,11 грн, пені в сумі 10,37 грн, 3% річних у сумі 112,74грн та інфляційних втрат у сумі 289,25 грн. В частині стягнення пені в сумі 740,29 грн слід відмовити з огляду на вищезазначене.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1.988,69 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, в іншій частині (433,71 грн) залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІДА 2014" (61001, м. Харків, вул. Смольна, буд. 32, код ЄДРПОУ 39231967) на користь Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за електричну енергію за серпень 2022 за договором у сумі 2.982,11 грн, пеню в сумі 10,37 грн, 3% річних у сумі 112,74грн та інфляційні втрати в сумі 289,25 грн, а також витрати зі сплати судового збору 1.988,69 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "07" березня 2024 р.

СуддяН.С. Добреля