Ухвала

від 07.03.2024 по справі 520/749/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 березня 2024 р.Справа № 520/749/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року по справі № 520/749/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА ТРЕЙД"

до Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року задоволено частково адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Рівненській області 23.01.2024 р. подало апеляційну скаргу. Також відповідачем заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року, відповідач зазначає, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, передбачені на апеляційне оскарження, але була повернута у зв`язку з несплатою судового збору. Внаслідок провадження воєнного стану, рахунок Головного управління ДПС у Рівненській області за КВЕК 2800 в умовах воєнного стану фінансується в недостатньому обсязі. Зазначає, що не зважаючи на такі обставини як: впровадження воєнного стану, звільнення працівників, карантинні обмеження та епідеміологічна ситуація, значне навантаження на працівників, - представники податкового органу вживають всіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь держави, тому вважає, що наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято Харківським окружним адміністративним судом 05.06.2023 року в порядку спрощеного провадження. Із апеляційною скаргою відповідач звернувся вперше 20.05.2023 р.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023 року апеляційну скаргу залишено без руху через не сплату судового збору.

04.08.2023 року відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

23.08.2023 року ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду заяву Головного управління ДПС у Рівненській області задоволено. Продовжено Головному управлінню ДПС у Рівненській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

04.09.2023 року відповідач вдруге звернувся до суду з заявою про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 року відмовлено в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області про продовження строку на усунення недоліків. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року по справі № 520/749/23 повернуто скаржнику.

23.01.2024 року Головне управління ДПС у Рівненській області вдруге подало апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Поважною причиною пропуску строку зазначає те, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, передбачені на апеляційне оскарження, та на момент первинного звернення з апеляційною скаргою відповідач був позбавлений можливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги через відсутність на рахунках відповідних коштів, то вважає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин.

Проте, дослідивши матеріали справи та надане відповідачем клопотання, суд не вбачає поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Отже, строк має бути пропущено виключно з поважних причин.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає про відсутність можливості сплати судового збору внаслідок відсутності на рахунку коштів.

Однак, колегія суддів зазначає, що неналежне фінансування податкового органу з боку державного бюджету не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Строк для подання апеляційної скарги може бути поновлений тільки тоді, коли причина пропуску строку оскарження є достатньо поважною і підтверджується відповідними документами.

Також неусунення своєчасно недоліків апеляційної скарги, яка подана первинно, не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, що неодноразово висловлювалося в ухвалах Верховного Суду.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищеозначеного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.

Тобто, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція вкладена в постановах Верховного Суду: від 08.07.2019 р. у справі № 825/1916/15-а, від 12.08.2021 р. у справі №826/14733/18, від 06.08.2021 року у справі №640/5229/19. Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів не заперечує проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, між тим зазначає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.

Крім того, своєчасне звернення з апеляційною скаргою вперше або поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Водночас наявність права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Доводи апелянта про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги у зв`язку з великою завантаженістю та обмеженою кількістю працівників, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ГУ ДПС є державним органом та з огляду на інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказана велика кількість осіб, що має право представляти інтереси ГУ ДПС в судах України (самопредставництво суб`єкта владних повноважень), які могли здійснювати свою роботу в дистанційному порядку, жодних доказів на підтвердження вказаного відповідачем факту надмірного навантаження до суду не надано. Таким чином, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 118, 121, ч. 3 ст. 243, ч. 6 ст. 250, 295, ч.2 ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Визнати неповажними вказані в клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 520/749/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Мінаєва О.М.Судді Кононенко З.О. Калиновський В.А.