Рішення

від 07.03.2024 по справі 500/222/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/222/24

07 березня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос Сіфуд" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення № UA403020/2023/000239/2 від 20.09.2023, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос Сіфуд" (далі позивач, ТОВ "Лотос Сіфуд") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2023/000239/2 від 20.09.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Лотос Сіфуд" для здійснення митною оформлення ввезеного на територію України товару подано до Тернопільської митниці митну декларацію № 23UA403020014930U2 від 20.09.2023, в якій визначено митну вартість товару за ціною договору. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі МК України), а відтак у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару за основним методом і переходу до резервного.

Позивач вказує, що згідно рахунку №231658 від 12.09.2023 оплата повинна бути здійснена протягом 14 днів, відтермінування. На день митного оформлення товар імпортований згідно вищевказаного рахунку було оплачено позивачем в повному обсязі відповідно до платіжного доручення №S80 від 15.09.2023. Крім того, платіжний документ не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару. Всі дані необхідні для ідентифікації імпортованого товару (якісні та кількісні характеристики), ціни товару, умов поставки та оплати, покупця та продавця чітко визначено у рахунку №231658 від 12.09.2023.

Так як, предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, то основними документами, в яких зазначається вартість товару є: рахунок №231658 від 12.09.2023, прайс-лист від 12.09.2023, митна декларації країни відправлення №4450912300 1644499 від 13.09.2023. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. Наявність ж у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. При цьому, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За таких підстав, вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2023/000239/2 від 20.09.2023 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 17.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Тернопільською митницею подано до суду відзив на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що при перевірці поданої митної декларації та документів, долучених до декларації, митним органом встановлено наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах. Інкотермс-2020 термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (… назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до ч.10 ст.58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підляже сплаті, зокрема:- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;- витрати на страхування цих товарів. Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Рахунок від 19.09.2023 № DOW-108, не містить відомостей щодо згаданих складових. Заявка на перевезення передбачена п.1.1 договору про надання транспортних послуг від 27.06.2022 № 2127062022 до митного оформлення не подана. Згідно договору про надання транспортних послуг від 27.06.2022 №2127062022 та відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної від 12.09.2023 експедитор "Dosent Technology UAB" залучає до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням третіх осіб. Проте декларантом не надано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування автомобільного транспортування вантажу. Наданий прайс-лист (не має терміну дії) містить інформацію щодо ціни товарів виключно на умовах поставки FCA Haroysund , що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців. Крім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. В оскаржуваному рішенні зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної, а також причини застосування резервного методу відповідно до ст.64 МК України. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація № UA403020/2022/024606 від 16.11.2022, де вартість такого товару становить 5,9062 дол.США/кг (куски лосося морожені, на умовах поставки FCA NO Haroysund відправник Vikenco AS).

З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

Ухвалою суду від 06.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотанні Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що 24.06.2022 між компанією "Vikenco AS" (Норвегія), продавець, та ТОВ "Лотос Сіфуд" (Україна), покупець, укладено зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товару № 24/062022, на виконання якого згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №231658 від 12.09.2023 позивачем на митну територію України ввезено товар.

20.09.2023 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA403020014930U2, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:

товар 1 "Шматки лосося морожені (лат.Salmo Salar), без шкіри, нетто - 1080,00кг. Являють собою шматки м`яса без шкіри, плавців та хребтових, черевних і реберних кісток, різні за формою та розміром. Без вмісту солі та спецій (прянощів), не піддані тепловій обробці. Без ГМО. Упаковка: 120 картонних коробок. Дата виробництва: 09/2023. Термін зберігання при температурі -18град.С - 18 місяців від дати виробництва. Виробник: M-200 Vikenco AS, Norway. Торговельна марка: Vikenco";

товар 2 "Хребти лосося морожені (лат.Salmo Salar), нетто - 12960,00 кг. Із залишками м`яса та плавців. Упаковка: 720 картонних коробок. Дата виробництва: 09/2023. Термін зберігання при температурі -18град.С - 12 місяців від дати виробництва. Без додавання спецій та консервантів, без теплової кулінарної обробки. Без ГМО. Обрізі лосося морожені (лат.Баїто Salar). на шкірі, з кістками, нетто - 1200,00 кг. Являють собою шматки риби на шкірі, з кістками, можуть містити плавники, , різні за формою та , розміром. Без вмісту солі та спецій (прянощів), не піддані тепловій обробці. Без ГМО. Упаковка: 60 картонних коробок. Дата виробництва: 09/2023. Термін зберігання при температурі -18град.С - 12 місяців від дати виробництва. Виробник: M-200 Vikenco AS, Norway Торговельна марка: Vikenco";

товар 3 "Обрізі лосося морожені (лат.Salmo Salar), 2nd (другий сорт), на шкірі, з кістками, нетто - 2400,00 кг. Являють собою шматки риби на шкірі, з кістками, можуть містити плавники, різні за формою та розміром. Без вмісту солі та спецій (прянощів), не піддані тепловій обробці. Без ГМО. Упаковка: 120 картонних коробок. Дата виробництва: 09/2023. Термін зберігання при температурі -18град.С - 12 місяців від дати виробництва. Виробник: M-200 Vikenco AS, Norway Торговельна марка: Vikenco";

товар 4 "Трімінги (смужки) лосося морожені (лат.Salmo Salar), без шкіри, нетто - 1620,00кг. Являють собою невеликі шматки м`яса без шкіри, плавців та хребтових, черевних і реберних кісток, різні за формою та розміром. Без вмісту солі та спецій (прянощів), не піддані тепловій обробці. Без ГМО. Упаковка: 180 картонних коробок. Дата виробництва: 09/2023. Термін зберігання при температурі -18град.С - 18 місяців від дати виробництва. Виробник: M-200 Vikenco AS, Norway Торговельна марка: Vikenco".

Одночасно із митною декларацією надано ряд документів, зокрема для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення: сертифікат якості від 12.09.2023; рахунок-фактура (інвойс) № 231658 від 12.09.2023; автотранспортна накладна - CMR від 12.09.2023; сертифікат про походження товару № AR568998700 від 13.09.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № DOW-108 від 19.09.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 24/062022 від 24.06.2022; договір про надання послуг митного брокера № 171 від 24.06.2022; договір (контракт) про перевезення № 2127062022 від 27.06.2022; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 15.09.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10468999 від 19.09.2023.

Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів"; "203-1 Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації"; "911-1 Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки". Також, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: "По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1, 2, 3, 4). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МК України. По нерезиденту Vikenco наявні ризики порушення митного законодавства. По вказаних учасниках ЗЕД наявні ризики заявлення недостовірних відомостей щодо товарів за результатами отриманих відповідей уповноважених органів іноземних країн щодо непідтвердження автентичності документів. По товарах, митне оформлення яких здійснено раніше, виявлено розбіжності щодо заявленої митної вартості та умов поставки. Необхідно перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях. Товар(и) № 1. Податкове навантаження на товари значно вище, ніж на інші товари в даній МД. Існує значний ризик декларування неправдивих відомостей про кількість товарів (заниження кількості зазначених товарів за рахунок завищення інших). Необхідно здійснити повний огляд усіх товарів.".

Уповноваженій особі декларанта було направлено електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів наступного змісту: "Початок консультації з митним органом. Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, прошу Вас надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо, рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.2 ст.53 МК України надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.".

На вимогу митного органу уповноваженою особою декларанта надано: проформу-інвойс № 787695 від 12.09.2023; довідку про транспортні витрати № №DOW-108 від 19.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару від 15.09.2023; копію митної декларації країни відправлення № 445091 2300 164499 від 13.09.2023; прайс-лист від 12.09.2023; договір про надання транспортних послуг № 2127062022 від 27.06.2022, та повідомлено про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, інших додаткових документів не існує та не будуть подані.

За результатами розгляду поданої митної декларації № 23UA403020014930U2 від 20.09.2023 та доданих до неї документів, Тернопільською митницею 20.09.2023 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2023/000239/2, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом.

Зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару. За результатами опрацювання документів встановлено, що Інкотермс-2020 термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (...назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до ч.10 ст.58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підляже сплаті, зокрема:- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;- витрати на страхування цих товарів. Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавці договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомо, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка. Рахунок від 19.09.2023 № DOW-108, не містить відомостей щодо згаданих складових. Заявка на перевезення передбачена п.1.1 договору про надання транспортних послуг від 27.06.2022 № 2127062022 до митного оформлення не подана. Згідно договору про надання транспортних послуг від 27.06.2022 №2127062022 та відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної від 12.09.2023 експедитор "Dosent Technology UAB" залучає до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням третіх осіб. Проте декларантом не надано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування автомобільного транспортування вантажу. Наданий прайс-лист (не має терміну дії) містить інформацію щодо ціни товарів виключно на умовах поставки FCA Haroysund , що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців.

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за митною декларацією № UA403020/2022/024606 від 16.11.2022 на рівні 5,9062 дол. США/кг куски лосося морожені, на умовах поставки FCA NO Haroysund відправник Vikenco AS).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Як встановлено судом, поданий декларантом позивача до митного оформлення документ рахунок-фактура (інвойс) № 231658 від 12.09.2023 за назвою і змістом відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.53 МК України.

На виконання п.2 ч.2 ст.53 МК України ТОВ "Лотос Сіфуд" представлено зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товару № 24/062022 від 24.06.2022.

Митному органу надано і транспортні (перевізні) документи, зазначені в п.6 ч.2 ст.53 МК України, серед яких: автотранспортна накладна CMR від 12.09.2023, договір (контракт) про перевезення № 2127062022 від 27.06.2022, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № DOW-108 від 19.09.2023, довідку про транспортні витрати № №DOW-108 від 19.09.2023.

Що стосується документів, передбачених п.4 ч.2 ст.53 МК України, то згідно рахунку-фактури (інвойс) № 231658 від 12.09.2023 оплата за поставлений товар повинна бути здійснена протягом 14 днів (післяоплата). Також ТОВ "Лотос Сіфуд" подано банківський платіжний документ, що стосується товару від 15.09.2023.

Перелік документів, визначений в п.7-8 ч.2 ст.53 МК України (ліцензія на імпорт товару, страхові документи) не стосуються спірних правовідносин.

Відсутні підстави, наведені у ч.5, 6 ст.52 МК України, і для подання позивачем декларації митної вартості згідно п.1 ч.2 ст.53 МК України.

Водночас, декларантом позивача до митного оформлення надано прайс-лист від 12.09.2023 відповідно до п.6 ч.3 ст.53 МК України та митну декларацію країни відправлення № 445091 2300 164499 від 13.09.2023 згідно з п.7 ч.3 ст.53 МК України.

Положеннями ч.1 ст.57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Згідно з ч.2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно ч.5 ст.57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

У відповідності до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

Згідно ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації № 23UA403020014930U2 від 20.09.2023, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною контракту.

Вартість придбаного ТОВ "Лотос Сіфуд" у компанії "Vikenco AS" товару підтверджуються: зовнішньоекономічним контрактом № 24/062022 від 24.06.2022, рахунком-фактурою (інвойс) № 231658 від 12.09.2023, банківським платіжним документом, що стосується товару від 15.09.2023, автотранспортною накладною CMR від 12.09.2023, договором (контрактом) про перевезення № 2127062022 від 27.06.2022, рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № DOW-108 від 19.09.2023, довідкою про транспортні витрати № №DOW-108 від 19.09.2023, прайс-листом від 12.09.2023, а також митною декларацією країни відправлення № 445091 2300 164499 від 13.09.2023.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-XII суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб`єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (ст.2 Закону). Частиною 1 ст.14 цього Закону суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності дозволено самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків та інших умов його виконання.

Відповідно до умов договору продажу і поставки товару № 24/062022 від 24.06.2022, загальна сума контракту складається з сум інвойсів вказаних у п.1.1 цього контракту (п.2.1). Ціни в інвойсах на товар, що поставляється, вказані на умовах обумовлених в п.4.1 цього договору або у відповідних додаткових угодах на окрему партію товару у разі зміни умов поставки. В ціну включена вартість товару, затрати на транспортування CFR/CIF Клайпеда, FCA Клайпеда, FCA Норвегія, CPT Тернопіль, страхування. Валюта ціни товару вказана в інвойсі і встановлена в доларах США (п.5.1). Оплата товару проводиться в доларах США на розрахунковий рахунок продавця. Умови будуть змінюватися від продажу до продажу згідно інвойсу. Зазвичай купівля-продаж здійснюватиметься таким чином: після оплата протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару на склад покупця; 100% передоплата (п.5.2).

З умов договору вбачається можливість додаткового регулювання строків розрахунків за товар між позивачем та продавцем, такі остаточно визначаються у рахунках (інвойсах) на поставку кожної окремої партії товару. При цьому в ціну включена вартість товару, затрати на транспортування FCA Норвегія.

Умови поставки або Франко-перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно.

За обставин цієї справи, декларант поніс витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України, що відповідає умовам поставки.

В той же час, відповідач поставив під сумнів митну вартість товару з підстав ненадання заявки на перевезення, передбаченої п.1.1 договору про надання транспортних послуг від 27.06.2022 № 2127062022, яка міститься в матеріалах справи, та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди.

За змістом договору про надання транспортних послуг № 2127062022 від 27.06.2022, його сторонами є виконавець транспортна компанія "Dosent Technology UAB" і замовник ТОВ "Лотос Сіфуд". Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання здійснити перевезення товарів замовника, власними або орендованими транспортними засобами, а також транспортно-експедиторське обслуговування товарів за дорученням і за рахунок замовника.

Твердження відповідача про те, що відповідно до договору про надання транспортних послуг від 27.06.2022 №2127062022 та міжнародної товарно-транспортної накладної від 12.09.2023 експедитор "Dosent Technology UAB" залучає до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням третіх осіб, не впливає на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів, яка підтверджується також й іншими поданими документами.

Зокрема, позивачем було подано рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № DOW-108 від 19.09.2023 та довідку про транспортні витрати №DOW-108 від 19.09.2023, в яких чітко зазначено вартість транспортних витрат по доставці вантажу на користь ТОВ "Лотос Сіфуд" маршрутом: Haroysund Ягодин 2800,00 євро, Ягодин Тернопіль 300,00 євро.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

З огляду на це суд зазначає, що надані декларантом позивача докази витрат на транспортне перевезення імпортованого товару є допустимими і достатніми доказами на підтвердження відповідних витрат на перевезення товарів, які включені до митної вартості товару.

Не обґрунтованими суд вважає і доводи відповідача про сумніви щодо заявленої митної вартості товару у зв`язку з тим, що наданий позивачем прас-лист від 12.09.2023 (не має терміну дії) містить інформацію щодо ціни товарів виключно на умовах поставки FCA Haroysund, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прас-листом для необмеженого кола покупців.

За позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 23.10.2020 у справі №810/690/17, прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

У представленому позивачем рахунку-фактурі (інвойс) № 231658 від 12.09.2023 визначено, що оплата за поставлений товар повинна бути здійснена протягом 14 днів після завантаження. При цьому, факт оплати ТОВ "Лотос Сіфуд" імпортованого товару стверджується банківським платіжним документом, що стосується товару від 15.09.2023.

Суд зауважує, що банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом банківських документів, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, який в силу ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при застосуванні норм права у спірних правовідносинах.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.

З огляду на це, митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Отже, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару (рибної продукції), і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Також суд вважає за необхідне відзначити, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (ч.5 ст.54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм ч.3 ст.53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог ст.55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2023/000239/2 від 20.09.2023 критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 2422,40 грн. відповідно до платіжної інструкції №487 від 12.01.2024.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості № UA403020/2023/000239/2 від 20.09.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос Сіфуд" судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07 березня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос Сіфуд" (місцезнаходження: вул.Бродівська, 44, м.Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 44828449);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддяМандзій О.П.