Постанова

від 07.03.2024 по справі 360/8004/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року справа №360/8004/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року (головуючий суддя І інстанції Шембелян В.С.), складеного у повному обсязі 30 січня 2023 року, у справі № 360/8004/21 за позовом Управління промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 27.09.2021 № СМУ2396/1462/АВ/П.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці № СМУ2396/1462/АВ/П від 27.09.2021.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у їх задоволені у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в діях позивача наявний факт порушення чинного законодавства про працю, а саме частини першої статті 116 та частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України.

27 вересня 2021 року інспектором праці складено та підписано припис про усунення виявлених порушень № СМУ2396/1462/АВ/П без порушення 5-ти денного строку ст. 7 Закону № 877.

Вважає, що спірний припис є правомірним.

Представники сторін в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

05.08.2021 на електронну адресу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від ОСОБА_1 надійшло електронне звернення щодо порушення стосовно неї законодавства про працю, яке зареєстроване 05.08.2021 № К-397.

В електронному зверненні заявник повідомляла орган Держпраці про те, що не дивлячись на те, що позивача було поновлено на роботі 12.05.2021, до роботи її фактично допущено 31.05.2021, а з 15.06.2021 їй була надана щорічна відпустка з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної оплати, термін відпустки з 15.06.2021 по 01.07.2021, з подальшим звільненням за скороченням штату. 02.07.2021 ОСОБА_1 отримала трудову книжку.

В зверненні від 05.08.2021 заявник зазначає, що їй при звільненні Управлінням промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації їй не було сплачено такі види виплат, які вона ще не отримала, а саме:

-заборгованості із заробітної плати за фактично відпрацьований час з 31.05.2020 по 14.06.2020;

-оплати відпускних з 15.06.2021 по 01.07.2021;

-грошової допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати;

-вихідної допомоги при звільненні за скороченням штату;

-середньомісячної заробітної плати за вимушений прогул за рішенням суду.

Управління промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації код ЄДРПОУ 33766134, в установленому законом порядку зареєстровано як юридична особа, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, 59.

Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці винесено наказ від 02.09.2021 № 1685 «Про проведення позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування Управління промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації» у строк з 03.09.2021 по 16.09.2021, під час якого слід перевірити додержання законодавства про працю в частині остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 .

Також видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 02.09.2021 № 483/4.5.

03.09.2021 посадовою особою відповідача складено Вимогу про надання документів № СМУ2396/1462/НД, якою зобов`язано позивача надати інспектору праці відповідні документи у строк до 10.00 годин 10.09.2021.

Зазначені направлення та вимога були направлені поштою з описом вкладення на адресу позивача 06.09.2021.

09.09.2021 позивачем на адресу відповідача надіслано листа від 09.09.2021 № 01-10/00008 разом з копіями документів. В листі, серед іншого, зазначено, що у зв`язку з відсутністю фінансування у I та II кварталі 2021 року та відсутністю коштів на реєстраційних рахунках Управління, видатки на заробітну плату у І та II кварталі 2021 року не проводилися, у зв`язку з чим звіт з сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І та II квартал 2021 року не подавався.

В листі також зазначалось, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 у справі № 360/226/21 видано наказ Управління від 31.05.2021 № 2-К «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 », яким поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу транспорту та зв`язку з 15.12.2020. В наказі також зазначено, про виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць у розмірі 14 525,60 грн з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

31.05.2021 ОСОБА_1 попереджена про звільнення з посади 30.06.2021 у зв`язку з скороченням штату державних службовців. На підставі заяви ОСОБА_1 від 09.06.2021 видано наказ Управління від 14.06.2021 № 3-К про надання частини невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки та звільнення 01.07.2021 у зв`язку із скороченням штату державних службовців, на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

ОСОБА_1 поінформовано про неможливість виплати заробітної плати за дні відпустки та остаточного розрахунку при звільненні з додержанням строків, передбачених чинним законодавством про працю, через відсутність коштів на реєстраційних рахунках Управління. Працівником було надано згоду на отримання виплат заробітної плати за дні відпустки та грошової допомоги на наступний день після надходження коштів на реєстраційні рахунки Управління, що зазначено в заяві.

Також зазначено, що у зв`язку із відсутністю коштів на реєстраційних рахунках Управління, для забезпечення виконання вимог статті 116 КЗпП, статті 21 Закону України «Про відпустки» в частині виплати працівнику всіх сум, які належать йому, в день звільнення, голові обласної державної адміністрації керівнику обласної військово-цивільної адміністрації Управлінням було направлено листи від № 01-10/00002, від 07.07.2021 № 01-10/00006 про виділення коштів.

09.06.2021 ОСОБА_1 звернулась з заявою до Голови комісії з припинення юридичної особи - Управління промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації, в якій просила надати їй невикористану частину основної оплачуваної щорічної відпустки.

Згідно з наказом Управління промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації від 14.06.2021 № 3-К ОСОБА_1 звільнено з 01.07.2021.

Згідно із платіжним дорученням від 05 серпня 2021 року № 222 на рахунок ОСОБА_1 було переведено кошти у сумі 71 980,71 грн.

16.09.2021 інспектором праці складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Управління промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації № СМУ2396/1462/АВ, який був надісланий поштовим відправленням з описом вкладеного 17.09.2021.

В Акті № СМУ2396/1462/АВ від 16.09.2021 зазначено, що виплачені платіжним дорученням від 05 серпня 2021 року № 222 ОСОБА_1 кошти у сумі 71 980,71 грн є сумою середнього заробітку за вимушений прогул з 15.12.2020 по 12.05.2021, що виплачена на підставі рішення суду, а також допомога при звільненні за скороченням штату в розмірі двох середньомісячних заробітних плат, про виплату якої зазначено в наказі від 14.06.2021 № 3-К.

Відповідно до висновків, викладених у Акті, були виявлені такі порушення вимог чинного законодавства:

- порушення строку виплати середньомісячної заробітної плати при звільненні (частина перша статті 116 КЗпП України);

- невиплата власником або уповноваженим ним органом належних звільненому працівникові сум в день звільнення за відсутності спору про їх розмір підприємство, виплачується працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117КЗпП України).

27.09.2021 інспектором праці складено та підписано припис про усунення виявлених порушень № СМУ2396/1462/АВ/П .

Форма акту і припису є уніфікованою і затверджена чинним на час їх складання нормативним актом, а саме: наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 27.10.2020 № 2161 (із змінами), отже і акт і припис складено в належній формі відповідно до вимог чинного законодавства.

30.09.2021 припис направлений на адресу позивача поштовим відправленням, що підтверджується фіскальним чеком.

На вищезазначений припис позивачем направлена на адресу відповідача скарга від 05.10.2021 № 01-10/00009, в якій позивач просив скасувати припис повністю, оскільки державним інспектором використана форма припису, яка не відповідає формі, затвердженій наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 27.10.2020 № 2161 (із змінами).

Також зазначено, що Акт, підписаний інспектором праці, об`єкту відвідування надіслано в одному примірнику, що унеможливило надання відповідних зауважень. Об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою акт не підписувався.

Два примірники припису складені державним інспектором 27.09.2021, надіслані об`єкту відвідування 30.09.2021, тобто після встановленого законодавством терміну.

Крім того, у відповіді зазначено, що Припис є незаконним у зв`язку з винесенням його після рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 № 640/17424/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, відповідно до яких визнано протиправного та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю».

Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці розглянуло скаргу від 05 жовтня 2021 року на припис від 27.09.2021 та листом від 11.10.2021 № Л/1362 повідомило позивача про те, що викладені зауваження у скарзі на припис не спростовують виявленні порушення під час проведення інспекційного відвідування.

Позивачем скаргу також було направлено на ім`я голови Державної служби України з питань праці листом від 23.10.2021 № 01-10/00010.

Листом від 22.11.2021 № 7911/1/4.3-21 Державна служба України з питань праці скаргу Управління залишила без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що припис є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про охорону праці" (Закон №2694-XII) визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Згідно з вимог статті 38 Закону №2694-XII, державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно п.7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно до п.1 Положення про Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, що затверджено наказом Державної служби України з питань праці від 29.10.2020 №140, Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковуються

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон № 877).

Згідно з положеннями частини першої статті 6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

- обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

- неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Частинами другою, третьою, четвертою цієї ж статті Закону №877 визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ч.6 ст.7 Закону України №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт […]

Частинами сьомою, восьмою статті 7 Закону №877 передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

За правилами частин першої-п`ятої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті спірних правовідносин можна дійти висновку, що позапланова перевірка суб`єкта господарювання має здійснюватися виключно з підстав, у порядку і спосіб, визначених законом.

Порушення процедури призначення перевірки має наслідком неправомірність остаточного акта реагування, прийнятого за наслідками цієї перевірки (як її результату).

Згідно з частиною дев`ятої статті 7 Закону № 877 розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Акт інспекційного відвідування позивача складено інспектором і підписано 16.09.2021, а припис складено та підписано 27.09.2021, має місце порушення п`ятиденного строку, визначеного частиною дев`ятої статті 7 Закону № 877, щодо складання такого припису, повноважною особою органу Держпраці.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, що припис складено у 5-ти денний строк після отримання поштового відправлення з актом перевірки, оскільки відлік строку для складання акту починається з дня складання акту перевірки, а не його отримання посадовими особами управління.

Згідно з частиною одинадцятою статті 7 Закону №877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Відповідно до вимог частини 1 статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 8 Закону № 877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), крім іншого, зобов`язані:

повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб`єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб`єктів господарювання;

ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

не перешкоджати праву суб`єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами.

Відтак, в даному випадку має місце порушення процедури здійснення заходу контролю та обов`язку органу Держпраці ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.12 Закону №877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону № 2694-ХІІ посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право: безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

У статті 11 Закону № 877-V зазначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Частиною першою статті 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Вказане кореспондується частиною першою статті 24 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24 березня 1995 року (далі - Закон №108/95-ВР) відповідно до якої заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України (в чинній на час здійснення заходу контролю редакції) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз вищевикладених норм, надає підстави для висновку, що в разі неотримання (з вини суб`єкта господарювання, з якого звільнено працівника) належних звільненому працівникові сум (при відсутності спору про їх розмір) останній набуває право на отримання середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судами встановлено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 ОСОБА_1 поновлено на посаді головного спеціаліста відділу транспорту та зв`язку Управління промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації з 15 грудня 2020 року, а також зазначеним рішенням стягнуто з Управління промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15 грудня 2020 року по 12 травня 2021 року у загальному розмірі 72628 з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

01.07.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади у зв`язку із скороченням штату державних службовців, на підставі пункту 1 ч.1 ст. 87 ЗУ «Про державну службу», з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Під час перевірки посадовою особою Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці встановлено порушення Управлінням промисловості, транспорту та зв`язку Луганської обласної державної адміністрації ст.116 КЗпП України, зокрема ОСОБА_1 в день звільнення 01.07.2021 не виплачено кошти, на які остання мала право. Розрахункові кошти у розмірі 71980,71 грн позивач отримала 05.08.2021, тобто з порушення передбаченого законодавством строку. При цьому за період затримки розрахунку при звільненні працівника з 02.07.2021 по 04.08.2021 середній заробіток роботодавцем не нараховано та працівнику не виплачено.

Уповноваженою посадовою особою управління винесено оскаржуваний припис у зв`язку із порушенням ч.1 ст.116 та ч.1 ст.117 КЗпП України, зокрема: невиплата середнього заробітку за час затримки виплати при звільненні працівника, належних їй сум, а саме: середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі рішення суду про поновлення її на роботі, а також вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Вказані порушення зафіксовано в акті, на підставі якого винесено спірний припис, яким встановлено строк для усунення порушень до 19.11.2021.

Позивач фактично не оспорює факту наявності, визначеного в приписі правопорушення, доказів на підтвердження його відсутності суду не надав. Він зазначає лише про наявність процедурних порушень щодо складання такого припису з порушенням строків, визначених законодавством, а порушень щодо форми складання такого припису, в якій є посилання на нечинний нормативний акт, а також невірне визначення особи, уповноваженої на виконання припису як керівника суб`єкта перевірки.

Однак, відомості акту перевірки свідчать про її неповноту, оскільки не містять висновків щодо наявності підстав для нарахування ОСОБА_1 всіх видів виплат при звільненні, щодо яких вона просила здійснити перевірку в своєму електронному зверненні (таких як заробітна плата за період після її поновлення на роботі і до надання щорічної оплачуваної відпустки, оплата відпустки, допомога на оздоровлення у розмірі середнього заробітку при призначенні відпустки), а також не містить розрахунків правильності нарахування та розміру виплачених їй сум (середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі рішення суду та вихідної допомоги при звільненні за скороченням штату), з урахуванням утримання обов`язкових податків та зборів.

Тому висновки самого акту перевірки та прийнятого на його підставі припису № СМУ2396/1462/АВ/П від 27.09.2021, яким зобов`язано позивача усунути вказані порушення вимог частини першої статті 116 та частини першої статті 117 КЗпП України в строк до 19.11.2021 є неконкретними, оскільки в них повно не визначені обставини виявленого правопорушення, чітко не вказано, які саме виплати та в якому розмірі має бути сплачено роботодавцем ОСОБА_1 на виконання припису.

Отже відповідачем порушено вимоги законодавства щодо процедури здійснення заходи державного контролю, та не виконано обов`язку щодо повного з`ясування обставин, які охоплюються предметом позапланового заходу контролю перевірка додержання законодавства про працю в частині остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 .

Зазначені порушення свідчать про протиправність здійсненого заходу контролю та прийняття оскарженого припису відповідачем, що унеможливлює саме виконання такого припису і може призвести до порушення прав позивача у вигляді безпідставного накладення штрафу за невиконання цього припису.

Неповне з`ясування таких обставин, які є предметом перевірки свідчать також і про можливе порушення прав заявника, за чиїм зверненням позаплановий захист і призначався.

Враховуючи викладене, спірний припис є протиправним та підлягає скасуванню, відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі № 360/8004/21 залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі № 360/8004/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 березня 2024 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д.Компанієць