Рішення

від 07.03.2024 по справі 400/62/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2024 р. № 400/62/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Прометей", вул. Кобзаря, 19 А, с. Піски, Баштанський район, Миколаївська область, 56150, до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, Головного управління ДПС у Волинській області, Київський майдан, 4, м. Луцьк, 43000, Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, провизнання протиправним та скасування рішення 349724/67893781/2 від 30.09.2022 року; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Прометей" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2) про:

- визнання протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №49724/37893781/2 від 30.09.2022 року;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних складений ТОВ «Виробнича компанія «Прометей» розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 03.05.2022 року № 3 до податкової накладної 28.12.2020 року № 13.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами здійснення господарських операцій, позивачем сформовано та направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну. Проте, за результатами обробки, реєстрацію податкових накладних зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК. На виконання цієї пропозиції, позивач надав пояснення щодо зупинених податкових накладних разом з документами, однак відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому позивач оскаржив це рішення в адміністративному порядку, але ДПС України скаргу залишено без задоволення. Вважаючи, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних винесено протиправно, позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 05.01.2023 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

19.01.2023 року через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви із доказами сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Ухвалою від 23.01.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/62/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до ст. 262 КАС України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що рішення від 14.09.2022р. №7337549/37893781 комісією ГУ ДПС у Миколаївській області не приймалось.

Ухвалою від 31.01.2024 року суд залучив у якості співвідповідача у справі №400/62/23 - Головне управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, Волинська область, 43000, ідентифікаційний код 44106679).

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника Головного управління ДПС у Волинській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що ТзОВ «Виробнича компанія Прометей» оскаржує рішення від 30.09.2022 року №349724/67893781/2 про результати розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яке приймалось ДПС України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника Державної податкової служби України надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вказує, що оскаржуване рішення ДПС №49724/37893781/2 від 30.09.2022 року саме по собі не є юридично значимим для позивача, адже не має безпосереднього впливу на його суб`єктивні права та обов`язки шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а лише залишає чинним (такими, що мають обтяжувальну дію щодо позивача) винесене раніше рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а рішення від 14.09.2022 р. №7337549/37893781 про відмову в реєстрації податкової накладної було прийнято Комісією Головним управлінням ДПС у Волинській області. Щодо вимоги позивача про зобов`язання зареєструвати податкову накладну, то це є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Прометей» є сільськогосподарським підприємством, яке займається вирощуванням таких сільськогосподарських культур як ячмінь, пшениця, горох, соняшник.

03 грудня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Прометей» (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн Прометей» (Покупець) укладено Договір купівлі - продажу № 03/12-п-П від 03 грудня 2020 року за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію, а саме пшеницю 1 773, 200 т.

Згідно законодавства першою подією складено та зареєстровано податкову накладну від 28.12.2020 року № 13.

У зв`язку зі зміною ціни та кількості товару складено розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 3 від 03.05.2022 року до податкової накладної № 13 від 28.12.2020 року.

Квитанцією про реєстрацію податкової накладної було зупинено реєстрацію в ЄРПН розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 3 від 03.05.2022 року до податкової накладної № 13 від 28.12.2020 року. Підставою для зупинення зазначено: Коди УКТЗЕД/ДККПП товару/послуг 1001, відсутні в таблицях даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовлюються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.

Позивачем направлено повідомлення щодо надання пояснень про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена.

Комісією прийнято рішення №7337549/37893781 від 14.09.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 3 від 03.05.2022 року до податкової накладної № 13 від 28.12.2020 року.

Позивачем направлено скаргу на вищезазначене рішення до ДПС України, однак рішенням №49724/37893781/2 від 30.09.2022 року за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без задоволення скаргу позивача, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погоджуючись з рішенням за результатами розгляду скарги ДПС, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

З 01.02.2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок № 1165), яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. "а" або "б" п. 185.1 ст. 185, пп. "а" або "б" п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається із змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, підставою для такого зупинення став п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Згідно п. 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами п. 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За приписами п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Тобто чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Так, Комісією регіонального рівня прийнято рішення №7337549/37893781 від 14.09.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 3 від 03.05.2022 року до податкової накладної № 13 від 28.12.2020 року

Позивач оскаржив його шляхом надсилання до ДПС України скарги. Державною податковою службою України було прийнято рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №7337549/37893781 від 14.09.2022 року, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Суд звертає увагу, що предметом розгляду у даній справі є саме рішення, прийняте ДПС України за результатом розгляду скарги.

