Рішення

від 28.02.2024 по справі 927/1602/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

28 лютого 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1602/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянув за правилами загального позовного провадження справу № 927/1602/23

за позовом: Березнянської селищної ради,

вул. Свято-Покровська,2А, смт Березна, Менський р-н, Чернігівська обл., 15622;

до відповідача: Приватного підприємства Агрофірма Прогрес,

вул. Шевченка,1, с. Сахнівка, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15620;

про стягнення 85545,50 грн та розірвання договору оренди;

за участю представників:

від позивача: Галушко Н.А.,

від відповідача: Пляченко В.А.

Березнянська селищна рада звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного підприємства Агрофірма Прогрес про стягнення 85545,50 грн заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди №14 від 19.07.2016.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.01.2024, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

У підготовчому засіданні 10.01.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.02.2024.

У судовому засіданні 07.02.2024 судом оголошено перерву до 28.02.2024.

У судовому засіданні 28.02.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується наявними довідками про доставку електронного листа, розписками.

Позиції учасників справи.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 14 від 19.07.2016 в частині сплати орендних платежів, що в свою чергу є підставою для розірвання договору на підставі ст. 782 ЦК України.

03.01.2024 відповідачем через систему «Електронний суд» подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив.

Так, відповідач посилається на наступне:

-з приводу заборгованості по сплаті орендної плати:

заборгованість по сплаті орендної плати за договором оренди №14 нерухомого майна від 19.07.2016 року виникла не з вини Орендаря, а з вини Орендодавця, у зв`язку із несвоєчасним повідомленням останнім про зміну власника майна та зміну реквізитів для перерахування орендної плати.

17.08.2023 Приватним підприємством «АГРОФІРМА ПРОГРЕСС» здійснено доплату залишку орендної плати за поточний рік на рахунок Березнянської селищної ради, що підтверджується платіжною інструкцією №4420 від 17.08.2023 року.

- з приводу зміни розміру орендної плати:

у зв`язку із тим, що проекти додаткових угод Позивачем надсилались на електронну пошту Відповідача без накладення електронного підпису, їх не можна вважати пропозицією укладення додаткової угоди (офертою) в розумінні статті 641 ЦК України.

-з приводу продовження договору оренди та його розірвання:

підставою для продовження Договору оренди нерухомого майна №14 від 19.07.2016 року є не заява Орендаря, а постанова КМУ №634 від 27 травня 2022 року.

-з приводу вимоги про сплату заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 10% річних.

Заборгованості по сплаті орендних платежів за Договором оренди нерухомого майна №14 від 19.07.2016 року не існує; орендна плата в розмірі 12 587,69 грн не передбачена умовами діючого договору; розрахунок розміру орендної плати в сумі 12 587,69 наданий Позивачем включає в себе оренду плату за користування будівлею складу загальною площею 1523,1 кв.м, який є об`єктом договору оренди нерухомого майна №14 від 19.07.2016 року та асфальтового покриття площею 3500,00 кв.м, яке не є об`єктом Договору оренди нерухомого майна №14 від 19.07.2016 року.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву на позов.

Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Обставини справи.

19.07.2016 між Сахнівською сільською радою (надалі - Орендодавець) та Приватним підприємством «Агрофірма Прогрес» (далі - Орендар) укладено договір оренди №14 нерухомого майна, що належить до комунальної власності Сахнівської сільської ради Менського району Чернігівської області (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору:

п.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування, з правом подальшого викупу через аукціон, нежитлове приміщення, СКЛАД (надалі - Майно) площею 1523,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Менський р-н, с. Сахнівка, вул. Зелена,10. Дане майно є об`єктом комунальної власності і перебуває на балансі Сахнівської сільської ради, яка знаходиться за адресою: Чернігівська обл., Менський р-н, с. Сахнівка, вул. Шевченка, 5;

п.2. Орендар за користування майном зобов`язується своєчасно і повністю сплачувати платежі в сумі 10000 грн шляхом перерахування відповідних сум коштів на рахунок Орендодавця;

п.3. Плата за користування майном це фіксований платіж, який Орендар сплачує Орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, тобто Орендар не може вимагати від Орендодавця зменшення суми платежів у випадку перерви в експлуатації майна;

п. 4. Зміна розміру платежів за цим договором і порядок їх сплати не може здійснюватися в односторонньому порядку будь-якою із сторін даного договору. Зміна як загальної суми, так і сум чергових платежів допускається у випадку досягнення сторонами згоди з цих питань на підставі письмового доповнення до цього договору, підписаного уповноваженими представниками сторін і скріпленого печатками;

п.5. У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.

п.6. Права і обов`язки за даним договором виникають з моменту підписання акта приймання-передачі майна Орендарю;

п.7. Договір укладено строком на сім років;

п.9. Зміни і доповнення до договору допускаються в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим договором та за взаємної згоди сторін. Всі пропозиції щодо змін та доповнень розглядаються сторонами у двадцятиденний строк з дати їх одержання та оформлення додатковою угодою до Договору;

п.10. Цей Договір може бути розірвано Орендодавцем в односторонньому порядку за наявності підстав, передбачених цим Договором, а також за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України;

п.14. Реорганізація Орендодавця або перехід права власності на орендоване Майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього Договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого Майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого Майна Орендарем;

п.15. Чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна Орендарем; достроково за ініціативою Орендодавця за наявності підстав, визначених цим Договором або за взаємною згодою сторін, або за рішенням господарського суду; банкрутства Орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством та умовами цього Договору;

п.23. Земельна ділянка, яка знаходиться під даною будівлею, буде передана в оренду після врегулювання земельних питань, що буде оформлено Додатковою угодою до даного договору.

п.54. У разі несвоєчасного виконання зобов`язання по сплаті орендної плати, Орендар повинен сплатити Орендодавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

12.06.2020 Березнянська селищна громада утворена у складі Березнянської селищної, Бігацької, Локнистенської, Миколаївської та Сахнівської сільських рад Менського району. Відповідно до Постанови Верховної ради України від 17 червня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», громада увійшла до новоствореного Чернігівського району.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», згідно до п.9 Закону України від 17.11.2020 року № 1009-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» юридична особа сільська, селищна, міська рада розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Пункт 9 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Відповідно до Рішення першої сесії 8 скликання від 10.12.2020 № 21/1-VIII «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Березнянської селищної ради, шляхом реорганізації і приєднання Сахнівської сільської ради до Березнянської селищної ради, у власність як правонаступнику Березнянській селищній раді передано все майно, права та обов`язки Сахнівської сільської ради.

Актом № 1 приймання-передачі бюджетної установи Сахнівської сільської ради та майна, що передається на баланс Березнянської селищної ради визначено, що правонаступництво щодо майна, усіх видів та обов`язків Сахнівської сільської ради після її реорганізації шляхом приєднання переходить правонаступнику Березнянській селищній раді. Березнянська селищна рада є правонаступником всіх зобов`язань Сахнівської сільської ради стосовно її кредиторів і боржників. Разом із майном передається наявна технічна документація на об`єкти основних засобів та документи, які підтверджують право володіння, користування та розпорядження об`єктами нематеріальних активів.

Листом № 02-20/571 від 13.04.2023 Березнянська селищна рада звернулась до ПП «Агрофірма Прогрес» відповідно до якого повідомила останнього, зокрема, про те, що Березнянська селищна рада є правонаступником Сахнівської сільської ради, а також про те, що станом на 13.04.2023 існує заборгованість по сплаті орендних платежів в сумі 22500 грн.

Крім того позивач повідомив відповідача про те, що питання щодо розірвання Договору буде розглядатися на сесії Березнянської селищної ради.

Листом № 14/04/2023-01 від 14.04.2023 ПП «Агрофірма Прогрес» повідомило Березнянську селищну раду про те, що лише 13.04.2023 з листа дізналося про зміну власника орендованого майна та одразу здійснило перерахування орендної плати за минулий період (платіжна інструкція № 4196 від 14.04.2023 (а.с.80)).

