Постанова

від 27.02.2024 по справі 520/9932/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 р.Справа № 520/9932/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 р. (ухвалене суддею Бадюковим Ю.В., повний текст якого складено 05.12.2023 р.)

по справі № 520/9932/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАСК»

до Харківської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАСК" (в подальшому ТОВ "ХАСК") звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної митної служби України, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА807000/2023/000057/2 від 03.02.2023 р., прийняті Харківською митницею Державної митної служби України у повному обсязі; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA807000/2023/000150/2 від 28.03.2023 р., прийняті Харківською митницею Державної митної служби України у повному обсязі; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА807000/2023/000139/2 від 04.04.2023 р., прийняті Харківською митницею Державної митної служби України у повному обсязі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 р. позов задоволено.

Не погодившисьіз рішеннямсуду першоїінстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішенняХарківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 р. та прийняти рішення,якиму задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимогМитного кодексу України,Кодексу адміністративного судочинства Українита на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 25.06.2019 р. між ТОВ «ХАСК» та Компанією «SIDIKE NEW MATERIALS (JIANGSU) Co Ltd», Н.Р. Китай укладено зовнішньоекономічний контракт № SDK-250119-1 на поставку позивачу - ОПП липку плівку, відповідно до пункту 2.3. контракту ціна товару погоджується сторонами додатково та фіксується в розміщених замовленнях з посиланням на наступні деталі: асортимент товару, кількість, період виробництва/відвантаження, умови поставки та умови оплати. Згідно із п. 3.2. контракту оплата партії товару, що поставляється за контрактом, здійснюється в наступному порядку: 30% передплата перед відвантаженням на підставі проформиінвойсу, що виставляється продавцем та 70% сплата на підставі сканованих копій коносамента, інвойсу, пакувального листа, сертифікату аналізу. Сторони дійшли згоди про відвантаження товару морем у морських контейнерах (п.3.3. договору).

Умови постачання: СФР Гдиня/Гданськ Польща, СФР Константа Румунія.

У пункті 4.3. контракту зазначено, що відвантажений товар супроводжується наступними документами: коносамент, пакувальний лист, інвойс, сертифікат якості (або аналізу), сертифікат походження, копія експортної декларації продавця.

Пунктом 4.6. передбачено, що якість товару має відповідати сертифікату якості (сертифікату аналізу), що видається виробником.

Згідно із інвойсу № SDK-221027 від 27.10.2022 р. та комерційного інвойсу № INV-SDK-221107-51 від 07.11.2022року сторонами визначено асортимент, кількість, ціна товару, а також умови постачання зазначеної партії Товару.

Разом із відвантаженим товаром продавцем надано пакувальний лист на товар № б/н від 07.11.2022р. в якому визначено (вага нетто кг, вага брутто кг, колір, метраж); сертифікати аналізу на плівки: 36мікр*1620мм*4000м прозорий; 38мікр*1620мм*4000м прозорий; 40мікр*1620мм*4000м прозорий; 43мікр*1620мм*4000м прозорий; 38мікр*1620мм*4000м темно коричнева.

Коносамент № SZZY22110026 та платіжні доручення в іноземній валюті №56 від 28.10.2022 р. та №58 від 10.11.202 2р. передплата, згідно пункту 3.2. контракту № SDK-250119-1 від 25.06.2019 р.

Відвантаження та транспортування товару підтверджується договором про транспортно-експедиторське обслуговування №280422-1 від 27.04.2022 р. на морське перевезення вантажу, рахунок на оплату №149 від 16.01.2023 р.; договором транспортного експедування № UM-HK260821-01 від 26.08.2021 р., довідкою про транспортні витрати з доставки вантажу №27/01-02 від 27.01.2023 р., рахунок на оплату № 144 від 23.01.2023 р., Договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 077 від 27.09.2022 р., заявкою № 56 від 26.01.2023 р., договором-заявкою №56 від 26.01.2023 р. на перевезення вантажу у міжнародному сполученні, довідкою про транспортні витрати вих. №56 від 30.01.2023 р.,рахунком-фактурою на оплату №56 від 30.01.2023 р., та міжнародною накладною CMR № 11/01-1.

На замовлення позивача Державним підприємством «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» здійснено аналіз відповідності цінових умов контракту № SDK-250119-1 від 25.06.2019 р., за результатами якого отримано звіт № 113 від 03.02.2023 р.

Згідно із звітом про оцінку ринкова вартість товару, що імпортується відповідно до комерційного інвойсу № INV-SDK-221107-51 від 07.11.2022 р. до контракту № SDK-250119-1 від 25.06.2019року на умовах поставки FOBЛяньЮньГан, Китай відповідає поточній кон`юнктурі ринку.

Декларантом позивача ТОВ «ЮРСПЕЦКОМ» (м. Харків, код ЄДРПОУ 0038495562), який діє на підставі договору доручення від 24.10.2016 р. №181, за електронною митною декларацією № 23UA807200001128U8 від 03.02.2023 р. (надалімитна декларація) заявлено товар до Харківської митниці Державної митної служби України в режимі імпорту, де в графі 43 відповідно до положеньстатті 58 Митного кодексу України(надаліМК України) зазначено застосування основного методу визначення митної вартості товаруза ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

У митній декларації позивачем визначена вартість товару, що ввозиться на митну територію України: Липка порліпропіленова плівка, з продуктів поліприєднання з поліпропілену самоклейна, для власних виробничих потреб: один самоклеючий шар-акриловий адгезив на основі водиОПП Липка плівка на загальну суму 31686,8800 доларів США.

Позивачем у митній декларації визначено розмір статистичної вартості товару згідно умов постачання та розмір митних платежів: статистична вартість товару 1 377 019.48 грн, яка складається з: сумивартостітоварузгідно комерційного інвойсу NО INV-SDK-221107-51 від 07 листопада 2022 р. за курсомНБУ 36,586грн- 1158744,84грн. (31 686.88 дол. США*36,5686); вартості морського перевезення вантажу за межамиУкраїни згіднорахунку N 149 від 16.01.2023 p. 87764,64 грн.; вартості локальних послуг за межами території ( доставка контейнера з порту на склад, навантажувально-розвантажувальні роботи, портовий збір, складські послуги та оформлення Т1 на території Польщі) згідно рахунку на оплату № 144 від 23.02.2023 р., довідки №27/01-02 від 27.01.2023 р. 57510 грн.; вартості транспортних послуг до кордону України згідно документів перевізника: рахунок-фактура № 56 від 30.01.2023 р.,довідка про транспортніпослуги№ 56 від 30.01.2023 р.73000 грн.; податок на додану вартість 20%293305,15 грн.;ввізне мито (6,5%)89506,27 грн.

Позивачем у електронній формі надано відповідачу контракт з додатковими угодами, інвойси, пакувальний лист, сертифікат якості, коносамент, рахунки на оплату, автотранспортна накладна, довідки про транспортні витрати, а також звіт, що підтверджує ринкову вартість товару, що ввезений позивачем на територію України.

За результатами розгляду вищевказаного документів, митним органом 03.02.2023 р. надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000041 та прийняте рішення про коригування митної вартості № UA 807000/2023/000057/2, відповідно до якого митну вартість товару скориговано та визначено на підставістатті 64 Митного кодексу України, за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості з наступних підстав:

Обраний декларантом метод визначення митної вартості товару, на думку відповідача, не відповідає умовам, наведеним углаві 9 Митний кодекс України, у зв`язку із тим, що: документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; декларантом не надано усі витребувані додаткові документи, передбачені ч. 3ст. 53 Митного кодексу України; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

За результатами коригування відповідачем митної вартості товару позивачем сплачено митні платежі у розмірі 427 599,58 грн.

Згідно проформи інвойс № SDK-221212-51 від 12.12.2022 р. та комерційного інвойсу № INV-SDK-221222 від 12.12.2022 р. сторонами визначено асортимент, кількість, ціна товару, а також умови постачання зазначеної партії Товару.

Разом із відвантаженим товаром продавцем надано пакувальний лист на товар № б/н від 12.12.2022р. в якому визначено (вага нетто кг, вага брутто кг, колір, метраж); сертифікати аналізу на плівки: 35мікр*1620мм*4000м прозорий; 40мікр*1620мм*4000м прозорий; 43мікр*1620мм*4000м прозорий; 38мікр*1620мм*4000м коричневий; 40мікр*1620мм*4000м білий; 40мікр*1620мм*4000м жовтий; 40мікр*1620мм*4000м зелений; 40мікр*1620мм*4000м синій; Коносамент № SZХ230163210 та платіжні доручення в іноземній валюті № 66 від 13.12.2022 р., № 68 від 26.12.2022 р. передплата згідно пункту 3.2. контракту № SDK-250119-1 від 25.06.2019 р.

Відвантаження та транспортування товару підтверджується договором про транспортно-експедиторське обслуговування № 280422-1 від 27.04.2022 р. на морське перевезення вантажу, довідкою про транспортно-експедиційні витрати № 200323-06 від 14.03.2023 р., рахунок на оплату №1181 від 13.03.2023 р.; договором транспортного експедування №UM-HK260821-01 від 26.08.2021 р., довідкою про транспортні витрати з доставки вантажу №24/03-01 від 24.03.2023року, рахуноку на оплату № 525 від 21.03.2023 р., Договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 077 від 27.09.2022 р., договором-заявкою № 241 від 23.03.2023 р. на перевезення вантажу у міжнародному сполученні, довідкою про транспортні витрати вих. № 241 від 24.03.2023 р.,рахунком-фактурою на оплату № 241 від 24.03.2023 р. та міжнародною накладною CMR № 11/01-1.

На замовлення позивача Державним підприємством «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» здійснено аналіз відповідності цінових умов контракту № SDK-250119-1 від 25.06.2019 р., за результатами якого отримано звіт № 313 від 17.03.2023 р.

Згідно із звітом про оцінку ринкова вартість товару, що імпортується відповідно до комерційного інвойсу № INV-SDK-221222-51 від 12.12.2022 р. до контракту № SDK-250119-1 від 25.06.2019 р. на умовах поставки FOBЛяньЮньГан, Китай відповідає поточній кон`юнктурі ринку.

З метою митного оформлення імпортованого товару декларантом ТОВ «ЮРСПЕЦКОМ» (м. Харків, код ЄДРПОУ 0038495562), який діє на підставі договору доручення від 01.03.2023 р. № 367, за електронною митною декларацією № 23UA807200003343U3 від 28.03.2023 р. (надалімитна декларація) заявлено товар до Харківської митниці Державної митної служби України в режимі імпорту, де в графі 43 відповідно до положеньстатті 58 Митного кодексу України(надаліМитного кодексу України) зазначено застосування основного методу визначення митної вартості товаруза ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

У митній декларації позивачем визначена вартість товару, що ввозиться на митну територію України: Липка порліпропіленова плівка, з продуктів поліприєднання з поліпропілену самоклейна, для власних виробничих потреб: один самоклеючий шар-акриловий адгезив на основі водиОПП Липка плівка на загальну суму 32744,5900 доларів США.

Позивачем у митній декларації визначено розмір статистичної вартості товару згідно умов постачання та розмір митних платежів: статистична вартість товару 1 370162,58 грн. яка складається з: сумивартостітоварузгідно комерційного інвойсу NО INV-SDK-221222-51 від 12.12.2022 р. за курсомНБУ 36,586 грн. 1197 423,81грн. (32744,59 дол. США*36,5686); вартості морського перевезення вантажу за межамиУкраїни згіднорахунку № 1181 від 13.03.2023 p., довідки про транспортно-експедицiйнi витрати № 200323-06 від 14.03.2023 р.71308,77 грн.; вартості локальних послуг за межами території ( доставка контейнера з порту на склад, навантажувально-розвантажувальні роботи, портовий збір, складські послуги та оформлення Т1 на території Польщі) згідно рахунку на оплату № 525 від 21.03.2023 р., довідки №24/03-01 від 24.03.2023 р. 56430 грн.; вартостітранспортнихпослугдокордону України згідно документів перевізника: рахунок-фактура № 241 від 24 березня 2023р.,довідка про транспортніпослуги№ 241 від 24.03.2023 р.45000 грн.; податок на додану вартість 20%291844,63 грн.; ввізне мито (6,5%)89060,57 грн.;

Позивачем у електронній формі надано відповідачу контракт з додатковими угодами, інвойси, пакувальний лист, сертифікат якості, коносамент, рахунок на оплату, автотранспортна накладна, довідки про транспортні витрати, а також звіт, що підтверджує ринкову вартість товару, що ввезений позивачем на територію України.

Відповідачем 28.03.2023 р. надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000160 та прийняте рішення про коригування митної вартості № UA 807000/2023/000150/2, відповідно до якого митну вартість товару скориговано та визначено на підставістатті 64 Митного кодексу України, тобто за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості з наступних підстав:

Обраний декларантом метод визначення митної вартості товару, на думку відповідача, не відповідає умовам, наведеним углаві 9 Митного кодексу України, у зв`язку із тим, що: документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; декларантом не надано усі витребувані додаткові документи, передбачені ч. 3ст. 53 Митного кодексу України; декларантом підприємства було надано до митниці митну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимогстатті 254 Митного кодексу України; та не зроблено верифікацію експортної митної декларації відповідно до вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 р. № 11/2-10.16/11627-еп; дата видачі митної декларації країни відправлення раніше ніж дата наданого коносаменту , що не є логічним; данні вказані в митній декларації країни відправлення (код товару, не зазначена дата інвойсу): не відповідають даним поданим до митного оформлення. надані копії платіжних дорученнь в іноземній валюті № 66 від 13.12.2022 р. та № 68 від 26.12.2022 р. не може бути достатнім доказом оплати за товар, оскільки не містить відомостей (відміток штампа банку платника, дати виконання, підпису відповідального виконавця банку), визначених пунктом 3.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 р. № 216; що є розбіжністю; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну

За результатами коригування відповідачем митної вартості товару позивачем сплачено митні платежі у розмірі 424245,58 грн.

Згідно із інвойсом № SDK-221227-51 від 02.01.2023 р. та комерційного інвойсу № INV-SDK-230116-51 від 16.01.2023 р. сторонами визначено асортимент, кількість, ціна товару, а також умови постачання зазначеної партії Товару.

Разом із відвантаженим товаром продавцем надано пакувальний лист на товар № б/н від 16.01.2023 р. в якому визначено (вага нетто кг, вага брутто кг, колір, метраж); сертифікати аналізу на плівки: 40мікр*1620мм*4000м прозорий; 43мікр*1620мм*4000м прозорий; 38мікр*1620мм*4000м коричневий; 38мікр*1620мм*4000м білий; 40мікр*1620мм*4000м білий; 43мікр*1620мм*4000м білий; 40мікр*1620мм*4000м жовтий; 40мікр*1620мм*4000м синій; коносамент № SZZY23010055 та платіжні доручення в іноземній валюті № 70 від 28.12.2022 р. та № 6 від 17.01.2023 р. передплата згідно пункту 3.2. контракту № SDK-250119-1 від 25.06.2019 р.

Відвантаження та транспортування товару підтверджується договором про транспортно-експедиторське обслуговування № 280422-1 від 27.04.2022 р. на морське перевезення вантажу, довідкою про транспортно-експедиційні витрати № 290323-05 від 29.03.2023 р., рахунок на оплату №1408 від 22.03.2023 р. та № 1607 від 29.03.2023 р.; договором перевезення вантажів № 221222 від 22.12.2022 р., довідкою про транспортні витрати № 3 від 29.03.2023 р., рахунок на оплату № 74 від 29.03.2023 р. та міжнародною накладною CMR № 29.03.2023 р.

На замовлення позивача Державним підприємством «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» здійснено аналіз відповідності цінових умов контракту № SDK-250119-1 від 25.06.2019 р., за результатами якого отримано звіт № 395 від 30.03.2023 р.

Згідно звіту про оцінку ринкова вартість товару, що імпортується відповідно до комерційного інвойсу № INV-SDK-230116-51 від 16.01.2023року до контракту № SDK-250119-1 від 25.06.2019року на умовах поставки FOBЛяньЮньГан, Китай відповідає поточній кон`юнктурі ринку.

З метою митного оформлення імпортованого товару декларантом ТОВ «ЮРСПЕЦКОМ» (м. Харків, код ЄДРПОУ 0038495562), який діє на підставі договору доручення від 01.03.2023 р. № 367, за електронною митною декларацією № 23UA807200003709U9 від 04.04.2023 р. заявлено товар до Харківської митниці Державної митної служби України в режимі імпорту, де в графі 43 відповідно до положеньстатті 58 Митного кодексу Українизазначено застосування основного методу визначення митної вартості товаруза ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

У митній декларації позивачем визначена вартість товару, що ввозиться на митну територію України: Липка порліпропіленова плівка, з продуктів поліприєднання з поліпропілену самоклейна, для власних виробничих потреб: один самоклеючий шар-акриловий адгезив на основі водиОПП Липка плівка на загальну суму 32516,0300 доларів США.

Позивачем у митній декларації визначено розмір статистичної вартості товару згідно умов постачання та розмір митних платежів:статистична вартість товару 1351913.64 грн., яка складається з: сумивартостітоварузгідно комерційного інвойсу NО INV-SDK-230116-51 від 16.01.2023 р. за курсомНБУ 36,586грн- 1 189 065,69грн (32 516,03дол. США*36,5686); вартості морського перевезення вантажу за межамиУкраїни згіднорахунку N 1408 від 22.03.2023 p., довідки про транспортно-експедицiйнi витрати No 290323-05 від 29.03.2023 р.67 651,91 грн.; вартості локальних послуг за межами території ( доставка контейнера з порту на склад, навантажувально-розвантажувальні роботи, портовий збір, складські послуги та оформлення Т1 на території Польщі) згідно рахунку на оплату № 1607 від 29.03.2023 р., довідки № 290323-05 від 29.03.2023 р. 51196,04 грн.; вартостітранспортнихпослугдокордону України згідно документів перевізника: рахунок-фактура № 74 від 29.03.2023 р.,довідка про транспортніпослуги№ 3 від 29.03.2023 р.44000 грн.; податок на додану вартість 20%287 957.61 грн.; ввізне мито (6,5%)87874Ґ,39 грн.

Позивачем у електронній формі надано відповідачу контракт з додатковими угодами, інвойси, пакувальний лист, сертифікат якості, коносамент, рахуноки на оплату, автотранспортна накладна, довідки про транспортні витрати, а також звіт, що підтверджує ринкову вартість товару, що ввезений позивачем на територію України.

Відповідачем 04.04.2023 р. прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000175 та прийняте рішення про коригування митної вартості № UA807000/2023/000139/2, відповідно до якого митну вартість товару скориговано та визначено на підставістатті 64 Митного кодексу України, тобто за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості з наступних підстав.

Обраний декларантом метод визначення митної вартості товару, на думку відповідача, не відповідає умовам, наведеним углаві 9 Митного кодексу України, у зв`язку із тим, що: документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; декларантом підприємства було надано до митниці митну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимогст. 254 Митного кодексу України та не зроблено верифікацію експортної митної декларації відповідно до вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 р. № 11/2-10.16/11627-еп; декларантом не надано інформація щодо вартістних характеристик товару від виробника (прайс-лист, калькуляція. тощо); дата видачі митної декларації країни відправлення раніше ніж дата наданого коносаменту, що не є логічним; данні вказані в митній декларації країни відправлення (код товару не відповідають коду у МД); надані копії платіжних дорученнь в іноземній валюті не може бути достатнім доказом оплати за товар, оскільки не містить відомостей (відміток штампа банку платника, дати виконання, підпису відповідального виконавця банку), визначених пунктом 3.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 р. № 216.; що є розбіжністю, тощо), а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3ст. 53 Митного кодексу України.

За результатами коригування відповідачем митної вартості товару позивачем сплачено митні платежі у розмірі 421419,31 грн.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів необґрунтоване та прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ізч.1ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України,при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема,витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59 і 60цьогоКодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей59 і 60 цьогоКодексу,за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України,документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);виписку з бухгалтерської документації;ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України,у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч. ч. 1-3ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч.6,7ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях(ч. ч. 3, 4ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Відповідно до п.п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Крім того, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598).

Тобто вимоги вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів. Крім того, згідно Правил, митний орган повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувались ним при коригуванні митної вартості за резервним методом.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 17.01.2022 р. у справі № 520/2000/19.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржених рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідачем зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у спірних правовідносинах митним органом не враховано, що у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Проте, митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 р. у справі № 2040/6019/18, від 20.06.2023 р. у справі № 1.380.2019.006247.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, а відповідачем в оскаржуваних рішеннях не вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Крім того, декларантом надавалися додаткові документи, за запитами митного органу.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення відповідача необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно дост. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, арішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержаннямнорм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 77,242,243,308,311,315,316,321,322,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 р. по справі № 520/9932/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 07.03.2024 року