Рішення

від 06.03.2024 по справі 420/20793/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20793/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 43953612; адреса: вул.Хімічна, буд.1/27, офіс 403, м.Одеса, 65049) до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044), Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області, в якій представник позивача просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.02.2023 р. № 23590 про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВа «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» судовий збір у сумі 2684грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст.262 КАС України.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначив, що в оскарженому рішенні відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючий орган навів лише періоди здійснення позивачем господарської діяльності, та вказав коди ЄДРПОУ його контрагентів. Крім того, у Рішенні про відповідність позивача критеріям ризиковості платника не відображено інформацію щодо дати, номеру та підстав прийняття рішень про відповідність контрагентів позивача критеріям ризиковості. Таким чином, в рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості, в порушення вимог Порядку №1165, відповідачем не зазначено всіх обов`язкових реквізитів рішення, а саме не вказано яка саме конкретна інформація стала підставою для прийняття рішення, що свідчить про необґрунтованість та незаконність останнього. З первинних документів позивача, складених за господарськими відносинами з вищенаведеними контрагентами, вбачається зміст і обсяг фінансово-господарських операцій, по яких позивач подав та отримав для реєстрації податкові накладні, будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять. Про наявність таких невідповідностей або розбіжностей податковий орган також не повідомляв позивача. відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії Головного Управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №23590 від 17.02.2023 року є невмотивованим, необґрунтованим, непідтвердженим жодними доказами, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

05.09.2023 року ГУ ДПС в Одеській області подало суду відзив на позов, у якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначило, що в оскаржуваному рішенні зазначено код податкової інформації стосовно ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ»: 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13- придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Контролюючим органом встановлено придбання товарів/послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості: TOB "ГЛАВ-БУХ КОНСАЛТИНГ" (43996551) включено до переліку ризикових платників податків 30.06.2022; встановлена реалізація товарів/послуг на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості; ТОВ "ТАРВУС ТРЕЙД" (44802169) включено до переліку ризикових платників податків 22.12.2022 року; ТОВ "ЗОРАН ТРЕЙД" (44767292) - включено до переліку ризикових платників податків 22.12.2022 року; ТОВ "ФОЛТЕК ТІМ" (44453834) включено до переліку ризикових платників податків 22.12.2022 року; ТОВ "ІНТЕРЕКОСКЛАД" (43553938) - включено до переліку ризикових платників податків 26.01.2022 року; ТОВ "РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО "НАБЛЮДАТЕЛЬ ЛАЙВ" (43449916) включено до переліку ризикових платників податків 19.01.2022 року. Позивачем до контролюючого органу не подано жодних повідомлень щодо спростування обставин, зазначених в рішенні №23590 від 17.02.2023 року, що в свою чергу, унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Адміністративні суди наділені правом надавати оцінку актам суб`єктів владних повноважень. У той же час позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових, на думку ГУ ДПС в Одеській області, є неправомірною, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету. Фактично у разі ухвалення вказаних рішень суд підміняє собою контролюючий орган - ДПС, приймає позицію платника податків при наявній у ДПС податковій інформації про протилежне. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту. За наслідками наявної податкової інформації позивача включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Позивач фактично ознайомлений з недоліками, які були виявлені в рамках опрацювання повідомлення поданого до контролюючого органу на предмет розгляду питання про невідповідність критеріям ризиковості позивача, при цьому жодних уточнень та повторного повідомлення направлено не було. Відповідачем доведено обґрунтованість виникнення у контролюючого органу підстав для віднесення підприємства позивача до критеріїв ризиковості платника податків на підставі наявної податкової інформації за проведеним моніторингом з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки.