Заборгованість по сплаті орендної плати виникла не з вини Орендаря, а з вини Орендодавця, у зв`язку із несвоєчасним повідомленням останнім про зміну власника майна та зміну реквізитів для перерахування орендної плати.

Також ПП «Агрофірма Прогрес» повідомило, що останнє не буде звільняти орендоване приміщення у зв`язку з відсутністю вини по сплаті заборгованості з орендної плати та, відповідно, підстав для розірвання Договору.

Листом № 693 від 08.05.2023 позивач направив відповідачу проект Додаткової угоди № 1 до Договору оренди.

Відповідно до проекту Додаткової угоди № 1 позивачем запропоновано внести зміни до Договору, зокрема, в п. 2, п.19 та викласти його в наступній редакції: «Орендна плата становить 6418,18 грн. Орендна плата встановлюється у грошовій формі та перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця об`єкта оренди Орендарем щомісячно, не пізніше 25 числа поточного місяця. Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу Орендодавця у разі зміни Методики її розрахунку, централізованих цін і тарифів, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України»; «Майно передається Орендарю в користування на строк дії цього договору відповідно до п. 7 Договору».

Листом № 1-16/05/23 від 16.05.2023 відповідач повідомив позивача, що з урахуванням норм діючого Договору він не погоджується із запропонованим збільшенням орендної плати та не укладатиме Додаткову угоду № 1.

Крім того, відповідач зазначив, що у випадку продовження дії Договору на новий строк, підприємство погодиться на орендну плату, зазначену в проекті Додаткової угоди № 1.

22.05.2023 позивач звернувся до відповідача з листом № 02-19/756, відповідно до якого просив підписати Додаткову угоду до Договору, в іншому випадку договір буде розірвано в односторонньому порядку.

До листа № 02-19/756 від 22.05.2023 позивачем надано проект додаткової угоди, відповідно до якої визначався, зокрема, розмір орендної плати 12587,70 грн зі строком оплати щомісячно, не пізніше 25 числа поточного місяця; строк дії договору на період воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Листом № 16/06/2023-1 від 16.06.2023 відповідач повідомив позивача, що він не укладатиме запропонований проект додаткової угоди із збільшенням орендної плати до 12 587,70 грн на місяць, а також зазначив, що відповідно до п.2 Постанови КМУ №634 від 27 травня 2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Листом № 02-20/896 від 16.05.2023 позивач повідомив відповідача про те, що Договір буде розірвано 19.07.2023. Крім того, позивач просив провести розрахунок по орендній платі та повернути майно за актом приймання-передачі.

Листом № 29/06/2023-1 від 29.06.2023 відповідач повідомив позивача, що з урахуванням норм постанови КМУ № 634 від 27.05.2022 підстави для розірвання Договору оренди нерухомого майна відсутні, орендоване майно й надалі перебуватиме в користуванні підприємства на підставі зазначеного договору, протягом строку, обумовленого постановою КМУ № 634 від 27.05.2022.

Листом № 02-19/1041 від 19.07.2023 позивач направив для підписання Акти приймання-передачі нерухомого майна у зв`язку з закінченням терміну дії (19.07.2023) договору оренди нерухомого майна.

Листом № 01/08/2023-1 від 01.08.2023 відповідач повідомив позивача про те, що дію Договору продовжено на підставі постанови КМУ № 634 від 27.05.2022, а тому ПП «Агрофірма Прогрес» не підписуватиме акт приймання-передачі об`єкта оренди, оскільки є його належним користувачем.

Листом № 02-19/1159 від 16.08.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою провести оплату заборгованості з орендної плати за попередній період до 20.08.2023 та підписати додаткову угоду щодо встановлення розміру орендної плати відповідно до незалежної оцінки майна, виконаної станом на 20.02.2023, розмір орендної плати становитиме 151052,31 грн.

Листом № 04/09/2023-1 від 04.09.2023 відповідач повідомив позивача про те, що підстави для відмови у продовжені договору оренди відсутні, оскільки Орендарем в повному розмірі сплачена орендна плата за Договором за минулий період, умови Договору виконуються належним чином. Відтак, відповідач відмовився підписувати додаткову угоду, акт приймання-передачі об`єкта оренди.

З огляду на вище визначені обставини позивач звернувся до суду з позовом про розірвання Договору.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 85545,50 грн заборгованості по оплаті орендної плати за період з квітня 2023 року по жовтень 2023 року.

В матеріалах справи наявні надані відповідачем платіжна інструкція № 4196 від 14.04.2023 на суму 22500 грн (призначення платежу «плата за оренду згідно Договору оренди № 14 від 19.07.2026 та Листа від 13.04.2023»), платіжна інструкція № 4420 від 17.08.2023 на суму 7500 грн (призначення платежу «оплата за оренду за 2-4 кв 2023 року згідно Договору оренди № 14 від 19.07.2016»).

Нормативно-правове обґрунтування підстав позову.

Предметом позову у цій справі є вимоги Сільської ради про розірвання договору оренди від 19 липня 2016 року згідно якого ПП «Агрофірма Прогресс» передано в строкове платне користування СКЛАД площею 1523,1 кв.м, а також вимога про стягнення 85545,50 грн орендної плати за період з квітня 2023 року по жовтень 2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

За приписами частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

На час укладення спірного договору діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ.

Натомість на час виникнення спірних правовідносин щодо припинення/продовження цього Договору на новий строк вже діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ, який введено в дію з 01.02.2020.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 03.10.2019 № 157-ІХ договори оренди комунального майна, укладені до набрання чинності Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному Законом.

Отже, Законом від 03.10.2019 № 157-ІХ чітко визначено, що після 01.07.2020 на правовідносини, що виникають із продовження договору оренди поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 03.10.2019 (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 918/977/20).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і діє на момент прийняття рішення.

Отже, з 24.02.2022 в Україні Указами Президента України введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, останнього разу -до 14.05.2024.

Пунктом 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 визначено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо продовження договору оренди, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Відповідну постанову №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" було прийнято Кабінетом Міністрів України 27.05.2022 (далі - Постанова КМУ №634) та вона набрала законної сили 01.06.2022.

Згідно із п. 5 Постанови КМУ №634 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

У разі коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування (ч. 6 п. 5 Постанови КМУ №634).

Пунктом 16 Постанови КМУ №634 визначено орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Отже, за змістом наведених положень Постанови КМУ №634, нею встановлено автоматичний порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна з початку ведення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, за наступних умов:

- строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану;

- відсутність повідомлення балансоутримувачем орендаря з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.

В даному випадку Позивач, як балансоутримувач/уповноважена особа на управління майном, дотримуючись положень п. 5 Постанови КМУ №634, повідомив Орендаря - Відповідача за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди про непродовження договору оренди.

Суд дійшов висновку про непоширення на спірні правовідносини порядку автоматичного продовження договорів, встановленого Постановою КМУ № 634, оскільки Позивачем реалізовано його право на відмову у продовженні Договору оренди в загальному порядку, передбаченому Законом від 03.10.2019 № 157-ІХ, а саме надіслано орендареві у встановлений строк листом від 16.05.2023 № 02-20/896 відповідне рішення про відмову у продовженні строку дії Договору з передбачених ч. 1 ст. 19 Закону підстав.

Так, господарським судом встановлено, що відповідно до пункту 7 Договору оренди №14 від 19.07.2016, договір укладено строком на 7 років.

Відповідно до ст.24 Закону від 03.10.2019 №157-IX, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.

Отже, строк дії спірного Договору закінчився 19.07.2023.

Стаття 18 Закону від 03.10.2019 №157-IX передбачає порядок продовження договору оренди. Так, продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:

укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше;

укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;

укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;

укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Враховуючи, що Позивач не погодився на пролонгацію спірного Договору, Відповідач не відноситься до категорії осіб, визначених ст.15 вищевказаного закону і строк продовження дії Договору перевищує 5 років, відтак, у суду також відсутні підстави вважати Договір таким, що продовжено, як зазначає Відповідач.

Суд враховує та обставину, що відповідачем не здійснювалась своєчасна оплата орендної плати на протязі 2 років та 3 місяців і вказана обставина може вплинути на розірвання договору, а не на його припинення з підстав, зазначених вище.

Так, платіжними інструкціями № 4196 від 14.04.2023 та № 4420 від 17.08.2023 відповідачем здійснено оплати, що в сумі становлять 22500 грн за 2021 рік, 2022 рік і за три місяці 2023 року.

Суд критично ставиться до доводів Відповідача щодо не повідомлення його про реквізити Позивача щодо здійснення платежів та щодо заміни Орендодавця з Сахнівської селищної ради на правонаступника - Позивача, оскільки в грудні 2020 року прийнято Рішення першою сесією 8 скликання від 10.12.2020 №21/1-VIII «Про початок реорганізації сільських селищних рад шляхом приєднання до Березнянської селищної ради», а відтак станом на 2023 рік, тобто через три роки, вказана інформація була загальновідомою та доступною.

Відтак, поведінку Відповідача не можна визнати добросовісною.

Відповідно до ч.ч. 1 і 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17.

Проте з позовною заявою про розірвання Договору оренди №14 Позивач звернувся у листопаді 2023 року, тобто після закінчення строку дії цього договору (19.07.2023), у зв`язку з чим вимога Позивача про розірвання Договору оренди №14 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 85545,50 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про оренду державного і комунального майна (в редакції, станом на дату укладення Договору) істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 19 Закону України Про оренду державного і комунального майна (в редакції, станом на дату укладення Договору) орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 20, ч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду державного і комунального майна (в редакції, станом на дату укладення Договору) орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватись у натуральній або грошово-натуральній формі.

Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Відповідно до п.2 Договору, орендар за користування майном зобов`язується своєчасно та повністю сплачувати платежі в сумі 10000грн, шляхом перерахування відповідних сум /коштів на поточний рахунок орендодавця.

Так, на підставі п.12 Договору, за час фактичного користування об`єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом приймання-передачі Орендар зобов`язаний внести плату в розмірі орендної плати.

Частиною першою статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини першої статті 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За змістом наведених норм, Договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії Договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами Договору; а припинення Договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в Договорі.

Користування майном за Договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного Договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами Договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за Договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії Договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що користування майном після припинення Договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами Договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за Договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Отже, положення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 ЦК України).

Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії Договору не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Такий підхід у регулюванні орендних правовідносин вочевидь не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Щодо правової природи неустойки за невиконання (несвоєчасне виконання) наймачем обов`язку щодо поверненні речі з найму (оренди) у разі припинення договору найму (оренди)

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.

Відтак, нарахування позивачем орендної плати, здійсненої після 19.07.2023 не відповідають наведеній позиції та правовому регулюванню, встановленому частиною другою статті 785 ЦК України.

Щодо вимог Позивача щодо стягнення заборгованості по орендній платі з 01.04.2023 по 19.07.2023,розрахованої на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021, №630 в сумі 12952,74грн помісячно не підлягають задоволенню, оскільки сторонами погоджено іншу суму орендної плати, а саме 10000 грн на рік.

Відповідачем здійснено оплату в сумі 30000 грн, що є оплатою по грудень 2023 року включно.

Відтак, заборгованість по Договору до дати його припинення, а саме до 19.07.2023 відсутня.

Зміни до Договору вносяться за взаємною згодою сторін (п.9 Договору).

Матеріали справи не містять погодження між сторонами Договору орендної плати в сумі 12952,74грн помісячно.

Відтак, вимоги про стягнення орендної плати за період з 01.04.2023 по 19.07.2023 з розрахунку 12952,74грн помісячно задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому статтею 74 ГПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Поряд із тим, за приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, надані пояснення представниками сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами, тому задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що у задоволенні позовних вимог судом відмовлено повністю, судовий збір в сумі 4294,40 грн покладається на позивача.

Керуючись ст. 129, 178, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У позові Березнянської селищної ради, код 04412366 до Приватного підприємства Агрофірма Прогрес, код 38759520 про стягнення 85545,50 грн заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди №14 від 19.07.2016 відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2024.

Суддя М.П. Ноувен