Постанова

від 05.03.2024 по справі 372/4148/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 372/4148/23 Головуючий у 1 інстанції: Кравченко М.В.

Провадження № 22-ц/824/7018/2024 Доповідач: Шебуєва В.А..

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Матвієнко Ю.О., Оніщука М.І.,

секретар Ткаченко В.В.,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Білецької Наталії Степанівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2024 року про відмову в ухваленні додаткового рішення суду в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників - 14», про відшкодування майнової шкоди,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСББ «Будівельників - 14», про відшкодування майнової шкоди в розмірі 13 736,60 грн.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

25 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2024 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення суду за заявою представника ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу через ненадання доказів їх фактичного понесення. Адвокат Білецька О.В. надавала правову допомогу ОСОБА_1 відповідно до умов укладеного договору. В справі наявний договір про надання правової допомоги та акт здачі-приймання виконаних правових послуг. Звертає увагу на ч. 8 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає можливість відшкодування витрат на правничу допомогу як уже понесених, так і тих, що будуть понесені у майбутньому.

Представник ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 . Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В апеляційній інстанції ОСОБА_1 та його представник підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників - 14», про відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що представником ОСОБА_1 не надано доказів надання йому правничої допомоги у справі в т.ч. і підтвердження сплати витрат на правничі послуги, зокрема, не надано квитанції, платіжного доручення чи будь-якого іншого розрахункового документу.

Колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна, правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічні висновки були викладені в постановах Верховного Суду від 15 червня 2021 р. у справі № 159/5837/19, від 03 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 р. у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 р. у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 р. у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 р. у справі № 753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_1 адвокат Білецька Н.А. на підтвердження вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу надала суду першої інстанції договір про надання правової (правничої) допомоги від 06 вересня 2023 року з додатками щодо розміру та порядку оплати праці адвоката, актом здачі-приймання виконаних правових послуг(а.с.182-186, т.1). Відповідно до умов договору сторони визначили оплату послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення судом першої інстанції. Надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Білецькою Н.С. підтверджується матеріалами справи. Адвокат Білецька Н.С. подавала від імені відповідача відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, представляла інтереси відповідача в судових засіданнях.

Відтак, відмова суду першої інстанції у розподілі витрат на правову допомогу з підстав ненадання заявником доказів щодо надання правничої допомоги у справі та фактичної оплати послуг, є необґрунтованою.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 374 ЦПК України у колегії суддів відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення за наслідком розгляду апеляційної скарги на ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення, оскільки ухвалення в справі додаткового рішення відноситься до компетенції суду, який ухвалив основне рішення.

Враховуючи викладене, ухвала Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Білецької Наталії Степанівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2024 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників - 14», про відшкодування майнової шкоди направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 06 березня 2024 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Матвієнко Ю.О.

Оніщук М.І.