Рішення

від 06.03.2024 по справі 420/25465/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25465/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

06 березня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 420/25465/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ТЕМП» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/25465/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ТЕМП» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням суду від 23.01.2024 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ТЕМП» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №21718/15-32-04-06 від 30.08.2023 року.

26.02.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі № 420/25465/23, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ТЕМП» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500, 00 грн.

Ухвалою від 27.02.2024 року суд призначив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі №420/25465/23 у судовому засіданні на 06.03.2024 року.

04.03.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому відповідачем зазначено, що представником позивача не дотримано вимоги частин четвертої та п`ятої статті 134 КСУ України оскільки не було надано до Головного управління ДПС в Одеській області належного детального розрахунку із описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Адвокатом не зазначається жодної інформації щодо взагалі витраченого часу на супроводження даної судової справи. Також, відповідач вказує, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії, складністю справи, ціною позову. В даному випадку , на думку відповідача, заявлена сума на правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи. Так, станом на лютий 2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області здійснено аналіз судових рішень винесених адміністративними судами України (згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень України) по справах за участю державних органів, стосовно практики відшкодування витрат на правничу допомогу. Відповідно до яких середня сума відшкодування витрат на правову допомогу по Україні складає від 2270 до 5000 грн., що дає підстави вважати про надмірне перевищення заявлених витрат на правову допомогу. При цьому, судова справа № 420/25465/23 за своєю суттю є абсолютно нескладною, із наявною сталою судовою практикою та необхідністю лише визначення судом фактичних обставин та їх відповідність вимогам чинного законодавства. А тому, будь-якої підготовки до розгляду даної справи з боку позивача не вимагається. Також, позивач не надав суду доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат. Відповідач вважає, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги, а тому просить суд на підставі ч.ч. 6, 7 статті 134 КАС України зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року 2684 грн. під час вирішення відповідного питання, у разі задоволення судом вимог позивача.

У судове засіданні, призначене на 06.03.2024 року, сторони в судове засідання не з`явилися, про розгляд заяви повідомлялися в установленому законом порядку. Від представника позивача надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення в письмовому провадженні, на задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу наполягає в повному обсязі.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, дослідивши надані учасниками сторін докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Крім того згідно з частиною 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Таким чином, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Так, суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що 08.09.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ТЕМП» (Замовник) та ОСОБА_1 (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №02971268/2, за яким Адвокат зобов`язався за завданням Замовника надати за плату правову допомогу з написання позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1, 3.3 вказаного договору гонорар Адвоката за написання позовної заяви та представництво інтересів Замовника в Одеському окружному адміністративному суді (у разі необхідності) складає 8500,00 грн., що сплачує клієнт на розрахунковий рахунок адвоката протягом 10 календарних днів з дати підписання договору. Завдання надання правової допомоги Адвокатом та прийняття їх результатів Замовником оформлюється звітами про надану правову допомогу, який підпиується сторонами.

На підтвердження понесених судових витрат представником позивача надано до суду:

- рахунок на оплату № 02971268 від 12.09.2023 року;

- платіжну інструкцію № 424 від 18.09.2023 року про сплату ТОВ «ЗАВОД ТЕМП» на користь адвоката Желдакова Я.І. суми 8500,00 грн.;

- звіт від 18.09.2023 року про надану правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги № 02971268/2 від 08.09.2023 року, в якому вказано, що Адвокатом надано правову допомогу з написання позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області та гонорар за надану правову допомогу складає 8500,00 грн.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини 5 статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа №810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, а також такі обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, тобто доведеними стороною в процесі.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд критично ставиться до доводів адвоката, що вартість роботи по підготовці та поданні адміністративного позову у вказаній справі становить 8500,00 грн. Предмет спору у цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Таким чином, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову, яка складає 22 393,08 грн.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 5000,00 грн., які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 205, 243, 252, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 420/25465/23 задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ТЕМП» (Тираспольське шосе, 19, м. Одеса, 650085, код ЄДРПОУ 02971268) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 06.03.2024 року.

Суддя Г.В. Лебедєва