Ухвала

від 07.03.2024 по справі 922/716/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення заяви

про відкриття провадження у справі про банкрутство

"07" березня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/716/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання банкрутом Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Власний захист" , код ЄДРПОУ 39439294

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТДВ "Страхова компанія "Власний захист". В обґрунтування заяви кредитор зазначає, що у боржника ТДВ "Страхова компанія "Власний захист" наявна безспірна заборгованість перед кредитором у розмірі 273 600,00 грн, яка виникла на підставі Договору №071122/09 про відступлення права вимоги від 07 листопада 2022 року.

Розглянувши зазначену заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТДВ "Страхова компанія "Власний захист", судом встановлено, що вона не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства з наступних підстав.

Відповідно до ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються, зокрема, докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.35 Кодексу України з процедур банкрутства надаються інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. Вказане кореспондується з приприсами п.6 та 7 ч.1. ст.170 ГПК України.

Судом встановлено, що звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТДВ "Страхова компанія "Власний захист", заявником не надано до суду докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень, натомість надано договір №0124/01 від 23.01.2024, що був укладений між ФО ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Родзинським А.А.

Дослідивши наданий договір, суд вважає, що він не є належним доказом авансування винагороди арбітражному керуючому, що обґрунтовується наступним.

Так, відповідно до п. 2.3 замовник (фізична особа ОСОБА_1 ) не вносить авансовий внесок на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі, а сплачує послуги виконавця (арбітражного керуючого Родзинського А.А.) на умовах відстрочення оплати відповідно до п.2.2 цього договору. Цей договір укладено з метою авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень у порядку приписів Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд зазначає, що пунктом 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ (згідно із Законом № 3249-IX від 13.07.2023) визначено, що стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.

Доданий до заяви договір, який укладений між кредитором та арбітражним керуючим про виконання ним повноважень розпорядника майна у даній справі від 23.01.2024 не приймається судом як доказ авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень, оскільки пунктом 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ (згідно із Законом № 3249-IX від 13.07.2023) така можливість регулювання питання щодо оплати послуг арбітражному керуючому передбачено виключно для заявника - боржника (юридичної особи або фізичної особи) і не передбачено такої пільги для заявника - кредитора.

Суд зазначає, що ті ж самі недоліки містили й попередні заяви ОСОБА_1 про банкрутство ТДВ "Страхова компанія "Власний захист" у справах № 922/4135/23, 922/5194/23, 922/4610/23, 922/400/24, на які суд звертав увагу заявниці в ухвалах суду.

Проте ОСОБА_1 , незважаючи на виявлені судом недоліки заяви у справах №922/4135/23, 922/5194/23, 922/4610/23, 922/400/24, які в подальшому були повернуті судом, повторно звертається із ідентичною заявою про банкрутство ТДВ "Страхова компанія "Власний захист" без надання відповідних доказів авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.

На думку суду, ненадання ОСОБА_1 доказів авансування винагороди арбітражному керуючому у встановленому розмірі при обізнаності про їх обов`язкову подачу, є фактично зловживанням процесуальними правами учасника судового процесу, дії якого повинні відповідати критеріям добросовісності при користуванні процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 43 ГПК України закріплено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 43 ГПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 частини 2 статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання позову, який має штучних характер, декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Частиною 3 статті 43 ГПК України передбачено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи наведене, суд визнає дії ОСОБА_1 , які полягають у поданні ідентичних заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство ТДВ "Страхова компанія "Власний захист" із певними недоліками, а саме відсутністю доказів авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень, ненадання належних документів, є зловживанням процесуальними правами.

З огляду на викладене та враховуючи приписи ч. 3 ст. 43 ГПК України заяву ОСОБА_1 (вх. № 922/716/24 від 05.03.24) про відкриття провадження у справі про банкрутство ТДВ "Страхова компанія "Власний захист" повернути заявнику.

Керуючись ст.ст. 2, 38 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 43, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТДВ "Страхова компанія "Власний захист" (вх. № 922/716/24 від 05.03.2024).

Попередити ОСОБА_1 про неприпустимість зловживання процесуальними правами та про відповідальність за таке зловживання.

Ухвалу направити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання суддею.

Ухвала підписана 07.03.2024.

СуддяМіньковський С.В.