Постанова

від 07.03.2024 по справі 280/7618/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 березня 2024 року м. Дніпросправа № 280/7618/23Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу: Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2023р. у справі №280/7618/23за позовом:ОСОБА_1 до: про:Головного управління ДПС у Запорізькій області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

15.09.2023р. Запорізьким окружним адміністративним судом зареєстровано адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. / а.с. 1-6/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2023р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №280/7618/23 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 60/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що 01.07.2023р. ним отримано податкові повідомлення-рішення : - № 0015603-2420-0808-UA23040030000061166 від 06.06.2023р., яким йому визначено до сплати суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно від`ємне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, власниками житлової нерухомості за 2021 р. у розмірі 35052,00 грн.; - № 0015708-2420-0808-UA23040030000061166 від 06.06.2023р., яким йому визначено до сплати суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно від`ємне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, власниками житлової нерухомості за 2022 рік у розмірі 11075,46 грн., він вважає ці рішення податкового органу необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне. 22.01.2021р. між ним та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу на підставі якого він став власником комплексу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , між колишнім власником ОСОБА_2 та ТОВ «Агрозлато» 13.12.2018р. було укладено договір про встановлення сервітуту із строком дії до 13.12.2021р. на підставі якого ТОВ «Агрозлато» на орендованих земельних ділянках сільськогосподарського призначення, які розташовані та території Василівської міської ради Запорізької області, використовувало комплекс для зберігання свого посівного матеріалу, свого врожаю та сільськогосподарської техніки, отже ТОВ «Агрозлато» використовувало з 22.01.2021р. комплекс, який належав позивачу, для ведення своєї господарської діяльності, ці обставини встановлено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2022р. у справі № 280/10657/21, яке набрало законної сили 27.06.2022р., та рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.06.2021р. у справі № 280/3162/21, яке набрало законної сили 20.09.2021р., цими рішеннями суду також встановлено, що за відсутності доказів використання власником комплексу у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності, тобто за відсутності доказів здачі власником комплексу в оренду, лізинг, позичку, у податкового органу відсутні правові підстави для визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно та формування відповідних податкових повідомлень-рішень. Враховуючи, що з 13.12.2018р. по 13.12.2021р. комплекс перебував у використанні у ТОВ «Агрозлато» на підставі договору про встановлення сервітуту від 13.12.2018р. та використовувався ТОВ «Агрозлато» для ведення своєї сільськогосподарської господарської діяльності, а з 14.12.2021р. між ним та ТОВ «Агро Дніпро» укладено договір про встановлення сервітуту із строком дії до 14.12.2024р. і з цього часу ТОВ «Агро Дніпро» використовує комплекс у власній сільськогосподарський діяльності, тобто для зберігання свого посівного матеріалу, свого врожаю та сільськогосподарської техніки, то він вважає, що відповідач протиправно нарахував йому за спірними податковими повідомленнями рішеннями суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно від`ємне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, власниками житлової нерухомості, оскільки в силу дії пільги, встановленої пп. «ж» пп 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України він звільняється від сплати цих податків. Також позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню на підставі пункту 69.22, підрозділу 10 «Інші перехідні положення», розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону № 3050 від 24.03.2023р. у зв`язку з тим, що комплекс знаходиться на тимчасово окупованій рф територій України. З огляду на наведене просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0015603-2420-0808-UA23040030000061166 та № 0015708-2420-0808-UA23040030000061166 від 06.06.2023р.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2023р. у справі №280/7618/23 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області № 0015603-2420-0808-UA23040030000061166 та № 0015708-2420-0808-UA23040030000061166 від 06.06.2023р. /а.с. 70-73/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, за допомогою засобів поштового зв`язку 27.12.2023р. подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 04.01.2024р. / а.с. 78-83,84,85/.

З метою забезпечення розгляду вищезазначеної апеляційної скарги ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.01.2024р. з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №280/7618/23 /а.с. 86/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 23.01.2024р. /а.с. 88/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2024р. у справі №280/7618/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2023р. у справі №280/7618/23 /а.с. 89/ і справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 27.02.2024р. /а.с. 90/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи /а.с.91-93/.

Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 14.12.2023р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 94-96/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом було об`єктивно та повно з`ясовано усі обставини справи, які мали суттєве значення для її вирішення, та постановлено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 14.12.2023р. у цій справі залишити без змін.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , позивач у справі, на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2021р., який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Карташовою Т.М., за реєстровим номером №118, є власником комплексу, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входять будівлі та споруди сільськогосподарського призначення, а саме: автовагова; зерносховище з льохом; механізований тік; критий тік; склад; охоронна будка; навіс; паркан; КТП; замощення / а.с. 21-26/, комплекс розташовано у м. Василівка, яке відноситься до Василівської міської територіальної громади, Василівського району, Запорізької області, яка з 26.02.2022р. по теперішній час є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерстваз питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 р., який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2022р. за № 1668/39004.

01.07.2023р. позивачем отримано податкові повідомлення-рішення :

- № 0015603-2420-0808-UA23040030000061166 від 06.06.2023р., яким йому визначено до сплати суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно від`ємне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, власниками житлової нерухомості за 2021 р. у розмірі 35052,00 грн. / а.с. 8/;

- № 0015708-2420-0808-UA23040030000061166 від 06.06.2023р., яким йому визначено до сплати суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно від`ємне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, власниками житлової нерухомості за 2022 рік у розмірі 11075,46 грн / а.с. 11/,

і об`єктом оподаткування за цими рішеннями є комплекс за адресою: Запорізька обл., Василівський район, м. Василівка, вул. Миру, 195, і саме ці рішення відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень є предметом оскарження у цій справі.

