Постанова

від 07.03.2024 по справі 520/20952/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 р. Справа № 520/20952/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 (суддя Сліденко А.В.; м. Харків) по справі № 520/20952/23

за позовом ОСОБА_1

до Господарського суду Луганської області , Державної судової адміністрації України

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.08.2023 ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Господарського суду Луганської області (надалі також - відповідач-1), Державної судової адміністрації України (надалі також - відповідач-2, ДСА України) в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Господарського суду Луганської області щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення у 2021, 2022, 2023 роках, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 грн.;

- зобов`язати Господарський суд Луганської області здійснити перерахунок та виплату, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), належних позивачу суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році 2684,00 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення фінансування виплати належної позивачу суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році 2684,00 грн.;

- зобов`язати ДСА України здійснити фінансування, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), виплати належної позивачу суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році 2684,00 грн.;

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 12.09.2023 частково задовольнив вимоги позову ОСОБА_1 .

Вийшов за межі позовних вимог.

Визнав протиправними дії Господарського суду Луганської області з приводу нарахування та виплати судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період 01.01.2021р.-31.07.2023р., обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.102,00грн."

Зобов`язав Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Господарському суду Луганської області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021р.-31.12.2021р., обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.270,00грн.".

Зобов`язав Господарський суд Луганської області нарахувати та виплатити судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення за період 01.01.2021р.-31.12.2021р., обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.270,00грн." з урахуванням раніше проведених платежів та з утриманням належних податків (зборів, внесків).

Зобов`язав Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Господарському суду Луганської області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2022р.-31.12.2022р., обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.481,00грн.".

Зобов`язав Господарський суд Луганської області нарахувати та виплатити судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення за період 01.01.2022р.-31.12.2022р., обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.481,00грн." з урахуванням раніше проведених платежів та з утриманням належних податків (зборів, внесків).

Зобов`язав Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Господарському суду Луганської області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2023р.-31.07.2023р., обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.684,00грн.".

Зобов`язав Господарський суд Луганської області нарахувати та виплатити судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення за період 01.01.2023- 31.07.2023, обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.684,00грн." з урахуванням раніше проведених платежів та з утриманням належних податків (зборів, внесків).

У решті вимог позов залишив без задоволення.

Позивач частково не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм процесуального права, при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі № 520/20952/23 в частині обрання судом способу захисту порушеного права позивача у вигляді зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування Господарському суду Луганської області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021р.-31.12.2021р., обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.270,00грн.", суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2022р.-31.12.2022р., обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.481,00грн.", суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2023р.-31.07.2023р., обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.684,00грн, та в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період серпень 2023 року.

Ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким:

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Господарському суду Луганської області для проведення виплати судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021-31.12.2021, обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.270,00грн", суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2022-31.12.2022, обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.481,00грн", суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2023-30.08.2023, обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.684,00грн»;

- визнати протиправними дії господарського суду Луганської області з приводу нарахування та виплати судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період 01.01.2021р.-30.08.2023р., обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.102,00грн";

- зобов`язати господарський суд Луганської області нарахувати та виплатити судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення за період 01.01.2023р.-30.08.2023р., обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.684,00грн" з урахуванням раніше проведених платежів та з утриманням належних податків (зборів, внесків).

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що Харківським окружним адміністративним судом не наведено належних обґрунтувань необхідності виходу за межі позовних вимог в частині зазначення конкретного рахунку, з якого Державна судова адміністрація України має здійснити фінансування господарського суду Луганської області - єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, не зазначено, яким чином обрання такого способу захисту порушеного права сприятиме саме ефективному захисту прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідачів.

В резолютивній частині рішення застосовано формулювання «єдиний рахунок Державного бюджету України, передбачений на виконання рішень судів на користь суддів», в той час Державна судова адміністрація України є розпорядником коштів щодо рахунків КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» та КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя». Вказує, що в Україні запроваджена і діє бюджетна програма КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», метою якої є виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів, а завданням цієї програми є виплата заборгованості за рішеннями судів, винесеними на користь суддів та працівників апаратів судів. Виконавцем за такою бюджетною програмою є Апарат Державної судової адміністрації України. Саме в межах зазначеної бюджетної програми передбачено бюджетні призначення та асигнування на виплату заборгованості за рішеннями судів, винесеними на користь суддів та працівників апаратів судів, яка стягується у безспірному порядку на підставі Закону №4901-VI та Порядку 845. Крім того, таке стягнення на підставі п. 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, Закону №4901-VI та Порядку № 845 здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Отже, виконання судових рішень про стягнення коштів, ухвалених на користь суддів, здійснюється у порядку черговості згідно з чинним законодавством України Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Разом з тим, у резолютивній частині оскаржуваного рішення відсутній такий спосіб захисту порушеного права як стягнення коштів (безспірне списання), тому при зобов`язанні Державної судової адміністрації України здійснити фінансування господарського суду Луганської області посилання на «єдиний рахунок Державного бюджету України, передбачений на виконання рішень судів на користь суддів» є помилковим. При цьому визначення конкретних рахунків, за рахунок коштів на яких може бути виконано судове рішення, є виключно питанням порядку виконання такого рішення. Відсутність необхідності зазначення у резолютивній частині оскаржуваного рішення конкретного рахунку, з якого Державна судова адміністрація України зобов`язана здійснити фінансування господарського суду Луганської області для виконання такого рішення, а також та обставину, що обрання подібного способу захисту порушеного права жодним чином не призведе до його ефективного захисту чи відновлення підтверджується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16.

Таким чином, позивач вважає, що обранням такого способу захисту порушеного права суд фактично поставив можливість формулювання «стягнути кошти», в залежність від наявності чи відсутності коштів, що містяться на рахунку КПКВК 0501150, в той час як виконання судового рішення зобов`язального характеру цілком можливе за рахунок коштів, наявних на рахунку КПКВК 0501020.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог за період серпень 2023 року позивач зазначає, що станом на дату ухвалення рішення 12.09.2023 тривало порушення прав позивача відповідачами, яке суд першої інстанції безпідставно залишив без правового захисту шляхом обмеження певною датою 31.07.2023. При цьому позивачем в ході судового розгляду справи долучено до матеріалів справи довідку № 111 від 08.09.2023 про доходи за липень та серпень 2023 року, яка була прийнята судом в якості доказу, та яка підтверджує, що в серпні 2023 року порушення права позивача мало місце.

Відповідачі не реалізували своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог та в частині обраного судом способу захисту порушеного права позивача, оскаржене судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в цій частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач у спірних правовідносинах проходив безперервну публічну службу на посаді судді Господарського суду Луганської області.

У спірних правовідносинах Господарським судом Луганської області вчинялись управлінські волевиявлення з приводу оплати праці (служби) заявника як професійного судді у спосіб обчислення суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - 2.102,00грн.

ДСА України у розпорядження Господарського суду Луганської області не виділялось асигнувань для проведення на користь заявника платежів понад ці обчислення.

Згідно з довідками Господарського суду Луганської області від 24.01.2023р. №12, від 28.07.2023р. за №№89, від 28.07.2023р. №90, від 28.07.2023р. №88, від 08.09.2023р. №111 оклад заявника за посадою судді Господарського суду Луганської області за 2021-2023 роки був обчислений у 78.825,00грн., тобто із використанням значення прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.102,00грн.".

Між тим, із використанням значення прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.270,00грн." розмір окладу заявника за посадою судді Господарського суду Луганської області за період 01.01.2021р.-31.12.2021р. має дорівнювати - 85.125,00грн.

Із використанням значення прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.481,00грн." розмір окладу заявника за посадою судді Господарського суду Луганської області за період 01.01.2022р.-31.12.2022р. має дорівнювати - 93.037,50грн.

Із використанням значення прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.684,00грн." розмір окладу заявника за посадою судді Господарського суду Луганської області з 01.01.2023р. має дорівнювати - 100.650,00грн.

Згідно з переліченими довідками Господарського суду Луганської області за 2021р., 2022р., 2023р. заявникові була виплачена допомога на оздоровлення у розмірі окладу за посадою - 78.825,00грн. щорічно.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що у період часу з 01.01.2021 по 30.06.2023 виникла колізія між нормами Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII та Закону України "Про Державний бюджет України". Відповідачами всупереч положенням ч.1 ст.126, ст.130 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України пріоритет у застосуванні помилково було надано не нормам ст.135 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII, а нормам Закону України "Про Державний бюджет України", чим було порушено права заявника на отримання суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення у належному розмірі за період з 01.01.2021 по 31.07.2023.

Крім того, суд першої інстанції, дійшов висновку, що вимога заявника про обтяження ДСА України обов`язком здійснити фінансування за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020 до задоволення не підлягає у зв`язку із відсутністю у позові належного мотивування та невиявленням судом за власною ініціативою у порядку ч.4 ст.9 КАС України доказів порушення прав заявника саме за цим епізодом.

Вимога заявника про обтяження суб`єктів владних повноважень обов`язком провести призначення, обчислення, нарахування, виплату, фінансування видатків на виплату суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період 01.01.2021р.-день ухвалення судового рішення у справі до задоволення не підлягає, позаяк за змістом ч.1 ст.2 КАС України об`єктом судового захисту є права та інтереси учасника суспільних правовідносинах вже порушені (ущемлені) у минулому. Відносно заявника останнім за хронологією подій завершеним звітним календарним періодом роботи є липень 2023р., а тому судовий захист порушеного права заявника об`єктивно обмежується 31.07.2023р.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч.2 ст.55 Конституції України, в своєму рішенні №19-рп/2011 від 14.12.2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги положення статей 2, 5, 9 КАС України, колегія суддів зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Оскільки станом на день звернення позивача до суду з цим позовом - 04.07.2023, право останнього на отримання суддівської винагороди у встановленому законодавством розмірі за серпень 2023 року не було порушено відповідачами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача в цій частині, адже судовий захист порушеного права позивача, враховуючи дату його звернення до суду, об`єктивно обмежується - 31.07.2023.

Стосовно обраного судом способу захисту порушеного права позивача в частині зобов`язання ДСА України здійснити фінансування Господарському суду Луганської області коштів для проведення виплати судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за спірний період, з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень ч.ч. 3, 4 ст. 148 Закону № 1402-VIII, Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України.

Приписами ст.149 Закону № 1402-VIII визначено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

В силу ч. 1-2 ст. 22 Бюджетного кодексу України, за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головними розпорядниками бюджетних коштів є Державна судова адміністрація України

Пунктами 2 та 4 ч. 5 ст. 22 БК України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів: організовує та забезпечує на підставі Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та плану діяльності на середньостроковий період складання проекту кошторису та бюджетного запиту і подає їх Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 23 БК України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну судову адміністрацію України, що затверджене Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 № 141/0/15-19, ДСА України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.

ДСА України здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів (п. 2 Положення).

Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону № 1402-VIII у зіставленні з положеннями частин першої, другої, п`ятої статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного Кодексу України виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд доходить висновку про те, що положення статей 148, 149 Закону № 1402-VIII у зіставленні з положеннями ч.ч. 1, 2, 5 ст. 22, ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України. В той же час, Господарський суд Луганської області як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, здійснює свої повноваження у межах асигнувань, які Державна судова адміністрація України затвердила у його кошторисі (на 2021, 2022 та 2023 роки).

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, предмету позову та встановлених у цій справі обставин, колегія суддів вважає, що належним способом відновлення порушених прав позивача в оскаржуваній частині є зобов`язання Державної судової адміністрації України забезпечити Господарський суд Луганської області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за періоди з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2021 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.; з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн., та з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.

Правомірність обрання такого способу захисту підтверджено Верховним Судом у постанові від 15.08.2023 у справі №120/19262/21-а.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо позовних вимог позивача та висновку суду першої інстанції в частині зазначення конкретного рахунку, за рахунок коштів на якому має виконуватися судове рішення - за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів у установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020) або єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, колегія суддів вважає, що визначення конкретного рахунку, за рахунок коштів на якому може бути виконано судове рішення, є виключно питанням порядку виконання такого рішення. Обрання подібного способу захисту порушеного права, на переконання колегії суддів, жодним чином не призведе до його ефективного захисту чи відновлення, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення порушеного права позивача у спірних правовідносинах, натомість може ускладнити його відновлення внаслідок відсутності коштів на відповідному рахунку.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини ( ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині обраного судом способу відновлення порушених прав позивача та зобов`язання ДСА України здійснити фінансування Господарському суду Луганської області коштів для проведення виплати судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за спірний період, з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів.

В іншій частині рішення доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 по справі № 520/20952/23 - змінити, виклавши абзаци 4, 6, 8 його резолютивної частини в такій редакції:

"Зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Господарський суд Луганської області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021-31.12.2021, обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.270,00грн.".

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Господарський суд Луганської області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2022-31.12.2022, обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.481,00грн.".

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Господарський суд Луганської області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати судді Господарського суду Луганської області - ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2023-31.07.2023, обрахованих із використанням прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.684,00грн."."

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 по справі № 520/20952/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін В.Б. Русанова