Постанова

від 28.02.2024 по справі 520/26286/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 р.Справа № 520/26286/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 09.11.23 по справі № 520/26286/23

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2023 року № 174679-2405-2030-UA63120270000028556 Головного управління державної податкової служби у Харківській області, яким ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) було визначено суму податкового зобов`язання за 2023 рік за платежем: земельний податок з фізичних осіб у розмірі 1 906 279,89 грн.;

- стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління державної податкової служби у Харківській області (код за ЄДРЕЮУ 43983495) на користь ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 13420,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.06.2023 року № 174679-2405-2030-UA63120270000028556 Головного управління державної податкової служби у Харківській області, яким ФОП ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за 2023 рік за платежем: земельний податок з фізичних осіб у розмірі 1 906 279,89 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.06.2023 року № 174679-2405-2030-UA63120270000028556 Головного управління державної податкової служби у Харківській області, яким Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) було визначено суму податкового зобов`язання за 2023 рік за платежем: земельний податок з фізичних осіб у розмірі 1 906 279,89 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної податкової служби у Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 13420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що по місту Харкову проведена нормативна грошова оцінка землі, що затверджена рішенням XXV сесії Харківської міської ради VII скликання від 27.02.2019 № 1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018», яка застосовується з 01.01.2020.

Рішенням XXV сесії Харківської міської ради VII скликання від 27.02.2019 № 1474/19 по м. Харкову визначена базова вартість 1 м2 землі в розмірі 639,78 грн., яка діє з 01 січня 2020 року, і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПК України індекс споживчих цін за 2017-2023, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Відповідно до додатків 1 та 2 до рішення XXV сесії Харківської міської ради VII скликання від 27.02.2019 № 1474/19 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018» код зони 8807, «вул. Бучми, 1-Б», Км2 (зональний коефіцієнт) складає - 2,49; Км3 - коефіцієнт для зон впливу локальних факторів (1 %).

Відповідно до додатку 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489: Кф - коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (для земель комерційного використання становить 2,5).

З огляду на викладене, ГУ ДПС вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив докази та встановив обставини справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного судового рішення, що оскаржується у даній справі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_1 з 28 липня 2016 року зареєстрований як фізична особа-підприємець і перебуває на обліку Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківський області.

З 01.08.2016 року позивач є платником єдиного податку 2 групи за ставкою 10% за наступними видами діяльності: 93.11 - функціонування спортивних споруд; 93.12 - діяльність спортивних клубів; 93.13 - діяльність фітнес-центрів; 77.12 - надання в оренду вантажних автомобілів; 47.99 - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 52.21 - допоміжне обслуговування наземного транспорту; 62.80 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна.

Також судом встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 241355 від 20 жовтня 2001 року ФОП ОСОБА_1 отримав право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за кадастровим номером № 6310137500:10:003:0021 загальною площею 1,2829 га.

Вказана земельна ділянка з 2017 року використовується позивачем у господарській діяльності в межах господарської діяльності за єдиним податком, а саме:

- в межа КВЕД 93.11, який передбачає організацію та проведення спортивних заходів просто неба й у приміщеннях для професіоналів або аматорів, ФОП ОСОБА_1 було укладено договір і впроваджено надання послуг з цього виду діяльності, а саме: укладено договір про надання послуг з організації аматорських спортивно-розважальних заходів від 01.06.2021, предметом яких є надання послуг з організації аматорських спортивно-розважальних заходів, за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 1-а в межах земельної ділянки кадастровий номер 6310137500:10:003:0021, що належить йому на праві приватної власності. При цьому, відповідно до п. 7.1. вказаного договору цей договір набирає, сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2023 року. Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не виявить письмового бажання розірвати договір, він вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 7.2 Договору). Послуги по організації спортивних заходів передбачають комплекс послуг, зокрема: виділення вільної зони, її прибирання, освітлення, розмітка та встановлення розгороджуючих засобів для безпечного пересування і заняття фізичними вправами на такій території фізичними особами - клієнтами ТРЦ «Континент», які в свою чергу є клієнтами Замовників (юридичні особи/фізичні особи, що орендують нежитлові приміщення в ТРЦ «Континент») таких послуг (за вищевказаними договорами);

- в межах КВЕД 52.21, який передбачає функціонування паркувальних майданчиків ФОП ОСОБА_1 01.11.2022 укладено договір про надання послуг з організації паркувального майданчика і впроваджено надання послуг з цього виду діяльності, предметом якого, є надання послуг з організації території для розташування майданчика для паркування транспортних засобів, за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 1-а (далі по тексту - Майданчик для паркування) в межах земельної ділянки, що належить платнику податку на праві приватної власності, кадастровий номер: 6310137500:10:003:0021. Відповідно до п. 7.1. вказаного договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 року. Якщо жодна із сторін не виявила бажання розірвати договір, то він вважається пролонгованим на той же термін (п. 7.2. Договору). Організація Майданчика для паркування передбачає комплекс послуг, зокрема: нанесення розмітки, прибирання, освітлення, відео-нагляд території, що тимчасово відведена для безкоштовного паркування власного автотранспорту відвідувачів торгово-розважального» центру «Континент» та які в свою чергу є клієнтами Замовників (юридичні особи/фізичні особи, що орендують нежитлові приміщення в ТРЦ «Континент») таких послуг (за вищевказаними договорами).

Окрім іншого під час розгляду справи судом встановлено, що доказами того, що вказана земельна ділянка з 2017 року використовується позивачем у господарській діяльності в межах господарської діяльності за єдиним податком, є договір про надання послуг з організації аматорських спортивно-розважальних заходів від 01.06.2021 та договір про надання послуг з організації паркувального майданчика, реальність виконання яких підтверджується наступними документами: Акт № 1 від 30.11.22; Акт № 2 від 31.12.22; Акт № 3 від 31.01.23; Акт № 4 від 28.02.23; Акт № 5 від 31.03.23; Акт № 6 від 30.04.23; Акт № 7 від 31.05.23; Акт № 8 від 30.06.23; Акт № 9 від 31.07.23; Акт № 10 від 31.08.23; Акт № 11 від 30.09.23; Лист ТОВ «Сі ЕНД ДЖІ» від 18.09.23 вих. № 1574; Акт звірки взаємних розрахунків від 10.09.23; Платіжна інструкція № 92 від 27.10.23; Акт б/н від 31.05.23; Акт б/н від 30.06.23; Акт б/н від 31.07.23; Акт б/н від 31.08.23; Акт б/н від 30.09.23; Платіжна інструкція № 93 від 27.10.23; Платіжна інструкція № 94 від 27.10.23.

Таким чином, як вказано позивачем, з огляду на приписи пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України, оскільки він не надає вищезазначену земельну ділянку в оренду, а використовує її в своїй господарській діяльності, як прилеглу територію до торгово-розважального центру і при необхідності частина земельної ділянки відводиться для тимчасового безкоштовного розташування транспортних засобів відвідувачів ТРЦ, а частина для аматорських змагань, піших прогулянок, заняття фізичними вправами та зони відпочинку/очікування дня дітей та дорослих, тобто для цілей відмінних від оренди, то він має право на пільгу, а саме звільняється від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Натомість, під час розгляду справи судом встановлено, що позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 29.06.2023 року № 174679-2405-2030-UA63120270000028556 Головного управління державної податкової служби у Харківській області, яким ФОП ОСОБА_1 , яким було визначено суму податкового зобов`язання за 2023 рік за платежем: земельний податок з фізичних осіб у розмірі 1 906 279,89 грн.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що контролюючим органом невірно обраховано стосовно позивача сума податкового зобов`язання зі сплати податку на землю, а саме, без врахування даних Державного земельного кадастру України та безпідставно застосовано ставку податку у розмірі 3%.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків обтяжені обов`язком сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.7, 19-1.1.10, 19-1.1.34, 19-1.1.45, 19-1.1.46 п.19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєструють та ведуть облік платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством; здійснюють інші функції, визначені законами України.

Згідно п.п. 14.1.72 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Положеннями п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є: - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; - земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 269.2 ст. 269 Податкового кодексу України особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Пунктом 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою (гл. 1 розділу XIV цього Кодексу), з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

З аналізу вищевикладеного, слід дійти висновку про те, що спрощена система оподаткування не звільняє суб`єкта господарювання від виконання податкових зобов`язань зі сплати податків, встановлених у п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

При цьому, умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб`єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності.

Суд зазначає, що правовідносини між власністю на земельну ділянку чи користування нею та обов`язком сплати земельного податку не припиняються у разі набуття власником чи користувачем земельної ділянки статусу суб`єкта господарювання та обрання ним виду економічної діяльності і системи оподаткування, які не передбачають використання земельної ділянки в господарській діяльності.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правомірно зазначив про те, з набуттям ознак (якості) суб`єкта господарювання фізична особа, яка ним стала, не перестає бути власником чи користувачем земельної ділянки і не звільняється від обов`язку сплати земельного податку.

Водночас, приписами п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 передбачено, що повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів.

Судом встановлено, що контролюючим органом 29.06.2023 року прийняте податкове повідомлення-рішення 174679-2405-2030-UA63120270000028556, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб, за податковий період 2023 року, в розмірі 1906279,89 грн.

Водночас, під час розгляду справи зі змісту наданих до суду доказів та пояснень встановлено, що зазначену земельну ділянку позивач, який є платником єдиного податку ІІ групи, у період 2023 року, використовує у межах власної господарської діяльності, або здійснення ним видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (КВЕД 52.21, КВЕД 93.11).

При цьому суд зазначає, що доказів того що спірна земельна ділянка використання позивачем для надання її в оренду суду не надано, натомість надані до суду представником позивача докази свідчать на користь використання позивачем спірної земельної ділянки у межах своєї господарської діяльності.

Окрім іншого під час розгляду справи судом встановлено, що розрахунок земельного податку контролюючим органом проведено з урахуванням 3% ставки податку як за земельні ділянки відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки землі у відповідності до п.1.1. Додатку 2 до рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 № 542/17 (в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 р. № 1284/18).

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про помилковість вказаного розрахунку контролюючого органу, з огляду на наступне.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 286.1 ст. 286 ПК України).

Вищезазначене також кореспондується з положенням п. 4 Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року №1066, згідно якого для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів коштів від сплати земельного податку та орендної плати за землю подаються щокварталу до 30 числа місяця наступного періоду відомості Держгеокадастром, головними управліннями Держгеокадастру в області, м. Києві - відповідним територіальним органам ДФС щодо: проведення нормативної грошової оцінки земель у межах населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом на міста обласного і районного значення, селища, села та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом землекористувачів за категоріями земель.

Таким чином суд зазначає, що розмір земельного податку встановлюється на підставі нормативно грошової оцінки земельних ділянок, дані про яку формує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та яка подається контролюючому органу не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру, згідно якого ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Підпунктом 14 пункту 24 вказаного Порядку визначено, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості про земельні ділянки, зокрема, і про нормативну грошову оцінку: значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.04.2021 № 1837, наданої Головним управлінням держгеокадастру у Харківській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 16 760 579 грн.

Відповідно до витягу № НВ-9927948002023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованої станом на 13.09.2023 за допомогою електронного сервісу https://e.land.gov.ua/back/main, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:10:003:0021 становить 22 062 012,63 грн.

Згідно п.1.1. Додатку 2 до рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 № 542/17 (в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 р. № 1284/18 ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить 1,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Таким чином правильним є висновок суду першої інстанції, що контролюючим органом невірно обраховано стосовно позивача суму податкового зобов`язання зі сплати податку на землю, а саме, без врахування даних Державного земельного кадастру України та безпідставно застосовано ставку податку у розмірі 3%.

З огляду на вищевикладене та встановлені судом обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 29.06.2023 року 174679-2405-2030-UA63120270000028556, яким ФОП ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб у розмірі 1 906 279,89 грн.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року по справі № 520/26286/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 по справі № 520/26286/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 07.03.2024 року