12.09.2023 року позивач подав відповідь на відзив на позов, у якій, зокрема, зазначив, що Порядок №1165 прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021р. по справі №640/11321/20, від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20. Відтак, посилання представника відповідача у відзиві на неправомірність вимоги щодо оскарження рішення про виключення позивача з переліку ризикових є безпідставним та таким, що спростовується вищезазначеними нормами чинного законодавства та практикою Верховного суду. Щодо неподання до контролюючого органу повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості - пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Відтак це є правом, а не обов`язком платника податку, та не свідчить про правомірність зазначеного рішення та неможливість його оскарження до суду. Можливість надання платником податків переліку документів залежить від чіткого формулювання податковим органом підстав віднесення платника податку до ризикових, що прямо впливає на можливість надання платником податку відповідних документів. Однак, із оскаржуваного рішення не вбачається, що підставою його прийняття стало ненадання платником документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості, як і не зазначено, які саме документи повинен надати платник податку. В оскаржуваному рішенні зазначена підстава - пункт 8 критеріїв ризиковості платника податку - постачання/ придбання товарів (послуг) у платника (платнику) податку, щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Отже висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які включені до переліку ризикових. Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів. в оскаржуваному Рішенні взагалі не обґрунтовано та не зазначено, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з зазначеними контрагентами, як і не зазначено у чому полягало порушення законодавства по таких операціях з боку підприємства Позивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових. Спірне рішення не містить доказів фіктивності правочинів з наведеними контрагентами з посиланнями на відповідні документи. Крім того, податкові накладні, складені при здійсненні господарських операцій з вищенаведеними контрагентами - були прийняті та зареєстровані контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, що мають значення для справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є юридичною особою суб`єктом підприємницької діяльності, який господарює за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.18 - діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.41- оптова торгівля текстильними товарами.

На підставі договору оренди нежитлового приміщення №01-05/21 від 01.09.2022 року ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» орендує у ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ПЕРСПЕКТИВА» нежитлове приміщення загальною площею 150кв.м., яке розташоване у корпусі «Х» за адресою: м.Одеса, вул.Балківська, 130 (а.с.16-24); на підставі договору суборенди нежитлового приміщення №05-09/2022ВЗ від 01.09.2022 року (укладеного з ТОВ «ІНК МОНОЛІТ») частину нежитлового приміщення за адресою м.Одеса, вул.Хімічна, буд.1/27 (а.с.25-29).

Між ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» (Замовник) і ТОВ «ГЛАВ-БУХ КОНСАЛТИНГ» (Виконавець) було укладено Договір №15 від 27.12.2021 про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку, відповідно до умов п.1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання з надання послуг з ведення бухгалтерського обліку в порядку, в обсязі і на умовах, визначених цим Договором. 31.01.2022 р. Сторонами був підписаний Акт надання послуг № 21, з якого вбачається, що Виконавцем були надані бухгалтерські послуги з підготовки звітності за січень 2022 р. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Платіжною інструкцією № 24 від 02.02.2022 р. підтверджено оплату ТОВу «ГЛАВ-БУХ КОНСАЛТИНГ» за січень 2022 р. (а.с.55-59) позивачем.

14.09.2022 року між ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» (Продавець) і ТОВ «ТАРВУС ТРЕЙД» (Покупець) було укладено Договір поставки № 28/09-3, відповідно до умов п. 1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у додатках до цього договору. Як підтверджується видатковими накладними № 92 від 28 вересня 2022, № 93 від 28 вересня 2022, № 94 від 29 вересня 2022, № 100 від 14 жовтня 2022, № 102 від 26 жовтня 2022 р., Постачальником ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» було передано, а Покупцем ТОВ «ТАРВУС ТРЕЙД» було прийнято товари та інструменти, а саме: ремкомплекти для пневмопістолета, шланги гумові для пневмопістолета, пневмоінструмент для розпилення, фітинги з чорних металів, набір гайкових ключів тощо. Платіжними інструкціями № 31 від 20.20.2022 р., № 48 від 15.11.2022 р. ,№ 85 від 23.12.2022 р. підтверджується оплата Покупцем за поставлений товар. Податкові накладні № 17 від 28.09.2022 р. , № 18 від 28.09.2022 р., № 19 від 29.09.2022 р, № 4 від 26.10.2022 р. та квитанції до них свідчать, що документи прийнято ДПС (а.с.63-80).

Між ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» (Продавець) і ТОВ «ЗОРАН ТРЕЙД» (Покупець) було укладено Договір поставки № 26/09-1 від 29.09.2022, відповідно до умов п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у додатках до цього договору. На підтвердження факту передачі товару (фітинги з чорних металів, манометри, компресор, інші інструменти та матеріали, тощо) Сторонами складено видаткову накладну № 103 від 17 жовтня 2022. Платіжними дорученнями № 3 від 13.10.2022 р., № 4 від 02.11.2022 р. підтверджується оплата за поставлений товар (а.с.81-85) позивачу.

19.09.2022 року між позивачем (Продавець) і ТОВ «ФОЛТЕК ТІМ» (Покупець) було укладено Договір поставки № 43, за умовами п.1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у додатках до цього договору. На підтвердження факту передачі товару (ключі балонні та тріщіточні, набір гайкових ключів, пневмогайковерт) Сторонами складено видаткову накладну № 91 від 26 вересня 2022. Платіжним дорученням №10 від 19.10.2022 р. підтверджується оплата за поставлений товар на адресу позивача. Податкова накладна № 16 від 26.09.2022 р. та квитанція до неї свідчать, що документи прийнято ДПС (а.с.86-91).

Між ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» (Продавець) і ТОВ «ІНТЕРЕКОСКЛАД» (Покупець) було укладено Договір поставки № 18/1 від 09.02.2022 року, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у додатках до цього договору. На підтвердження факту передачі товару (інструменти та матеріали, тощо) Сторонами складено видаткові накладні №53 від 09.02.2022; № 54 від 11.02.2022; № 55 від 15.02.2022;№ 56 від 15.02.2022; № 57 від 17.02.2022. Платіжними інструкціями № 563 від 14.06.2022, № 569 від 16.06.2022 підтверджується оплата за поставлений товар позивачу. Податкові накладні № 18 від 09.02.2022 р. , № 19 від 11.02.2022, № 20 від 15.02.2022, № 21 від 15.02. 2022, № 17.02.2022 та квитанції до них свідчать, що документи прийнято ДПС (а.с.92-110).

10.01.2022 року між позивачем (Продавець) і ТОВ «НАБЛЮДАТЕЛЬ ЛАЙВ» (Покупець) було укладено Договір поставки № 01/22-1 від 10.01.2022 року, за умовами п.1.1 якого, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у додатках до цього договору. На підтвердження факту передачі товару Сторонами складено видаткові накладні № 3 від 10.01.2022, №4 від 10.01.2022; № 5 від 10.01.2022. Податкові накладні № 5 від 10.01.2022 р., № 6 від 10.01.2022, № 7 від 10.01.2022, та квитанції до них свідчать, що документи прийнято ДПС (а.с.111-121).

17.02.2023 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення №23590 (а.с.54) про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яким була встановлена відповідність ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» Критеріям ризиковості платника податку з підстав встановлених п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У розділі коди податкової інформації, що є підставою для прийняття рішення: 12- постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. У графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначені господарські операції:

- з придбання товару у платника податку, задіяного у ризиковій операції, податковий номер 43996551, період здійснення господарської операції: 20.12.2021-09.12.2022;

- з постачання товару платнику податку, задіяного у ризиковій операції, податковий номер 44802169, період здійснення господарської операції: 30.12.2021-15.12.2022;

- з постачання товару платнику податку, задіяного у ризиковій операції, податковий номер 44767292, період здійснення господарської операції: 30.12.2021-15.12.2022;

- з постачання товару платнику податку, задіяного у ризиковій операції, податковий номер 44453834, період здійснення господарської операції: 30.12.2021-15.12.2022;

- з постачання товару платнику податку, задіяного у ризиковій операції, податковий номер 43553938, період здійснення господарської операції: 30.12.2021-15.12.2022;

- з постачання товару платнику податку, задіяного у ризиковій операції, податковий номер 43449916, період здійснення господарської операції: 30.12.2021-15.12.2022.

Отже у спірних господарських операціях позивач виступав як постачальник, так і як продавець товарів/послуг.

Вважаючи вказане рішення необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками, визначеними статтею 193 Кодексу, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку; 4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена виключно операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД/умовним кодом товару та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором, які зазначені у врахованій таблиці даних платника податку за умови, що стосовно платника податку, який подав такі податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; 5) у податковій накладній/розрахунку коригування відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі накладна/розрахунок складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до частини другої статті 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та основним видом діяльності якого є хоча б один з таких видів економічної діяльності відповідно до КВЕД: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11); вирощування рису (01.12); вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (01.13); вирощування винограду (01.21); вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (01.24); вирощування ягід, горіхів та інших фруктів (01.25); відтворення рослин (01.30); розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41); розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів (01.42); розведення овець і кіз (01.45); розведення свиней (01.46); розведення свійської птиці (01.47); морське рибальство (03.11); прісноводне рибальство (03.12); морське рибництво (аквакультура) (03.21); прісноводне рибництво (аквакультура) (03.22); виробництво м`яса (10.11); виробництво м`яса свійської птиці (10.12); виробництво м`ясних продуктів (10.13); перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків (10.20); виробництво фруктових і овочевих соків (10.32); виробництво олії та тваринних жирів (10.41); виробництво маргарину і подібних харчових жирів (10.42); перероблення молока, виробництво масла та сиру (10.51); виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (10.61); виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (10.71); виробництво сухарів і сухого печива, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання (10.72); виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів (10.73); виробництво цукру (10.81); виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (10.82); виробництво чаю та кави (10.83); виробництво прянощів і приправ (10.84); виробництво готової їжі та страв (10.85); виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів (10.86); виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угрупувань (10.89); виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (10.91); виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки (11.07). Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р.№ 64 Про введення воєнного стану в Україні; 6) обсяг постачання, зазначений у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній, яка підлягає наданню отримувачу (покупцю), не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку; 7) загальна сума абсолютних значень коригування на зменшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику та/або загальна сума абсолютних значень коригування на збільшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику, зазначених у поданому для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування до податкової накладної, не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку. Обсяг операцій у поточному місяці, зазначених у зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних /розрахунках коригування відповідно до підпунктів 6 і 7 цього пункту, з урахуванням обсягу операцій у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній/розрахунку коригування не перевищує 500 тис. гривень.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено. При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається: актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту; інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку у разі відповідності вимогам пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Наказом Державної податкової служби України № 17 від 11.01.2023 року затверджено довідки кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платнику податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення 12- постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; вказано тип (придбання/постачання) та дата операцій, проведених позивачем з його контрагентами, а також зазначені коди ЄДРПОУ контрагентів (які описані судом вище у рішенні).

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вирішуючи питання про правомірність рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.02.2023 року №2590, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яким вироблена позиція, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31.07.2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки»(CASE OF DRUЋSTEVNН ZБLOЋNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC); п.156-157, 159 рішення від 21.07.2011 року у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. Проти Кіпру» (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); п.44 рішення від 22.11.1995 року у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM); п.4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 08.03.1994 року у справі «ISKCON та 8 інших проти Об`єднаного Королівства» (ISKCON and 8 Others against the United Kingdom); п.47-56 рішення від 02.12.2010 року у справі «Путтер проти Болгарії» (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).

Ключовим питанням спору є існування тих фактів та обставин, які вказують на наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З`ясування таких фактів та обставин повинно здійснюватися на підставі наданих сторонами доказів.

Разом з тим, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ», хоч і містить посилання на коди податкової інформації, яка є підставою для його прийняття, проте не містить чіткої причини їх прийняття та розшифровку, яка безпосередньо податкова інформація слугувала підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податку; в рішенні не зазначені конкретні господарські операції, за результатом яких складено та направлено на реєстрацію відповідні податкові накладні, як позивачем в якості постачальника, так і його контрагентами як постачальниками товарів /послуг.

Порядком № 1165 передбачено включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, після автоматизованого моніторингу платника податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, та коли податкова накладна чи розрахунок коригування відповідають хоча б одному критерію ризиковості платника податку.

В оскаржуваному не було зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не було зазначено, які саме документи та по яким господарським операціям слід надати, що дозволяло б позивачу надати достатню інформацію та копії документів для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Разом з тим, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом, підстав для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з посиланням на конкретні операції та/або податкові накладні, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податковим кодексом України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Таким чином, Порядком № 1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.

При цьому, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд зазначає, що встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкових накладних, поданих для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Така правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20, від 23 червня 2022 року по справі № 640/6130/20.

Верховний Суд в постанові від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Така правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі №520/480/20.

ГУ ДПС в Одеській області не надано належних та допустимих доказів, в тому числі протоколу засідання Комісії, які б свідчили про проведення комісією Головного управління ДПС в Одеській області, як комісією регіонального рівня, засідань щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а також про наявність у контролюючого органу податкової інформації, що свідчила про ризик порушення позивачем норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкових накладних та розрахунків коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних як позивачем як постачальником, так і його контрагентами також у статусі постачальників, з порушенням норм Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Рішення від 17.02.2023 року №23590 не містить інформації про суть, характер, обсяг та дати конкретних вчинених платником податків ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» господарських операцій, а також про реквізити (дата, номер), суть і зміст документів, що містять відомості про такі вчинені операції (зокрема, податкових накладних), - що на переконання контролюючого органу підпадають під ознаки ризикових.

Верховний Суд в постанові від 04.06.2020 року у справі № 340/422/19 зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.04.2020 року у справі №160/93/19.

Оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки суд позбавлений можливості перевірити його обґрунтованість за відсутності належним та допустимих доказів віднесення позивача до платників податків, які відповідають Критеріям ризиковості у відносинах позивача з його контрагентами.

Суд відхиляє посилання ГУ ДПС в Одеській області у відзиві на позовну заяву на те, контрагенти позивача включені до переліку ризикових платників податків -ТОВ «ТАРВУС ТРЕЙД» (44802169) 22.12.2022 року; ТОВ "ЗОРАН ТРЕЙД" (44767292) - 22.12.2022 року; ТОВ "ФОЛТЕК ТІМ" (44453834) 22.12.2022 року; ТОВ"ІНТЕРЕКОСКЛАД" (43553938) - 26.01.2022 року; ТОВ "РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО "НАБЛЮДАТЕЛЬ ЛАЙВ" (43449916) 19.01.2022 року, як на підставу віднесення ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» до переліку ризикових платників податків, з огляду на неприпустимість притягнення до відповідальності позивача за неправомірні інших юридичних осіб, що також підтверджується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка, в свою чергу, для національних судів є джерелом права.

Безпосередній зв`язок висновків податкового органу щодо контрагентів позивача із наведеними вище господарськими операціями, та відповідно визнання позивача таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, судом не встановлений з поданих матеріалів, а відповідачем - не обґрунтований за допомогою належних та допустимих доказів.

Суд констатує, що оскаржуване рішення ґрунтується на ланцюгу припущень, що визнання контрагентів позивача такими, що відповідають ознакам ризиковості платника ПДВ, є безумовною підставою для спірного висновку стосовно і самого позивача як постачальника/отримувача товарів/послуг. Проте така позиція судом відхиляється як необґрунтована з огляду викладеного вище.

Національне законодавство, а саме ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: ... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, поширення на позивача ризиковості через стосунки з іншим ризиковими платником податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Також суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивачем після прийняття оскаржуваного рішення не було надано до контролюючого органу повідомлень, які б спростували обставини зазначені в рішенні, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості, оскільки відповідно до п.6 Порядку № 1165 що у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право, а не зобов`язаний подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Урішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. Croatia", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Lelas v. ").Рішення №23590 від 17.02.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню, як необґрунтоване, тому суд дійшов висновку, що порушені права позивача як платника ПДВ підлягають судовому захисту шляхом зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 43953612) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідачем не доведена обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення, відзив на позовну заяву відтворює законодавчі норми та покликання на рішення щодо контрагентів позивача, не містить доречних аргументів проти доводів позивача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково, із відмовою у задоволенні вимог до Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка в адміністративному процесі не наділена самостійною процесуальною дієздатністю, отже не може виступати відповідачем поряд із ГУ ДПС в Одеській області, будучи сформованою у складі останнього як колегіальний орган.

Доводи ГУ ДПС в Одеській області, викладені у відзиві на позовну заяву, суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 2684 грн. (а.с.13).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2684грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ: 43953612; адреса: вул.Хімічна, буд.1/27, офіс 403, м.Одеса, 65049) до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044), Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.02.2023 року №23590 про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ: 43953612) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У задоволенні вимог до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗИМУТ ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ: 43953612; адреса: вул.Хімічна, буд.1/27, офіс 403, м.Одеса, 65049) 2684(дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн. 00коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян