Постанова

від 20.02.2024 по справі 920/619/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 920/619/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,

за участю представників учасників справи:

прокуратури - Яремчук А.В. (прокурор)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Роменської міської ради

на рішення Господарського суду Сумської області

(суддя - Котельницька В.Л.)

від 21.02.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Тарасенко К.В., суддів - Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.)

від 27.09.2023

у справі за позовом Керівника Роменської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Роменської міської ради Сумської області;

2) Північно-східного офісу Держаудитслужби

до: 1) Управління житлово-комунального господарства Роменської міської ради;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Електростіл України"

про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та договору про закупівлю,

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1. У серпні 2022 року керівник Роменської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Роменської міської ради Сумської області (далі - Міськрада) та Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі - Держаудитслужба) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Управління житлово-комунального господарства Роменської міської ради (далі - Управління ЖКГ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Електростіл України" (далі - Товариство), в якому просив визнати недійсними результати публічної закупівлі, оформлені протоколом тендерного комітету Управління ЖКГ від 09.10.2021 № 204 щодо визнання переможцем публічної закупівлі робіт "Будівництво очисних споруд с. Біловод, Роменського району Сумської області" Товариство та договір № 316 від 20.10.2021 (далі - договір), укладений між Управлінням ЖКГ та Товариством, за результатами процедури публічної закупівлі на суму 5 994 567,03 грн.

2. Позов обґрунтований таким:

- замовник у тендерній документації не зазначив кінцевий строк подання тендерних пропозицій, що порушує пункт 14 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі";

- Товариство не надало всі документи, які були передбачені тендерними вимогами (довідку про виконання аналогічних робіт, договір з додатками щодо виконання подібних робіт, документи на підтвердження необхідного обладнання);

- в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ) відсутня інформація, передбачена пунктом 9 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а саме: інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи - Товариства, обґрунтована причина відсутності інформації не зазначена;

- указані порушення є підставою для визнання недійсними результатів проведених торгів та укладеного на їх підставі договору;

- Держаудитслужба, Міськрада не вжили заходів щодо визнання недійсними результатів публічної закупівлі та договору про закупівлю у розумний строк, що стало підставою для звернення прокурора з цим позовом.

3. Управління ЖКГ заперечувало проти позову з таких підстав:

- у тендерній документації зазначено, що кінцевий термін подання документів зазначено в оголошені;

- наданий Товариством договір, на підтвердження виконання аналогічних робіт, підтверджує відповідний факт; не надані додатки стосуються вартості робіт і не впливають на встановлення необхідного досвіду. Товариство зарекомендувало себе, як добросовісний учасник у сфері публічних закупівель;

- Товариство надало копії договорів оренди на спеціальну техніку, тобто цінного майна, яке підлягає реєстрації. Власне майно Товариства, зазначене в довідці, не потребує реєстрації;

- у період з 11.07.2021 по 11.10.2021 (включно) було необхідно подати державному реєстратору документи, передбачені законом, та здійснити оновлення в ЄДРПОУ. Тобто на момент проведення закупівлі Товариство могло ще подавати відповідні відомості без порушення спеціального законодавства;

- запропонована Товариством ціна найбільш економічно вигідна;

- доводи щодо несвоєчасного виконання договору є необґрунтовані, оскільки у позовах про визнання договору недійсним підстави недійсності мають встановлюватися на момент укладення відповідного правочину.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. Управління ЖКГ провело публічну закупівлю робіт "Будівництво очисних споруд с. Біловод, Роменського району Сумської області" (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-03-005352-b).

5. Участь у закупівлі приймали: Товариство з остаточною ціновою пропозицією - 5 994 567,03 грн, ВК "Природоохоронне підприємство "Екологія" з остаточною ціновою пропозицією - 6 035 287,19 грн та ТОВ "Захід-Шляхбудтранс" з остаточною ціновою пропозицією - 6 035 326,99 грн.

6. За результатами електронного аукціону, переможцем визначено Товариство, з яким укладено договір підряду, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов`язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об`єкті: "Будівництво очисних споруд с. Біловод, Роменськогорайону Сумської області", а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи.

7. Відповідно до пункту 5.1.3 договору підрядник повинен завершити виконання робіт, підготувати об`єкт для введення в експлуатацію та передати його замовнику відповідно до умов договору не пізніше 21.12.2021.

8. Сторони укладали додаткові угоди про продовження строку виконання робіт. 29.12.2021 додатковою угодою № 3 до договору продовжено строк виконання робіт до 31.12.2022.

9. Відповідно до висновку Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-03-005352-b від 18.01.2022 органом державного фінансового контролю виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, зокрема, встановлено порушення вимог пункту 14 частини другої статті 22, абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31, пункту 10 частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі".

10. За результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що:

- замовник у тендерній документації не зазначив кінцевий строк подання тендерних пропозицій, чим порушив пункт 14 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі";

- Товариство у складі тендерної пропозиції не надало разом з інформацією про виконання аналогічних робіт додатків до договору, за яким виконувались аналогічні роботи, що не відповідає вимогам підпункту 3.1.2 пункту 3 додатку 1 тендерної документації замовника;

- відсутні документи стосовно права власності Товариства на техніку, яка мала використовуватися під час виконання договору;

- в ЄДРПОУ відсутня інформація, передбачена пунктом 9 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а саме: інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, обґрунтована причина його відсутності також не зазначена.

11. Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку шляхом розірвання договору з дотриманням положень ГК України та ЦК України.

12. 24.01.2022 Управління ЖКГ надало заперечення на висновок Держаудитслужби від 18.01.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-09-03-005352-b.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

13. Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023, позов задоволено повністю.

14. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли таких висновків:

- Товариство порушило пункт 3 додатку 1 тендерної документації замовника, а саме - не надало достатньо документів на підтвердження досвіду виконання аналогічних робіт (до наданих договорів не було надано додатки щодо розрахунку договірної ціни, локального кошторису, підсумкової відомості та розрахунку загальновиробничих витрат), що не дало можливості замовнику проаналізувати чи виконувало Товариство роботи за наданими договорами аналогічні тим, які замовляються за спірною закупівлею;

- Управління ЖКГ порушило вимоги тендерного законодавства щодо допуску до участі у процедурі закупівлі особи, стосовно якої була відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи у ЄДРПОУ;

- незважаючи на те, що тендерна пропозиція Товариства була найбільш економічно вигідною, проте вона не відповідала кваліфікаційним критеріям процедури закупівлі, які передбачені статтями 16, 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та вимогам тендерної документації, тому мала бути відхилена замовником;

- вказані порушення Управління ЖКГ є підставою для визнання недійсними результатів публічної закупівлі, а укладений за результатами договір підряду підлягає визнанню недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу

15. 26.10.2023 Управління ЖКГ звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

16. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункти 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

17. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми:

- статей 16, 215, 216, 236 ЦК України і не врахували висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №924/1288/21 (якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту), постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, від 07.06.2022 у справі № 922/1413/21, від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 (щодо належності та ефективності обраного позивачем способу судового захисту - визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору);

- частини першої статті 216 ЦК України і не врахували висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, щодо необхідності додаткового дослідження судами першої та апеляційної інстанцій питання щодо ефективності визнання недійсним договору про закупівлю для захисту інтересів держави навіть у випадку, коли вимогу про проведення двосторонньої реституції не було заявлено одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним; від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, що позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

18. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (статей 73, 75, 80, 96, 236, 269 ГПК України), зокрема зазначає таке:

- судами взято до уваги надані прокурором відомості щодо наявності кримінального провадження, яке скероване до суду та подані докази на підтвердження зазначеного, хоча такі докази є недопустимими, оскільки відносно жодної особи обвинувальний вирок, який би набрав законної сили, не існує (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України);

- судами не взято до уваги обставини та докази часткового виконання договору на суму 3 507 130,00 грн із загальної ціни договору в розмірі 5 994 567,03 грн (на 58,5 %), які не заперечувались прокурором навіть при посиланні на неналежність виконання умов договору та перевірялись судом (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

19. 15.01.2024 Прокурор подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти доводів касаційної скарги.

20. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований таким:

- доводи скаржника щодо неефективності обраного способу захисту є безпідставними, оскільки згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.07.2023 у справі № 920/473/22, вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову;

- касаційна скарга Управління ЖКГ не містить будь-яких заперечень щодо суті виявлених порушень при проведенні оспорюваної публічної закупівлі;

- неповною мірою відповідають фактичним обставинам доводи касаційної скарги, що судом не взято до уваги обставини та докази часткового виконання договору. До актів виконаних робіт всупереч вимогам законодавства замість безпосередньої вартості виконаних робіт внесено вартість обладнання, яке придбало Товариство.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

21. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним результату публічної закупівлі

22. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

23. Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації (пункти 22, 21 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

24. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

25. За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

26. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).

27. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.08.2023 у справі №924/1288/21, на яку посилається скаржник, сформувала такі висновки: сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків у замовників (зобов`язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі" (пункт 136); якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту (пункт 137); оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору) (пункт 138).

28. У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що закупівля робіт завершилась оформленням договору. Відповідно, такий договір може бути оскаржено.

29. Вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту у цій справі, оскільки рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору) і його оскарження не призведе до поновлення права. Судові рішення в частині визнання недійсними результатів публічної закупівлі є помилковими, оскільки ухвалені без врахування вказаного висновку Великої Палати Верховного Суду щодо неефективності такого способу захисту.

30. Отже, оскаржувані рішення у частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним результату публічних закупівель, оформлених протоколом від 09.10.2021 № 204, підлягають скасуванню з ухваленням нового - про відмову в позові у відповідній частині.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору

31. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

32. Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

33. Скаржник у касаційній скарзі посилається на неврахування висновків Верховного Суду щодо належності та ефективності обраного способу захисту в контексті визнання недійсним виконаного / частково виконаного договору.

34. Велика Палата Верховного Суду у пункті 82 постанови від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, на яку посилається скаржник, сформулювала висновок, що відповідно до положень цивільного та господарського законодавства розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторін права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.

35. Указаний висновок стосується можливості оскарження розірваного правочину. Водночас за обставинами цієї справи оскаржуваний правочин не був розірваний сторонами і суди не формували висновку щодо неможливості оскарження договору, який розірваний. А тому доводи скаржника стосовно неврахування наведеного висновку визнаються необґрунтованими.

36. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 уточнила висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 (аналогічний враховано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 922/1413/21), на які посилається скаржник. А тому, за наявності підстав (подібність правовідносин), враховується саме останній висновок, зроблений у справі № 905/77/21.

37. Так, суд касаційної інстанції у справі № 905/77/21 сформулював уточнюючий висновок (у співвідношенні з постановою від 03.12.2021 у справі №906/1061/20) щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах, а саме:

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові" (пункт 48).

38. Тобто у наведеній постанові сформовано висновок щодо ефективного способу захисту у разі звернення прокурора з позовом про визнання недійсним виконаного / часткового виконаного договору.

39. Згідно з пунктами 5, 6 частини третьої статті 165 ГПК України відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

40. Відповідно до частини четвертої статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

41. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини третя, четверта статті 80 ГПК України).

42. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третьої, четвертої статті 13 ГПК України).

43. У справі, що переглядається, скаржник (відповідач 1 у справі) у суді першої інстанції не аргументував свою позицію (заперечення щодо позову) доводами стосовно часткового виконання умов оскаржуваного договору, не надавав доказів на підтвердження часткового виконання договору та не зазначав про неможливість подання відповідних доказів у встановлений законом строк з об`єктивних причин.

44. Обставини щодо часткового виконання договору не досліджувались судами (жодна із сторін не доводила / спростовувала цю обставину). Скаржник зазначив про часткове виконання договору у апеляційній скарзі без будь-якого обґрунтування, чому про таку обставину не було зазначено під час розгляду справи в суді першої інстанції та без надання будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини.

45. Отже, доводи скаржника щодо часткового виконання договору (в обґрунтування заперечень сторони проти задоволення вимоги про визнання недійсним договору) визнаються безпідставними, оскільки скаржник не спростовував доводи прокурора виконанням робіт (в порядку частин третьої, четвертої статті 165 ГПК України), не надав доказів на підтвердження часткового виконання договору у строк, встановлений законом, та не заявив про неможливість надати відповідні докази (в порядку частин третьої та четвертої статті 80 ГПК України).

46. Верховний Суд в силу приписів частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

47. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається норма, яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

48. Водночас встановлені судами попередніх інстанцій обставини цієї справи та обставини справи № 905/77/21, на висновки у якій посилається скаржник, відрізняються. У справі № 905/77/21 було встановлено часткове виконання договору, а у справі, яка переглядається, вказані обставини не досліджувались судами, оскільки сторони не доводили такими свої вимоги та заперечення. А тому висновок, сформований у справі № 905/77/21, не може бути врахований під час розгляду цієї справи. Відповідно доводи скаржника у цій частині відхиляються, як необґрунтовані.

49. З наведених підстав відхиляються доводи скаржника, що судами не взято до уваги обставини та докази часткового виконання договору (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України), оскільки такі не доводились скаржником в суді першої інстанції. Навпаки, Управління ЖКГ мотивувало свої заперечення тим, що у позовах про визнання договору недійсним підстави недійсності мають встановлюватися на момент укладення відповідного правочину.

50. Верховний Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника, що судами взято до уваги відомості щодо наявності кримінального провадження, які, на переконання заявника, є недопустимими (як підстава касаційного оскарження, передбачена пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України), оскільки у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції взагалі не досліджувалась вказана обставина і нею не обґрунтовувався висновок про задоволення позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

52. Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. (частина третя статті 311 ГПК України).

53. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що суди внаслідок неправильного застосування норми статті 16 ЦК України без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.08.2023 у справі №924/1288/21, помилково задовольнили позов у частині визнання недійсним результату публічних закупівель, оскільки вказаний спосіб захисту є неефективним, якщо за результатом закупівель укладено договір. У решті оскаржувані рішення підлягають залишенню без змін, оскільки скаржник не обґрунтував наявності підстав для їх скасування.

Розподіл судових витрат

54. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

55. Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору, сплачені скаржником в суді апеляційної та касаційної інстанції, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтями 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Роменської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 та рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2023 у справі №920/619/22 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними результатів публічної закупівлі, стягнення з Управління житлово-комунального господарства Роменської міської ради на користь Сумської обласної прокуратури 1 240,50 грн судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

3. У решті рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 920/619/22 залишити без змін.

4. Стягнути з Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код ЄДРПОУ 03527891) на користь Управління житлово-комунального господарства Роменської міської ради (вул. Аптекарська, буд. 19, м. Ромни, Сумська область, 42000; код за ЄДРПОУ 03352981) 3 721,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги; 4 962,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець