Постанова

від 04.03.2024 по справі 200/15529/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року справа №200/15529/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Блохіна А.А., Геращенка І.В., секретар судового засідання Азарова К.В., за участю представника Головного управління ДПС у Донецькій області Моткової Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року (головуючий суддя І інстанції Бєломєстнов О.Ю.), складене в повному обсязі 15 грудня 2023 року, у справі № 200/15529/21 за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з додатковою відповідальністю Управління механізації - 5 про стягнення з платника податків податкового боргу та за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю Управління механізації - 5 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Управління механізації - 5 про стягнення податкового боргу в розмірі 125 893,89 грн.

Разом із відзивом на позовну заяву, Товариством з додатковою відповідальністю Управління механізації - 5 до суду поданий зустрічний позов до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0015645204 від 28.11.2019 року на загальну суму 1681,78 грн., № 0000915204 від 16.01.2020 року на загальну суму 1854,40 грн., № 0073705204 від 23.06.2020 року на загальну суму 2781,61 грн., № 0032294407 від 02.05.2019 року на загальну суму 778,45 грн., № 0000/453/0416 від 18.11.2020 року на загальну суму 5499,04 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з додатковою відповідальністю Управління механізації - 5 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з додатковою відповідальністю Управління механізації - 5 про стягнення податкового боргу в розмірі 125 893,89 грн. відмовлено.

Зустрічний адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю Управління механізації - 5 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 0015645204 від 28.11.2019 року про застосування штрафу у сумі 1681,78 грн, № 0000915204 від 16.01.2020 року про застосування штрафу у сумі 1854,40 грн, № 0073705204 від 23.06.2020 року про застосування штрафу у сумі 2781,61 грн, №0032294407 від 02.05.2019 року про застосування штрафу у сумі 778,45 грн, №0000/453/0416 від 18.11.2020 року про застосування штрафу у сумі 5499,04 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення суду першої інстанції, задовольнити позовні вимоги управління та відмовити у задоволені зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Вказано, що за товариством з 2021 року рахується податковий борг у розмірі 125893,89 грн, який виник з причини несплати самостійно задекларованих зобов`язань з орендної плати за землю, штрафних санкцій та нарахованої пені, відтак такий борг підлягає стягненню з товариства.

Представник Головного управління ДПС у Донецькій області в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просила її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги податкового органу .

Представник товариства в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника податкового органу, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встанови наступне.

Товариство з обмежено відповідальністю «Управління механізації-5» зареєстроване за адресою: 84307, Донецька область, м.Краматорськ, просп. Олекси Тихого, 2, код ЄДРПОУ 23771088, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Краматорське відділення, Краматорське ДПІ).

Згідно договору оренди земельної ділянки № 431 Краматорська міська рада на підставі рішення від 20.12.2002 року передала, а орендар ЗАТ Управління механізації - 5 прийняв в оренду земельні ділянки загальною площею 1,9012 га по вул. Орджонікідзе в м. Краматорську. В оренду передавались земельні ділянки для обслуговування виробничої бази підприємства.

Станом на 11.10.2021 року за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 125 893,89 грн, який виник з причини несплати самостійно задекларованих зобов`язань, нарахованих штрафних санкцій та пені, а саме:

4635,82 грн - борг виник 30.10.2019 року (податковий розрахунок земельного податку №9026313946 від 19.02.2019 року термін сплати 30.10.2019 року);

4635,82 грн - борг виник 30.10.2019 року (податковий розрахунок земельного податку №9026313946 від 19.02.2019 року термін сплати 30.11.2019 року);

4635,82 грн - борг виник 30.10.2019 року (податковий розрахунок земельного податку №9026313946 від 19.02.2019 року термін сплати 30.12.2019 року);

1681,78 грн - борг виник 12.01.2020 року (податкове повідомлення-рішення форми Ш № 0015645204 від 28.11.2019 року, прийнято на підставі акта перевірки від 25.10.2019 року № 172/05-99-52-04/23771088);

4635,82 грн - борг виник 30.01.2020 року (податковий розрахунок земельного податку №9026313946 від 19.02.2019 року термін сплати 30.01.2020 року);

1854,40 грн - борг виник 03.02.2020 року (податкове повідомлення-рішення форми Ш № 0000915204 від 16.01.2020 року, прийнято на підставі акта перевірки від 17.12.2019 року № 355/05-99-52-04/23771088);

4635,82 грн - борг виник 01.03.2020 року (податковий розрахунок земельного податку №9029457702 від 19.02.2020 року термін сплати 01.03.2020 року);

4635,82 грн - борг виник 30.04.2020 року (податковий розрахунок земельного податку №9029457702 від 19.02.2020 року термін сплати 30.04.2020 року);

4635,82 грн - борг виник 29.06.2020 року (податковий розрахунок земельного податку №9029457702 від 19.02.2020 року термін сплати 29.06.2020 року);

4635,82 грн - борг виник 30.06.2020 року (податковий розрахунок земельного податку №9029457702 від 19.02.2020 року термін сплати 30.06.2020 року);

4635,82 грн - борг виник 30.07.2020 року (податковий розрахунок земельного податку №9029457702 від 19.02.2020 року термін сплати 30.07.2020 року);

2781,61 грн борг виник 10.08.2020 року (податкове повідомлення-рішення форми Ш № 0073705204 від 23.06.2020 року, прийнято на підставі акта перевірки від 25.05.2020 року № 499/05-99-52-04/23771088);

4635,82 грн - борг виник 31.08.2020 року (податковий розрахунок земельного податку №9029457702 від 19.02.2020 року термін сплати 31.08.2020 року);

4635,82 грн - борг виник 30.09.2020 року (податковий розрахунок земельного податку №9029457702 від 19.02.2020 року термін сплати 30.09.2020 року);

4635,82 грн - борг виник 30.10.2020 року (податковий розрахунок земельного податку №9029457702 від 19.02.2020 року термін сплати 30.10.2020 року);

4635,82 грн - борг виник 30.11.2020 року (податковий розрахунок земельного податку №9029457702 від 19.02.2020 року термін сплати 30.11.2020 року);

4635,82 грн - борг виник 30.12.2020 року (податковий розрахунок земельного податку №9029457702 від 19.02.2020 року термін сплати 30.12.2020 року);

4635,82 грн - борг виник 01.02.2021 року (податковий розрахунок земельного податку №9029457702 від 19.02.2020 року термін сплати 01.02.2021 року);

778,45 грн - борг виник 22.02.2021 року (податкове повідомлення-рішення форми Ш № 0032294407 від 02.05.2019 року, прийнято на підставі акта перевірки від 13.03.2019 року № 46/05-99-44-07/23771088);

4635,82 грн - борг виник 02.03.2021 року (податковий розрахунок земельного податку №9031652662 від 22.02.2021 року термін сплати 02.03.2021 року);

4635,82 грн - борг виник 30.03.2021 року (податковий розрахунок земельного податку №9031652662 від 22.02.2021 року термін сплати 30.03.2021 року);

4635,82 грн - борг виник 30.04.2021 року (податковий розрахунок земельного податку №9031652662 від 22.02.2021 року термін сплати 30.04.2021 року);

5499,04 грн - борг виник 28.05.2021 року (податкове повідомлення-рішення форма Ш № 0000/453/0416 від 18.11.2020 року, прийнято на підставі акта перевірки від 07.10.2020 року № 56/05-99-52-04/23771088);

4635,82 грн - борг виник 30.04.2021 року (податковий розрахунок земельного податку №9031652662 від 22.02.2021 року термін сплати 31.05.2021 року);

4635,82 грн - борг виник 30.06.2021 року (податковий розрахунок земельного податку №9031652662 від 22.02.2021 року термін сплати 30.06.2021 року);

4635,82 грн - борг виник 30.07.2021 року (податковий розрахунок земельного податку №9031652662 від 22.02.2021 року термін сплати 30.07.2021 року);

4635,82 грн - борг виник 30.08.2021 року (податковий розрахунок земельного податку №9031652662 від 22.02.2021 року термін сплати 30.08.2021 року);

4635,82 грн - борг виник 30.09.2021 року (податковий розрахунок земельного податку №9031652662 від 22.02.2021 року термін сплати 30.09.2021 року);

6674,69 грн пеня, нарахована на борг, що виник на підставі розрахунків від 19.02.2017 року та 19.02.2019 року за періоди з 29.01.2018 року по 28.02.2020 року.

Податкові повідомлення-рішення від 02.05.2019 та від 18.11.2020 були оскаржені до ГУ ДПС у Донецькій області.

Рішеннями ДФС України від 31.07.2019 року №26472/6/99-99-11-06-01-25 та ДПС України від 04.03.2021 року №4995/6/99-00-06-03-02-05 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги залишено без задоволення.

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми «Ю» від 11.02.2014 року №21-25, яка отримана відповідачем 14.02.2014 року.

Відповідачем надані дублікати квитанцій про сплату податкового боргу, у графі призначення платежу яких була зазначена орендна плата за 2019 рік (т.1 а.с. 101-106) від 28.02.2019 на суму 4636 грн, 29.03.2019 на суму 4636 грн, 26.04.2019 на суму 4636 грн, 30.05.2019 на суму 4636 грн, 30.07.2019 на суму 4636 грн, 30.08.2019 на суму 4636 грн, 30.09.2019 на суму 4636 грн, 30.10.2019 на суму 4636 грн, 29.11.2019 на суму 4636 грн, 27.12.2019 на суму 4636 грн, від 30.01.2020 на суму 4636 грн, меморіальний ордер від 27.06.2019 на суму 4636 грн.

Відповідачем також надані дублікати квитанцій про сплату податкового боргу, у графі призначення платежу яких була зазначена орендна плата за 2020 рік (т.1 а.с. 109-114) від 28.02.2020 на суму 4636 грн, від 30.03.2020 на суму 4636 грн, від 30.06.2020 на суму 4636 грн та на суму 4636 грн (дві квитанції), від 30.07.2020 на суму 4636 грн, від 28.08.2020 на суму 4636 грн, від 30.09.2020 на суму 4636 грн, від 30.10.2020 на суму 4636 грн, від 30.11.2020 на суму 4636 грн, від 30.12.2020 на суму 4636 грн, від 29.01.2020 на суму 4636 грн

Також відповідачем надані дублікати квитанцій про сплату податкового боргу, у графі призначення платежу яких була зазначена орендна плата за 2021 рік (т.1 а.с. 117-121) від 01.03.2021 на суму 4636 грн, меморіальних ордерів від 30.03.2021 на суму 4636 грн, від 30.04.2021 на суму 4636 грн, від 28.05.2021 на суму 4636 грн, від 30.06.2021 на суму 4636 грн, від 29.07.2021 на суму 4636 грн, від 30.08.2021 на суму 4636 грн, від 30.09.2021 на суму 4636 грн, від 29.10.2021 на суму 4636 грн, від 29.10.2021 на суму 4636 грн, від 30.11.2021 на суму 4636 грн.

Спірним у даній справі є правомірність заявлених позовних вимог за первинним позовом та зустрічним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, щопозовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Згідно з п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ст.87.9 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з інтегрованої картки платника податків з орендної плати за землю за 2019 рік, на початок цього періоду у позивача обліковувалася недоїмка у сумі 132 442,72 грн (т.1 а.с. 57).

Тому податковий орган одержані від відповідача грошові кошти зараховував у погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Водночас, наявність податкового боргу попередніх періодів була предметом спору, який вирішувався судом у справах №805/2296/16-а та № 200/13696/19-а.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини» та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини Справа «Брумареску проти Румунії» від 28 листопада 1999 року зазначено, що одним з основних аспектів верховенства права є ринцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

Так, у справі №805/2296/16-а судом встановлено, що заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 91097 грн. 71 коп., яка заявлена позивачем до стягнення, виникла на підставі податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 30 березня 2016 року № 9082235803 на суму 95754 грн. 43 коп., відповідно до якої відповідач мав щомісячно з січня 2015 року по листопад 2015 року сплачувати по 7979 грн. 54 коп. та у грудні 2015 року у сумі 7979 грн. 49 коп., а також податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 22 лютого 2016 року № 9019859988 на суму 95754 грн. 43 коп., відповідно до якої відповідач мав щомісячно з січня 2015 року по листопад 2015 року сплачувати по 7979 грн. 54 коп. та у грудні 2015 року у сумі 7979 грн. 49 коп., також пені у сумі 60215 грн. 45 коп. З урахуванням часткового погашення за рахунок зменшення податкового зобов`язання у сумі 1035 грн. 85 коп., загальна суму податкового боргу з орендної плати складає 91097 грн. 71 коп. Сума заборгованості підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком суми податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб та обліковою картки відповідача як платника податків.

Вирішуючи спір по суті суд дійшов висновку, що пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, поширюються на відповідача як платника орендної плати за землю, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції. Тобто відповідач є звільненим на період проведення АТО від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності, внаслідок чого й нарахування пені є неправомірним. З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення орендної плати з юридичних осіб у сумі 91097 грн. 71 коп., у тому числі пені у сумі 60215 грн. 45 коп.

У постанові Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/13696/19-а колегією суддів апеляційного суду встановлено, що протягом 2017-2019 років ТДВ «Управління механізації-5» у повному об`ємі виконало свої зобов`язання із сплати орендної плати за землю з юридичних осіб, що підтверджується відповідними банківськими документами, які містяться у матеріалах справи. При цьому, кошти, сплачені товариством у 2017-2019 роках були зараховані у погашення заборгованості, яка існувала станом на 01 січня 2017 року.

З посиланням на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року у справі № 805/2296/16-а судом апеляційної інстанції враховано, що сума заборгованості ТДВ «Управління механізації-5» з орендної плати за землю у розмірі 91097,71 грн за період 2017-2019 роки сформована незаконно, оскільки виникла за період, коли ТДВ «Управління механізації-5» було звільнено від сплати податку.

Внаслідок направлення поточних платежів на погашення цієї заборгованості, облік податкового боргу був спотворений, тому суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю за період до жовтня 2019 року.

Рішення по справам №805/2296/16-а та № 200/13696/19-а фактично не вплинули на облік податкового боргу, який вівся позивачем.

Здійснюючи його, позивач продовжував направляти сплачені відповідачем впродовж 2019-2021 року суми на погашення податкового боргу, існування якого визнано судом раніше недоведеним.

Що стосується виникнення боргу на підставі податкових повідомлень-рішень судом встановлено наступне.

У акті камеральної перевірки від 25.10.2019 року № 172/05-99-5204/23771088 (т.1 а.с. 24) позивачем викладені факти порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати за липень, серпень, вересень 2017 року та частково сплачених у сумі 1489,11 грн штрафних санкцій за липень 2017 року, що виникли на підставі податкового повідомлення-рішення №0055574407 від 28.08.2019 року.

На підставі даного акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.11.2019 року №0015645204 (т.1 а.с. 20) про застосування штрафу у розмірі 20% від несвоєчасно погашених податкових зобовязань у сумі 8408,91 грн, що складає 1 681,78 грн.

У акті камеральної перевірки від 17.12.2019 року №355/05-99-52-5204/23771088 (т.1 а.с. 29) позивачем також викладені факти порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати за вересень, жовтень, листопад 2017 року та частково сплачених у сумі 1681,78 грн. штрафних санкцій за вересень 2017 року, що виникли на підставі податкового повідомлення-рішення №0015645204 від 28.11.2019 року.

На підставі даного акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000915204 від 16.01.2020 року (т.1 а.с. 26) про застосування штрафу у розмірі 20% від несвоєчасно погашених податкових зобовязань у сумі 9272,00 грн, що складає 1854,40 грн.

Крім того, у акті камеральної перевірки від 25.05.2020 року №499/05-99-52-5204/23771088 (т.1 а.с. 36,37) позивачем викладені факти порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати за листопад-грудень 2017 року, січень-березень 2018 року та частково сплачених у сумі 1854,40 грн. штрафних санкцій за листопад 2017 року, що виникли на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000915204 від 16.01.2020 року.

На підставі даного акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0073705204 від 23.06.2020 року (т.1 а.с. 33) про застосування штрафу у розмірі 20% від несвоєчасно погашених податкових зобовязань у сумі 13908,00 грн, що складає 2781,61 грн.

У акті камеральної перевірки від 13.03.2019 року № 46/05-99-44-07/23771088 (т.1 а.с. 42,43) позивачем викладені факти порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати за січень, лютий 2017 року та частково сплачених штрафних санкцій за січень 2017 року, що виникли на підставі акту камеральної перевірки від 11.02.2019 року № 29/05-99-44-07/23771088

На підставі даного акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0032294407 від 02.05.2019 року (т.1 а.с. 39) про застосування штрафу у розмірі 20% від несвоєчасно погашених податкових зобовязань у сумі 3892,26 грн, що складає 778,45 грн.

У акті камеральної перевірки від 07.10.2020 року № 56/05-99-52-04/23771088 (т.1 а.с. 50, 51) позивачем викладені факти порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати за березень-листопад 2018 року та частково сплачених у сумі 2781,61 грн. штрафних санкцій за березень 2018 року, що виникли на підставі податкового повідомлення-рішення № 0073705204 від 23.06.2020 року.

На підставі даного акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000/453/0416 від 18.11.2020 року (т.1 а.с. 47) про застосування штрафу у розмірі 20% від несвоєчасно погашених податкових зобовязань у сумі 27495,20 грн, що складає 5499,04 грн.

Правовою підставою для застосування штрафів за переліченими податковими повідомленнями-рішеннями визначена ст. 126 ПК України, п.п. 126.1. якої передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З аналізу перелічених вище актів камеральної перевірки та розрахунків штрафних санкцій до податкових повідомлень-рішень вбачається, що їх спільною рисою є встановлення порушення строків сплати податкових зобов`язань, наявності яких була надана правова оцінка судом у справах №805/2296/16-а та №200/13696/19-а.

Судами по зазначеним справам визнано порушення черговості погашення податкових зобов`язань в силу неврахування податковим органом періоду, коли ТДВ «Управління механізації-5» було звільнено від сплати орендної плати за землю. Тому застосування ним положень п.87.9 ст.87 ПК України, відповідно до якого у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення суд вважає неправильним.

Судами не встановлено коригування обліку податкового боргу у відповідності з висновками судів у справах №805/2296/16-а та № 200/13696/19-а, похідним від чого є необґрунтованість розрахунку штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями № 0015645204 від 28.11.2019 року на загальну суму 1681,78 грн, № 0000915204 від 16.01.2020 року на загальну суму 1854,40 грн, №0073705204 від 23.06.2020 року на загальну суму 2781,61 грн, №0032294407 від 02.05.2019 року на загальну суму 778,45 грн, №0000/453/0416 від 18.11.2020 року на загальну суму 5499,04 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 6 674,69 грн суд зазначає наступне.

З доданого до позовної заяви розрахунку пені (т.1 а.с. 9) вбачається, що податковий борг, на який вона нарахована, виник в періоди з 29.01.2018, 01.03.2018, 31.03.2018, 01.05.2018, 01.06.2018, 29.06.2018, 30.07.2018, тобто у ті періоди, існуванню податкового боргу з орендної плати за землю у яких була надана оцінка судами.

Рішеннями адміністративного суду у вище перелічених справах доведено порушення відображення богу відповідача у податковому обліку, внаслідок чого черговість його виникнення не може бути достовірно підтверджена.

Відтак, здійснені відповідачем платежі зараховані з порушенням приписів ст.87.9 ПК України, що у свою чергу спричиняє неправильність визначення строків затримки, що безпосередньо впливає на розмір штрафів, передбачених ст. 126 ПК України.

За таких підстав вимоги за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю Управління механізації - 5 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню, а у задоволенні первісного позову Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з додатковою відповідальністю Управління механізації - 5 про стягнення з платника податків податкового боргу слід відмовити.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини у пункті 32 рішення по справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 200/15529/21 залишити без змін

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 04 березня 2024 року

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 березня 2024 року.

Судді А.В. Гайдар

А.А. Блохін

І.В.Геращенко