Ухвала

від 07.03.2024 по справі 320/2687/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 березня 2024 року справа № 320/2687/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Київській області як територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

25.05.2019 до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" із позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, визнавши протиправними дії Державної фіскальної служби України та ГУ ДФС у Київській області та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2018 № 0018645705.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 03.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

21.12.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 17.02.2021 клопотання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" - від 21 грудня 2020 р. про призначення судово-економічної експертизи задоволено. Призначено в адміністративній справі №320/2687/19 судову-економічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Барабашу Руслану Віталійовичу (адреса: АДРЕСА_1 ). На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) Які граничні строки реєстрації податкових накладних, зазначених в акті камеральної електронної перевірки від 4 грудня 2018 р. № 694/10-36-57-05/35174848?

2) Чи були у наявності або відсутні на електронному рахунку позивача в СЕА ПДВ суми, достатньої для реєстрації таких податкових накладних (розрахунків коригування) в граничний термін реєстрації?

3) Чи було б достатньо реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в СЕА ПДВ для реєстрації зазначених в акті камеральної електронної перевірки від 4 грудня 2018 р. № 694/10-36-57-05/35174848 податкових накладних?

4) Чи можливо підтвердити обґрунтованість висновків складеного Голосним управлінням ДФС у Київській області акту камеральної електронної перевірки від 4 грудня 2018 р. № 694/10-36-57-05/35174848, в частині нарахування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого Головним управлінням ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2018 р. № 0018645705 про накладення штрафу у розмірі 2 015 844 грн. 04 коп.?

Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 17.02.2021 зупинено провадження в адміністративній справі №320/2687/19 до одержання її результатів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 05.10.2021 поновлено провадження в адміністративній справі №320/2687/19 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 14.02.2022 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №320/2687/19 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 25.05.2022 клопотання Головного управління ДФС у Київській області про заміну відповідача на правонаступника задоволено. Здійснено заміну відповідача у цій справі Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 18.07.2022 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовлено.

11.01.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 прийнято адміністративну справу №320/2687/19 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 07.03.2024.

У підготовче засідання, призначене на 07.03.2024 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, був сповіщений належним чином, на адресу електронної пошти представника позивача, яка зазначена у заяві представника позивача Новікової В.О. від 14.02.2022, про причини неявки суду невідомо.

У підготовчому судовому засіданні 07.03.2024 представником відповідача надані додаткові письмові пояснення, які були долучені судом до матеріалів справи.

З`ясовуючи питання щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду із даним позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відтак, для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права.

Одночасно Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Також Верховний Суд зробив висновок, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено лише спеціальний строк у податкових правовідносинах (строк давності), протягом якого у платника податків за загальним правилом існує право ініціювати в суді спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

Водночас правового висновку про те, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено процесуальний строк звернення до суду, а так само і про те, що він становить 1095 днів, постанова Верховного Суду не містить.

У розвиток наведеного правозастосування, з урахуванням змін, що відбулися в суспільних відносинах, а також практичних результатів існування тривалий час судової практики, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду в податкових спорах становить 1095 днів, Верховний Суд у складі судової палати вважає за необхідне змінити попередні підходи до застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду в податкових правовідносинах.

Верховний Суд у складі судової палати вважає, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, Верховний Суд у складі судової палати вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Таким чином, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. У разі, якщо процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення не застосовувалась, для оскарження податкового повідомлення-рішення застосовується шестимісячний строк звернення до суду, передбачений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.

Предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2018 № 0018645705, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" нараховано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 2 015 844,04 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення від 26.12.2018 № 0018645705 в адміністративному порядку до ДПС України. Рішенням ДФС України від 15.03.2019 №12150/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (т.1 а.с.66-68).

Вказане рішення ДФС України від 15.03.2019 №12150/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги отримано позивачем 28.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штрихкодовим ідентифікатором №0405341479444 (т.3 а.с.11).

У даному випадку, останнім днем на оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.12.2018 № 0018645705 є 28.04.2019. У той же час, позовну заяву подано до суду 25.05.2019, що підтверджується штампом на конверті, в якому надійшла позовна заява з додатками до суду, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з даним позовом.

Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративно судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У підготовчому судовому засіданні 07.03.2024 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали суду виготовлено 07.03.2024.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом п`яти днів з дня отримання (вручення) повного тексту ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску такого строку.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.