З матеріалів справи вбачається, що цим рішенням ДПС України позивачу було відмовлено у розгляді скарги, про що вже викладено судом вище по тексту рішення. Тобто, позивач скористався правом на оскарження рішення, яким йому відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в адміністративному порядку.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (абзаци другий, третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).

Порядок та особливості оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені в пункті 56.23 цієї статті.

Так, відповідно до положень п.п. 56.23.1 та 56.23.2 п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України, скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений порядком розгляду скарг щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.19 р. (далі Порядок).

Відповідно до п. 1, 2 Порядку, розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну. Комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) ДПС .

Згідно з п. 3 Порядку скарга подається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) у строки, визначені статтею 56 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.

Згідно з пунктом 12 цього Порядку, за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.

Суд зазначає, що скасувати рішення Комісії ДПС України прийняте за результатами розгляду скарги на рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо скасування рішення ДПС України прийнятого за результатом розгляду скарги на рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2020 р. у справі № 826/11086/18.

З врахуванням вищевикладеного, в задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №49724/37893781/2 від 30.09.2022 року необхідно відмовити.

Не підлягає задоволенню і вимога позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 3 від 03.05.2022 року до податкової накладної № 13 від 28.12.2020 року, оскільки в його реєстрації відмовлено рішенням Головного управління ДПС у Волинській області від №7337549/37893781 від 14.09.2022, яке не є предметом розгляду у даній справі, адже позивач не виклав позовні вимоги у позовній заяві щодо визнання його протиправним та не просить його скасувати.

Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивної, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог.

Так, відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п. 9 ч. 5 статті 160 КАС України в позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

З аналізу вищевказаних норм законодавства можна дійти висновку, що право на звернення до суду мають особи, права, свободи та інтереси яких порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень на момент звернення. Особа, яка звертається до адміністративного суду за захистом самостійно визначає спосіб, передбачений статтею 5 КАС України, та обґрунтовує у позовній заяві заявлені вимоги, задоволення яких повинно призвести до поновлення прав, свобод та інтересів.

Як вбачається з позову, позивач наполягає на вимогах викладених у прохальній частині позовної заяви, а саме наполягає на скасуванні рішення №49724/37893781/2 від 30.09.2022 року, якими ДПС України розглянуто скаргу позивача.

Суд звертає увагу на те, що у статті 9 КАС України закріплені принципи змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

Принцип диспозитивності знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Окрім того, зазначений принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Верховний Суду неодноразово наголошував на тому, що суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, зокрема у постановах від 29 травня 2019 р. у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 р. у справі № 235/499/17, від 30 жовтня 2019 р. у справі № 390/131/18, від 1 квітня 2020 р. у справі № 686/24003/18 тощо.

Вихід суду за межі позовних вимог можливий у тому разі, якщо позивач, вказавши у заяві одну конкретну вимогу, не зазначив іншу, яка має послідовний зв`язок із попередньою та випливає із фактичної спірної ситуації, викладеної у позовній заяві. Наприклад, позивач просить визнати протиправними дії, бездіяльність суб`єкта владних повноважень, однак не просить суд зобов`язати його вчинити певні дії чи прийняти рішення; просить визнати протиправним акт індивідуальної дії, однак не просить суд про його скасування тощо.

Отже, суд вправі за своєю ініціативою з метою необхідності захисту прав і охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб вийти за межі заявлених позивачем вимог, однак відповідно до імперативних вимог процесуального законодавства.

Щодо можливості суду виходу за межі позовних вимог, то суд зазначає, що у даному випадку це право і можливість суду не може бути застосоване, адже вимога позивача про скасування рішення про розгляд скарги не має послідовного зв`язку із скасуванням рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, враховуючи, що ці рішення прийняті суб`єктом, який не є учасником справи і вихід за межі позовних вимог призведе до необхідності зміни суб`єктивного складу та фактичної підміни судом одного спору іншим, до того ж до позовної заяви не були надані позивачем ці рішення, а тому вони не можуть бути досліджені судом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Прометей" (вул. Кобзаря, 19 А, с. Піски, Баштанський район, Миколаївська область, 56150, ідентифікаційний код 37893781) до Головного управління ДПС в Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027), Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, 43010, ідентифікаційний код 44106679) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №49724/37893781/2 від 30.09.2022р та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних складений ТОВ «Виробнича компанія «Прометей» розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 03.05.2022 року № 3 до податкової накладної 28.12.2020 р. № 13 - відмовити.

2. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко