Рішення

від 21.02.2024 по справі 925/1590/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року Черкаси справа №925/1590/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Міняйло А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676)

до Кам`янського комунального підприємства теплових мереж (вул.Героїв Майдану, 33, м.Кам`янка, Черкаська область, 20801, ідентифікаційний код 21366202)

про стягнення 4 059 792,89 грн,

представники сторін у судове засідання не з`явились,

23.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось у Господарський суд Черкаської області із позовом до Кам`янського комунального підприємства теплових мереж, у якому просить суд стягнути з відповідача 4 059 792,89 грн за договором постачання природного газу №8384-НГТ-36 від 12.07.2021, з яких 3 329 218,31 грн сума основного боргу, 139 004,76 грн 3% річних, 591 569,82 грн інфляційні витрати. У позові позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у сумі 48717,51 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору, позивач у період з жовтня 2021 року до березня 2022 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 5 596 078,56 грн, за який він здійснив оплату частково у сумі 2 266 860,25 грн, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за договором постачання природного газу у розмірі 3 329 218,31 грн, за примусовим стягненням якої разом із нарахованими на нею інфляційними та річними позивач і звернувся із цим позовом до суду.

У своїй відповіді на відзив, позивач вказав, що немає підстав для застосування пункту 7.1 договору у частині визнання форс-мажорними обставинами збройної агресії російської федерації, оскільки відповідач не підтвердив їх наявність належними доказами. Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача основного боргу, 3% річних та інфляційних витрат. Стягнення штрафних санкцій не є предметом розгляду справи, а тому посилання відповідача на застосування статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України до спірних відносин є безпідставним. Заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України та не є неустойкою чи штрафними санкціями, а тому не можуть бути зменшені судом на підставі вимог Господарського та Цивільного кодексів України.

11.12.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив суд при винесенні рішення зменшити нараховані штрафні санкції на 50%, посилаючись збройну агресію російської федерації проти України. Також у відзиві відповідач зазначив, що договір постачання природного газу №8384-НГТ-36 від 12.07.2021 припинив свою дію з 02.07.2023, а тому позивач здійснює нарахування штрафних санкцій за липень та серпень 2023 року на підставі положень договору, який припинив свою дію, а тому таке нарахування є незаконним.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.11.2023 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі о 10 год 00 хв 09.01.2024 та встановлено сторонами строки для подачі заяв по суті спору.

Протокольною ухвалою від 09.01.2024 суд оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 10 год 00 хв 30.01.2024.

Протокольною ухвалою від 30.01.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті о 10 год 15 хв 21.02.2024.

Позивач (його представник) у судове засідання 21.02.2024 не з`явився, проте надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач (його представник) у судове засідання 21.02.2024 не з`явився, проте про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений під розписку у судовому засіданні 30.01.2024.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

12.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Кам`янським комунальним підприємством теплових мереж (споживач) було укладено договір постачання природного газу №8384-НГТ-36 (далі договір). За умовами цього договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини, а не для перепродажу (пункт 1.2 договору).

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (пункт 1.3 договору).

Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з червня 2021 року до червня 2022 року у кількості 400,786 тис.куб.метрів, у тому числі за місяцями згідно з таблицею наведеною у пункті 2.1 договору (пункт 2.1 договору).

Загальний обсяг природного газу замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем за весь період дії договору (пункт 2.1.3 договору).

Споживач протягом двох робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пункт 3.5.3 договору).

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, які визначені у розділі 4 цього договору (пункт 3.5.4 договору).

У пункті 4.1 договору сторонами узгоджено ціну та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, а саме ціна природного газу в період з 01.06.2021 до 31.05.2022 за 1000,00 м3 газу без ПДВ становить 6183,33 грн. Всього ціна газу за 1000,00 м3 з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором в період з 01.06.2021 до 31.05.2022 становить 7583,89 грн.

Загальна фактична вартість цього договору дорівнює фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (пункт 4.3 договору).

Порядок та умови проведення розрахунків визначені у розділі 5 договору.

У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов`язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу (пункт 5.5 договору).

Звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів його приймання-передачі (пункт 5.6 договору).

У разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 5.1 та пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 7.2 договору).

Даний договір набирає чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 30 червня 2024 року включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (пункт 13.1 договору).

Договір підписаний уповноваженими представника постачальника та споживача та скріплений печатками підприємств.

У період з 20.09.2021 до 20.01.2022 між постачальником та споживачем були підписані додаткові угоди №1-№9 до договору.

Додатковими угодами №1, №3-№9 сторонами за договором серед іншого вносили зміни до договору щодо ціни природного газу.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 01.10.2021 постачальник та споживач внесли зміни до пункту 5.1 договору та виклали його у новій редакції: «Оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору».

У додатковій угоді №2 від 01.10.2021 постачальник та споживач внесли зміни також і до пункту 7.2 договору та виклали його у новій редакції: «У разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 5.1 та пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення».

Додатковою угодою №7 від 06.01.2022 сторони за договором внесли зміни до пункту 5.1 договору та виклали його у новій редакції: «Оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: оплата вартості обсягу природного газу, що фактично був переданий постачальником у розрахунковому періоді відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу, окрім обсягу І (фіксованого), здійснюється споживачем в повному обсязі (100% вартості) до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу; оплата 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу обсягу І (фіксованого) здійснюється споживачем до останнього числа місяця наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий у розрахунковому періоді природний газу здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору».

На виконання умов договору позивач за період з жовтня 2021 року до березня 2022 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 5 596 078,56 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу та коригуючими актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2021, від 30.11.2021, від 31.12.2021, від 31.01.2022, від 28.02.2022, від 31.03.2022, від 25.04.2022, які підписані уповноваженими представниками постачальника та споживача та скріплені печатками підприємств.

Відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ, перерахувавши на користь позивача 2 266 860,25 грн, що підтверджується відповідною довідкою Акціонерного банку «Укргазбанк» №15932/28645/2023 (а.с.37). Залишок заборгованості відповідача за цей період становить 3 329 218,31 грн.

Відповідач у добровільному порядку розмір заборгованості не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для стягнення заборгованості разом із нарахованими на неї інфляційними та річними у судовому порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки природного газу, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання укладеного між сторонами умов договору постачання природного газу, позивач протягом жовтня 2021 року - березня 2022 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 5 596 078,56 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу та коригуючими актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2021, від 30.11.2021, від 31.12.2021, від 31.01.2022, від 28.02.2022, від 31.03.2022, від 25.04.2022, які підписані уповноваженими представниками постачальника та споживача та скріплені печатками підприємств. Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором.

За умовами договору постачання природного газу (з урахуванням укладених між сторонами додаткових угод) остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. Отже, у силу наведених правових норм після отримання природного газу від постачальника, у відповідача виник обов`язок з оплати його вартості.

Відповідач за поставлений природний газ з позивачем розрахувався частково у сумі 2 266 860,25 грн, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3 329 218,31 грн. Вказаний розмір заборгованості не заперечений відповідачем у відзиві на позов.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі. Отже, оскільки відповідач порушив свої зобов`язання в частині оплати вартості отриманого природного газу, позивачем правомірно заявлена вимога про примусове стягнення цієї заборгованості з відповідача.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що наявність і розмір боргу в сумі 3 329 218,31 грн позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі наведених положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 139 004,76 грн 3% річних та 591 569,82 грн інфляційних витрат за період прострочення з 16.03.2022 до 31.08.2022, які також просить стягнути з останнього.

Судом перевірений розрахунок позивача з врахуванням наведених вище положень законодавства, вихідних даних та строку їх нарахування та встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних витрат здійснений арифметично вірно, тому суд задовольняє вимогу про стягнення річних та інфляційних витрат з відповідача у визначеному позивачем розмірі.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, то суд зазначає, що положення статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України передбачають право суду на зменшення штрафних санкцій.

Відповідальність, яка передбачена положеннями статтею 625 Цивільного кодексу України у вигляді обов`язку боржника сплатити інфляційні та 3% річних, не є штрафною санкцією, а є мірою відповідальності, що носить компенсаторний характер і пов`язаний особливою природою грошей, що мають властивість знецінюватись.

На відміну від штрафних санкцій метою яких є збагачення кредитора, інфляційні та 3% річні будучи акцесорними до основного зобов`язання у свої природі є особливого роду збиткам, що не вимагають доведення та існують в силу змісту грошового зобов`язання, завданням яких є відновлення майнових прав кредитора.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та у отриманні компенсації від боржника.

Отже, заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, на які посилався відповідач у своєму відзиві на позов.

Суд також критично оцінює заперечення відповідача щодо зменшення нарахованих інфляційних та річних у зв`язку з збройною агресією російської федерації з огляду на наведені вище посилання суду на відсутність такого права, а також у зв`язку з відсутністю належних доказів на підтвердження цих обставин.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Кам`янського комунального підприємства теплових мереж про стягнення 4 059 792,89 грн підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 48717,51 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Кам`янського комунального підприємства теплових мереж (вул.Героїв Майдану, 33, м.Кам`янка, Черкаська область, 20801, ідентифікаційний код 21366202) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) 3 329 218,31 грн основної заборгованості, 139 004,76 грн 3% річних, 591 569,82 грн інфляційних витрат та 48717,51 грн судового збору

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.03.2024.

Суддя О.І.Кучеренко