Також судом встановлено, що об`єкт нерухомого майна щодо якого відповідачем спірними податковими повідомленнями рішеннями визначено грошове розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2320910100:04:015:0033, площа 2.0929 га, яка має цільове призначення 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення (для розміщення та обслуговування об`єктів нерухомого майна).

З акту обстеження комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , який складений інженером з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_3 , в якому фактично підтверджено що цей комплекс за цільовим призначенням є об`єктом сільськогосподарського призначення, складається з наступних господарсько-побудових будівель та споруд: - автовагова літ. «А-1» площею 19,5 кв.м; - зерносховище з льохом літ. «Б-1» площею 746,1 кв.м.; - механізований тік літ. «Г-1» площею 95,0 кв.м.; - механізований тік літ. «Г1-1» площею 47,6 кв.м.; - критий тік літ. «Д-1 площею 928,5 кв.м.; - склад літ. «Є-1» з прибудовами: бокс літ. є-1, пожежне депо літ. є1-1 площею: 1077,9 кв.м.; - охоронна будка літ. «Ж-1» площею 6,4 кв.м.; -навіс літ. «З-1»; - паркан літ. «№1»; - КТП літ. «№2»; - замощення літ. «І»; загальна площа 2921,0 кв. м.

Відповідачем під час розгляду цієї справи судом в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не було надано доказів того, що позивач протягом 2021-2022рр. використовував належні йому на праві власності об`єкт нерухомості комплекс, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської, діяльності, а також докази того, що Комплекс протягом 2021-2022 рр. перебував в оренді, лізингу або позичці.

Натомість під час розгляду цієї справи з відкритих даних, які містяться в ЄДРПОУ, встановлено, що позивач є власним/засновником ТОВ «Агро Дніпро» (Україна, 71321, Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, село Дніпровка, вулиця Центральна, будинок 273а, код ЄДРПОУ 30837720), із 10% часткою статутного капіталу товариства, основним видом діяльності якого є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що свідчить про те, що ТОВ «Агро Дніпро» здійснює діяльність пов`язану із виготовленням сільськогосподарської продукції, тому підпадає під визначення сільськогосподарського товаровиробника, а 14.12.2021р. між позивачем та ТОВ «Агро Дніпро» (сервітуарій)укладено договір про встановлення сервітуту / а.с. 97-98/, відповідно до пункту 1.1 якого, встановлено сервітут відносно комплексу будівель та споруд сільськогосподарського призначення, який розташовано за адресою: Запорізька обл., Василівський район, м. Василівка, вул. Миру, 195, власником якого є позивач, та відповідно до п. 1.4 договору визначено, що даний договір є безоплатним, тобто плата за користування сервітутом з сервітурія не стягується.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що вищенаведені обставини. які були встановлені судом під час розгляду справи та підтверджені належними письмовими доказами, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи, не були враховані контролюючим органом (відповідачем у справі) при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень, що призвело до необґрунтовано не застосування субєктом владних повноважень до спірних відносин положень підпункту «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, відповідно до якого не є об`єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Крім цього 05.04.2022р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» № 2142-ІХ від 24.03.2022 р., яким внесені зміни у Підрозділ 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно яких цей підрозділ був доповнений підпунктами 69.22 69-26.

06.05.2023р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» № 3050-IX від 11.04.2023р., яким у ПК України, вищенаведений підпункт 69.22 викладено в такій редакції:

« 69.22. Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 та 2022 роки у строк до 31 грудня 2023 року, за винятком податкових зобов`язань за об`єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, по яких контролюючий орган обчислює податкове зобов`язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 рік та січень - лютий 2022 року, не пізніше першого числа місяця, що настає через шість місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.

Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно із статтею 266 цього Кодексу, по об`єктах нерухомого майна, визначених у цьому підпункті, по яких не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов`язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - анулюванню. ……».

Отже відповідно до приписів пункту 69.22. Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України податкові зобов`язання за об`єкти нежитлової нерухомості, які розташовані на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, за 2021 рік та за січень-лютий 2022 року нараховуються та надсилаються не пізніше першого числа місяця, що настає через шість місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації, а складені та надіслані у 2023 року піддягають скасуванню.

Приймаючи до уваги наведені положення пункту 69.22. Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та враховуючи, що належний позивачу комплекс знаходиться у м. Василівка, Василівської міської територіальної громади, Василівського району, Запорізької області, яка з 26.02.2022р. по теперішній час є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, у відповідача відсутні правові (законні) підстави для складання та направлення на адресу позивача спірних податкових повідомлень рішень.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду цієї справи, враховуючи наведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що відповідач, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, під час прийняття податкових повідомлень-рішень № 0015603-2420-0808-UA23040030000061166 та № 0015708-2420-0808-UA23040030000061166 від 06.06.2023р., які є предметом оскарження у цій справі, діяв не у спосіб, який визначено чинним податковим законодавством, та в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності прийнятих ним рішень під час розгляду справи судом, що у свою чергу є підставою для скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень, тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень та постановив у цій справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог і зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 14.12.2023р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2023р. у справі №280/7618/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано 07.03.2023р. .

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов